Орієнтація та адаптація персоналу. Оцінка діяльності персоналу

Під професійною орієнтацією розуміють науково обґрунтовану систему форм, засобів і норм впливу на людей, які навчаються чи працевлаштовуються. Вона сприяє своєчасному залученню до суспільного виробництва, раціональному розміщенню, ефективному використанню й закріпленню за місцем роботи, на основі об'єктивної оцінки, врахуванню здібностей, нахилів та інших індивідуальних рис людини.

Організація професійної орієнтації складається з таких типів: професійне інформування и консультування, професійний добір та професійна адаптація.

Першим кроком роботи людини в організації є введення в посаду, що являє собою сукупність процедур, які мають за мету прискорити оволодіння роботою, скоротити період адаптації колективі, допомогти встановити контакти з трудовим колективом.

Професійна орієнтація може бути індивідуальною або колективною. Відповідальною за перший етап введення в посаду є служба управління персоналом.

Адаптація нового співробітника, тобто його пристосування до мов праці й колективу, до соціального середовища, до змісту праці проходить такі етапи:

1. ознайомлювальний;

2. оцінний;

3. завершальний.

Розрізняють первинну і вторинну адаптацію. Первинна — адаптація для осіб, що не мають трудового досвіду. Вторинна адаптація — для осіб, що змінюють робоче місце без зміни чи зі зміною професії.

За направленістю розрізняють:

1. професійну адаптацію;

2. психофізіологічну адаптацію;

3. соціально-психологічна адаптація.

5.Трудова кар’єра: поняття, значення, види, планування та реалізація.

Кар'єра — це швидке, успішне, прогресивне просування обраним трудовим (професійним) шляхом, що передбачає досягнення поваги, популярності, слави у своєму колі і / або матеріальної вигоди власними силами, за рахунок максимального використання своїх здібностей, професійної майстерності та особистих якостей.

Розрізняють два види кар’єри:

1. Професійна кар'єра характеризується тим, що кожна людина в процесі своєї професійної трудової діяльності проходить різні стадії розвитку: навчання, вступ на роботу, професійне зростання, поліпшення індивідуальних професійних здібностей, вихід на пенсію. Працівник може послідовно пройти ці стадії в різних організаціях.

2. Внутрішньо організаційна кар'єра охоплює послідовну зміну стадій розвитку працівника в рамках однієї організації. Вона реалізується в трьох основних напрямах.

1. Вертикальний.

2. Горизонтальний.

3. Доцентровий (центроспрямований)

Формування трудової кар’єри здійснюється з урахуванням таких основних її етапів протягом трудового життя людини:

1. Підготовчий етап (до 25 років).

2. Етап становлення (адаптаційний) (25 – 30 років)..

3. Етап просування (30 – 45 років).

4. Етап збереження (45 – 60 років).

5. Завершальний етап (60 – 65 років).

6. Пенсійний етап (після 65 років).

На кожному з зазначених вище етапів трудової кар’єри людина задовольняє різні потреби та керується різними мотивами, врахування яких важливе для процесу управління персоналом підприємства, зокрема кар’єрою співробітників.