, де
А – кількість суддів Конституційного Суду України;
Б – кількість суддів Конституційного Суду України, що призначаються Президентом України;
В – термін, на який обирається голова Конституційного Суду України;
Г – строк проживання особи в Україні (мінімум), після якого ця особа може претендувати на посаду судді Конституційного Суду України;
Д – стаж роботи, при якому громадянин може бути призначений суддею Конституційного Суду України;
Є – кількість строків, протягом яких одна і та ж особа може бути членом Конституційного Суду України.
Обґрунтуйте відповідь.
Нормативні акти:
ü Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
ü Закон України “Про прокуратуру” від 5 листопада 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 52. – Ст. 793 (із наступними змінами).
ü Закон України “Про адвокатуру” від 19 грудня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 9. – Ст. 62 (із наступними змінами).
ü Всеобщая декларация прав человека: Офиц. текст. – М.: Права человека, 1996. – 16 с.
|
|
ü Международные акты о правах человека: Сб. документов / Сост. В.А. Карташкин, Е.А. Лукашева. – М., 2002.
ü Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю.К. Качуренко. – К.: Юрінформ, 1992. – 200 с.
Спеціалізована література:
1. Битяк Ю.П. Правові засади забезпечення прав людини і громадянина в сфері державної служби // Проблеми законності. – Харків, 1999. – Вип. 36.
2. Бойко І.В. Правовий статус громадян у сфері виконавчої влади: Автореф. дис… канд. юрид. наук. – Харків, 2000.
3. Бородін І. Функціональні обов’язки прав прокуратури у сфері забезпечення прав людини і громадянина (загальний нагляд, представництво інтересів громадян) // Право України. – 2000. – № 7. – С. 46-48.
4. Бреян Т.А. Реалізація та захист прав людини – сучасний зміст українського адміністративного права // Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні: Матеріали Всеукраїнської міжвузівської наукової конференції молодих вчених та аспірантів (м. Івано-Франківськ, 28 квітня 2006 року). – Івано-Франківськ, 2006. – 408 с. – С. 69-71.
5. Вільдхабер Л. Місце Європейського Суду з прав людини у європейському конституційному контексті // Вісник Конституційного Суду України. – 2002. – №1. – С. 56-59.
6. Волощук О.Т. Президент України – гарант прав і свобод людини і громадянина // Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні: Матеріали Всеукраїнської міжвузівської наукової конференції молодих вчених та аспірантів (м. Івано-Франківськ, 28 квітня 2006 року). – Івано-Франківськ, 2006. – 408 с. – С. 74-76.
|
|
7. Гусарєв С.Д. Система юридичної діяльності в контексті захисту прав та свобод громадян // Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні: Матеріали Всеукраїнської міжвузівської наукової конференції молодих вчених та аспірантів (м. Івано-Франківськ, 28 квітня 2006 року). – Івано-Франківськ, 2006. – 408 с. – С. 5-9.
8. Демиденко В.О. Утвердження та забезпечення прав і свобод людини в Україні на порозі ХХІ століття // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2001. – №1. – С. 30-36.
9. Дмитриев Ю.А. Защита конституционных прав граждан в уголовной и конституционной юстиции // Государство и право. – 1999. – №6.
10. Дутка Г.І. Проблеми становлення та захисту прав дитини в Україні та на Івано-Франківщині // Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні: Матеріали Всеукраїнської міжвузівської наукової конференції молодих вчених та аспірантів (м. Івано-Франківськ, 28 квітня 2006 року). – Івано-Франківськ, 2006. – 408 с. – С. 88-90.
11. Євграфов П. Захист прав і свобод є найважливішим обов’язком держави перед людиною // Вісник Конституційного Суду України. – 2001. – №4. – С. 102-105.
12. Загоруй И.С. Система конституционных гарантий защиты прав и свобод человека и гражданина в Украине // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. – Луганськ, 1998. – Вип. 4. – С. 55-65.
13. Захаров Є. Права людини в Україні і Загальна декларація. Точка зору // Права людини. – 1998. – №29.
14. Захист прав і свобод громадянина у Конституційному судочинстві // Юридичний вісник України. – 1999. – 29 липня – 4 серпня. – №30. – С. 1-2.
15. Калініченко О. Генеза системи конституційного контролю за реалізацією прав, свобод людини і громадянина // Право України. – 2003. – №5.
16. Карпачова Н.І. Стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні: Перша щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. – Вид. 2-ге. – Харків: Консум, 2001. – 464 с.
17. Климович О. Система національних засобів захисту прав людини: [У контексті положень Конвенції про захист прав і основних свобод людини] // Право України. – 2001. – №1.
18. Коваль Е. О некоторых пробелах в системе уголовно-правовой защиты конституционных прав граждан // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1999. – №2. – С. 35-40.
19. Кондратьєв Ю.Я. Конституційні права і свободи людини і громадянина під захистом кримінального закону // Теорія та практика застосування чинного кримінального і кримінально-процесуального законодавства в сучасних умовах. – К., 2002. – С. 12-14.
20. Кулага Е. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини і громадянина в діяльності органів внутрішніх справ // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – №12. – С. 92-96.
21. Кушніренко О., Мацокін В. Роль місцевих органів влади у забезпеченні права громадян на достатній життєвий рівень // Право України. – 1999. – №1. – С. 14-16.
22. Лозбинев В.В. Актуальные вопросы защиты прав человека при чрезвычайном положении // Право и политика. – 2000. – №4.
23. Лукашева Е.А. Эффективность юридических механизмов защиты прав человека: Политические, экономические, социально-психологические аспекты // Государство и право. – 1994. – №10.
24. Магновський І.Й. Правові аспекти механізму забезпечення конституційних прав і свобод людини та громадянина // Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні: Матеріали Всеукраїнської міжвузівської наукової конференції молодих вчених та аспірантів (м. Івано-Франківськ, 28 квітня 2006 року). – Івано-Франківськ, 2006. – 408 с. – С. 29-31.
25. Малинникова Л. Проблеми забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина в процесі здійснення державно-правової реформи в Україні // Вісник Конституційного Суду України. – 2000. – №6.
|
|
26. Марцеляк О. Омбудсман з прав дитини: проблеми формування і розвитку у світі і в Україні // Право України. – 2003. – № 10. – С. 44-48.
27. Мінченко М.М. Організаційно-правові механізми забезпечення конституційних прав і свобод громадян України // Проблеми законності. – Харків, 1998. – Вип. 34.
28. Нагорний Є. Удосконалення законодавства України про громадянство – запорука захисту прав людини // Право України. – 2006. – №10. – С. 33-35.
29. Омельяненко Г. Питання захисту конституційних прав людини у кримінальному судочинстві України // Право України. – 1997. – №3.
30. Орзих М. Судебная власть в механизме защиты прав человека: доктрина и практика // Юридический вестник. – 2001. – № 4. – С. 117-127.
31. Рогожин А., Цвік М. Роль Конституційного Суду і прокуратури в забезпеченні прав людини // Право України. – 1998. – №12. – С. 134-136.
32. Савенко М. Конституційний Суд і омбудсмен у державному механізмі захисту прав і свобод людини і громадянина // Вісник Конституційного Суду України. – 2000. – №1.
33. Савенко Н. Забезпечення прав і свобод людини і громадянина та їх захист органами конституційної юрисдикції // Право України. – 1999. – № 2. – С. 3-10.
34. Святоцький О.Д., Медведчук В.В. Адвокатура: історія і сучасність. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 1997. – 320с.
35. Солов’євич І.В. Роль правоохоронної діяльності в захисті конституційних прав і свобод людини і громадянина // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 1997. – №2.
36. Стефанюк В. Правозахисна діяльність судів України // Право України. – 1999. – №5.
37. Стефанюк В. Судова влада як основна юридична гарантія захисту прав і свобод людини і громадянина України // Право України. – 2001. – №1.
38. Стичинський Б. Неупереджене судочинство та юстиція: спільно до реального захисту прав і свобод людини // Право України. – 2001. – № 4. – С. 3-7.
39. Темченко В. Функції держави із забезпечення прав людини у ринковій економіці // Право України. – 2003. – №5.
40. Тихий В. Захист конституційних прав і свобод Конституційним Судом України за зверненням фізичних та юридичних осіб // Вісник Конституційного Суду України. – 2001. – №2. – С. 67-69.
|
|
41. Тодика Ю. Конституційно-правові основи діяльності Верховної Ради України по забезпеченню прав і свобод громадян // Вісник Академії правових наук України. – 1997. – №3 (10).
42. Тодика Ю.М., Марцеляк О. Інститут омбудсмена: світові моделі і досвід // Вісник Академії правових наук України. – 1998. – №2.
43. Ульянов О. Основи державної політики захисту прав і свобод громадян в Україні // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 1999. – №4.
44. Хальота А. Методи діяльності органів внутрішніх справ по забезпеченню реалізації прав людини // Право України. – 2001. – № 5. – С. 43 - 46.
45. Хальота А. Щодо захисту конституційних прав шляхом звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини // Право України. – 2000. – № 3. – С. 31-33.
46. Цимбалістий Т.О. Конституційна скарга як гарантія захисту прав людини // Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні: Матеріали Всеукраїнської міжвузівської наукової конференції молодих вчених та аспірантів (м. Івано-Франківськ, 28 квітня 2006 року). – Івано-Франківськ, 2006. – 408 с. – С. 132-134.
47. Чубар Л.П. Захист прав і свобод людини і громадянина у конституційному судочинстві України // Вісник Конституційного Суду України. – 2000. – №1.
48. Шумський П. Роль прокуратури у захисті прав людини // Право України. – 1997. – № 3. – С. 36-38.