Природно-кліматичні характеристики району

Місто Київ розташоване у північній частині України, порівняно недалеко від її центра. Географічні координати міста такі: 500,27° північної широти й 300, 31° східної довготи.

У цілому клімат Києва помірковано континентальний з м'якою зимою й теплим літом.

Температура повітря залежить насамперед від надходження сонячної радіації, що, у свою чергу, визначається кутом падіння сонячних променів. У день літнього сонцестояння (22 червня) він досягає 63°. Тривалість цього дня - 16,5 год. У день зимового сонцестояння (22 грудня) Сонце піднімається над обрієм на 16°. Тривалість цього дня - 8 год.

Сумарна тривалість сонячного сяйва за рік становить 1927 год, або 43% можливої. Протягом року найбільша тривалість сонячного сяйва спостерігається в червні й липні (по 279 год), найменша (39 год) - у грудні.

Середньорічна температура повітря в Києві становить 7,7 °С, найбільш висока вона в липні (19,3 °С), найбільш низька – у січні (мінус 5,6 °С).

Температура повітря по місяцях, (°С)

У цілому температура повітря в Києві на трохи десятих градуса більше висока, чим у містах, які розташовані поруч. Більшим є відмінність узимку, меншим - улітку.

Найбільш холодним за період спостережень був 1942 р., середньорічна температура якого склала 5,1 °С.

Найбільш теплим виявився 2007 р. – 9,9 °С.

Найбільш низька середньомісячна температура повітря в січні (мінус 15,0 °С) зафіксована в 1942 р., найбільш висока (2,1 °С) – в 2007 р.

Найбільш низька середньомісячна температура в липні (16,9 °С) спостерігалася в 1902, 1935 і 1979 р., найбільш висока (25,5 °С) – в 1936 р.

Найбільш холодно в Києві, як правило, 18–25 січня (так звані “водохресні морози”). Найбільш висока температура повітря характерна для періоду 15-20 липня.

Абсолютний мінімум температури повітря (мінус 32,9 °С) зафіксований 11 січня 1950 р., абсолютний максимум (39,4 °С) – 30 липня 1936 р.

В останні 100–120 років температура повітря в Києві, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря в Києві підвищилася приблизно на 1,5 °С. Найбільше підвищення температури повітря спостерігається в грудні - березні.

У середньому за рік у Києві випадає 650 мм атмосферних опадів, найменше їх у березні й жовтні, найбільше - у липні.

Мінімальна річна кількість опадів (358 мм) зафіксоване в 1862 і 1863 р., максимальне (1000 мм) - в 1933 р. Найбільша кількість опадів протягом одного місяця випало в червні 1932 р. - 251 мм. Мінімальна місячна кількість опадів улітку становить 2-4 мм, узимку - 1-2 мм. Зовсім не було опадів у жовтні 2000 р.

Найбільше добове опадів спостерігається влітку при грозових дощах. Максимум добової кількості опадів (103 мм) зафіксований 20 липня 1902 р.

У середньому за рік у місті спостерігається 157 днів з опадами; найменше їх (по 10) у вересні й жовтні, найбільше (17) - у грудні.

Щорічно в місті утвориться сніжний покрив, максимальна висота якого звичайно спостерігається в лютому. Тривалість періоду зі сніжним покривом становить близько 80 днів. Найбільший період (193 дня) спостерігався взимку 1906-1907 р. Максимальна висота снігу (66 див) зафіксована на початку березня 1970 р.

Відносна вологість повітря в Києві в середньому становить 75%, найменша вона в травні, найбільша - у грудні.

Відносна вологість повітря, (%)

Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша - у грудні.

Загальна хмарність, (бали)

0 балів - ясно.

Менш 5 балів балів нижнього ярусу, або просвітчасті хмари середнього ярусу, або будь-яка кількість хмар верхнього ярусу - невелика хмарність.

Від 1-3 до 6-9 балів або 3-8 балів хмар нижнього ярусу або щільних хмар середнього ярусу - мінлива хмарність.

Від 8-10 до 0-3 балів хмар нижнього ярусу - хмарно із проясненнями.

7-10 балів хмар нижнього ярусу - хмарно.

10 балів хмар нижнього ярусу - похмуро.

Найбільшу повторюваність мають вітри із заходу й північно-заходу, насамперед - восени. Як правило, західні вітри приносять атмосферні опади, підвищення температури взимку і її деяке зниження влітку.

Повторюваність вітру різних напрямків, (%)

Швидкість вітру порівняно невелика. Найбільша вона в січні-лютому, найменша - у серпні. У січні вона в середньому становить 2,8 м/с, у липні - 2,1 м/с.

Швидкість вітру по місяцях, (м/с)

Протягом доби найбільша швидкість вітру звичайно спостерігається в послеполуденные годинники, найменша - ранком.

Протягом року в Києві спостерігаються різноманітні атмосферні явища: гроза, туман, роса, ожеледь і ін. Зокрема, гроза найчастіше буває в червні й липні.

Середня температура води в Дніпрі біля Києва дорівнює: травень – 16 °С, червень – 20 °С, липень – 22 °С, серпень – 21 °С, вересень – 17 °С. В окремі дні температура води досягає 25–26 °С.

2.3. Генеральний план

Експлікація до генплану:

1. Медіа центр

2. Арсенал

3. Печерська Лавра

4. Дзвіниця Печерської Лаври

5. Конкурсні проекти

6. Церква

7. Площа для проведення масових заходів

8. Виставкові павільони

9. Господарський двір

10. Тимчасова гостьова парковка

11. Парковка для персонала

12. В'їзд та виїзд з підземного паркінгу

13. Амфітеатр

14. Пам'ятка архітектури

15. Зупинка громадського транспорту

Генплан медіацентра запроектований згідно діючих норм і правил. На ділянці організовані зручні проїзди та проходи. Запроектована значна площа озеленення. Навпроти центрального фасаду організовано площу для проведення масових заходів. На території ділянки знаходяться виставкові павільони. Пройшовши між зеленими насадженнями можна потрапити до амфітеатру. Також на ділянці знаходиться пам'ятка архітектури.

Транспорті потоки на ділянці відокремлені від пішохідних. На генплані знаходиться зручна гостьова паркова, а також в'їзд та виїзд з підземного паркінгу.

2.4. Функціонально-планувальне рішення, розрізи будівлі.

Основною метою при проектуванні функціонально – планувального рішення будівлі була організація комфортного та функціонально насиченого простору медіацентра. З цією метою було розділено потоки відвідуваів та працівників.

До першого поверху можна потрапити через тамбур. Пройшовши його відвідувач потрапляє до інформаційно – розподільчого простору. Всі приміщення першого поверху поділені на блоки за функціональною ознакою. Таким чином, на першому поверсі знаходяться три блоки приміщень: вхідна група (тамбур;вестибюль, гардероб; інформаційна зона, приміщення охорони, підсобне приміщення, сходова клітина, ліфтовій блок; прибиральна; санвузол; інвентарна), адміністративний блок приміщень (кабінет директора, канцелярія і бухгалтерія, коридор; кімната відпочинку для персоналу, тамбур, підсобне приміщення) та блок приміщень масового відвідування (постійна експозиція;сходова клітина; ліфтовий блок, прибиральна; рекреаційна зона; мультимедійний кінозал на 280 чоловік; мультимедійний зал на 160 чоловік; тамбур; передпокої, кіноапаратна; інвентарна; санвузол; прибиральна; кафе на 100 місць; барна стійка, доготовочна; приміщення для миття посуду; складське приміщення; санвузол для персоналу; коридор; тамбур).

Над адміністративними та господарчими приміщеннями першого поверху влаштовано на півповерх. Там розташовані відкриті галереї, кафе, барна стійка та і приміщення вертикального зв’язку, такі як ліфтовий блок та сходова клітина.

На другий поверх можна потрапити за допомогою ескалатору, ліфта або сходової клітини.

На цьому поверсі розташована зона для читання, магазин для продажу мультимедійних дисків, зона попереднього прослуховування мультимедійних дисків, магазин для продажу книжкової продукції; інвентарна; рекреаційна зона, зона для прослуховування музики; магазин для продажу музичних інструментів.

На третьому поверсі знаходиться лаунж-кафе на 80 персон, барна стійка; доготовочна-роздаточна, приміщення для миття посуду, рекреаційна зона, лаунж-зона для прослуховування музики, інтернет-кафе; адміністративна зона, кімната для персоналу, постійна експозиція для розваг; приміщення для читання книжкової продукції.

Простір між третім та верхнім технічним простором є експлуатованим. В підземних поверхах знаходиться паркінг та технічні приміщення. Функціонально – планувальну структуру краще всього видно на розрізах споруди.