1. Величковский Б. М. Современная когнитивная психология. — М.:
Изд-во МГУ, 1982. - С. 7-65, 184-270.
2. Вертгеймер М. Продуктивное мышление. — М.: Прогресс, 1987. —
336 с.
3. Выготский Л. С. Мышление и речь // В кн.: Выготский Л. С. Собр.
соч. - В 6 т. - Т. 2. - М.: Педагогика, 1982. - С. 5-361, 395-415.
4. Козелецкий Ю. Психологическая теория решений. — М.: Прогресс,
1979.
5. Костюк Г. С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток
особистості. - К.: Рад. шк, 1989. - С 194-300.
6. Орфеев Ю. В., Тюхтин В. С. Мышление человека и «искусственный
интеллект». — М.: Мысль, 1978. — 149 с.
7. Петухов В. В. Психология мышления. — М.: Ихд-во МГУ, 1987. —
90 с.
8. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. — В 2 т. — Т. 1. — М.:
Педагогика, 1989. - С. 360-400.
9. Тихомиров О. К. Психология мышления. — М.: Изд-во МГУ, 1984. —
272 с.
10. Холодная М. А. Виды познавательных стилей // Практична психо-
логія та соціальна робота. — 2003. — № 9. — С. 12-29.
Мовлення
14.1. Поняття про мовлення та його функції. Білінгвізм.
14.2. Психолінгвістичні теорії мовлення.
14.3. Види мовлення:
14.3.1 Зовнішнє мовлення;
|
|
14.3.2 Егоцентричне мовлення;
14.3.3 Внутрішнє мовлення.
14.4. Психологічні механізми мовлення.
14.5. Становлення мовлення у дитинстві.
14.6. Основні особливості мовлення.
14.7. Індивідуальні відмінності мовлення.
14.1. Поняття про мовлення та його функції.
Білінгвізм
Однією з найважливіших потреб людини є потреба в обміні інформацією. Передавати та отримувати інформацію можна лише за допомогою знаків, точніше — знакових систем. Ці знакові системи можуть бути вербальними (словесними) та невербальними (несловесними). Вербальні знакові системи по-іншому називають мовою.
Мова — це система словесних знаків. Питання про суть мови, її виникнення та розвиток, структуру і закономірності вивчає мовознавство. Від мови як засобу спілкування відрізняють мовлення — психічний процес спілкування між людьми за допомогою мови. Мовлення є мовою в дії. Мовне спілкування здійснюється за правилами конкретної мови і є продуктом історичного розвитку людства. Виникнення мовлення поза суспільством неможливе, бо воно є соціальним продуктом. Призначене для спілкування, воно і породжується у спілкуванні.
Мова та мовлення є діалектичною єдністю. Проте між ними є і відмінності (див. табл. 3).
Розділ IV