2015-03-20
305
б) набуття дитиною, яка є фомадянином України, фомадян ства своїх усиновителів унаслідок усиновлення її іноземцями;
в) автоматичне набуття фомадянином України іншого гро мадянства внаслідок одруження з іноземцем;
г) автоматичне набуття громадянином України, який досяг повноліття, іншого громадянства внаслідок застосування законо давства про фомадянство іноземної держави, якщо такий грома дянин України не отримав документ, що підтверджує наявність у нього фомадянства іншої держави;
2) набуття особою громадянства України через прийняття внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів.
Цю підставу для втрати фомадянства передбачає у своєму законодавстві більшість західноєвропейських держав, але у багатьох державах можливість втрати фомадянства за цією підставою обмежена в часі з моменту його набуття (Латвія, Росія — 5 років, Іспанія — 15 років)1;
3) добровільний вступ на військову службу іншої держа ви, яка відповідно до законодавства цієї держави не є загаль ним військовим обов'язком чи альтернативною (невійськовою) службою.
|
|
|
У деяких західноєвропейських країнах (Австрія, Греція, Іспанія, Італія, Фінляндія, Франція) у випадку виникнення зазначеної підстави особа може бути позбавлена громадянства2.
Положення пунктів 1, 3 не застосовуються, якщо внаслідок цього фомадянин України стане особою без громадянства.
Органами, які виступають з ініціативою припинення громадянства України через втрату, є: органи внутрішніх справ, дипломатичні представництва чи консульські установи України (п. 87 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 р. № 215 (у редакції Указу Президента України від 27.06.2006 р. № 588/2006).
Датою припинення громадянства України у випадку його втрати є дата видання відповідного указу Президента України.
1 Васильєва Т. А. Зазнач, праця. — С. 115—117.
2 Тодыка Ю. Н. Зазнач, праця. - С 122-123.
