2015-02-04
293
План
Вступ.
1. Поняття та ознаки співучасті у злочині.
2. Умисний характер злочинів, що вчинюються у співучасті. Питання про можливість співучасті у необережних злочинах.
3. Спільність умислу співучасників. Проблема одностороннього суб’єктивного зв’язку при співучасті.
4. Характеристика інтелектуального та вольового моменту умислу співучасників.
Висновки.
Література
1. Шнейдер М.А. Соучастие в преступлении по советскому уголовному праву. − М., 1958.
2. Гришаев П.И., Кригер Г.А. Соучастие по уголовному праву. − М., 1959.
3. Ковалев М.И. Соучастие в преступлении. − Ч.1. − Свердловск.. − 1960.
4. Бурчак Ф.Г. Учение о соучастии по советскому уголовному праву. − К., 1969.
5. Тельнов П.Ф. Ответственность за соучастие в преступлении. − М., 1974.
6. Бурчак Ф.Г. Соучастие: социальные, криминологические и правовые проблемы. − К., 1986.
7. Гуторова Н.А. Соучастие в преступлении по уголовному праву Украины. − Харьков., 1997.
8. Новицький Г.В. Поняття і форми співучасті у злочині за кримінальним правом України.: Наук.-практ. посіб. – К., 2001.
9. Козлов А.П. Соучастие: традиции и реальность. – СПб., 2001.
10. Алешин Д.П. Соучастие по уголовному законодательству России и Украины // Российская юстиция. – 2002. - №9. – С.66-68.
Починаючи роботу над темою, слід ретельно проаналізувати законодавче визначення поняття співучасті, що дається в ст. 26 КК України. Доцільно розглянути точки зору А.Н.Трайніна та М.Д.Шаргородського про можливість співучасті у необережних злочинах, а також думку багатьох інших вчених, що обстоювали точку зору про те, що співучасть можлива лише в умисних злочинах, сформулювати власні висновки з цього питання. Проте висновки по даному питанню повинні базуватися не тільки на підставі теоретичних розробок, а перш за все з урахуванням визначення співучасті, яке міститься в ст. 26 КК.
При характеристиці спільності умислу співучасників необхідно описати структуру психологічної спільності співучасників, зазначити необхідний мінімальний психологічний зв'язок між співучасниками, його критерії. Особливу увагу слід приділити науковій дискусії про суб’єктивний зв’язок між співучасниками, ретельно проаналізувати аргументи як прибічників двостороннього суб’єктивного зв’язку, що передбачає знання організатором, підмовником та пособником про діяльність виконавця та бажання спільної з ним діяльності, а також аналогічне знання та прагнення діяти у виконавця, а також і одностороннього суб’єктивного зв’язку, прибічники якого розглядають можливість незнання виконавця про приєднану діяльність інших співучасників.
Характеризуючи умисел співучасників слід вказати на усвідомлення кожним співучасником суспільно небезпечного характеру не лише своїх дій чи бездіяльності, але й суспільно небезпечний характер дій принаймі виконавця злочину та передбачення кожним співучасником злочинного результату, що настає в результаті дій виконавця, бажання чи свідоме припущення кожним співучасником саме цього злочинного результату, причому по відношенню до самого факту сприяння іншій особі умисел співучасника може бути лише прямим. Слід дати аналіз інтелектуального та вольового моментів умислу співучасників, показати співвідношення мотивів та цілей різних співучасників, розглянувши специфічну дворівневість умислу при співучасті.
