Вирощування с.-г. культур із застосуванням ПТК

Результати багаторічних теоретичних та експериментальних досліджень на вирощуванні сільськогосподарських культур із застосуванням постійної технологічної колії дозволили зробити висновок, що ефективне впровадження нової колійної системи землеробства можливе при виконанні наступних вимог до параметрів ПТК, енергозасобу та технологічної частини МТА.

Вимоги до параметрів постійної технологічної колії:

- прямолінійність слідів ПТК повинна відповідати вимогам (як найбільш суворим) до прямолінійності посівів просапних культур. Згідно агротехнічних вимог [1] відхилення осьової лінії рядка просапних на довжині 50 м не повинне перевищувати 5 см. Дослідження показують, що досягнення на практиці даної вимоги цілком можливе.

- стабільність кроку прокладання ПТК повинна відповідати вимогам до стикових міжрядь просапних культур. Відхилення ширини останніх не повинне перевищувати ±5 см [1]. Реальні значини середнього квадратичного відхилення кроку ПТК від заданого, як витікає із багаторічних досліджень, можуть вписуватися в ці рамки, якщо енергетичний засіб та МТА на його основі будуть повністю відповідати сформульованим по відношенню до них вимогам (див. нижче).

- прокладання слідів ПТК допустиме на полях зі схилом не більше 3^о. У противному випадку можлива водна ерозія грунту в зоні пролягання слідів постійної технологічної колії. Слід підкреслити, що основна площа полів півдня України відповідає цій вимозі.

Вимоги до енергетичного засобу:

- номінальне тягове зусилля при крокові ПТК 8 м і більше - не менше 30 кН. Дослідженнями встановлено [2], що найбільш ефективним є варіант вирощування с.-г. культур з ПТК, крок якої 8 м і більше. Для агрегатування грунтообробних знарядь з такою шириною захвату потрібен енергетичний засіб, номінальне тягове зусилля якого не менше вищевказаного.

- бажано, щоб ходова система була колісною. У цьому випадку глибина слідів ПТК є більшою і значно рівнішою у поздовжньому напрямку. Останній момент позитивно впливає на плавність ходу енергетичних засобів під час їх руху по ПТК.

- наявність переднього навісного пристрою, конструктивні параметри якого не допускають розвантаження керованих коліс при роботі з фронтальним знаряддям чи машиною.

- компоновка - інтегральна або класична з можливістю руху реверсом. У цьому випадку ймовірність розвантаження керованих коліс енергетичного засобу від впливу тягового опору передньонавісного знаряддя значно зменшується.

- при прокладанні слідів ПТК тиск в шинах повинен бути максимальним. Цим самим забезпечується максимальна значина глибини, а значить і наступного візуального відсліджування слідів ПТК.

- рушії повинні вписуватися в міжряддя вирощуємих просапних культур. Зазначена вимога стосується енергетичних засобів, експлуатація яких планується на вирощуванні просапних культур.

Вимоги до технологічної частини МТА:

- відсутність повороту в горизонтальній площині відносно енергетичного засобу під час руху на гоні. Вільне приєднання технологічної частини МТА до енергетичного засобу являє. собою фізичний маятник з його незалежним ступенем вільності. В результаті під час руху агрегату по ПТК причіпне знаряддя завдяки вільним коливанням в горизонтальній площині може загортати її (колії) сліди. Жорстке приєднання технологічної частини МТА до енергетичного засобу позбавлене такої можливості, що є позитивним наслідком з точки зору подальшого руху агрегатів по ПТК.

- технічна здійсненність агрегатування спереду чи ззаду та (при необхідності) збоку енергетичного засобу.

- рівність або кратність (з урахуванням перекриття суміжних проходів) конструктивної ширини МТА прийнятому крокові ПТК.

- наявність маркерних пристроїв під час прокладання слідів ПТК. Виліт кожного маркера розраховується з урахуванням кроку технологічної колії.

- наявність передньонавісного розпушувального знаряддя при прокладанні слідів постійної технологічної колії. Дослідженнями встановлено, що для досягнення необхідної глибини слідів ПТК, а також потрібної вирівняності їх в поздовжньому напрямку, спереду агрегату для прокладання слідів технологічної колії повинне бути розміщене знаряддя для розпушення грунту [3]. Ширина його захвату (Вп) знаходиться із виразу:

Вп ≥ Вк +b +2·(S+D),

де Вк- колія енергетичного засобу;

b- ширина сліду колеса енергетичного засобу;

S- відстань від сліду колії до найближчого робочого органу, при якому колія не загортається грунтом. лабораторними дослідженнями встановлено, що значина S повинна бути в межах 20- 30 см;

D- перекриття між слідами передньонавісного знаряддя та задніми робочими органами МТА.

- наявність пристроїв для запобігання присипання слідів ПТК під час виконання операцій, пов'язаних з обробітком грунту. В противному випадку сліди колії можуть бути повністю загорнуті під час проведення, наприклад, культивації грунту і стати практично непомітними на час посіву з усіма випливаючими звідси негативними наслідками.

- наявність пристроїв для розпушування слідів постійної технологічної колії на вирощуванні зернових колосових та зернобобових культур.

Література:

1. Iвченко О.I., Євтенко В.Г. Використання гусеничних тракторів з асфальтохідними накладками//Механізація та електрифікація сільського господарства, 1995. Вип. 81.

2. Лазарев Г.А. и др. Методика выбора шин для сельскохозяйственной техники по давлению на почву// Труды Белорусской с.-х. академии, 1991.

3. ГОСТ 26954-86, 26953-86. Техника сельскохозяйственная мобильная. Метод определения максимального нормального напряжения в почве. Методы определения воздействия движителей на почву.

4. Ксеневич И.П., Скотников В.А., Ляско М.И. Ходовая система- почва- урожай. М.:Агропромиздат, 1985.

5. ГОСТ 22374-77. Шины пневматические. Конструкция. Термины и определения.

6. ГОСТ 26955-86. Техника сельскохозяйственная мобильная. Нормы воздействия движителей на почву. 1. Сорокин П.П. Развитие почвозащитных систем земледелия в США// Вестник сельскохозяйственной науки, 1998, №8.

7. Слободюк П.И., Пащенко В.Ф., Медведев В.В. Маршрутизация движения МТА// Техника в сельском хозяйстве, 1987, №1.

8. Петров Г.Д., Хвостов В.А. Возделывание пропашных культур с единой уширенной базовой колеей// Механизация и электрификация с.-х., 1984, №2.

9. Черепухин В.Д., Надыкто В.Т., Чеботарев С.М. и др. Прокладка технологической колеи при бороновании зяби// Техника в с.-х., 1993, №2.

10. Кутьков Г.М., Надыкто В.Т., Черепухин В.Д. Технико-экономический анализ применения МЭС на возделывании пропашных культур// Техника в сельском хозяйстве, 1997,N2.- С.16-18.

Питання для перевірки.

1. Експлуатаційно-технологічними показниками МТА на основі МЕЗ універсально-просапного призначення.

2. Основні ергономічні показники і відповідність їм модульних енергетичних засобів.

3. Методика вибору шин енергетичного засобу, виходячи із оцінки впливу на ущільнення грунту.

4. Як зміниться значина потужності двигуна МЕЗ при зменшенні верхньої межі швидкості руху МТА.

5. Який вплив на потужність здійснює кінематична невідповідність між коловими швидкостями коліс енергетичного і технологічного модулів МЕЗ.

6. Методика розрахунку потужності, необхідної для приводу коліс технологічного модуля МЕЗ.

7. Методика розрахунку вертикальних навантажень на мостах МЕЗ.