Основи вчення про Конституцію. • абстрактний контроль, що означає перевірку конституцій-ності акта або норми без зв'язку із конкретною справою

5) за формою:

• абстрактний контроль, що означає перевірку конституцій-ності акта або норми без зв'язку із конкретною справою. По­передній контроль може бути тільки абстрактним. Причому в деяких державах питання про конституційність може бути поставлене за власною ініціативою органу конституційного контролю (Австрія, Франція);

• конкретний (інцидентний) контроль, що здійснюється у зв'яз­ку із конкретною, найчастіше судовою, справою, при вирішенні якої підлягає застосуванню певна норма або акт, що оспорю­ється з точки зору конституційності. Він — завжди наступний;

• індивідуальний контроль, за якого індивід, об'єднання гро­мадян, юридичні особи наділені правом подавати до консти­туційного суду скарги про порушення своїх прав і свобод законами, іншими нормативно-правовими актами, судови­ми рішеннями (сьогодні не застосовується в Україні);

6) за обсягом:

• повний контроль, що охоплює всю систему суспільних від­носин, урегульованих конституцією;

• частковий контроль, який поширюється лише на певні сфе­ри таких відносин (права людини і громадянина, відносини з приводу територіального устрою тощо);

7) за змістом:

• формальний контроль, за якого перевіряється дотримання конституційних вимог та умов щодо видання акта;

• матеріальний контроль, що передбачає перевірку відповід­ності змісту акта положенням конституції.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України (матеріальний контроль), або якщо було порушено встановлену Конституцією України процедуру їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності (формальний контроль). А відповідно до ст. 15 Зако­ну України «Про Конституційний Суд України» підставою для ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо не­конституційності правового акта повністю чи в окремій части­ні є також перевищення конституційних повноважень при його прийнятті (додаткова підстава для формального контролю);

8) з точки зору зворотної сили:

контроль ex tunc, за якого рішення про визнання неконсти­туційності має зворотну силу, і норма або акт, визнані неконсти­туційними, вважаються недійсними з самого початку: з момен­ту їх видання або набрання чинності конституційно-правовою нормою, якій вони суперечать;

контроль ex nunc, коли рішення про неконституційність дійс­не тільки на майбутнє, а всі колишні наслідки дії неконститу­ційної норми або неконституційного акту залишаються в силі¹. Так, відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконститу­ційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (тобто закріп­люється правило ex nunc).

У деяких країнах (наприклад, у США) існують особливості дії рішень органів спеціального конституційного контролю з точ­ки зору їх зворотної сили: судові рішення, в яких визнаються неконституційними певні правові акти або їх окремі положен­ня, мають зворотний характер, але лише стосовно сторін у спра-ііі. Винятком є законодавчі акти, які регулюють питання притяг­нення винних осіб до кримінальної відповідальності та відбу­вання покарання за скоєні злочини².

Ідею про необхідність існування спеціальних органів кон­ституційного контролю сприймають не в усіх демократичних державах. Так, за конституційною теорією Люксембургу, Нідер­ландів, Фінляндії, Швеції, оскільки парламент посідає вище міс­це у системі державних органів, то над ним не може стояти жо­ден інший орган, що здійснював би конституційний контроль. Тому тільки парламент вправі вирішувати питання про долю закону, що суперечить конституції. При цьому у Швеції, Фін-'іяндії, Канаді парламент та уряд вправі попередньо прокон­сультуватися у спеціальному органі або у Верховному Суді, аби

¹ Класифікацію конституційного контролю див. за: Маклаков В. В. Зазнач, праця. - С. 92-93; Колесова Н. С. Механизмы защити прав и свобод челове­ка и гражданина в зарубежных государствах // Права человека: Учебник / і >іи ред. Е. А. Лукашева. — М.: НОРМА (Издательская группа НОРМА-111ІФРА-М), 2001. - С. 410-413.

•' Черняк Є. В. Конституційна юстиція Сполучених Штатів Америки: Авто-рсф дне.... канд. юріїл. наук / КІІУ імені Тараса Шевченка. — К., 2005. - С 12.

Глава II

Основи вчення про Конституцію

отримати їх висновок з питання про конституційність законо­проекту, що підлягає розгляду. Але остаточну долю законопро­екту вирішує все-таки парламент¹.

Аргументи на користь необхідності розгляду питань про конституційність законів та інших нормативних актів саме су­довим органом зводяться до того, що:

1) суперечність про конституційність закону чи іншого нор­мативно-правового акта є виключно юридичною, а тому повин­на вирішуватися органом, який має для цього відповідну ком­петенцію;

2) це випливає з принципу розподілу влади;

3) незалежність і неупередженість як принципи діяльності судової влади є гарантією того, що рішення у справі базувати­меться на правовій основі;

4) правила судочинства, що грунтуються на засадах змагаль­ності та гласності, забезпечують найбільш повний та всебічний розгляд відповідної справи².

Незважаючи на значну кількість позитивних моментів в ін­ституті конституційного контролю, слід звернути увагу і на те, що іноді конституційний контроль використовується для обме­ження прав парламенту, відіграючи негативну роль у конкрет­ній державі. У цілому ж роль конституційного контролю зале­жить від складу органу, що його здійснює, та від соціально-по­літичної ситуації в країні³.

Контрольні питання та завдання

1. Визначте поняття конституції, її функції та властивості.

2. Охарактеризуйте поняття, структуру та ознаки конститу­ціоналізму. Чи присутнє в Україні таке явище, як конститу­ціоналізм? Відповідь обґрунтуйте.

3. Що таке форма і структура конституції? Якою за формою та структурою є Конституція України?

¹ Мо/унова М. А. Зазнач, праця. — С. 92.

² Мелащенко В. Ф. Конституція - Основний Закон держави // Конститу­ ційне прано України / За ред. В. Ф. Погорілка. - К.: Наукова думка, 2000. - С 115.

³ Моєї/нова М. А. Зазнач, праця. — С 96.

4. Які класифікації конституцій Вам відомі? Визначте, до яко­го з видів належить Конституція України за названими Ва­ми критеріями класифікації.

5. Охарактеризуйте порядок прийняття та зміни конституцій. Який порядок зміни Конституції України? Як має прийма­тися нова Конституція України?

6. Дайте загальну характеристику Конституції Автономної Рес­публіки Крим та визначте її місце в системі нормативно-правових актів України.

7. Розкрийте поняття правової охорони Конституції України. Які види конституційного контролю Вам відомі та які з них застосовуються в Україні?

8. Охарактеризуйте моделі судового конституційного контро­лю. Яка з них використовується в Україні?