Поняття в.регул. та в.контролю

Під валютним регулюванням слід розуміти діяльність держави в особі-уповноважених нею органів (органів валютного регулювання і контролю) із застосування адміністра­тивних та економічних методів впливу на учасників валютних правовідносин щодо здійснення валютної політики в державі.

На національному рівні валютне регулювання здійснюється на базі принципів і методів, які визначаються МВФ та регіональ­ними союзами, до яких входять окремі країни.

Завдання валютного регулювання:

а) розробка та прийняття відповідними органами нормативно-правових актів, що визначають принципи і порядок здійснення валютних операцій на території України, порядок ввезення та вивезення іноземної валюти, права та обов'язки суб'єктів валютних відносин, відповідальність за порушення валютно­го законодавства;

б) визначення основних засад внутрішньої та зовнішньої ва­лютної політики держави;

в) формування державного валютного резерву для забезпечен­ня фінансових зобов'язань держави в іноземній валюті;

г) організація системи курсоутворення, захист і забезпечення необхідного ступеня конвертованості національної грошової одиниці;

д) регламентація та регулювання банківської діяльності з ва­лютними цінностями;

є) регулювання процесів утворення та руху валютного капіта­лу, захист іноземних інвестицій;

є) забезпечення стабільних джерел надходження іноземної ва­люти на національний валютний ринок.

Загальноприйняті принципи правового регулюван­ня: законність, системність, ефективність, гласність, про­зорість та додержання прав і охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб.

Специфічні принципи:

-п. попередження незаконного витоку капіталу за кор­дон та мобілізації валютних ресурсів;

-п.конвертації валюти України за поточними операці­ями;

-п.обмеження використання іноземної валюти у внут­рішньому обороті;

-п. здійснення контролю за обігом іноземної валюти та валютних цінностей.