Основні вимоги до виконання кошторису

Для здійснення контролю за відповідністю асигнувань, визначених у кошторисах і планах асигнувань розпорядників, асигнуванням, що затверджені річним розписом асигнувань державного бюджету та помісячним розписом асигнувань загального фонду державного і бюджету,органи Державного казначейства реєструють та ведуть облік зведених кошторисів і планів асигнувань розпорядників вищого рівня у розрізі розпорядників нижчого рівня та одержувачів.

Розпорядники мають право провадити діяльність виключно в ме­жах асигнувань, затверджених кошторисами і планами асигнувань, За наявності витягу, доведеного органом Державного казначейства, що підтверджує відповідність цих документів казначейському обліку. Саметому розпорядники, які отримали від Державного казначейства витяг,повинні подати йому дані про розподіл показників зведених кошторисів і планів асигнувань у розрізі розпорядників нижчого рівня і а одержувачів. Зазначені показники доводяться до відповідних органів Державного казначейства за місцем розташування розпорядників нижчого рівня та одержувачів.

Казначейство контролює відповідність розподілу показників зве­дених кошторисів і планів асигнувань даним казначейського обліку. У разі невідповідності кошторисів і планів асигнувань витягу, отрима­ному від Казначейства, розпорядники повинні перезатвердити зазна­чені документи та привести їх у відповідність з витягом.

Операції за рахунками розпорядників та одержувачів за видатками при відсутності затверджених у встановленому порядку кошторисів, планів асигнувань і планів використання бюджетних коштів припи­няються через 30 календарних днів після затвердження річного роз­пису асигнувань і помісячного розпису асигнувань загального фонду відповідних бюджетів. Підставою для здійснення видатків до затверд­ження кошторисів, планів асигнувань і планів використання бюджетних коштів є проекти кошторисів, планів асигнувань і планів використання бюджетних коштів, засвідчені підписами керівника установи і голов­ного бухгалтера.

Після закінчення 30-денного терміну операції з розрахунково-касового обслуговування розпорядників коштів можуть здійснюва­тися тільки відповідно до затверджених кошторисів і планів асигну­вань, що зареєстровані у обліку відповідних органів Державного каз­начейства.

У випадку коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюд­жетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси, які затверджуються їх керівниками. Зведені тимчасові кошториси при цьому не складаються.

Під час складання річного розпису асигнувань бюджету, помісяч­ного розпису асигнувань загального фонду бюджету, кошторисів і планів асигнувань установ на наступний рік ураховуються видатки, проведені згідно з тимчасовим розписом бюджету та тимчасовими кошторисами. Враховуються потреби у коштах на виконання пріори­тетних заходів. Установи можуть брати зобов'язання за видатками загального фонду бюджету відповідно до кошторису і плану асигнувань та з урахуванням платежів для погашення зобов'язань минулих періодів. Обсяг бюджетних зобов'язань, узятих установою протягом року, повинен забезпечити зменшення рівня заборгованості за бюджет­ними зобов'язаннями минулих періодів та недопущення виникнення заборгованості за ними у поточному році.

У разі скорочення асигнувань розпорядники повинні вживати заходів до ліквідації або скорочення обсягу бюджетних зобов'язань, які перевищують уточнені плани асигнувань. При тимчасовому об­меженні асигнувань загального фонду бюджету розпорядники беруть зобов'язання та приводять їх у відповідність з тимчасовими обмеженнями асигнувань.

Зміни до кошторису і плану асигнувань вносяться в таких випадках:

- виникнення потреби перерозподілу асигнувань розпорядника;

- прийняття нормативного акта про передачу повноважень і бюд­жетних асигнувань від одного розпорядника іншому;

- при розподілі раніше нерозподілених бюджетних асигнувань між розпорядниками;

- збільшення видатків спеціального фонду бюджету внаслідок перевищення надходжень до цього фонду порівняно з надход­женнями, урахованими у бюджеті на відповідний рік;

- скорочення видатків загального фонду бюджету в цілому на рік;

- внесення змін до закону про державний бюджет чи до рішення про місцевий бюджет.

Зміни до кошторисів і планів асигнувань проводяться після внесення відповідних змін до річного розпису асигнувань бюджету, помісячного розпису асигнувань загального фонду бюджету та бюджет­ного розпису з урахуванням особливостей спеціального фонду. При цьомуобов'язково складаються відповідні довідки, які затверджу­ються і виконуються у тому ж порядку, що й кошториси і плани асиг­нувань. Самі кошториси і плани асигнувань не перезатверджуються.

Протягом року розпорядники вносять зміни до спеціального фонду кошторису за власними надходженнями на підставі довідок уста­новленої форми, які затверджуються керівниками установ, що затвер­дили кошториси. Зміни до бюджетного розпису за спеціальним фон­дом бюджету при цьому не вносяться. Казначейство веде облік таких змін, проводить видатки спеціального фонду бюджету за власними надходженнями на підставі кошторисів з урахуванням цих змін. У звітності про виконання державного бюджету відображаються пла­нові показники за спеціальним фондом бюджету з урахуванням вне­сених змін до кошторисів. Зміни до спеціального фонду кошторису за іншими надходженнями, крім власних, здійснюються після вне­сення відповідних змін до бюджетного розпису.

Планові показники кошторису розпорядників за спеціальним фондом у їх звітності повинні відповідати даним обліку Казначейства. Під час подання зведеної фінансової звітності головні розпорядники забезпечують відповідність планових показників за спеціальним фондом кошторисів із внесеними до них змінами даним звітності Державного казначейства про виконання спеціального фонду держав­ного бюджету. Якщо виконання робіт за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету здійснювалося за державним замов­ленням, відповідні зміни вносяться до обсягів державного замовлення.

Після розгляду річних звітів про виконання кошторисів за минулий рік уточнюються показники перехідних контингентів станом на 1 січня поточного року, виходячи з фактичного виконання плану цих контин­гентів за минулий рік. За результатами перевірок у разі виявлення завищених асигнувань вносяться зміни до кошторисів і планів асигну­вань шляхом скорочення їх обсягів. Право скорочення асигнувань надається Мінфіну України, АРК та місцевим фінансовим органам.

Виконання кошторисів і планів асигнувань відображається нароста­ючим підсумком з початку року. Звіти про виконання кошторисів, планів асигнувань і планів використання бюджетних коштів подаються у порядку та за формами, встановленими Державним казначейством.