Тема: Серологічні реакції. Реакція зв’язування комплементу

1.2. Актуальність теми.

Реакція зв’язування комплементу (РЗК) є високо специфічна, широко використовується в діагностиці спірохетозів, рикетсіозів, мікоплазмозів, вірусних та інших інфекційних захворювань.

1.2. Цілі вивчення теми.

1.2.1. Мета загальна.

Вміти використовувати РЗК для діагностики інфекційних захворювань.

1.2.2. Мета конкретна.

1. Засвоїти механізм РЗК.

2. Оволодіти технікою постановки та обліком результатів РЗК.

1.3. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь:

1. Принцип та механізм реакцій імунітету.

2. Специфічні реакції організму на антиген.

3. Імунохімічні основи взаємодії антитіл з антигенами.

1.3. Тести на вихідний рівень знань-умінь:

1.3.1. Взаємодія антитіл з антигенами характеризується:

A – швидким з’єднанням детермінантних груп

B – повільним з’єднанням детермінантних груп

C – зворотністю реакції та легкою елюцією

D – не зворотністю реакції та тяжкою елюцією

E – виділенням малої кількості енергії

Правильна відповідь В, C, E

1.4. Зміст заняття.

Реакція зв’язування комплементу (РЗК) складається з 2 систем: антиген + антитіло + комплемент (І система), завись еритроцитів + гемолітична сироватка (ІІ система). Проходить в 2 фази: І специфічна, яка обумовлює зв’язування комплементу в разі відповідно до антитіл та антигену, при невідповідності –антиген залишається вільним. При введені в дослід ІІ індикаторної системи гемоліз відбудеться тільки при наявності вільного комплементу (реакція негативна). В разі, коли комплемент адсорбувався на системі антиген-антитіло, гемоліз не відбувається (реакція позитивна).

РЗК високо чутлива і специфічна, її застосовують в діагностиці бактеріальних рикетсіозних, вірусних та мікоплазменних захворювань.

1.4.1. Граф логічної структури змісту.

Матеріал для дослідження: сироватка крові хворого.

Постановка РЗК з сироваткою крові хворого та специфічним діагностикумом, використовує індикаторну гемолітичну систему.

1.4.2. Перелік теоретичних питань:

1. Характеристика антигенів в РЗК.

2. Характеристика комплементзв’язуючих антитіл.

3. Природа комплементу.

4. Участь комплементу в реакціях імунітету.

5. Гемолітична система, її роль в РЗК.

6. Механізм РЗК.

7. Техніка постановки, облік результатів РЗК.

8. Практичне використання РЗК.

1.4.3. Джерела навчальної інформації.

Основна література:

К.Д.Пяткін, Ю.С.Кривошеїн. Мікробіологія, 1992, с.180

К.Д.Пяткин, Ю.С.Кривошеин. Микробиология, 1980, с.173-181, 200-202

В.Д.Тимаков. Микробиология, 1983, с. 188-189, 200-202

А.И.Коротяев, С.А.Бабич. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология, Санкт-Петергбург, 2002, с.234-235

И.Л.Дикий, И.Ю.Халупяк, Н.Е.Шевелева, М.Ю.Стегний. Микробиология, Харьков, 1999, с.116

О.І.Клименюк, І.О.Ситник, М.С.Творко, В.П.Широбоків. Практична мікробіологія, 2004, с.141-145

Л.Б.Борисов. Руководство к практическим занятиям по микробиологии, М., 1984, с.118-122

М.Н.Лебедева. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии, М., 1973, с.143-152

Ю.С.Кривошеин. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии и диагностике инфекционных болезней, 1986, с.47-55

Додаткова література:

Словник по мікробіології, вірусології, імунології та інфекційним захворюванням. Заг. ред. проф. Палій Г.К., 2004, с.105-106, 248

1.5. Орієнтовна основа дії (ООД)

Використання РЗК в діагностиці інфекційних хвороб:

Матеріал для дослідження

Сироватка крові

Метод дослідження

Серологічний

Р З К

Кінцевий результат

через 18-24 год.

1.6. Система навчальних завдань.

1.6.1. Вкажіть інгредієнти, необхідні для постановки РЗК:

A – дистильована вода

B – фізіологічний розчин

C – комплемент

D – сироватка крові хворого

E – чиста культура збудника

F – токсини бактерій

G – гемолітична система

H – діагностикум

Правильна відповідь В, C, D, G, H

1.7. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.

1.7.1. Методика проведення заняття.

Здійснюється постановка РЗК з метою виявлення антитіл в сироватці хворого з допомогою відтитрованих антигена та комплементу в робочих дозах. Дослід супроводжується 2 контролями: сироватки (фізрозчин, сироватка, комплемент) та антигену (фізрозчин, антиген, комплемент). Одночасно готується індикаторна система. Обидві системи витримуються в термостаті 40 хв., після чого до основного досліду та контролів додається гемсистема. Повторно витримується реакція в термостаті до появи гемолізу в контролях. РЗК вважається позитивною при затримці гемолізу в дослідній пробірці.

Автор: асистент, кандидат медичних наук Коваленко І.М.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: