Тема: Вплив фізичних і хімічних факторів на мікроорганізм. Методи стерилізації

1.1. Актуальність теми. Різноманітні фізичні і хімічні чинники здатні сприяти життєдіяльності небезпечних для здоров’я людини мікроорганізмів, чи навпаки, її пригнічувати. На знаннях характеру впливу на мікроорганізми хімічних і фізичних факторів оточуючого їх середовища ґрунтується вся система заходів боротьби із біологічними патогенами.

1.2. Цілі вивчення теми.

1.2.1. Мета загальна. Опанувати знаннями про вплив фізичних і хімічних чинників на життєздатність небезпечних для здоров’я людини мікроорганізмів.

1.2.1. Мета конкретна. Засвоїти методи знезаражування об’єктів оточуючого середовища.

1.3. Вихідний рівень знань.

1) Оптимальні умови для росту і розмноження патогенних мікроорганізмів.

2) Вплив на біологічні об’єкти тиску, температурного фактору, концентрації водневих іонів та електролітів, іонізуючого та УФ опромінення, різноманітних хімічних речовин.

3) Способи виживання мікроорганізмів в екстремальних умовах оточуючого середовища.

1.4.2. Перелік теоретичних питань.

1.4.2.1. Дія фізичних (температура, тиск, променева енергія) та хімічних факторів на життєдіяльність мікроорганізмів.

1.4.2.2. Визначення понять асептики та антисептики. Дезинфекція і її місце в системі протимікробних заходів.

1.4.2.3. Методи асептики та антисептики.

1.4.2.4. Стерилізація і її способи.

1.4.2.5. Хімічні стерилянти, антисептики і дезинфіктанти. Класифікація за хімічною структурою і механізм їх дії.

1.4.3. Джерела навчальної інформації.

1.4.3.1. Література основна.

1. К.Д. Пяткін, Ю.С. Кривошеін Мікробіологія К. 1982 (укр)
2. К.Д. Пяткін, Ю.С. Кривошеін Микробиология М. 1980 (рос)
3. В.Д. Тімаков Микробиология М. 1983 (рос)
4. А.И. Коротяев, С.А. Бабич Медицинская микробиология, иммунология и вирусология Санкт-Петербург 2002 (рос)
5. И.Л. Дикий, И.Ю. Холупяк, Н.С. Шевелева, М.Ю. Стегний, Микробиология Харьк. 1999 (рос)
6. Микробиология. Руководство к лабораторным занятиям. Харьк 2002
7. О.І. Климнюк, І.О. Ситник, М.С. Творко, В.П. Широбоков, Практична мікробіологія, Терн, 2004
8. Л.Б. Борисов, Руководство к практическим заняттям по микробиологии М. 1984 (рос)
9. М.Н. Лебедева. Руководство к практическим заняттям по медицин ской микробиологии М. 1973 (рос)
10. Ю.С. Кривошеин. Руководство к практическим заняттям по медицин ской микробиологии М. 1986 (рос)

1.4.3.2. Додаткова

1. Словник по мікробіології, вірусології, імунології та інфекційним захворюванням. Заг. ред. проф., Г.К. Палій, К, 2004

2. Гайдаш І.С., Флегонтова В.В. Медична вірусологія, Луганськ 2002

3. Машков В.И. Средства и методы стерилизации, применяемые в медицине. М.: Медицина. – 1973.

4. Жизнь микробов в экстремальных условиях // Под ред. Д Кашнера. – М.: Мир. – 1981.

1.4. Зміст навчання.

1.4.1. Граф логічної структури змісту.

1.5. Орієнтовна основа дії.

1.7. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.

1.7.1. Методика проведення заняття

1.7.1.1. Вивчення дії температури кипіння на вегетативні та спорові форми мікроорганізмів. Виготовляють суспензію добової культури кишкової палички і, окремо, суспензію тижневої культури антракоїдів. Пробірки з суспензіями прогрівають на киплячій водяній бані протягом 3 хв. Виконують висіви з обох пробірок на МПА і поміщують в термостат. Після 24 год. інкубації оцінюють ефективність знезаражуванням кип’ятінням.

1.7.1.2. Дослідження ефективності знезаражуючої дії хімічних ансептиків. Штучно контамінують 7 марлевих тест-об’єктів шляхом занурення у завис добової культури кишкової палички на 1-3 хв. Контаміновані тест-об’єкти по одному занурюють на 5 хв. в 0,01% і 0,1% розчини хлораміну, карболової кислоти, декаметоксину та 0,9% розчин хлориду натрію (контроль). По завершенні експозиції знезаражування кожен тест-об’єкт переносять у окрему пробірку з МПБ. Посіви 24 години інкубують в термостаті. Оцінюють ефективність знезаражуючої дії кожного розчину по наявності/відсутності росту.

Автор: професор, д.м.н. В.П. Ковальчук