Розв'яжіть кросворд «Культура мовлення»

								10.
	н
	9.		11.
			г
	8.Д
		6.	7.К		И			12.
	2.	4.
		О	5.	В						Л
1/13.		3.		И
		Д
	А
		к				Т
					А
					*		*

По вертикалі:

1. Форма відображення дійсності, яка здатна розвиватись і вдосконалюватись у процесі пізнання.

2. Дотримання правил усного й писемного мовлення: лексичних (значення слів, семантичні відтінки слів, сполучуваність), граматичних (рід, число, відмінок), орфоепічних (правильна вимова).

3. Точність вираження думок, почуттів, ясність, зрозумілість мовлення, точне мовлення — якщо вжиті слова відповідають їх усталеним мовним значенням.

4. Сукупність довільно відтворюваних, загальноприйнятих у межах певного суспільства звукових знаків, а також загальноприйнятих правил їх комбінування у процесі вираження думок.

5. Відсутність у мовленні не літературних елементів: в орфоепії — правильна літературно-нормативна вимова, відсутність інтерферентних явищ (акценту, змішувань); у словнику — відсутність діалектизмів, слів-паразитів тощо; в інтонації — відсутність брутальних, лайливих, лицемірних ноток, відповідність інтонації змістові та експресії висловлювання.

6. Процес використання конкретної мови конкретною людиною за характерними для даної мови законами, правилами.

7. Унормованість мови: орфоепічні, лексичні, словотворчі, правописні та стилістичні норми.

8. Поєднання у мовленні точності, логічності, виразності, чистоти, відповідно ситуації спілкування, організація мовлення відповідно мети висловлювання.

9. Естетична привабливість мовлення, вдале використання естетичних потенцій мови (тон, тембр, звучність), наявність образних висловів, приказок, доречних фразеологічних зворотів, цитат; поєднання вербальних та невербальних (жести, міміка, рухи, поза) засобів спілкування.

10. Вираження однієї і тієї самої думки, одного й того самого граматичного значення різними способами і засобами.

11. Поєднання мислення, мови і мовлення, ступінь поєднання слів у реченні за законами мислительної діяльності.

12. Вміння правильно говорити (й писати), добирати мовно-виражальні засоби відповідно до мети та ситуації спілкування, система вимог стосовно вживання мови в мовленнєвій діяльності.

По горизонталі:

13. Відповідність усталеним у літературній мові законам, правилам та нормам.

Ø Із виділених літер відгадайте ключове слово, що означає загальну теорію навчання мови.

Література до теми «Наукові засади теорії та методики розвитку мови»

1. Богуш А. М. Мовленнєвий розвиток дітей від народження до 7 років. Монографія. — К.; Видавничий Дім «Слово», 2004. — 376 с.

2. Богуш А.М. Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку. — Одеса: Маяк, 1999. - 88 с.

3. Богуш А.М., Гавриш Н.В. Дошкільна лінгводидактика: Теорія і методика навчання ді­тей рідної мови: Підручник / За ред. А.М.Богуш. — К.: Вища школа, 2007. — 542 с: іл.

4. Выготский Л.С. Избранные психологические исследования. Мышление и речь. Проблеми психологического развития ребенка. — М.: Изд-во Акад. пед. наук РСФСР, 1956. — 519 с.

5. Дошкільна лінгводидактика: Хрестоматія: У 2 ч.: Посібник / Упорядник Богуш А.М. (Ч. І). - К.: Виша школа, 1999. - С. 9-45.

6. Леонтьев А.Н. Психологическое исследование речи // Избр. психол. произведения: В 2-х т. - М.: Педагогика, 1983. - Т. І. - 392 с; Т. II. - 320 с.

7. Лурия А.Р. Язык и сознание / Под ред. Е.Д.Хомской. — 2-е изд. — М.: Изд-во МГУ,1998. - 336 с.

8. Львов М.Р. Основи теории речи: Учеб. пособие для студентов пед. вузов. — М.: Асадетіа, 2000. - 247 с.

9. Люблинская А.А., Ломов Б.Ф. Вопросы психологии речи и мышления // Вопросьі психологии. — 1955. — № 1. — С. 110—112.

10. Методика розвитку рідної мови і ознайомлення з навколишнім у дошкільному закладі: Навч. посібник / Богуш А.М., Орланова Н.П., Зеленко Н.І., Лихолєтова В.К.; За заг. ред. Богуш А.М. — К.: Вища школа, 1992. — 414 с.

11. Пиаже Ж. Речь и мышление ребенка. — СПб.: Союз, 1997. — 250 с.

12. Русова С.Ф. Теорія і практика дошкільного виховання. — Львів; Краків; Париж: Просвіта, 1993. — 127 с.

13. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям // Вибр. твори: В 5 т. — К.: Радянська школа, 1977. - Т. 3. - С. 9-279.

14. Ушакова Т.Н. Речь: истоки и принципи развития: Учеб. пособие. — М.: РйгЗе, 2004. — 255 с.

15. Ушинський КД. Рідне слово // Вибрані педагогічні твори: У 2-х т. — К.: Рад. шк., 1983. -Т. 1. -488 с.

16. Федоренко Л.П. Закономерности усвоения родной речи: Учеб. пособие — М: Просвещение, 1984. — 159 с.

17. Шахнарович А.М. Языковая способность // Лингвистический знциклопедический словарь. — М., 1990. — С. 617.

18. Ельконин Д.Б. Развитие речи в дошкольном возрасте // Избр. психол. труди. — М.: Педагогика, 1989. - С. 362-379.

Тема 1.2. Історичний огляд становлення та розвитку теорії та методики розвитку мови як науки

Змістовий модуль І. Теоретико-методологічні засади теорії та методики розвитку мови

Питання для обговорення

1.Ґенеза вітчизняної дошкільної лінгводидактики.

2. Вклад видатних постатей у становлення і розвиток теорії та методики розвитку мови як науки.

3. Сучасні дослідження з проблем дошкільної лінгводидактики.

4. Становлення і розвиток теорії та методики розвитку мови як науки в зарубіжних країнах

Вислови про мову та мовлення

Мовлення тоді буде узгоджене з думкою як мовця, так і слухача: мовця, якщо він буде висловлювати словами те, що відчуває в душі; слухача, коли йому буде зрозумілим.

Ян Амос Коменський.

Найперше діло в отцематері повинно бути, щоб дитину своєю рідною мо­вою до розуму доводити.

П.Куліш.

Необхідність використання наочності випливає з конкретності мислення дитини.

О.Духнович.

. ..без усякої іншої науки ще можна обійтися; без знання рідної мови обій­тися не можна.

І. Срезневський.

. ..Коли мова, якою починає говорити дитина, суперечить природженому національному її характеру, то ця мова ніколи не матиме такого сильного впливу на її духовний розвиток, який мала б її рідна мова; ніколи не проникне так глибоко в її дух і тіло, ніколи не пустить такого глибокого, здорового коріння, яке обіцяло б багатий, пишний розвиток.

К.Ушинський.

Мова — найкраща, ніколи не в'януча і знову вічно розквітаюча квітка всього духовного життя народу.

К. Ушинський.

Не умовних звуків тільки вчиться дитина, вивчаючи рідну мову, але п'є духовне життя й силу з груді рідного слова.

К.Ушинський.

. ..в основі кожного слова, зверненого до дітей, мають бути передусім до­бра мета і розумна думка.

В. Одоєвський.

Основою всіх видів занять з розвитку мовлення мають бути дві вимоги: діти повинні чути звернене до них мовлення і повинні самі говорити»

Є.Тихєєва.

Оволодіння мистецтвом художнього читання і розповідання є професій­ним обов'язком кожного вихователя...

Є. Флорина.

Завдання для самостійної роботи

Робота з схемами,таблицями та моделями

Структурно-логічна схема теми «Історичний огляд становлення та розвитку теорії та методики розвитку мови як науки»

Вклад видатних постатей у становлення і розвиток теорії та методики розвитку мови як науки Становлення і розвиток вітчизняної дошкільної лінгводидактики Сучасні дослідження з проблем дошкільної лінгводидактики Становлення і розвиток зарубіжної дошкільної лінгводидактики

Структурна блок-схема «Періодизація становлення і розвитку вітчизняної дошкільної лінгводидактики» (за Т. А. Садовою)

IV період — 40-60-ті роки XX століття І період — друга половина XIX століття II період — початок ХХ ст. — 20-ті роки XX століття IIIперіод — 20—40-ві роки XX століття Становлення і розвиток вітчизняної дошкільної лінгводидактики

Структурна таблиця «Ґенеза вітчизняної дошкільної лінгводидактики» (за Т.А.Садовою)

Період	Концептуальні положення
	Обґрунтування значення рідної мови для виховання особистості, активні пошуки і розроблення головних принципів, методів і форм розвитку мовлення дітей, визначення змісту мовної освіти щодо соціально-культурних умов розвитку держави
II період — початок XX ст. - 20-ті роки XX століття	Розробка концептуальних засад мовної освіти в умовах національного дитячого садка, використання національних засобів у мовному вихованні особистості
III період — 20—40-ві роки XX століття	Перехід від окремих методичних розробок до узагальнення досвіду освітніх закладів, розроблення питань і змісту та теорії методів навчання дітей мови, утвердження в радянській науці методики розвитку мовлення як окремої галузі
IV період — 40—60-ті роки XX століття	Розробка психологічних і теоретичних засад дошкільної лінгводидактики за основними напрямами розвитку мовлення дітей дошкільного віку, створення методичного забезпечення процесу навчання дітей рідної мови

• Розгляньте таблицю та назвіть представників наукових досліджень кожного із періодів.

• Здійсніть порівняльний аналіз періодів становлення і розвитку вітчизняної дошкільної лінгводидактики, зазначеної на структурній блок-схемі.

Структурно-опорна схема «Становлення та розвиток дошкільної лінгводидактики у зарубіжних країнах»

Є.М.Водовозова (1844-1923) Заклала основи сучасної методики розвитку мовлення дітей та ознайомлення з навколишнім світом. • Ідея народності виховання (навчання і виховання дітей дошкільного віку на національному фундаменті, на рідній мові, народних піснях, казках, загадках, приказках). • Основа розвитку мови - розвиток органів чуття. • Принципи ознайомлення з довкіллям: від ближнього до віддаленого, від простого до складного, від конкретного до абстрактного. • Зміст ознайомлення дітей з навколишнім (з ускладненням). • Використовувати загадки, прислів'я, казки, байки. • Картини використовувати лише у крайньому випадку. • Шляхи розвитку рідної мови дітей дошкільного віку. • Ігри з лялькою — важливий метод розвитку рідної мови. Праця: «Розумове і моральне виховання дітей від першого вияву свідомості до шкільного віку» (1871-1913). Є.О.Флорина (1889-1952) Перша жінка - доктор педагогічних наук, професор у галузі дошкільної педагогіки, автор програми «Методика розвитку мовлення для дошкільних відділень педвузів». • Значення художньої літератури у вихованні дітей. • Використання методів у розвитку мовлення дітей: бесіда, розмова, художнє читання, розповідь, радіо слухання. • Опертя на чуттєвий досвід у словникові роботі. • Методи розвитку діалогічного мовлення: розмова, бесіда. • Види бесід: вступна, супроводжуюча, заключна. • Методи навчання зв'язного мовлення: розповіді про іграшки, з власного досвіду, творчі розповіді. • Створення у дитячому садку самодіяльної книги дитячих розповідей. Праці: «Яка книжка потрібна дошкільнику» (1928), «Живе слово в дитячому садку» (1933), «Художнє слово дошкільнику» (1939, 1952). В.Ф.Одоєвський(1804-1869) — організатор і теоретик дошкільного виховання в Росії (30—40 роки ХІХ ст.). • Організатор перших притулків для дітей (прообразу перших дитячих садків). • Створив низку посібників, в яких значне місце відводив розвиткові мови дітей та ознайомленню з навколишнім. • Рекомендації щодо розвитку діалогічного мовлення засобами проведення бесід та розмов з дітьми, взірцем мови наставниці. • Вимоги до мовлення вихователя (простота, точність, стислість, щирість, правдивість, душевність). Праці: «Наука до науки. Книжка дідуся Іринея»; «Положення про дитячі притулки»; «Наказ особам, які безпосередньо завідують дитячими притулками». Творидля дітей: «Мороз Іванович», «Містечко 8 табакерці», «Два дерева», «Срібний карбованець» та ін. Ян Амос Коменський (1592—1670) — відомий слов'янський педагог, один із перших засновників-теоретиків методики рідного мовлення дітей дошкільного віку. • Виховання дітей від народження до шести років повинно відбуватись у материнській школі, що є своєрідною формою сімейного виховання. • У дошкільному віці необхідно закласти першооснови загальної освіти. • Основою розвитку мови дітей є чуттєвий досвід, безпосереднє ознайомлення з предметами та явищами навколишнього світу. • Мовлення розвивається на основі граматики, риторики, поетики. • Використовувати художню літературу, оповідання, казки, байки. • Заняття з розвитку мовлення проводити у формі гри. Праці: «Материнська школа», «Велика дидактика», «Світ чуттєвих речей в малюнках»

Структурно-опорна схема «Історичний огляд становлення вітчизняної дошкільної лінгводидактики»

Т.Г.Шевченко (1814-1861) • Розумів величезну роль освіти і в першу чергу письменності для пригніченого народу. • Мріяв розгорнути широку діяльність у галузі освіти. «У школі нас усього, усього, що тільки є, навчають, окрім своєї милої рідної мови. О, школо, як би тебе швидше перешкодити». Праці: «Букварь южнорусский» (1861) Для дітей: «Встала весна...», «Тече вода з-під явора», «Думи мої, думи мої...», «Садок вишневий коло хати», «Зоре моя вечірня я...», «За сонцем хмаронька пливе...», «Барвінок цвів і зеленів», «Заповіт» та ін. О.В.Духнович (1803-1865) • Сприяв потягу українського населення до освіти і знань. • Створив перший систематизований підручник для народних вчителів. • Відстоював право українців на школу з рідною мовою навчання; вказував на необхідність розвивати пізнавальну активність дітей. Праця: «Книжка читальна для початківців» (1847). П.О.Куліш (1819-1897) Представник епохи освітнього відродження в Україні. • Створив український правопис - «кулішівка». • Радив виховувати любов до рідного краю, народу, його історії і культури. «Найперше діло в отцематері повинно бути, щоб дитину своєю рідною мовою до розуму доводити». Праця: Українська «Граматика» (1854); (1861). М.С.Шашкевич (1811-1843) Зумів проникнути в «тайни творчості народного духу», заспівати «власним язиком народним». • Боротьба за школу з українською мовою навчання; • Збирання та вивчення народної творчості; • Відстоювання права на існування української літературної мови. Праці: «Азбука і аbесаdlо» (1836), «Читанка для малих дітей» (1850). Для дітей: «Олена».

♦ У чому полягає актуальність прогресивних ідей видатних діячів минулого в становленні і розвитку сучасної дошкільної лінгводидактики?

♦ Які провідні ідеї щодо навчання дітей мови єднають видатних діячів минулого?

♦ Які положення лінгводидактичної спадщини вчених є актуальними сьогодні? Свою відповідь аргументуйте.

Структурно-опорна схема теми «Історичний огляд становлення та розвитку теорії та методики розвитку мови як науки»

О.Ольжич (Кандиба) (1907-1944) Ідеї: • дошкілля започатковує розбудову національного виховання як молоді, так і всього народу; • в основі дошкільного виховання має бути народність як «підвалина національної культури взагалі»; • у центрі національного виховання має бути рідна мова; • для розвитку рідної мови дітей слід використовувати українські байки, казки, перекази, вірші, оповідання та кращі зразки класиків зарубіжної літератури; • з-поміж засобів національного виховання пропонує використовувати: народні іграшки, «цяцьки», твори українського фольклору (байки, казки, пісні), українські народні хороводні ігри й танці, «руханки та гуртові вправи» у супроводі народних мотивів, дитячий театр і «вертеп»; • особливе місце в національному вихованні дітей дошкільного віку відводить образотворчим засобам, які супроводжуються рідним словом. Праці: «Українське дошкілля», «Дошкілля» І.Огієнко (1881-1971) Ідеї: • єдність і соборність української нації та держави; • пов'язує рідну мову з державними цінностями; • стрижнем концепції є оволодіння кожним громадянином соборною літературною мовою; • започаткував нову галузь науки – науку про рідномовні обов'язки; • навчання дошкільників рідної мови як найвищої соціально-духовної, соціально-мовне • засоби виховання рідної мови: гурток виховання дітей у сім'ї;культурної цінності; «Плекання рідної мови», «Свято рідної мови» Праці: «Рідна мова», «Наука про рідномовні обов'язки», «Рідне навчання», «Українська граматика». С.Русова (С.Ф.Ліндфорс) (1856-1940) Фундатор національного дошкільного виховання в Україні. «Стрижнем концепції національного виховання дошкільнят у своїх працях визначає рідну мову Радить «садівницям» у процесі роботи у національному дитячому садку враховувати менталітет і психологію українського народу, використовувати національні традиції, українські національні свята, народні ігри, читання художньої літератури Праці «Дошкільне виховання», «Теорія і практика дошкільного виховання», «Нові методи дошкільного виховання», «Нова школа». Г.Ващенко (1878-1967) Запропонував українську національну систему освіти Виховний ідеал української людини вбачав у пісенному фонді України, у звичаях українського народу, в його літературі, мистецтві, у християнській вірі та історичному минулому. У систему національного виховання має входити родинне виховання; побудова виховного ідеалу на принципах християнської моралі та української духовності. Праці: «Загальні методи навчання» (1927),«Виховний ідеал» (1940),«Періоди в розвитку дитини і дитяча література».

Ø Дайте характеристику видатних діячів минулого, які писали для дітей. Наведіть приклади літературних творів цих авторів для дошкільників

Структурно-опорна схема «Лінгводидактична концепція Костянтина Дмитровича Ушинського»

Праці: «Рідне слово» (книга і стаття) «Дитячий світ» «Перші заняття рідною мо­вою» «Про час початку навчання» «Організація початкового навчання» «Про наочне навчання» Творидля дітей «Чотири бажання» «Півник з родиною» «Бджілка на розвідці» «Чуже яєчко» «Гадюка» та ін. Методи: і прийоми розвитку мовлення: • бесіда; • ознайомлення зобразотворчим мистецтвом; • читання художньої літератури; • розповіді дітей; • систематичні вправи. Визначив три мети в на­вчанні дітей рідної мови · вводити дитину в скарбницю рідної мови; · розвивати дар слова; · сприяти засвоєнню граматичних законів мови. · Місце і роль рідної мови у житті народу, країни, дитини. · Значущість рідної мови у засвоєнні іноземної мови · Роль наочного навчання у системі навчання рідної мови. · Використання усної народної творчості у розвитку мови. К.Д.Ушинський (1824-1870) · Засновник методики початкового навчання дітей рідної мови. · Основоположник звукового аналітико-синтетичного ме­тоду навчання грамоти. · Заклав фундамент сучасної методики художньо-мовленнєвої діяльності дітей.

• Назвіть центральне концептуальне положення педагогічної системи К.Д.Ушинського.

• Сформулюйте завдання з навчання дітей рідної мови, проголошені вченим, на прикладах сучасної практики дошкільного закладу.

Структурно опорна схема «Лінгводидактична спадщина Ізмаїла Івановича Срезневського»

Праці: «Про вивчення рідної мови взагалі й особливо в дитячому віці» «Правила навчання рідної мови» «Запорізька старина» (1833—1838) І.І.Срезневський (1812-1880) учений-філолог, славіст, фольклорист, етнограф, педагог і методист • Автор оригінальної лінгводидактичної концепції щодо значення рідної мови в житті людини і суспільства. Стрижень концепції - вимога глибокого знання рідної мови кожним громадянином країни. • Пов'язує початок вивчення рідної мови з розвитком духовних сил дитини. • Наголошував на вивченні рідної мови, яка є основою всіх знань дитини. У знанні мови - знання внутрішні (знання про себе, для задоволення внутрішніх потреб розуму), знання зовнішні (для інших, для задоволення інших вимог). Знання мови за двома ступенями: нижчий (обов'язковий для всіх) і вищий (притаманний педагогам, ученим тощо). У дошкільному віці завдання розвитку спілкування і зв'язного мовлення передує словниковій роботі. Принципи поступовості, природовідповідності у навчанні дітей рідної мови, свідомості і міцності засвоєння знань. • Вказував на необхідність дотримання правил розвитку мови дітей дошкільного віку. • Вивчення іноземних мов на основі рідної і в певній послідовності. • Здійснювати підготовку руки дитини до письма. • Навчати дітей правильної зрозумілої мови. • Вчити дітей слухати розповіді, стимулювати до переказування прослуханих оповідань. • Прищеплювати любов до слухання та читання книг. • Широко використовувати усну народну творчість, твори мистецтв

• У чому полягає актуальність концепції І.Срезневського щодо полі мовного навчання людини на різних вікових етапах згідно вимог сьогодення?

• Які завдання розвитку мовлення дітей дошкільного віку із лінгводидактичної спадщини вченого залишаються актуальними і сьогодні?

Структурно опорна схема «Лінгводидактична концепція Єлизавети Іванівни Тихеєвої»

• Види занять з іграшками та реальними предметами: називання предметів, іграшок, їх якостей, властивостей, дій з лялькою та іншими іграшками, числових і просторових відношень; описування предметів, іграшок; порівняння, зіставлення предметів між собою; складання загадок про предмети і іграшки; знаходження іграшки чи предмета за змістом вірша. • Види занять з картинками: перелік (називання предметів, їхніх частин, якостей, властивостей, дій); описування предметних картинок; зіставлення, порівняння опису зображених предметів; систематизація та класифікація картинок; добір картинок до теми вірша, оповідання; розповіді за картинками. • Види занять (Р. «Заняття по живому слову»): розмови з дітьми, доручення та запитання, бесіди, розповіді, читання, листи, заучування віршів. Своєрідність методики: в її основу покладені види діяльності та різні види ігор і занять («Картини» «Екскурсії» тощо), а не спеціальні завдання з розвитку мовлення. Тематика, вимоги, методика проведення бесіди. • Основна увага - збагачення словника, розвиток зв'язного мовлення. • Методи навчання рідної мови: спостереження, екскурсії, екскурсії-огляди, дидактичні вправи. • Засоби розвитку мовлення дітей: усна народна творчість, художня література, свята. • Методика розвитку мовлення дітей раннього віку. • 3 6—7 років починати навчати грамоти. Роль сім'ї у розвитку мови дітей. Праці: «Російська грамота» (1905), «Розвиток мовлення дошкільника» (1937, 1948, 1967, 1971, 1981) «Рідна мова та шляхи до її розвитку» (1913, 1923) «Ігри і заняття маленьких дітей» (1935, 1965) Є.І.Тихєєва (1867-1949) Засновник методики розвитку мовлення дітей дошкільного віку і Росії Центральне місце у спадщині — вчення про значення рідної мови у житті дитини, в її розумовому розвитку. • Перша застосувала термін «навчання мови» у дошкільному закладі. • Визначила необхідність починати навчання дітей рідної мови задовго до школи. • Основна роль — принципи наочності (реальні предмети — іграшки — картинки). • В основу розвитку мови дітей дошкільного віку — чуттєвий досвід. Автор методів: екскурсії-огляди в межах дошкільного закладу, показ із називанням

• У чому полягає актуальність концепції І.Срезневського щодо полі мовного навчання людини на різних вікових етапах згідно вимог сьогодення?

• Які завдання розвитку мовлення дітей дошкільного віку із лінгводидактичної спадщини вченого залишаються актуальними і сьогодні?