Конституційно-правовий статус людини і громадянина в Україні 121

гами цих відносин означає, що громадянство може припиняти-ся з підстав, визначених конституцією та законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Конституції України громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права зміни-ги громадянство.

Згідно із ст. 17 Закону України «Про громадянство Украї­ни» підставами припинення громадянства України є:

1) вихід з громадянства України;

2) втрата громадянства України;

3) припинення громадянства України за підставами, перед­баченими міжнародними договорами України.

Вихід з громадянства — це припинення громадянства за іні­ціативою особи.

У законодавстві зарубіжних країн застосовуються терміни «вихід з громадянства» та «відмова від громадянства». Відмін­ність між ними полягає у тому, що вихід з громадянства відбу­вається за згодою держави, а відмова — це припинення грома­дянства за ініціативою особи без необхідності надання держа­ною відповідного дозволу¹.

Вихід з громадянства України — це головна підстава його припинення.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про громадян­ство України» громадянин України, який відповідно до чинно­го законодавства України є таким, що постійно проживає за кор­доном, може вийти з громадянства України за його клопотан­ням. Закон також визначає порядок припинення громадянства дітей.

Обмеженнями виходу з громадянства України є такі:

1) вихід з громадянства України допускається, якщо особа на­була громадянство іншої держави або отримала документ, вида­ний уповноваженими органами іншої держави, про те, що грома­дянин України набуде її громадянство, якщо вийде з громадян­ства України. Так, Європейська конвенція про громадянство пе­редбачає, що держава повинна дозволяти вихід з громадянства за умови, що в результаті цього особа не стане апатридом (особою без громадянства). Тому більшість європейських держав не доз­воляє вихід з громадянства, якщо це призведе до апатризму особи;

¹ Тодыка Ю. Н. Зазнач, праця. — С. 115.

122______________________________ Глава IV

2) вихід з громадянства України не допускається, якщо осо­бу, яка клопоче про вихід з громадянства України, в Україні при­тягнуто як обвинувачену в кримінальній справі або стосовно якої в Україні є обвинувальний вирок суду, що набрав чинності і підлягає виконанню.

У законодавстві деяких країн (Болгарія, Грузія, Росія, Ру­мунія, Словенія, Хорватія) встановлено обмеження для вихо­ду з громадянства у зв'язку з невиконанням особою фінансових зобов'язань перед фізичними та юридичними особами, перед державою. Така норма існувала і в Законі України «Про грома­дянство України» в редакції 1997 p., однак у зв'язку із зловжи­ваннями цією нормою з боку третіх осіб дане обмеження не вклю­чене до чинної редакції Закону.

Більшість країн поступово відмовляється від заборони ви­ходу з фомадянства у зв'язку з непроходженням особою війсь­кової служби, хоча поки що це обмеження міститься у законо­давстві Росії, Франції, Грузії¹.

Вихід дітей віком від 14 до 18 років з громадянства України може відбуватися лише за їхньою згодою.

Датою припинення громадянства України у випадку виходу із громадянства є дата видання відповідного Указу Президента України.

Підставами для втрати громадянства України є:

1) добровільне набуття громадянином України громадян­ства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття.

Добровільним набуттям громадянства іншої держави вва­жаються всі випадки, коли громадянин України для набуття гро­мадянства іншої держави повинен був звертатися із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановле­ного національним законодавством держави, громадянство якої набуто.

Не вважаються добровільним набуттям іншого громадянст­ва такі випадки:

а) одночасне набуття дитиною за народженням фомадянства України та громадянства іншої держави чи держав;

¹ Тодыка Ю. Н. Зазнач, праця. - С 117-118.