Практична робота № 2. Дерево цілей

Мета роботи: закріпити теоретичні знання з теми «Цілевизначення в соціальній роботі»; формувати вміння організовувати та планувати соціальну роботу щодо вирішення конкретних соціальних проблем.

Практичне завдання:

Побудуйте дерево цілей вирішення однієї із проблем:

1) профілактика тютюнопаління серед студентів коледжу;

2) профілактика ВІЛ/СНІДу серед молоді;

3) профілактика агресивної поведінки серед підлітків;

4) реабілітація жертв подружнього насильства;

5) профілактика суїциду серед учнівської молоді;

6) реабілітація екс-в’язнів.

Методичні рекомендації:

Основним принципом технологізації соціальної дії з управління процесами і відносинами є висування системи гіпотез і цілей, їх структурування, тобто побудова дерева цілей.

Це спосіб формування структури цілей соціальних програм, які забезпечують взаємозв'язок безлічі цілей різного змісту (економічних, соціальних, політичних, духовних), їх узгодження для досягнення головної, єдиної мети. Головна мета визначає напрямок соціальної дії.

Формується дерево цілей за принципом «від загального до часткового». На вершині — головна мета. Вона розчленовується на окремі складові (проміжні цілі — засоби), від реалізації яких залежить її досягнення. Проміжні у свою чергу розчленовуються на більш часткові.

Як ставити цілі і діяти по їх реалізації?

Мета повинна бути чітко і ясно сформульована. Досяжність мети повинна бути об'єктивно визначена. Потрібно бути готовим до важкого шляху досягнення мети.

Основний принцип формування структури цілей різних рівнів і змісту — їх погодженість і взаємозв'язок. Вони повинні мати терміни досягнення.

Основні етапи формулювання мети:

· виділення необхідних характеристик і станів об'єкта і їх включення в цільову настанову конкретного виду діяльності;

· визначення можливих, але небажаних обставин, викликаних конкретним видом діяльності;

· обмеження мети від бажаних, але об'єктивно недосяжних результатів.

Розрізняють кілька типів цілей: конкретні й абстрактні; стратегічні і тактичні; індивідуальні, групові, суспільні; поставлені суб'єктом діяльності і задані ззовні.

Конкретна мета — це ідеальний образ продукту безпосередньої діяльності.

Абстрактна мета — це загальне уявлення про деякий ідеал, заради досягнення якого здійснюється людська діяльність.

Стратегічні і тактичні цілі визначаються й зумовлюються тимчасовими факторами їхнього здійснення і співвідносяться як ціле і частина.

Мета, яку ставить суб'єкт дії, виробляється в результаті внутрішнього розвитку його власної активності, творчого відношення і відповідальності за доручену справу.

Мету, задану ззовні, можна визначити як об'єктивну вимогу чи потребуюче вирішення завдання.

Рекомендована література:

1. Технология социальной работы [Текст]: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Под редакцией И. Г. Зайнышева. — Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. — 240 с. [с. 30-35]

Практична робота № 3. Індивідуальний плану догляду

Мета роботи: закріпити теоретичні знання з теми «Метод індивідуальної роботи»; формувати вміння організовувати та планувати індивідуальну соціальну роботу з клієнтом; спонукати студентів задуматись про користувачів послуг як про індивідуумів, з огляду на те, чи може існуюча система бути достатньо хорошою для задоволення потреб членів їхніх родин.

Практичне завдання:

Подумайте про близьку вам людину і складіть список того, що буде в особистому плані догляду, якщо їй потрібно буде скористатись послугами установи соціального обслуговування.

· Якими є потреби особи?

· Якими є її вподобання, що їй не подобається?

Методичні рекомендації:

З урахуванням проблем, потреб, переваг та обмежень клієнта відбувається складання плану догляду (цей документ у соціальних службах може мати різну робочу назву — план втручання, програма реабілітації, індивідуальний план роботи, план-угода співпраці з сім'єю тощо).

Індивідуальний план роботи — це документ, що відображає логіку, зміст та процедуру надання послуг з метою подолання складних життєвих обставин, в яких опинився клієнт.

Індивідуальний план може бути реалізований ефективно лише в тому разі, якщо він складений З клієнтом, а не ДЛЯ клієнта. Головна мета індивідуального плану роботи полягає в тому, щоб повернути клієнту здатність діяти самостійно. Якщо соціальний працівник ставиться до клієнта як унікальної, автономної особистості, поважає його право вільного вибору, самовизначення, то він визнає і право клієнта взяти на себе відповідальність за прийняття рішень стосовно свого життя, шляхів вирішення життєвих труднощів.

Професійно складений і відпрацьований індивідуальний план роботи з клієнтом виконує ряд важливих завдань:

1) забезпечення індивідуального підходу до кожного клієнта центру;

2) побудова діяльності, спрямованої на розвиток сильних сторін клієнта;

3) розподіл відповідальності між соціальним працівником і клієнтом, переведення клієнта з позиції об’єкта на позицію суб’єкта соціальної допомоги;

4) покрокове визначення шляхів досягнення визначених цілей, подолання складних життєвих обставин;

5) адекватне цілям впорядкування заходів щодо їх досягнення і розподіл навантаження;

6) фіксування досягнень і труднощів, на які варто звернути увагу і докласти більше зусиль на наступному етапі роботи.

У плані зазначаються загальні цілі у сфері задоволення потреб дитини та матері, а також конкретні кроки (заходи) щодо їх досягнення.

Плани догляду відрізняються відповідно до складності потреби. Якщо це потреба, яку можна задовольнити одноразовою послугою, планування догляду може бути виконане досить швидко. Перед отриманням комплексу послуг усі користувачі повинні мати план догляду, навіть якщо він є дуже стислим, який визначає потреби користувачів послуг і цілі, яких потрібно досягти будь-якою послугою.

З іншого боку, плани догляду можуть бути доволі складними, із залученням координування послуг різних служб. Що раніше фахівці, відповідальні за планування догляду, зможуть виявити потрібні служби та надавачів соціальних послуг, то ефективніше вони зможуть управляти даною координацією.

Для планування обирають пріоритетну (першочергову) проблему. Інколи також необхідне підвищення мотивації (бажання та волі) клієнта на досягнення цілей, на певні дії. Для підвищення ефективності втручання необхідними є дві речі — усвідомлення проблеми клієнтом та достатньо висока його мотивація на якісь дії. Часто трапляється так, що спочатку бракує обох компонентів. Тому необхідно застосувати переконання, використати факти, приклади, які свідчитимуть на користь прийнятого рішення та проти іншого способу дій.

Соціальний працівник формулює та погоджує з клієнтом мету та завдання втручання — конкретні способи досягнення мети. Визначення конкретної мети і завдань задає напрямок процесу допомоги, сприяє вибору відповідних стратегій та методів втручання, допомагає здійснювати перегляд, дозволяє здійснювати кінцеве оцінювання окремих утручань та процесу допомоги в цілому. Мета і завдання мають відповідати потребам, збігатися з бажаннями клієнта, бути зрозумілими і конкретними, реалістичними і вимірюваними (коли можна переконатися, що мету досягнуто), вони повинні також відповідати можливостям соціального працівника і його ціннісним настановам.

Мета втручання може бути дискретна (отримання ресурсів, наприклад, доставка палива; прийняття важливого рішення; зміни оточення — умов проживання) або пролонгована/тривала (опанування певних навичок; покращення конфліктної ситуації в сім'ї; представництво інтересів, відстоювання прав). У процесі її формулювання важливо брати до уваги, що людина є частиною якоїсь більшої системи (про що йшлося в третьому розділі книжки).

План має чітко вказувати, хто за що відповідає.

Обов’язкові перегляди, аналіз плану мають відбуватися протягом визначених часових періодів. Перегляди планів (аналіз результатів роботи) необхідно занотовувати по кожній цілі, даючи інформацію, як змінилися життєві обставини (покращилися чи погіршилися).

Індивідуальний план роботи є відкритим документом і може постійно корегуватися.

Індивідуальний план догляду, який окреслює умови надання послуг та відповідальність сторін, складається і узгоджується з кожним клієнтом, за потреби залучаються члени його родини, опікун. Беруться до уваги їхні побажання та вподобання щодо способу надання послуг та їхнього власного стилю життя, доки ці побажання не суперечать правилам внутрішнього розпорядку та вимогам чинного законодавства.

План догляду необхідно розробляти у зрозумілій письмовій формі, прив’язуючи його до оцінювання потреби. Копія цього документа надається користувачеві послуг та іншим учасникам процесу надання соціальних послуг, згідно з обумовленими обмеженнями конфіденційності.

План догляду повинен містити наступне:

· Окремі цілі:

Користувачів послуг

Соціальних працівників

Надавачів соціальних послуг

· Критерії для оцінювання досягнення даних цілей

· Які агенції надаватимуть послуги

· Вартість послуг для користувача та агенції — надавача соціальних послуг

· Будь-які пункти неузгодженості між користувачем послуг та установою

· Будь-які незадоволені потреби — із зазначенням причин, чому їх не можна задовольнити

· Імена персоналу, відповідального за впровадження плану догляду

· Дату першого аналізу

Також структура плану догляду має включати наступне:

· Дані про клієнта (отримані у результаті оцінювання потреб): ПІП, вік, стать, сімейний стан, мова для звернення, конфесійна приналежність, освіта, професія, зайнятість, інвалідність, група, дата звернення до резидентного закладу.

· Основна проблема клієнта та причини звернення.

· Потреби у залученні додаткових спеціалістів.

· Планування догляду (план заходів): послуги, що надаються, заходи, ресурси, час, виконавці та відповідальність сторін. Індивідуальна програма реабілітації.

· Виконання (моніторинг, поточне оцінювання результатів). Врахування ризиків (включно з оцінкою схильності до насильства чи створення ризику, небезпеки для себе та інших).

· Кінцеве оцінювання.

Якщо більшість часу користувач послуг знаходиться при здоровому глузді, необхідно заручитись його дозволом, перед тим як звернутись до його родичів, друзів чи інших фахівців та запросити їх до участі у складанні плану догляду. Якщо ж користувач послуг має певні психічні проблеми, за яких виникають напади просвітління, до його думок та поглядів також необхідно прислухатись під час таких нападів просвітління. Проте якщо користувач послуг цілком розумово недієздатний, інші люди, знайомі з цією особою до цього часу, можуть мати досить корисну інформацію, а це можуть бути як фахівці, так і члени родини.

Основними кроками підготовчого етапу складання індивідуального плану можуть бути:

- на основі аналізу результатів діагностування визначити загальні цілі у роботі з клієнтом;

- вивчити наявні ресурси щодо вирішення проблем клієнта (визначити, допомога яких фахівців буде потрібна для реалізації цілей, а також, кого із соціального оточення клієнта потрібно і можливо залучити);

- визначити конкретні заходи досягнення поставлених цілей і час, необхідний для їх виконання;

- чітко розподілити обов’язки.

Етапи процесу складання плану догляду:

1. Спостереження та спілкування — познайомитись з людиною та її потребами.

2. Переговори та аналіз — чи погоджуються користувач послуг і соціальний працівник з визначеними потребами та необхідними послугами? Розвиваючи стосунки партнерства, як вони вирішують розбіжності своїх думок?

3. Розробка проекту плану — працівник розробляє проект плану і обговорює план з користувачем послуг та його родичами, для того, щоб їхні думки та коментарі були внесені до остаточної версії.

4. Впровадження плану — пропонувати послуги, описані в узгодженому плані догляду.

5. Аналіз та рефлексія — аналіз плану, що спрацювало, що потрібно змінити.

Рекомендована література:

1. Інтегровані соціальні служби: теорія, практика, інновації [Електронний ресурс]: Навч.-метод. комплекс / Автор.-упоряд.: О. В. Безпалько, І. Д. Звєрєва, З. П. Кияниця, В. О. Кузьмінський та інш. / За заг. ред.: І. Д. Звєрєвої, Ж. В. Петрочко — К.: Фенікс, 2007. — 528 с. — Режим доступу: https://www.everychild.org.ua/upload/library/pdf/iss_book.pdf [с. 157-168]

2. Керівництво з тренінгів для фахівців соціальної сфери, які працюють з вразливими дорослими групами населення [Електронний ресурс]. — К.: «Сфера», 2007. — 169 с. — Режим доступу: https://www.mlsp.gov.ua/labour/sp/control/uk/publish/article;jsessionid=A0E09EBA34BE607F7789AD 18999050B6?art_id=37738&cat_id=36013 [с. 55-62]

3. Соціальна робота [Текст]: В 3 ч. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2004. — Ч. 2: Теорії та методи соціальної роботи / А. М. Бойко, Н. Б. Бондаренко, О. С. Брижовата та ін.; За ред. Т. В. Семигіної та І. М. Григи. — 2004. — 224 с. — Бібліогр. в кінці розд. [с. 136-146]

Зразок індивідуального плану догляду

ПЛАН ДОГЛЯДУ

Дані про клієнта:

ПІП

Вік

Стать

Сімейний стан

Мова для звернення

Освіта

Професія

Конфесійна приналежність

Інвалідність, група