Співвідношення нормативно – правового акту з актами застосування та актами тлумачення норм права?

Серед правових актів-документів розрізняють:

нормативно-правові акти (нормативні акти);

акти тлумачення права (інтерпретаційні акти);

акти застосування права (правозастосовні акти).

Нормативні акти - первинні, інтерпретаційні й правозастосовні акти - производны від нормативних у тому розумінні, що без нормативних актів їхнє існування немислимо. Спочатку з'являється (видається) нормативний акт, потім з'являються акти його тлумачення й застосування, тобто він (нормативний акт) - обов'язкова передумова появи останніх, оскільки неможливо тлумачення й застосування права без самого права (представленого таким його джерелом як нормативний акт). Розходження цих актів по суб'єкті виражається в тім, що відповідно до законодавства України тільки нормативні акти - результат діяльності суб'єктів правотворчества, тобто нормативні акти - результат правотворческой діяльності (правотворчества). Законодавство України не передбачає правотворческие повноваження для суб'єктів тлумачення й застосування норм права.

Нормативні акти - різновид джерел (форм) права, акти тлумачення й застосування права такого офіційного статусу не мають.

Нормативні акти містять норми права. Акти тлумачення права містять роз'яснення втримування відповідних норм права, тобто в них розтлумачується (пояснюється) як треба правильно розуміти зміст тих або інших норм права. Правозастосовний акт містить індивідуальне (персоніфіковане) владне приписання, винесене уповноваженим на те органом (особою) у результаті рішення їм конкретної юридичної справи.

Правозастосовні акти застосовуються з урахуванням актів їхнього офіційного тлумачення. Самі по собі акти тлумачення права юридичного значення не мають, вони діють і застосовуються в єдності з тими нормами, які тлумачать (у єдності з відповідними нормативними актами).