double arrow

Вибір типу діаграми


Згідно численних спостережень кругові діаграми користуються найбільшою популярністю, і цілком невиправдано. Даний тип вважається найменш практичним, і повинен складати не більше 5 % від усіх діаграм, що застосовуються у презентації або доповіді. Натомість, лінійна діаграма застосовується найрідше, тоді як такий спосіб представлення даних заслуговує більшої уваги. Це найбільш гнучкий та універсальний тип, який повинен складати близько 25 % всіх використовуваних діаграм. Гістограми разом з графіком повинні займати близько половини всіх діаграм, а точкові – близько 10 %. Всі вищезазначені типи складають орієнтовно 90 % всіх діаграм, решта 10 % – це комбінації різноманітних типів: приміром, графік з гістограмою або кругова діаграма разом з лінійною [41].

Наведена на рис. 5.1 матриця залежностей ілюструє даний тезис По вертикалі позначено п’ять основних типів діаграм, по горизонталі – п’ять типів порівняння.


Рис. 5.1 Матриця залежностей вибору типу діаграми від типу порівняння (за Джином Желязны [41])


Для часового, частотного і кореляційного порівняння застосовуються по два типи діаграм. Відрізняються вони головним чином по об’єму відображуваної інформації. При часовому і частотному порівнянні слід використовувати гістограму, якщо значень небагато (скажімо, 6-7), і графік, якщо їх більше. Під час кореляційного порівняння краще використовувати лінійну діаграму для малої кількості значень і точкову – для більшої їх кількості [41].




Варто пам’ятати , що вибір і особливо використання різноманітних типів діаграм – це далеко не точна наука. Варіанти, відображені на рисунку, так як і поради по складанню більшості діаграм – всього лише узагальнені інструкції.

Покомпонентне порівняння даних краще всього демонструється за допомогою кругової діаграми. Оскільки, круг створює прекрасне враження цілого, то кругова діаграма ідеально підходить для виконання єдиної цілі по компонентного порівняння – відображення частки, яка визначена як відсоток від цілого.

Для побудови більшості кругових діаграм, найкраще використовувати не більше шести компонентів. Якщо ж необхідно відобразити більше число компонентів, вибирайте найбільш важливіші, а решту згруповуйте в категорію «інші» [43].

Оскільки людське око зазвичай рухається за годинниковою стрілкою, найбільш важливіший компонент варто розміщувати на лінії 12 години, а для підсилення ефекту застосовувати найбільш контрастний колір (приміром, жовтий на чорному фоні) або найяскравішу штриховку, якщо діаграма чорно-біла. Якщо не існує необхідності виділяти будь-який окремий компонент, то їх розставляють послідовно від найбільшого до найменшого і застосовують однаковий колір або штриховку для всіх сегментів [38].



Загалом, кругові діаграми – це найменш практичний із п’яти типів діаграм. До того ж, вони найчастіше застосовуються не за призначенням.

Якщо необхідно чітко відображати дійсні взаємозв’язки, то варто покладатися на традиційні кругові діаграми. Творчий підхід слід застосувати для підвищення наочності діаграм за рахунок віддаленого розташування на листі, легко читабельного шрифту і конструктивності використання кольорів і штриховки [41].

Частки цілого найбільш наочно відображаються з використання кругових діаграм, ніж з використанням лінійних або гістограм нормованих під 100 %. Однак, коли порівнюють компоненти декількох цілих, то застосовують лінійну діаграму або гістограму нормовану на 100 % [41].

Для ілюстрації позиційного порівняння найкраще підходить лінійна діаграма. По вертикалі розташовується не шкала, а тільки позначення порівнюваних елементів – країн, галузей промисловості, компаній тощо. Ключовим моментом є можливість розставляння лінійок в потрібній послідовності. Під час складання лінійних діаграм варто переконатися в тому, що простір, який розділяє лінійки є меншим, ніж ширина самих лінійок. Головний елемент виділяють використанням відповідного контрастного кольору або штриховки, таким чином підкреслюючи основну ідею, виражену в заголовку діаграми.

Для позначення кількісних величин можна застосовувати шкалу, або цифри на кінцях лінійок, але ні в якому випадку і те і інше. Шкалу використовують тоді, коли необхідно коротко ознайомити із взаємозалежностями, цифри – якщо ці взаємозалежності важливі для передачі основної ідеї. Доволі непогано застосовувати шкалу та одну цифру, над якою необхідно акцентувати увагу. Поєднання шкали і декількох цифр є надлишковим і створює перешкоди, як в лінійних діаграмах, так і в гістограмах та графіках [38].



Використовуючи цифри, закруглюйте їх, уникайте дробових частин, якщо точна величина не надто суттєва. Приміром, 12% запам’ятовуються значно краще, ніж 12,3% або 12,347 %.

Щоб продемонструвати відмінності між різними типами лінійних діаграм, їх виділяють в шість видів (рис. 5.2).

Інколи для ілюстрації позиційного порівняння замість лінійної діаграми застосовують гістограми – вертикальні стовбці замість горизонтальних лінійок. Це звичайно, не помилка. Однак в дев’яти випадках із десяти лінійні діаграми виглядають краще по двох причинах. По-перше, застосовуючи їх для ілюстрації позиційного порівняння, ми знижуємо ймовірність плутанини між позиційним і часовим порівнянням. Щоб підкреслити цю відмінність, краще проілюструвати зміни в часі з використанням лінійних діаграм – ми звикли розглядати час як рух зліва-направо, а не зверху вниз.

Рис 5.2 Основні типи лінійних діаграм (за А.Я. Сохничем [43])

Інша причина – практична. Частіше всього порівнювані елементи мають доволі довгі назви (регіони – північний схід, південний захід; галузі – сільське господарства, промисловість; і т.д.), що потребують багато місця.

Якщо покомпонентне і позиційне порівняння показують взаємозв’язки у визначений момент часу, то часові порівняння відображають динаміку змін.

Даний тип порівняння краще всього ілюструвати за допомогою гістограм та графіків. Вибрати, що краще застосувати надзвичайно просто. Коли відображають тільки декілька значень (сім або вісім), використовують гістограму. Для демонстрації поквартальних змін за 20 років правильно застосовувати графік.

Вибираючи між гістограмою і графіком, можна також керуватися характером наявних даних. За допомогою гістограми краще відображати точні значення параметру у визначені моменти часу. До цієї категорії відносяться, наприклад, дані про об’єми виробництва. Графіки більше підходять і для відображення тенденції протягом деякого безперервного періоду [41].

Окрім цих відмінностей, кожна із цих двох типів діаграм має свої власні характеристики і різновиди, тому їх варто вивчати окремо. Рекомендації щодо підготовки лінійних діаграм головним чином відносяться до гістограм – відстані між колонками повинні бути менші, ніж ширина самих стовпців; використання кольору та заливки для того, щоб виділяти який момент часу розмежовує дані за минулі періоди або прогнозні величини.

Також, як і у випадку з лінійними діаграмами, існують декілька різновидів гістограм (рис. 5.3), що дозволяють використовувати їх для вираження різноманітних ідей [43].

Рис. 5.3 Приклади основних типів гістограм

(за А.Я. Сохничем [43])

Без сумніву, із всіх типів діаграм графік застосовується найчастіше, і це цілком виправдано. По-перше, його найлегше намалювати. По-друге – це найкомпактніша із всіх типів діаграм. І нарешті, на графіку найнаочніше можна показати, що значення окремого параметру зростає, спадає, змінюється або залишається стабільним.

За допомогою графіків розв’язується безліч дослідницьких задач. У землевпорядних задачах соціально-економічних дослідженнях графіки використовують, зокрема:

o для характеристики структури і структурних зрушень;

o при вивченні закономірностей розподілу;

o як інструмент порівняльного аналізу;

o при вивченні економічної динаміки щодо тенденцій розвитку і короткострокових коливань;

o при вимірюванні взаємозв’язків;

o у територіальних дослідженнях.

Під час складання графіку майте на увазі, що лінія тренду повинна бути товстішою за вісь абсцис, яка в свою чергу, повинна бути товстішою за горизонтальні і вертикальні лінії, що утворюють координатну сітку. Вертикальні лінії координатної сітки можна використовувати для того, щоб розділити значення параметру за попередні періоди і дані прогнозної оцінки або розбити часову вісь за кварталами або п’ятирічними періодами. Горизонтальні лінії допомагають читачу точніше порівнювати окремі величини. Саме тому, в кожному окремому випадку кількість вертикальних і горизонтальних ліній, що наносяться на графік вирішується індивідуально.

Хоча існує всього два види графіків (на відміну від лінійних діаграм і гістограм) вони заслуговують особливої уваги.

Поєднаний графік показує порівняння двох і більше параметрів. При цьому, під час порівняння для об’єкту порівняння застосовують найбільш контрастний колір або товсту лінію, а для інших – менш яскраві кольори і більш тонші або пунктирні лінії. Головна задача – вирішити скільки ліній можна застосовувати одночасно, щоб графік не нагадував спагеті. Інакше кажучи – графік з вісьмома лініями зовсім не обов’язково буде в два рази кориснішим, ніж з чотирма. В два рази за плутанішим – цілком можливо. Найкращий спосіб вирішити дану ситуацію – розбити графік на декілька більш дрібних. Звичайно, в даному випадку доведеться будувати більшу кількість графіків, однак вони характеризуватимуться кращою наочністю [38].

Зафарбовуючи або заштриховуючи простір між лінією тренда і осями, ми одержуємо графік з областями. Розділяючи простір між лініями на окремі ділянки, що відображають часові відтінки створюється графік з областями з накопиченням.

Тут, так як, і в інших діаграмах варто обмежетися не більше ніж пятьма шарами. Якщо існує необхідність відобразити більше п’яти сегментів, накресліть чотири основних, а решту згрупуйте в категорію «інші». В діаграмах з накопиченням розташовуйте найважливіший шар над віссю абсцис, оскільки це буде єдиний сегмент, співставимимй з прямою лінією. Всі решта сегментів залежатимуть від його коливань [41].

Як уже зазначалося в описаному випадку зі «спагетті-графіком», розбиратися у великій кількості шарів краще шляхом поділу компонентів, з їх наступним відображенням на окремій основі, розбиваючи діаграму з областями з накопиченням на більш прості діаграми з областями.

Частотне порівняння показує, яка кількість значень даного параметру (частотність) потрапляє в послідовні області числових значень. Цей тип порівняння застосовується в двох основних випадках. По-перше, для узагальнення вихідних подій на основі вибірки спостережень. Тут частотне порівняння використовується для того, щоб передбачити ризик, ймовірність або можливість. Приміром, шляхом даного порівняння можна продемонструвати, що в 25 % випадків вантажі доставляються за п’ять або менше днів.

В вищезазначених цілях даний тип порівняння краще всього ілюструвати за допомогою ступінчатих діаграм або графіків. Гістограми наглядні, коли використовуються не більше 5-7 областей числових значень, в іншому випадку доцільно застосовувати лише графік. Ці типи діаграм містять шкали – вертикальну (частотності), де зазначається кількість (іноді у відсотках) проаналізованих елементів або явищ, і горизонтальну (розподілу) для діапазонів. Шкала розподілу потребує особливої уваги[41].

Розмір діапазонів. Розмір та кількість діапазонів дуже важливі для демонстрації моделі розподілу. Надзвичайно мала кількість не дозволяє побачити модель, а надзвичайно велика – розбиває її на дрібні частини. Як правило, застосовуються не менше п’яти, і не більше двадцяти областей числових значень. При цьому варто обирати такі розміри діапазонів, які наочно передадуть вашу основну думку [38].

Розмір інтервалів. Краще за все використовувати інтервали одного розміру. Якщо один інтервал відображає різницю в 5, а інший – в 20, крива розподілу буде доволі спотвореною. Виключенням з цього правила є випадки, коли інформація фіксується в нерівних діапазонах (приміром, рівні освіти) або коли нерівні інтервали допомагають краще засвоїти інформацію [38].

Чіткі границі. Розмір інтервалів повинен бути чітко позначений. Границі, що «накладаються» (0-10, 10-20, 20-30) не пояснюють, до яких інтервалів відносяться цифри, що повторюють по два рази (10, 20) [41].

І гістограми, і графіки можна суміщати. Наприклад, для того, щоб порівняти дані за два різних роки або співставити вікову структуру складу співробітників вашого підприємства та підприємства-конкруента загалом. Окрім того, під час ілюстрації конкретних величин можна застосовувати діаграми з накопиченням, щоб показати вклад кожного параметра в загальну суму. Діаграму з накопиченням не можна застосовувати, коли величина розподілу є вираженою у відсотковому відношенні. Приміром, якщо величина розміру заробітної плати 2-5 тис. гривень у 60% жінок, та 50% чоловіків, то не можна сказати, що 110% населення одержують від 2-5 тис. грн.

Кореляційне порівняння показує відповідність або співвідношення двох змінних очікуваної залежності. Наприклад, зазвичай можна очікувати, що більш досвідчений продавець працює ефективніше, і навпаки. Подібне порівняння краще всього ілюструється за допомогою точкових (розсіяних) або двосторонніх лінійних діаграм.

Одна з проблем, пов’язаних з цим типом діаграм, – це позначення точок. Якщо під кожною точкою вказується, приміром ім’я продавця, то це може заплутати читача. Цілком прийнятний варіант – позначати точки буквами або цифрами, які співвідносять з повними іменами або назвами наведеними в легенді. Можливий варіант – використання двосторонньої лінійної діаграми [41].

Якщо у двосторонньої лінійної діаграми немає ніяких різновидів, то у точкової діаграми їх декілька.

Сумісна точкова діаграма показує кореляцію між двома різними показниками або станами одного і того ж показника в різний час. Хоча в основному, в такій діаграмі використовуються зафарбовані та незафарбовані точки, можна застосовувати і інші символи – квадрати, трикутники або зірки.

В бульбашковій діаграмі присутня третя змінна (відображає різну величину точки). Для прикладу, дві шкали можуть відображати продажі і прибутки, а розмір точки – відносний об’єм активів кожної компанії в галузі [38].

Часова точкова діаграма показує зміну кореляції зі зміною часу. Не намагайтесь відобразити всі зміни в рамках однієї сітки, краще складати декілька діаграм [38].

Дайте визначення термінам і поняттям: діаграма, гістограма, графік.

Контрольні запитання та завдання:

1. У чому полягають переваги застосування діаграм?

2. Які бувають типи порівняння даних?

3. У чому різниця між позиційним та кореляційним типом порівняння?

4. Наведіть приклади часового і частотного порівнянь.

5. Сформулюйте алгоритм вибору типу діаграми.

6. Опишіть оптимальні співвідношення побудови різних типів діаграм.

7. Які існують типи лінійних діаграм?

8. Вкажіть типи гістограм, та приклади їх застосування.








Сейчас читают про: