Методичний інструментарій підготовки господарських рішень

Для формалізації кожної моделі прийняття господарського рішення використовується певна сукупність методів, серед яких найчастіше застосовуються:

1 Алгоритм рішення. Алгоритм зображує альтернативні напрями дій та фінансові наслідки кожної альтернативи. Розраховуючи ймовірність кожного варіанту розвитку подій, можна проаналізувати результати прийняття рішення чи низки рішень. Один із найкращих методів для прийняття рішень.

Використовують такі способи подання (опису) алгоритмів:

- словесно-формульний (опис здійснюється в словесній формі з використанням математичних чи інших формул;

- графічний (за допомогою блок-схем або структурних схем);

- у вигляді програм, написаних певною мовою програмування.

Основні правила зображення блок-схем наведено в табл. 2.1.

Таблиця 2.1 – Умовні позначення у блок-схемах

Блок	Назва та призначення
	Початок або кінець алгоритму
	Блок введення даних
	Арифметичний блок-використовується при обчисленні виразів; процес, присвоєння.
	Логічний блок – використовується для перевірки умови
	Блок модифікації – використовується для зміни в залежності від попередніх значень
	Блок звернення до підпрограм

Призначення блоків випливає з їхніх назв. Блоки з’єднують лініями, які описують послідовність виконання команди. Ці лінії називаються лініями потоків передавання інформації. Природні напрями потоків зверху-вниз і зліва направо. Якщо напрямок потоку інший то лінія повинна мати стрілку.

Приклад блок-схеми наведено на рис. 2.1.

Рисунок 2.1 – Приклад блок-схеми

2 Діаграма у вигляді риб’ячого скелету (метод Ішикави). Ці діаграми, названі так за свій зовнішній вигляд, були винайдені професором Каору Ішикавою з Токійського університету, який пояснив спосіб їх використання, за що весь процес почали називати "методом Ішікави". Діаграма допомагає зрозуміти відношення між причиною та наслідками. Особливо корисна в ситуаціях, коли причини проблем чи криз важко з’ясувати. Діаграма дає змогу менеджеру: поглянути на проблему в цілому, а не на окремі її частини; знайти більше однієї можливої причини посталої проблеми; надати належну увагу дрібним причинам проблеми; чіткіше побачити зв’язки між причинами; обговорити проблему командою або групою; виробити нові ідеї; оцінити ідеї колективного прийняття рішення.

Побудова діаграми передбачає такі кроки: проблема ставиться у квадратик з правого боку сторінки (голова риби); креслиться горизонталь на лінія, що виходить із квадратика (хребет риби); далі кресляться похилі лінії, під кутом 45° до горизонтальної (ребра риби), на яких пишуться можливі причини виниклої проблеми; до кожної причини дописуються ніби лініями в різні боки можливі субпричини (кістки від ребер риби); оцінюються зв’язки між головними причинами та субпричинами для розуміння того, як вони можуть бути поєднані та чи не дублюються вони на діаграмі.

Каору Ішикава (Kaoru Ishikawa) (1915-1989) відомий як дослідник питань статистичного контролю якості, і його праці багато в чому вплинули на вигляд сучасної науки про якість. В 1960-х роках їм був винайдений метод структурного аналізу причинно-наслідкових зв'язків, і цей метод, згодом був названий у його честь – діаграма Ишикавы.

Діаграма Ішикави (cause-effect diagram, fishbone diagram) – графічний інструмент, що дозволяє наочно й систематизовано аналізувати взаємозв'язки слідств (effects) і причин (causes), які породжують ці слідства або впливають на них. Ще ці діаграми називають «діаграмами рибного кістяка» (fishbone diagram) за їхню зовнішню подібність із кістяком риб. Але яке би ім'я не використалося, необхідно пам'ятати, що цінність цього методу складається в сприянні категоризації й структуризації безлічі потенційних причин, а так само, ідентифікації найбільш імовірної кореневої причини досліджуваного слідства. Метод застосується при виконанні аналізу як одним фахівцем, так і групою фахівців.

Для ефективного використання діаграми Ішикави рекомендується дотримуватися наступних кроків:

1) Визначите слідство, що збираєтеся використати. Наприклад, визначимо об'єктом дослідження поліпшення якості послуги з авіаперельоту.

2) Почніть малювати діаграму

3) Додавайте відгалуження, кожне з яких буде категорією факторів, що впливають на об'єкт дослідження. Позначте кожне з основних відгалужень найменуванням однієї з категорій груп впливу;

4) Додавайте в кожну з категорій фактори, що впливають на досліджуваний об’єкт

5) До кожного фактору додайте подфакторы, що впливають на нього. І так далі, продовжуйте доти, поки не зможете додати що-небудь нове.

Швидкість

Час виліту

Доставка

Бронювання

Видача багажу

Основною перевагою даного методу є його наочність і універсальність. Наочність досягається за рахунок того, що зв'язок всіх виявлених причин з досліджуваним слідством відображається в простій графічній формі. А про універсальність можна судити по неповному списку областей застосування:

– аналіз ефективності бізнесів-процесів;

– прийняття управлінських рішень на базі структурованого аналізу факторів, що на
нього впливають;

– аналіз факторів, що впливають на якість надаваних послуг;

– аналіз причин відмов технічних систем;

До обмежень можна віднести необхідність попереднього пошуку можливих причин досліджуваного слідства, а так само складність (неточність) при визначенні ступеня впливу виявлених причин на ймовірність виникнення слідства.

3 Логіко-змістовне моделювання. Логіко-змістовне моделювання – це процедура ранжирування одиниць сукупності на основі виявлення причинно-наслідкових зв’язків між ними.

Для проведення ЛЗМ результати МД потрібно трансформувати в каталог однотипних дефініцій. В якості позицій каталогу можуть виступати:

1) фактори, які впливають на окремий аспект маркетингової діяльності промислового підприємства;

2) проблеми, які супроводжують провадження маркетингової діяльності;

3) заходи, які сприяють удосконаленню маркетингової ситуації.

Після складання каталогу необхідно встановити причинно-наслідкові зв’язки між позиціями шляхом попарного зіставлення. Для цієї мети використовують кодування: „1” – причина, „0” – слідство. При попарному зіставленні можливі наступні комбінації:

1) „1–0” (перша позиція є причиною другої);

2) „0–1” (перша позиція є слідством другої);

3) „0–0” (між першою та другою позицією нема причинно-наслідкового зв’язку).

Треба звернути увагу на те, що комбінації „1–1” при проведенні ЛЗМ не існує. Результатом проведення процедури ЛЗМ є побудова графу, на якому наводяться причинно-наслідкові зв'язки між всіма позиціями каталогу. У верхній частині графу розташовано найголовніші позиції-причини, у нижній частині – позиції-слідства; лінії зв’язку на графу ілюструють, якій саме позиції-причині відповідає окрема позиція-слідство.

Перевагами методу ЛЗМ є простота та швидкість його реалізації, можливість концентрації зусиль на дійсно вагомих факторах. Недоліками ЛМЗ виступають суб’єктивність та відсутність достатньої кількості техніко-економічних обґрунтувань.

4 Процес складання карт («ґрунтовка»). Спосіб, у який можна точно зобразити перебіг процесу. Полягає в інтерв’юванні людей, котрі виконують роботу на кожній окремій ділянці, для того, аби зрозуміти головні напрями їхньої діяльності, інформаційні потоки та зв’язки між ними. Чернетка процесу малюється на аркуші паперу. Потім люди, яких попередньо інтерв’ювали, запрошуються оглянути ті частини процесу, за які вони відповідають, щоб перевірити дотримання точності їхніх описів у конструкції.

5 Уявні схеми. Спосіб репрезентувати багато різних компонентів складної проблеми, інструментів для передачі складних ідей іншим. Використання уявних схем передбачає такі дії: центральна ідея, проблема пишеться в центрі великого аркуша паперу; ідеї, ініційовані центральною, зображуються за допомогою серії ліній, що виходять з центру; як результат з’являється зображення уявної схеми, подібної до павутиння чи кореневої системи алгоритму, де лінії розходяться в усіх напрямах до країв паперу.

6 АВС-аналіз, XYZ-аналіз, RFM-аналіз – методи формування приорітетів.

ABC‑аналіз – метод, що дозволяє класифікувати ресурси фірми по ступеню їх важливості. У його основі лежить принцип Парето – 20 % всіх товарів забезпечують 80 % обороту. Стосовно ABC-аналізу правило Парето може пролунати так: надійний контроль 20 % позицій дозволяє на 80 % контролювати систему, будь то запаси сировини й комплектуючих, або продуктовий ряд підприємства й т.п. ABC-аналіз – аналіз сукупності факторів шляхом розподілу їх на три категорії:

А – найцінніші,

В – проміжні,

С – найменш цінні.

Ранжирувати у такий спосіб можна асортимент продукції, постачальників, величину складських запасів, покупців, періоди продажів – усе, що має достатню кількість статистичних даних. Результатом АВС-аналізу є групування об'єктів по ступеню впливу на загальний результат. АВС-анализ ґрунтується на принципі дисбалансу, при проведенні якого будується графік залежності сукупного ефекту від кількості елементів. Такий графік називається кривою Парето, кривою Лоренца або ABC-кривою. За результатами аналізу асортиментні позиції ранжируются й групуються залежно від розміру їхнього внеску в сукупний ефект. У логістиці ABC-аналіз звичайно застосовують із метою відстеження обсягів відвантаження певних артикулів і частоти звертань до тієї або іншої позиції асортименту, а також для ранжирування клієнтів по кількості або обсягу зроблених ними замовлень.

Порядок проведення АВС-анализа: