Гатальська С.М. Філософія культури. – К.:Либідь, 2005. – С. 30-39, 44-99.
Гуревич П.С. М. Бубер и Б. Бахтин: интеллектуальная контроверза// Философские науки, 1995. - №1
Гуревич П.С. Культурология. М.: Знание, 1998. – С.3-24, 63-117.
Драч Г.В. Основные функции культуры // Культурология. – Ростов н/Дону: «Феникс», 1995. – С. 100-117.
Давидович В.Е. Онтология культуры // Культурология. – Ростов н/Дону: «Феникс», 1995. – С. 71-100.
Ерасов Б.С. Социальная культурология. – М.: Аспект Пресс, 1998. – Глава 3. Культура в системе производства и социальной регуляции; Глава 7. Культура и личность.
Ильенков Э.В. Философия и культура., М., 1991.
Кармин А.С. Основы культурологии: морфология культуры. – СПб: Лань, 1997. – С. 43-59.
Конев В.А. Человек в мире культуры (Человек, культура, образование):Пособие по спецкурсу. - Самара: Самарский университет, 1999.
Кребер А. Клакхон С. Культура. Критический анализ концепций и дефиниций. - М., 1992
Культурология в вопросах и ответах. – Ростов н/Дону: «Феникс», 1997. – С. 50-55, 61-73, 99-106.
Подольська Є.А., Лихвар В.Д., Іванова К.А. Культурологія.- К., 2003. – С. 24-52.
|
|
Соколов Э.В. Понятие, сущность и функции культуры., Л., 1990
Флиер А.Я. Культурология для культурологов. – М.: Академический проект, 2002. – С.134-154, 177-214.
Философия культуры. Становление и развитие. / Под редакцией М. С. Кагана, Ю. В. Перова, В. В. Прозерского, Э. П. Юровской— СПб.: Издательство «Лань», 1998.
Хайнади З. Культура как память. – Культурология: Дайджест №2 (21). – 2002. – С. 20-22.
Завдання для самостійної роботи:
· Користуючись рекомендованою у планах семінарських занять літературою, внести у словник поняття: культура, діяльність, світова культура, матеріальна культура, духовна культура, культурні об’єкти, культурні риси, культурні форми, артефакти в культурі, культурні системи й конфігурації, субкультури, функції культури, цивілізація, культура доіндустріального суспільства, культура індустріального суспільства, культура постіндустріального суспільства.
· Розв'язати тестові завдання:
1. Що спочатку розуміли під словом „культура”:
а) правила поведінки в суспільстві;
б) інтелектуальні досягнення людства;
в) способи обробки грунту;
г) створення штучної природи?
2. Яку назву отримало щось таке, що виникає поза природними процесами, створене людиною, суспільством – продукт культури:
а) архаїзм; б) артефакт; в) архе; г) архетип?
3. Представники діяльнісного підходу до визначення культури під останньою розуміють:
а) будь-яку діяльність людини, її процес і результати;
б) спосіб людської життєдіяльності;
в) творчу діяльність людини;
г) ціннісну діяльність людини?
4. Визначення культури в рамках аксіологичного підходу:
|
|
а) міра інтелігентності; б) спосіб діяльності;
в)світ цінностей; г) міра людського в людині.
5. Зовнішні прояви та ознаки культурного об’єкту називаються:
а) культурні параметри; в) культурні риси;
б) культурні конфігурації; г) культурна конкретизація?
6. Яким поняттям визначають елементи соціальної та культурної спадщини, яки передаються з покоління в покоління й зберігаються протягом тривалого часу:
а) звичай; б) ритуал; в) обряд; г) традиція?