1. Келина С. Г. Теоретические вопросы освобождения от уголовной ответственности. – М., 1974.
2. Скибицкий В. В. Освобождение от уголовной ответственности и от отбывания наказания. – К., 1987.
3. Кривоченко Л. Н. Освобождение от уголовной ответственности с применением мер общественного или административного воздействия: Учебное пособие. – Харьков, 1981.
4. Виттенберг Г.Б. Вопросы освобождения от уголовной ответственности и наказания с применением мер общественного воздействия: Учебное пособие. – Ч. 1 – Иркутск, 1970.; – Ч. 2. – Иркутск, 1971.
5. Никулин С.И. Деятельное раскаяние и его значение для органов внутренних дел в борьбе с преступностью: Учеб. пособие / Под ред. Н.И. Загородникова. – М., 1985.
6. Тенчов Э.С. Специальные виды освобождения от уголовной ответственности: Текст лекции. – Иваново, 1982.
7. Щерба С.П., Савкин А.В. Деятельное раскаяние в совершенном преступлении: Практическое пособие / Под общ. ред. С.П. Щерба. – М., 1997.
8. Ткачевский Ю.М. Давность в советском уголовном праве. – М., 1978.
9. Смольников В.Е. Давность в уголовном праве. – М.: Юрид. лит., 1973.
|
|
10. Магомедов А. А. Правовые последствия освобождения от уголовной ответственности. – Саратов, 1994.
11. Аликперов Х.Д. Преступность и компромис. – Баку, 1992.
12. Житний О.О. Юридична природа звільнення від кримінальної відповідальності: деякі вади термінології // Вісн. Нац. ун-ту внутр. справ. – 2001. – №14.
13. Житний О.О. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям: Монографія. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. -152 с.
Роботу над першим питанням роботи слід розпочинати з вивчення поняття звільнення від кримінальної відповідальності. Після цього потрібно з’ясувати, на яких етапах розвитку кримінально-правових відносин можливе настання цього правового наслідку вчиненого злочину, визначити, які державні органи мають право його застосовувати, чим він відрізняється від випадків, коли кримінальна відповідальність виключається, а також провести розмежування між звільненням від кримінальної відповідальності й звільненням від покарання. Окрім того, потрібно охарактеризувати кримінально-правові наслідки звільнення особи від кримінальної відповідальності (його вплив на розвиток кримінально-правових відносин, можливість врахування у множинності злочинів тих діянь, за які особу було звільнено від відповідальності тощо). При цьому слід враховувати положення чинного КК (зокрема, ч. 4 ст. 32, ч. 1 ст. 33, ст. 89 КК тощо).
Наступне питання вимагає проведення класифікації тих різноманітних видів звільнення від кримінальної відповідальності, які містяться у вітчизняному законодавстві. Слід вказати, який критерій кладеться в основу тієї чи іншої класифікації. При проведенні класифікації потрібно приділяти увагу практичному значенню класифікації звільнення від кримінальної відповідальності.
|
|
Робота над третім розділом роботи потребує визначення змісту підстав та умов тих видів звільнення від кримінальної відповідальності, які передбачено у розділі ІХ Загальної частини КК України (статтями 45-49). При цьому рекомендується дійти висновків з питання, що слід визнати підставами, а що – умовами того чи іншого виду звільнення.
Аналіз більшості з конкретних видів звільнення від кримінальної відповідальності, передбачених розділом ІХ Загальної частини КК потребує визначення того, який злочин у кримінальному праві слід вважати вчиненим вперше, а також звернення до класифікації злочинів, що міститься у ст. 12 КК. Слід звернути увагу, що при з'ясуванні змісту окремих умов звільнення від кримінальної відповідальності (таких, як “відшкодування збитків”, “усунення шкоди”, “активне сприяння розкриттю злочину”) потребує в окремих випадках звернутися до приписів не лише кримінального, але й кримінально-процесуального, цивільного законодавства. Потрібно визначити також, чи вимагається для здійснення звільнення від кримінальної відповідальності того чи іншого виду усієї сукупності зазначених у відповідній статті обставин, чи достатньо кількох із них.
Розглядаючи зміст умов звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченого ст. 47 КК, потрібно звернути увагу на умовність (тимчасовість, відкладеність) цього виду звільнення, у зв'язку із чим визначити зміст вимог до посткримінальної поведінки особи, переданої на поруки, кримінально-правове значення порушення цих вимог.
При аналізі змісту звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченого ст. 49 КК, необхідно окремо зупинитися на обставинах, що припиняють і переривають перебіг строків давності, а також на випадках незастосування судом давності.
У висновках роботи рекомендується, зокрема, висловити власну точку зору з питання щодо того, чи є підстави вважати звільнення від кримінальної відповідальності порушенням презумпції невинуватості, а також дати оцінку цьому інституту як засобу втілення гуманізму, економії кримінальної репресії, розвантаження системи кримінальної юстиції.