1. История политических и правовых учений: учебник для студентов вузов, обучающихся по специальности и направлению «Юриспруденция» / под общ. ред. В.С. Нерсесянца. — 2-е изд. — М.: НОРМА: ИНФРА•М., 2001. — 727 с.
2. История политических и правовых учений: учебник для студентов юридических вузов / под ред. О.Э. Лейста. — М.: Зерцало, 1999. — 677 с.
3. История политических и правовых учений: электронная хрестоматия / сост.: М.Н. Грачев [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http: //grachev62.narod.ru/hrest/content.htm. — Название с экрана.
Тестові завдання до теми
Хто з давньо-грецьких філософів вчив, що мета держави — загальне благо її громадян
1. Аристотель 2. Платон 3. Геракліт 4. Зенон 5. Т. Мор
2. Дж. Локк визначив державу як:
1. Керування безліччю сімейств і тим, що «є загальним у них усіх, здійснюване суверенною владою згідно праву».
2. Справа, надбання народу, «з'єднання багатьох людей, зв'язаних між собою згодою в питаннях права й спільністю інтересів».
3. Соціальний інститут, що втілює й відправляє функцію публічної (політичної) влади.
|
|
4. Угода більшості проти меншостей, як союз слабких і пригноблених проти сильних і могутніх.
3. I. Кант визначив, що природне право як:
1. Вище природне право держави за допомогою договіру.
2. Результат війни й перемоги.
3. Ідеальна норма людських відносин і одночасно загальний закон, що випливає з незмінного порядку природи й всьому всесвіту.
4. Має своїм джерелом очевидні апріорні принципи.
5. Сукупність принципів, правил, прав, цінностей, продиктованих природою людини і тим самим як би незалежних від конкретних соціальних умов і держави.
ТЕМА 3. ІНДИВІД (ОСОБИСТІСТЬ) ЯК СУБ'ЄКТ І ОБ'ЄКТ ПОЛІТИКИ