Спеціальность 5.090240

Міністерство освіти і науки України

Бердянський машинобудівний коледж

Затверджено

заступник директора

навчальної роботи

________ М.Ю. Кузьменко

­­­­­­­­­­­„____„ ________ 200 р.

Технічна експлуатація автомобілів

Методичний посібник

До виконання курсового проекту

Спеціальность 5.090240

“Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів"

Інструкція рекомендована

цикловою комісією

професійних дисциплін

спеціальності 5.090240

Протокол № _______

від „____„ ________ 200 р.

Голова комісії

­­­_________ С. А. Іванов

2008 р.

Методичний посібник до виконання курсового проекту, спеціальність 5.090240 “Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів".

Укладач: викладач вищої категорії С.А. Іванов

Рецензент:

Голова циклової комісії професійних дисциплін спеціальності 5.090240,

викладач-методист С.А. Іванов


Зміст

Стр.

Завдання на проектування

Вступ 6

1.Характеристика підприємства 7

1.1 Виробничі функції підприємства 8

1.2 Загальний технологічний процес ТО і ремонту автомобілів 9

1.3 Структура технічної служби підприємства 10

1.4 Режим роботи виробничих підрозділів 12

1.5 Технічна характеристика рухливого складу 16

1.6 Умовні позначки, прийняті для технологічного

розрахунку 16

2. Розрахунок виробничої програми підприємства 19

2.1 Вихідні табличні нормативи по ТО і ремонтах 20

2.2 Прийняті коефіцієнти коректування нормативів 21

2.3 Розрахунок прийнятих нормативів по ТО і ремонтах 21

2.4 Розрахунок загального річного пробігу рухливого складу 24

2.5 Розрахунок кількості впливів за рік по всьому парку 25

2.6 Розрахунок кількості ТО за зміну 25

2.7 Розрахунок кількості ЩО за годину 26

2.8 Розрахунок кількості СО, сполучених з ТО-1, ТО-2 26

2.9 Розрахунок нормативних річних трудомісткостей ТО і ПР 26

2.10 Розрахунок річної трудомісткості допоміжних робіт 27

2.11 Розрахунок кількості і трудомісткостей діагностик 27

2.12 Вибір методів організації технологічних процесів

ТО автомобілів 29

3. Технологічне проектування 31

3.1 Загальна характеристика ділянки 32

3.2 Розрахунок річних фондів часу 32

3.3 Технологічний розрахунок виробничих відділень 33

3.4 Опис пристосувань 50

3.5 Технологічний процес 51

3.6 Вибір і розрахунок оснащення 53

3.7 Визначення площі ділянки 53

4. Організація праці на ділянці 55

4.1 Структура і штати ділянки 56

4.2 Опис планування і загального технологічного процесу 56

4.3 Організація й обслуговування робочих місць 58

4.4 Умови праці на ділянці 59

4.5 Основні вимоги до ділянки по протипожежної захистові 59

5. Висновок 61

5.1 Технологічні показники проекту 62

5.2 Заходи щодо підвищення ефективності виробництва і якості робіт 63

Список використаних джерел 64

Мета і задачі курсового проекту, його зміст

Курсовий проект по технічній експлуатації автомобілів є одним з найважливіших етапів вивчення матеріалу програми по дисципліні “Технічна експлуатація автомобілів”.

Метою курсового проекту є поглиблення, закріплення і систематизація знань студентів за рішенням питань технологічного проектування виробничих підрозділів сучасних експлуатаційних автотранспортних підприємств (АТП). На основі вивчення теоретичного матеріалу по темах програми предмета в проекті здійснюється технологічне проектування одного з виробничих підрозділів АТП. При цьому в проекті вирішуються наступні основні задачі:

- визначення обсягів робіт і чисельності виконавців;

- розробка питань організації і технології робіт;

- прийняття планувальних рішень;

- розробка заходів щодо техніки безпеки.

Зазначені задачі вирішуються у відповідних розділах пояснювальної записки (ПЗ) і графічної частини (ГЧ).

ПЗ є текстовим документом проекту, у якому виконуються необхідні технологічні розрахунки і приводиться обґрунтування прийнятих рішень.

За своїм змістом ПЗ повинна складатися з наступних розділів:

- вступ;

- характеристика АТП і об'єкта проектування;

- розрахунково-технологічна частина;

- організаційна частина;

- технологічна карта;

- техніка безпеки;

- висновок;

- список літератури.

Графічна частина відбиває прийняте в проекті планувальне рішення по виробничому підрозділу, зазначеному в завданні.

Курсовий проект по предмету “Технічна експлуатація автомобілів” розробляється кожним студентом за індивідуальним завданням на проектування.

Завданням на проектування передбачена технологічна розробка одного з підрозділів, на якому виконуються технічне обслуговування, діагностика або поточний ремонт. У залежності від найменування об'єкта проектування розрізняють:

- проект по технічному обслуговуванню;

- проект по діагностиці;

- проект по поточному ремонті.

До проектів по технічному обслуговуванню відносяться ті, у яких об'єктами проектування є зона збирально-мийних робіт, зона ТО-1 і зона ТО-2.

До проектів по діагностиці відносяться ті, у яких об'єктами проектування є посади загальної і заелементної діагностики.

До проектів по поточному ремонті відносяться ті, у яких об'єктами проектування є посади зони ПР або цеху (ділянки, відділення) по ремонту вузлів і агрегатів автомобілів.

ВСТУП

Матеріал вступу повинний бути тісно ув'язаний з темою проекту, у ньому повинна бути обґрунтована необхідність виконання технологічних розробок по об'єкту проектування.

У даному розділі необхідно сформулювати мету і задачі курсового проекту, зв'язавши їх із загальними задачами, які стоять перед автомобільним транспортом.

Вступ, як правило, займає не більш двох аркушів. Матеріал розділа рекомендується викласти у визначеній послідовності, розкриваючи зміст наступних питань:

- значення автомобільного транспорту в забезпеченні перевезень вантажів і пасажирів для народного господарства, задачі, поставлені перед автомобільним транспортом і технічною службою АТП;

- значення технічного обслуговування і ремонту в забезпеченні високої технічної готовності рухливого складу, задачі, що стоять перед технічною службою автотранспортних підприємств в області ТО і ремонту, роль виробництва ТО і ремонту автомобілів у рішенні цих задач, основні шляхи удосконалювання цього виробництва, досягнення передових АТП;

- мета і задачі проекту, поставлені перед автором у рішенні цих задач у справі удосконалювання виробництва на даному підприємстві, реалізація в проекті прогресивних тенденцій розвитку ТО і ремонту рухливого складу автомобільного транспорту.


1.Характеристика підприємства

1.1 ВИРОБНИЧІ ФУНКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА.

У даному розділі необхідно дати загальну характеристику підприємства, по якій виконується проект, і коротку характеристику об'єкта проектування.

У загальній характеристиці варто показати:

- тип підприємства по виробничому призначенню з указівкою його виробничих функцій;

- категорію умов експлуатації;

- природно-кліматичну зону, у якій експлуатується рухливий склад;

- кількісний і якісний склад автомобілів;

- середньодобовий пробіг автомобілів.

У характеристиці об'єкта проектування необхідно вказати:

- найменування об'єкта проектування;

- призначення об'єкта проектування на АТП із вказівкою основних видів робіт, виконуваних на ньому.

Підприємство є комплексним, воно здійснює перевезення різних вантажів. У ньому здійснюється збереження автомобілів, виконуються усі види ТО, тобто ЩО, ТО-1,ТО-2, поточний ремонт у повному обсязі. Крім того в комплексному підприємстві можуть виконуватися діагностичні роботи (загальна діагностика Д-1 і заелементна Д-2). Підприємство має заправну станцію, а також відповідні виробничі приміщення з необхідним устаткуванням для виконання ТО і ремонту.

1.2 ЗАГАЛЬНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРОЦЕС ТО І РЕМОНТУ АВТОМОБІЛІВ.

Др
ТО-2
  Д-2
Зона очікування ТО і ПР
Др
ПР
Зона зберігання автомобілей
Др
ТО-1
  Д-1

                 
     
 
   
 
   
 
 


Мал. 1.1 Схема технологічного процесу ТО і ремонту автомобілів

________________ - Основний рух

­__ __ ___ ___ __ - Допоміжний рух

Під технологічним процесом виробництва розуміється послідовність технічних впливів на автомобіль, на АТП. На КТП здійснюється інвентарний і технічний прийом автомобілів з лінії й оформляється документація. Потім автомобілі в зоні ЩО проходять прибирально-мийні роботи і заправляються олією і водою. Далі всі несправні автомобілі направляються в зону збереження, а якім потрібно ТО і ремонт, у відповідні виробничі зони, після чого в зону збереження. Якщо кількість автомобілів, що повертаються з лінії в одиницю часу більше пропускної здат­ності зони ЩО, то частина автомобілів після КТП надходить у зону збереження або чекання ТО, і проходять ЩО, коли вона не буде завантажена.

1.3 СТРУКТУРА ТЕХНІЧНОЇ СЛУЖБИ ПІДПРИЄМСТВА.

На великих АТП рекомендується застосовувати централізовану структуру технічної служби і керування виробництвом.

Усе виробництво при цьому розділено на чотири комплекси:

1. Комплекс підрозділів по ТО діагностиці рухливого складу (ТОД).

У цей комплекс входять спеціалізовані бригади по ЩО, ТО-1, ТО-2 і

діагностуванню автомобілів.

2. Комплекс підрозділів по ПР автомобілів, що складає зі спеціалізованих бригад по ПР автомобілів.

3. Комплекс підрозділів по ремонту деталей, приладів, вузлів і агрегатів, знятих з автомобілів.

4. Ділянка по підготовці виробництва. На нього покладаються комплектування оборотного фонду, підбор і доставка запасних частин і агрегатів на робочі місця.

У структурі керування передбачаються центр керування виробництвом, що складається: із групи оперативного керування виробництвом і групи обробки й аналізу інформації. Також маються відділи постачання, головного механіка, технічний відділ, технічного контролю.

Структура керування представлена на мал. 1.2

1.4 РЕЖИМ РОБОТИ ВИРОБНИЧИХ ПІДРОЗДІЛІВ

1.4.1 ПОЛОЖЕННЯ ПРО РЕЖИМ РОБОТИ ПІДРОЗДІЛІВ.

Режим роботи підрозділу – це кількість днів його роботи в році і час його роботи протягом доби (кількість змін, їхня тривалість). Він встановлюється в залежності від режиму роботи автомобілів на лінії, відповідно до вимог Положення про ТО і ремонт, з урахуванням фактичних режимів роботи підрозділів АТП і можливих режимів роботи.

(Таблиця 1.1)

Потрібно мати на увазі, що, підрозділ (тобто його територія, устаткування) і працюючі в ньому люди мають неоднакові режими роботи. Підрозділ може працювати без вихідних, три зміни в добу, а робітник працює тільки одну смену в добу, має 1-2 вихідних дня в тиждень, відпустку і т.д.

При безперервному робочому тижні підрозділу, вихідні дні робітників плануються за графіком, рівномірно, протягом тижня.

Можливі режими роботи підрозділів.

ТАБЛИЦЯ 1.1

  Вид робочого тижня ДРГП ДВ ДП ДПВ ДПП ТСБ ТСС
  П'ятиденний тиждень       -   8,2  
  П'ятиденний тиждень з додатковими робочими днями       -      
  П'ятиденний тиждень з додатковими робочими днями       -   7,5  
  Шестиденний тиждень              
  Безперервний тиждень з неробочими днями   -   -   7; 7,5; 8; 8,2  
  Безперервний тиждень   - - - - 7; 7,5; 8; 8,2  

Примітки:

Дргп – кількість робочих днів у році підрозділу;

Дв– кількість вихідних днів у році;

Дп – кількість святкових днів у році;

Дпв – кількість скорочених передвихідних днів у році;

Дпп – кількість скорочених передсвяткових днів у році;

Тсб – тривалість зміни в нескорочений (буденний) робочий день,годин;

Тсс – скорочені зміни в скорочений робочий день, годин.


РЕЖИМ РОБОТИ ВИРОБНИЧИХ ПІДРОЗДІЛІВ.

Таблиця 1.2

Найменування підрозділів Дргп Період роботи в продовж диби
3 зміна 1 зміна 2 зміна
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24
Випуск автомо- білей                                                  
Работа автомо- більної лінії                                                  
Прихід автомо- билей                                                  
  Зона ЩО                                                  
Зона ТО-1                                                  
Зона ТО-2                                                  
Зона ПР                                                  
Зона Д-1                                                  
Зона Д-2                                                  
Відділення                                                  
Проме жуточ. склад                                                  

1.4.2 ПРИЙНЯТІ РЕЖИМИ РОБОТИ ВИРОБНИЧИХ ПІДРОЗДІЛІВ

У курсовому проекті виробляється вибір режимів роботи всіх основних виробничих підрозділів комплексів ТО, ПР, підготовки виробництва (зон ТО, ПР, діагностики, виробничих відділень, складів і т.д.). прийняті режими роботи цих підрозділів приводяться про форму таблиці 1.2, приводиться також обґрунтування їх, тобто порозумівається, чому прийняті такі режими.

Підрозділ, по якому виконується проект, виділяється в окремий рядок.

У формі таблиці приведений приклад одного з можливих варіантів режимів роботи підрозділів АТП при кількості днів роботи автомобілів на лінії в році, Дрга рівному 357 і кількості змін їхньої роботи Са рівному 2.

Графа Дргп заповнюється в такий спосіб. У перші три рядки (випуск, робота, повернення) записується значення Дрга, зазначене у вихідних дані завдання, інші значення Дргп приймаються відповідно до наступних рекомендацій.

1. Для зони ЩО завжди приймається Дргп=Дрга.

2. При роботі автомобілів у режимі п'ятиденного тижня, (тобто якщо дрга=259, 260, 177 і т.д.), у цьому ж режимі працюють і весь підрозділ, тобто для них Дргп=Дрга.

3. При Дрга=305, звичайно Дргп=Дрга для всіх підрозділів, але можливо і Дргп, рівне 253, 260, 277 днів.

4. При Дрга=357 або 365 днів:

- для зони ТО-1 Дргп=305 або 357 днів;

- для зони ТО-2 і відділень Дргп звичайно дорівнює 305 днів;

- для зони ПР Дргп звичайно дорівнює 357, але можливо і 305 днів.

5. Ділянки Д-1 і Д-2 звичайно працюють у період роботи зон ТО-1 і ТО-2.

6. Підрозділу, зв'язані технологічним процесом, повинні мати однаковий режим роботи.

Схема роботи підрозділу встановлюється, виходячи з наступних рекомендацій:

1. Якщо за завданням Са=2, то автомобілі, як правило, працюють у 1-ую і 2-ую зміни, а при Са=1 – у 1-ую зміну.

2. Зони ТО-1 і ЕО працюють після повернення автомобілів на лінію.

3. Зона ТО-2 звичайно працюють 1 – 2 зміни в експлуатаційний час, а при можливості, після повернення автомобілів.

4. Зона ПР працює в експлуатаційне і межсменное час, у двох змін при Са=1 і в три зміни при Са=2.

5. Виробничі відділення, як правило, працюють у першу зміну.

Графи “Період роботи протягом доби” заповнюються в наступному порядку:

1. По таблиці 1.2 відповідно до прийнятого значення Дргп установлюється тривалість зміни Тсб.

2. Затушовуванням кліток відзначається період роботи підрозділу відповідно до прийнятих змін його роботи і тривалістю зміни Тсб. Протягом зміни повинний бути обід, він не затушовується.

Відповідно до вищевикладеного, спочатку відзначається період роботи автомобілів на лінії, потім – періоди випуску і повернення (по 1,0 – 1,5 години). Початок і закінчення роботи автомобілів повинний бути приблизно посередині цих періодів.

Після цього відзначаються періоди роботи зон ЩО, ТО-1, ТО-2 і інших підрозділів. При цьому необхідно домагатися найкращого узгодження початку і закінчення змін роботи підрозділів між собою і з роботою автомобілів на лінії.

Так, наприклад, закінчення першої зміни роботи підрозділів повинне бути до початку другої зміни автомобілів на лінії і т.д.

1.5 ТЕХНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РУХЛИВОГО СКЛАДУ.

МОДЕЛЬ____________

1. Пасажировмісність, чіл. ________________

Вантажопідйомність, кг ________________

2.Габаритні розміри, м

довжина ________________

ширина ________________

висота ________________

3. База, м ________________

4.Передній звис, м ________________

5. Радіус повороту по зовнішньому передньому колесу, м ______________

по зовнішньому габаритному, м ______________

6. Колія коліс, м

передніх ______________

задніх ______________

7. Габаритна площа, м2 ______________

8. Вага, кг ______________

1.6 УМОВНІ ПОЗНАЧКИ ПРИЙНЯТІ ДЛЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО РОЗРАХУНКУ.

АИ– облікова (інвентарна) кількість автомобілів;

LСС – середньодобовий пробіг автомобіля;

L– вихідна періодичність першого ТО;

L – вихідна періодичність другого ТО;

L – розрахункова (скоректована) періодичність першого ТО;

L – розрахункова (скоректована) періодичність другого ТО;

tЩОИ – вихідна трудомісткість щоденного (першого, другого) ТО;

t ЩОН– розрахункова (скоректована) трудомісткість щоденного (першого, другого) ТО;

Lкри – вихідна норма пробігу до КР;

Lкрн – розрахункова (скоректована) норма пробігу до КР;

dторн – вихідна норма простою в ТО і ПР на 1000 км пробігу;

Дкри – дні простою автомобіля в КР;

Тд1, Тд2 – трудомісткість загальної (заелементної) діагностики;

TТРИ - вихідна питома трудомісткість ПР;

TТРН – розрахункова (скоректована) питома трудомісткість ПР;

К1 – коефіцієнт коректування, що враховує категорію умови експлуатації;

К2 – коефіцієнт коректування, що враховує модифікацію рухливого складу;

К3 – коефіцієнт коректування, що враховує природно-кліматичні умови;

К4 – коефіцієнт коректування, що враховує пробіг рухливого складу з початку експлуатації;

К5 – коефіцієнт коректування, що враховує кількість рухливого складу в АТП;

aТГ - коефіцієнт технічної готовності автомобілів;

ДЕ – кількість днів експлуатації автомобіля;

Дкр – кількість днів простою автомобіля в КР;

Дто, Дпр – кількість днів простою автомобіля в ТО і ПР;

Дд – кількість днів на транспортування автомобіля в КР;

(і - коефіцієнт використання автомобілів;

Дрга – кількість днів роботи в році автомобілів;

Дргп – кількість робочих днів у році підрозділів;

Ки – коефіцієнт зниження використання технічно справних автомобілів по організаційних причинах;

Lтп – річний пробіг автомобілів в АТП;

NЩО– річна програма щоденних обслуговувань;

N1 – річна програма перших ТО;

N2 – річна програма других ТО;

Nco – річна програма сезонних обслуговувань;

Nкр – річна програёма капітальних ремонтів;

Nтру – річна програма поточних ремонтів;

1 – річна програма загальної (поелементної) діагностики на посаді Д-1;

2 – річна програма загальної (поелементної) діагностики на посаді Д-2;

ТЩО – річна трудомісткість щоденного ТО;

Т1 – річна трудомісткість робіт у зоні ТО-1;

Т2 – річна трудомісткість робіт у зоні ТО-2;

Тсо – річна трудомісткість СО;

Ттр – річна трудомісткість робіт ПР;

Тумр – річна трудомісткість збирально-мийних робіт;

Тор – річна трудомісткість постових робіт ПР;

Те – річна трудомісткість робіт, виконаних у відділенні (цеху);

Тд – загальна річна трудомісткість діагностичних робіт;

Фрм – річний однозмінний фонд часу робочого місця;

Фр – дійсний річний фонд часу робітника;

hШ - коефіцієнт штатности;

Рш – технологічно необхідне (явочне) кількість робітників;

tЛ - такт роботи потокової лінії;

tП - такт роботи посади;

mВ - кількість ліній;

R – ритм роботи виробництва (зони);

Х – кількість посад у зоні обслуговування.


2. РОЗРАХУНОК ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ ПО ТО РЕМОНТАХ РУХЛИВОГО СКЛАДУ.

Даний розділ включає технологічний розрахунок виробничих підрозділів по технічному обслуговуванню, діагностиці і поточному ремонтові рухливого складу на АТП.

Метою технологічного розрахунку є визначення обсягу робіт з об'єкта проектування і розрахунок необхідної кількості виконавців на ньому.

Технологічний розрахунок припускає наступне рішення наступних основних задач:

- вибір вихідних даних і коректування нормативів режиму ТО і ремонту;

- визначення проектних величин коефіцієнта технологічної готовності і

коефіцієнта використання;

- визначення річного пробігу автомобілів і причепів на АТП;

- визначення річного обсягу робіт з об'єкта проектування;

- визначення кількості виконавців на об'єкті проектування.

Оскільки, для різних об'єктів проектування рішення зазначених задач має ряд особливостей, нижче приводиться методика технологічного розрахунку по кожнійій із пропонованих тем проекту.

Розрахунок виробничої програми потрібно вести у формі зручної для порівняння отриманих результатів. Такою зручною формою розрахунку і представлення даних є таблична.

2.1 ВИХІДНІ НОРМАТИВИ ПО ТО І РЕМОНТАХ.

Вихідні дані беруться з “Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту”, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 30.03.1998 р. № 102. У даному посібнику вони приведені в додатку 2.

Вихідні нормативи по ТО і ремонтах.

Таблиця 2.1

Марка рухомого складу Періодичність, км Пробіг до першого КР, км Простій у ТО і ПР дн/1000, км Простій у КР, дн. Трудомісткість, чіл.-ч.
ТО-1 ТО-2 Одного На 1000 км
      ЩО ТО-1 ТО-2 ПР
  L L Lкри dтори Дкри tЩОИ t t   tтри
                 

2.2. ПРИЙНЯТІ КОЕФІЦІЄНТИ КОРЕКТУВАННЯ НОРМАТИВІВ.

Вихідні нормативи в Положеннях, як правило, даються для базових моделей автомобілів, що мають пробіг з початку експлуатації рівний 0,5 … 0,75 Lкри, що працюють у першій категорії умов експлуатації, у центральній природно-кліматичній зоні, в АТП, що нараховують 150…...300 автомобілів. Ці нормативи, виписані в Таблицю 2.1, приводяться потім у відповідність з вихідними даними завдання за допомогою наступних коригувальних коефіцієнтів:

К1 – коефіцієнт обліку умов експлуатації;

К2 – коефіцієнт обліку модифікації й організації роботи рухливого складу;

К3 – коефіцієнт обліку природно-кліматичних умов;

К4 – коефіцієнт обліку пробігу автомобіля з початку експлуатації;

К5 – коефіцієнт обліку кількості автомобілів в АТП.

Значення цих коефіцієнтів приводяться в додатку 2.

Вибрати значення коефіцієнтів, що відповідають вихідним даним завдання, і привести їх за формою Таблиці 2.2

Прийняті коефіцієнти коректування нормативів

Таблиця 2.2

Коеф- іцієнт   Значення коефіцієнта для корегування нормативів
Періодичності Простої Трудомісткості
ТО КР У ТО-2 і ПР ТО ПР
К1     - -  
К2 -   -    
К3 -   - -  
К4 - -   -  
К5 - - -    

У нормативах Положення (див. додаток 2) коефіцієнти К4 даються в залежності від відношення пробігу автомобіля з початку експлуатації (Lпе) до норми його пробігу до 1-го КР (Lкри), тобто в залежності від коефіцієнта віку автомобілів (У), рівного

2.3. РОЗРАХУНОК ПРИЙНЯТИХ НОРМАТИВІВ ПО ТО І РЕМОНТАХ.

Цей розрахунок полягає в приведенні вихідних нормативів (Таб. 2.1) відповідно до вихідних даних завдання за допомогою прийнятих коефіцієнтів коректування (Таб. 2.2). Значення величин, що входять у розрахункові формули, беруться з таблиць 2.1, 2.2 і з вихідних даних завдання.

2.3.1. Розрахунок періодичності ТО-1.

Нормативна періодичність ТО-1:

, км

Розрахункова кратність L середньодобовому пробігові Lсс

Прийнята кратність середньодобовому пробігові:

(округляється до цілого числа)

n1 =

Прийнята періодичність ТО-1:

L1=Lcc n1; км

2.3.2. Розрахунок періодичності ТО-2.

Нормативна періодичність ТО-2:

L=L К1, км

Для знаходження коефіцієнтів К4 необхідно визначити частку пробігу автомобіля з початку експлуатації до першого КР

, де Lпе – пробіг автомобіля з початку

експлуатації.

Кратність періодичності ТО-2 періодичності ТО-1:

Прийнята періодичність ТО-2:

L2=L1 n2, км

2.3.3. Розрахунок пробігу до КР для нових автомобілів.

Lкрнн=Lкри К1 К2 К3, км

Норма пробігу до КР для автомобілів, що пройшли КР:

Lкрнп=Lкрнн , км, де Вкр – відсоток, що

складає Lкрнп від Lкрнн по Положенню Вкр – не менш 80%

Середня норма пробігу до КР:

, км

Розрахункова кратність пробігу до КР прийнятої періодичності ТО-2

п'кр=

Прийнята кратність пробігу до КР періодичності: пКР=

Прийняте значення пКР дорівнює п'КР, округленому до найближчого цілого числа убік збільшення.

Прийнятий пробіг до КР:

LКР=L2 nКР, км.

2.3.4 Розрахунок нормативного простою автомобіля в ТО і ПР на 1000 км пробігу.

dТОР=dТОРИ К4, км.

2.3.5 Розрахунок простою автомобіля в КР.

Дкр=Дкрф+Дд, дн

Де Дкрф – фактичний простий автомобіля в КР на даному АРЗ. Він не повинний перевищувати нормативний простий Дкри, приведені в Таблиці 2.1;

Дд – тривалість доставки автомобіля на АРЗ і назад в АТП. Встановлюється в залежності від відстані між АТП і АРЗ із розрахунку 200...300 км пробігу в добу, Дд= (2..3) дня.

2.3.6 РОЗРАХУНОК НОРМАТИВІВ ТРУДОЕМКОСТЕЙ ТО І ПР

Нормативи трудомісткості ТО і діагностики розраховуються на один вплив, а ПР – на 1000 км пробігу автомобіля.

НОРМАТИВИ ТРУДОМІСТКОСТІ ТО І ПР.

Таблиця 2.3

Вид впливу Розрахункова формула і розрахунок
 
ЩО tЩОН=tЩОИ ∙ К2 ∙ К5, чол.-г. t ЩОН =
ТО-1 t=t ∙ К2 ∙ К5, чол.-г. t =
ТО-2 t=t2И ∙ К2 ∙ К5, чол.-г. t2н =
СО tСОН=0,2 ∙ t, чол.-г. tсон =
ПР tТРН=tТРИ ∙ К1 ∙ К2 ∙ К3 ∙ К4 ∙ К5, чол.-г. tтрн=

2.3.7 ПРИЙНЯТІ ДО РОЗРАХУНКУ ОСНОВНІ НОРМАТИВИ ПО ТО І РЕМОНТАХ АВТОМОБІЛІВ.

Таблиця 2.4

Марка рухомого складу Lсс, км L1,км L2,км LКР,. км dТОР,. дн/1000 км ДКР, дн. tЩОН, чол-г. t1н, чол-г. t2н, чол-г. tсон чол-г. tтрн чол-г. км
                       

2.4 РОЗРАХУНОК ЗАГАЛЬНОГО РІЧНОГО ПРОБІГУ РУХЛИВОГО СКЛАДУ.

2.4.1 РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ ДНІВ ЕКСПЛУАТАЦІЇ АВТОМОБІЛЯ ЗА ЕКСПЛУАТАЦІЙНИЙ ЦИКЛ:

Дэц=

2.4.2 РОЗРАХУНОК ПРОСТОЮ АВТОМОБІЛЯ В ТО І РЕМОНТАХ ЗА ЕКСПЛУАТАЦІЙНИЙ ЦИКЛ:

, дн.

Де Кв – коефіцієнт виконання ТО і ПР в експлуатаційний час.

Значення Кв приймається в межах 0,6..0,9. Воно тим більше, ніж велика частина ТО і ПР виконується в період роботи автомобілів на лінії, відповідно до прийнятих режимів роботи підрозділів (Таблиця 1.2)

2.4.3 РОЗРАХУНОК КОЕФІЦІЄНТА ТЕХНІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ АВТОМОБІЛІВ:

aТГ= .

2.4.4 Розрахунок загального річного пробігу автомобілів:

Lгп=Lсс ∙Дрга ∙ aТГ ∙Аи, км

2.5 РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ ВПЛИВІВ ЗА РІК ПО ВСЬОМУ ПАРКУ.

Таблиця 2.5

Вид впливу Розрахункова формула і розрахунок
КР Nкр= Nкр=
СО Nсо=2Аи Nсо=
ТО-2 N2= - Nкр N2=
ТО-1 N1= -(Nкр+N2) N1=
ЩО NЩО= КЩО NЩО=
  ЩО у філії NЩО= КЩО-(Nто+Nтру) NЩО=
ПР NПР= NПР=

Де КЩО – коефіцієнт частоти виконання ЩО. Його значення приймається в межах 0,5...0,9 і залежить від вимог до зовнішнього вигляду автомобілів. У легкових автомобілів він більше й автобусів він більше, ніж у вантажних.

Nто – кількість ТО автомобілів філії, виконуваних у головному підприємстві.

Якщо в головному підприємстві виконуються тільки ТО-2, то Nто=N2, а якщо і ТО-2, і ТО-1, то Nто= N2+N1;

Nтру – кількість умовних великих ПР автомобілів філії, виконуваних у головному підприємстві;

Lтру – середній пробіг між ПР великими: 6000...8000 км

2.6 РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ ТЕ ЗА ЗМІНУ.

Таблиця 2.6

Вид впливу Розрахункова формула   Розрахунок
ТО-2 N= N2C=
ТО-1 N1C= N1C=
ЩО NEOC= NEOC=

Де ДРГ2; ДРГ1; ДРГЩО – кількість робочих днів у році відповідно в зоні ТО-2, ТО-1, ЩО (по Таблиці 1.2)

С1, С2, СЩО - кількість змін роботи відповідно в зоні ТО-2, ТО-1, ЩО (по Таблиці 1.2)


2.7 РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ ЩО ЗА ГОДИНУ

NEOЧ=

де – ТСЩО – тривалість зміни в зоні ЩО (по Таблиці 1.2)

2.8 РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ СО, СПОЛУЧЕНИХ З ТО-2.

На СО приділяється до 30...35 календарних днів перед настанням осіннє - літнього сезону, тобто період СО приблизно дорівнює 60...70 днів за рік. СО сполучається з ТО-2 для автомобілів, що у період СО проходять ТО-2.

NCO2=

де Дсо – прийнятий період З (60...70) днів;

Дкг – кількість календарних днів у році.

2.8.1 РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ СО, СПОЛУЧЕНИХ З ТО-1.

NСО1=NСО-NСО2

2.9 РОЗРАХУНОК НОРМАТИВНИХ РІЧНИХ ТРУДОЕМКОСТЕЙ ТО І ПР.

Таблиця 2.7

Вид впливу Розрахункова формула Розрахунок
     
ЩО ТЩО=NEO tЩОН, чол.-г.   ТЩО=
ТО-1 T1 = N1 t1H, чол.-г.   Т1=
ТО-2 T2= N2 t2H, чол.-г.   Т2=
СО TCO=NCO tCOH, чол.-г.   ТСО=
ПР TTP= , чол.-г   ТТР=
ТО і ПР ТТОРЩО12СОТР, чол.-г   ТТОР=
СО при ТО-1 ТСО1=NCO1 tCOH, чол.-г.   ТСО1=
СО при ТО-2 TCO2=NCO2 tCOH, чол.-г.   ТСО2=
ПР при ТО-1 TTP1= , чол.-г.   ТТР1=
ПР при ТО-2 TTP2= , чол.-г.   ТТР2=

де – ВПР – відсоток трудомісткості ПР, виконуваної на підприємстві даного типу: для комплексного АТП Впр=100%, для філій Впр=20... 25%

ВТР1; ВТР2 – відсоток трудомісткості супутнього ПР від трудомісткості ТО-1; ТО-2 – не більш 15... 20%

2.10 РОЗРАХУНОК РІЧНОЇ ТРУДОМІСТКОСТІ ДОПОМІЖНИХ РОБІТ.

Відповідно до Положення по самообслуговуванню підприємств, крім робіт з ПР і ТО, в АТП виконуються допоміжні роботи, обсяг яких (Твс) складає 20...30% від загального обсягу робіт з ТО і ПР рухливого складу. До складу допоміжних робіт входять роботи з самообслуговуванню підприємства (обслуговування і ремонт технологічного устаткування зон і ділянок, зміст інженерних комунікацій, зміст і ремонт будинків, виготовлення і ремонт нестандартного устаткування й інструмента),що виконуються в самостійних підрозділах або у відповідних виробничих ділянках.

ТВС= ; чол.-г

де ВВС – відсоток трудомісткості допоміжних робіт від загальної річної трудомісткості ТО і ПР автомобілів. Його значення приймається по нижчеподаних рекомендаціях.

Таблиця 2.8

Число автомобілів в АТП 100-200 200-400 Понад400
Величина ВВС 15-12 12-10 10-8

2.11 РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ І ТРУДОМІСТКОСТЕЙ ДІАГНОСТИК.

2.11.1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.

Діагностування автомобілів є складовою частиною їх ТО і ремонтів. Рекомендується така організація виконання діагностичних робіт у залежності від інвентарної кількості автомобілів (Аи):

- при Аи не більш 50 автомобілів діагностування не виділяється з зон ТО і ПР, тобто виробляється на посадах ТО і ПР;

- при Аи більш 50 автомобілів діагностичні роботи виділяються з зон ТО і ПР і виробляються в спеціальних зонах Д-1,Д-2;

- при Аи менш 200 автомобілів діагностичні роботи можуть виконуватися в загальній зоні діагностики.

На посадах Д-1 виробляється діагностування всіх автомобілів перед ТО-1 і після ТО-2, а також вибірково до і після виконання ПР у кількості 10% до кількості ТО-1.

На посадах Д-2 діагностуються всі автомобілі перед ТО-2, а також вибірково до або після ПР у кількості 20% до кількості ТО-2.

2.11.2 РОЗРАХУНОК ЗАГАЛЬНОЇ РІЧНОЇ ТРУДОМІСТКОСТІ ДІАГНОСТИЧНИХ РОБІТ.

ТД= ; чол.-г

де ВД1, ВД2, ВДТР – відсоток діагностичних робіт відповідно при ТО-1, ТО-2, ПР.

Рекомендують такі значення цих відсотків.

Таблиця 2.9

Тип рухомого складу ВД1 ВД2 ВДТР
Легкові автомобілі      
Автобуси      
Вантажні автомобілі і тягачі      
Причепи і напівпричепи      

2.11.3 РОЗРАХУНОК РІЧНОЇ КІЛЬКОСТІ ДІАГНОСТУЄМИХ АВТОМОБІЛІВ НА ПОСТАХ Д-1.

NД1=N1+N2+0,1N1

2.11.4 РОЗРАХУНОК РІЧНОЇ КІЛЬКОСТІ ДИАГНОСТИРУЕМЫХ АВТОМОБІЛІВ НА ПОСТАХ Д-2.

NД2=N2+0,2N2

2.11.5 РОЗРАХУНОК ЗАГАЛЬНОЇ РІЧНОЇ ТРУДОМІСТКОСТІ РОБІТ НА ПОСТАХ Д-1, Д-2.

Трудомісткість робіт на посадах Д-1:

ТД1= , чол.-г.

Трудомісткість робіт на посадах Д-2:

ТД2= , чол.-г

де В1,.В2 -відповідно відсотки загальної трудомісткості діагностичних робіт, виконуваної на посадах Д-1,Д-2. Гипроавтотранс рекомендує: В1=50... 60%, В2=40... 50%

Значення В1, В2 приймаються такими, щоб їхня сума дорівнювала 100%.

2.11.6 РОЗРАХУНОК ТРУДОМІСТКОСТІ ДІАГНОСТУВАННЯ ОДНОГО АВТОМОБІЛЯ НА ПОСАДАХ Д-1, Д-2.

Трудомісткість однієї Д-1:

tД1 = , чол.-г

Трудомісткість однієї Д-2:

tД2= , чол.-г

2.11.7 РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ Д-1, Д-2 ЗА ЗМІНУ.

Кількість Д-1 за зміну:

NД1С=

Кількість Д-2 за зміну:

NД2С=

де ДРГД1, ДРГД2 – кількість днів у році в зонах Д-1, Д-2 (по Таблиці 1.2)

СД1Д2 – кількість змін роботи зон Д-1, Д-2 (по Таблиці 1.2).

2.12 ВИБІР МЕТОДІВ ОРГАНІЗАЦІЇ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ТО АВТОМОБІЛІВ.

При методі універсальних посад весь обсяг робіт даного ТО виконується на одній посаді.

При методі спеціалізованих посад весь обсяг робіт даного ТО виконується на декількох спеціалізованих (по агрегатах, вузлах, видах робіт) посадах.

Ці спеціалізовані посади можуть розташовуватися послідовно (потоковий метод) або паралельно з незалежними в'їздами і виїздами в кожної посади (операційно-постовий метод).

Метод спеціалізованих посад найбільш прогресивний, тому що при ньому підвищується продуктивність праці, поліпшуються умови роботи.

РЕКОМЕНДАЦІЇ З ВИБОРУ МЕТОДІВ ТО АВТОМОБІЛІВ.

Вибір методів організації технологічного процесу автомобілів здійснюється за даними розрахунку виробничої програми АТП.

1. ЩО (мийка і сушіння) здійснюється потоковим методом на механізованих установках при кількості ЩО за годину не менш годинної продуктивності установки (15... 30 авт/година). При меншій кількості NЩO за годину ЩО виконується на універсальних посадах з ручною шланговою мийкою або частково механізованою мийкою.

2. ТО-1,ТО-2 виконується потоковим методом (або ТО-2 операційно-постовим) при кількості ТО за зміну не менш: для ТО-1 –12...15, для ТО-2 – 2...4 обслуговувань однотипних автомобілів. Менше значення приймається для автомобілів з більш високою трудомісткістю ТО.

При кількості ТО за зміну менш вищевказаного приймається метод універсальних посад, як правило, з виділенням мастильно-очисних робіт на окрему спеціалізовану посаду змащення.

3. Д-1 виконується, як правило, потоковим методом або операційно-постовим при NД1С не менш 15... 20 При меншій кількості NД1С можливе застосування універсальних посад.

4. Д-2 виконується, як правило, операційно-постовим методом при NД2С не менш 4...6 При меншій кількості NД2С можливе застосування методу універсальних посад.

Таблиця 2.10

Вид впливу Прийнятий метод впливу Обґрунтування прийнятого методу
ЩО   NЩОЧ= NЩОЧ=15... 20
ТО-1   N= N=12... 16
ТО-2   N= N=4...6
Д-1   NД1С= NД1С=15..20
Д-2   NД2С= NД2С=4...6

3.1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЛЯНКИ.

3.1.1 Основний склад робіт на ділянках (відділення).

3.1.2 Режим роботи ділянки (відділення) виконуються за формою (Таблиця 3.1).

Таблиця 3.1

Кількість робочих днів у році  
Кількість робочих днів у тижні  
Кількість святкових днів у році  
Кількість вихідних днів у році  
Кількість змін роботи  
Час початку і закінчення зміни  
Перерва на обід  
Регламентовані перерви  

3.2. РОЗРАХУНОК РІЧНИХ ФОНДІВ ЧАСУ ДІЛЯНКИ (ВІДДІЛЕННЯ).

У курсових проектах річні фонди часу розраховуються тільки для розроблювального підрозділу відповідно до прийнятого режиму його роботи (таблиця 1.2) і професіями працюючих у ньому робітників.

3.2.1. Розрахунок річного розрахункового фонду часу робочого місця.

Річний однозмінний фонд часу робочого місця – це кількість годин функціонування робочого місця за рік при роботі його в одну зміну:

ФРМСБ КГВП)-ДПВ ∙ТСС, год.

де ТСБ – тривалість робочої зміни в нескорочений (буденний) робочий день;

ДКГ – кількість календарних днів у році;

ДВ – кількість вихідних днів у році;

ДП – кількість святкових днів у році;

ДПВ – кількість скорочених передвихідних днів у році;

ТСС – скорочені зміни в скорочений робочий день.

3.2.2. Розрахунок дійсного річного фонду часу робітника.

Дійсний річний фонд часу робітника – це кількість годин роботи робітника в році відповідно до Кодексу Законів про працю, тобто з урахуванням неробочих днів (вихідних, святкових), скорочення зміни, відпустки, утрат робочого часу по поважних причинах (хвороба, відрядження і т.д.).

ФР = 0,96∙(52,15 ТРНП ∙ ТСБ - НОТ ∙ ТРН), год.

де: ТРН – тривалість робочого тижня (40...41)година;

52,15 – кількість календарних тижнів у році;

0,96 – коефіцієнт, що враховує втрати часу по поважних причинах;

ДП – кількість святкових днів у році;

ТСБ – тривалість зміни в нескорочений робочий день;

НОТ – кількість календарних тижнів відпустки (4 тижня).

3.2.3 Розрахунок коефіцієнта штатности

hШ= ;


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: