Методичні поради

На початку аналізу теми потрібно показати, що незважаючи на суттєві відмінності між культурою Давньої Греції, елліністичною і давньоримською, вони належать до одного історико-культурного комплексу, мають ряд загальних типологічних рис. Це пов'язано, перш за все, з тим, що давньогрецька та давньоримська культури формувались на базі в принципі схожих форм соціальної організації: і давньогрецький поліс, і римська "цивітас" епохи Республіки являють собою різні варіанти античної громадянської общини. Громадянська община об'єднувала повноправних вільних громадян, кожний із яких мав право на земельну власність та на участь у вирішенні державних питань. Така форма організації соціального життя визначила шкалу основних цінностей античного суспільства:ідеал першочергової значимості громадянської общини як основи блага окремої людини; ідея верховної влади народу; орієнтація на земні інтереси; в античному світогляді немає ідеї бога-творця, що стоїть поза світом і встановлює незмінний та вічний світовий і соціальний порядок (як це мало місце у східних народів); на відміну від культур Сходу з їх теоцентризмом антична культура звернена до людини, яка знаходиться в центрі уваги філософії та мистецтва. Суспільна свідомість античного полісу носила в основному раціональний характер. Світ сприймався як реальний, хоча визнавалось надприродне, і це мало суттєвий вплив на різні сторони життя. Тому при характеристиці античної культури необхідно проаналізувати релігійні уявлення давніх греків і римлян.

У другому питанні потрібно довести, що в античному класичному полісі держава є дійсним і єдиним змістом життя та свободи громадянина. Полісне життя з його духовною та економічною автаркією, незалежністю та свободою були для громадянина вищою цінністю, оскільки поліс був головною умовою його власної свободи, міг гарантувати захист його громадянських прав та майнових інтересів. Підкорення особистих інтересів суспільним було обов'язковим. Одним із найважливіших критеріїв оцінювального ставлення суспільства до індивіда був ступінь його участі в громадському житті. У багатьох полісах і, перш за все, в Афінах виникає величне досягнення культури древніх греків - демократія. Відкрите обговорення на народних зборах законів привело до де-сакралізації суспільних інститутів, мислення, формувало "розкутість" грецького духу, розвиток критичної рефлексії, раціоналізм. Дух змагальності, полемічності (агональності) - інша важлива риса грецької культури. Він проявлявся у всіляких змаганнях - спортивних олімпіадах, змаганнях поетів, музикантів, художників, боях гладіаторів, публічних змаганнях ораторів та філософських дискусіях мудреців, у бурхливому політичному житті античного суспільства. З цим пов'язана висока оцінка творчого начала в діяльності особистості. Боротьба думок і свобода критики стали тією ідейно-духовною атмосферою, у якій народилися грецька наука і філософія.

Давньогрецьке мистецтво було складним синтезом кріто-микенської культури, пов’язаної з фінікійськими і єгипетськими впливами, та культури дорійських завойовників, що на рубежі II – І тисячоліть до н. е. освоїли материкову Грецію та острови Егейського моря. Початком грецького мистецтва вважають поеми Гомера «Іліада» і «Одіссея» – геніальне поєднання міфології з героїчним епосом. Звертались за сюжетами до міфології і творці грецької трагедії Есхіл, Софокл та Еврипід. Саме завдяки цим майстрам античний театр досяг своєї довершеності і став невід’ємною частиною життя античного суспільства, вдихаючи в нього цілющий струмінь філософських ідей і демократизму. Значним досягненням грецького мистецтва було містобудування, особливо акрополів. Знамениті комплекси, до яких входили храм, театр, скульптура бога-покровителя міста, уособлювали суспільну форму життя полісу. Зауважимо при цьому, що архітектура завжди розглядалася греками у співвідносності з людиною. Так само як і зображення божества було орієнтовано на природні пропорції людини. Щодо давньоримського мистецтва, то воно розвивалося передусім під впливом грецького, а потім східного мистецтва, але воно має власне своєрідне художнє обличчя.

Римська література починалася з анналів, життєписів видатних громадян Риму, а згодом, під впливом греків, з’явилися і свій героїчний епос («Енеїда» Вергілія, наприклад), і римська драма «тогата», яку започаткували Енній, Пакувій і Акцій. Водночас із запозиченням досвіду грецької архітектури римляни створили самобутні архітектурні типи – такі, зокрема, як тріумфальна арка, двоповерхова колонада, купольні споруди. Римляни запозичили у греків традицію зображень богів у вигляді прекрасних жінок і чоловіків. Більше того, вони пішли у цій справі далі – створили скульптурний портрет. Про розвиток фрескового живопису, яким прикрашались не тільки громадські споруди, а й житлові будівлі, свідчать розкопки Помпеї.

Реферати:

1. Основні людські типи: раб, герой, людина “золотої середини”.

2. Проблема Долі в античній культурі.

3. Римська античність.

4. “Пайдейя” та humanitas як системи виховання та освіти.

Література:

Алпатов М. Художественные проблемы искусства Древней Греции. – М., 1987.

Античность как тип культуры. – М., 1988.

Боннар П. Греческая цивилизация. – В 3-х тт. – М., 1991.

Винничук Л. Люди, нравы и обычаи Древней Греции и Рима. – М., 1988.

Гомбрих Эрнст.История искусства. – М., 1998. – Гл. 3, 4,5.

Дмитриева Н.А. Краткая история искусств. – Т.1. – М., 1986.

Драч Г.В. Культура античного мира//История мировой культуры. – Ростов н/Д: Феникс, 2000. – Раздел 4.

Зайцев А.И. Культурный переворот в Древней Греции 8-5 вв. до н.э. – Москва,1987.

Татаркевич В. Античная эстетика. – М., 1977. – С. 13-33, 50-56.

Колобова К.М., Озерецкая Е.П. Как жили древние греки. – Л., 1959.

Куманецкий К. История культуры Древней Греции и Рима, - М., 1988.

Ліндсей Джек. Коротка історія культури. – Т.2 - К.: Мистецтво, 1995. – С. 5-77.

Пьер Левек. Эллинистический мир. – М., 1988.

Лосев А.Ф. Эллинистически-римская эстетика 1-2 вв. н.э. – М, 1979. – С. 45-70.

Гнедич П.П. Всемирная история искусств. – М., 1996. – С. 75-185.

Холлингсворт М. Искусство в истории человечества. – М., 1996.

Скожинська М. Музика Аполлона та Діоніса в нижньому Побужжі / Київська старовина. – 1993. - №5. – С. 83-87.

Завдання для самостійної роботи:

· Користуючись рекомендованими культурологічними виданнями, внести у словник поняття: ”космос”, „космологізм”, „хаос”, „поліс”, „політіка техне”, „пайдейя”, „калокагатія”, „аполлонійське та діонісійське в культурі”.

· Законспектувати статтю: Феохарий Кессиди. К проблеме греческого чуда// Культурология.- Ростов-на-Дону: Феникс, 1995. – Разд. 4. Приложения.. – С. 562-573.

· Самостійно охарактеризувати будь-який твір античного мистецтва.