ТЕМА 7. Комерційні банки

Під час вивчення теми необхідно зосередити увагу на комер­ційних банках, їх видах, організації діяльності. Слід зрозуміти структуру банківської системи України. Крім того, потрібно знати класифікацію комерційних банків:

- за формою власності: державні, пайові та акціонерні, при­ватні (в Україні не створюються);

- за ознакою операцій, що здійснюються: універсальні, спеціа­лізовані, за кількістю ліцензій на конкретні види іноземного капіталу, з частково іноземним капіталом, з 100-відсотковим іноземним капіталом;

- за власною організаційною структурою: з філіями, без філій.
Слід знати, що комерційний банк набуває статусу юридичної особи з моменту його реєстрації Національним банком України. Під час вивчення теми слід звернути особливу увагу на опе­рації, що їх здійснюють комерційні банки України:

- залучення і розміщення грошових вкладів та кредитів;

- здійснення розрахунків за дорученням клієнтів, банків-кореспондентів та їх касове обслуговування;

- ведення рахунків клієнтів і банків-кореспондентів;

- фінансування капітальних вкладень за дорученням власників або розпорядників інвестиційних коштів;

- випуск платіжних документів і цінних паперів (чеків, акреди­тивів, акцій, облігацій, векселів тощо);

- купівля, продажі зберігання платіжних документів, цінних паперів, а також операції з ними;

- видача поручительств, гарантій та інших зобов'язань за третіх осіб, що передбачають їх виконання у грошовій формі;

Комерційні банки — основна ланка кредитної системи країни, до якої належать кредитні установи, що здійснюють різноманітні банківські операції для своїх клієнтів на принци­пах комерційного розрахунку. Для цього вони використовують не лише свій власний, а й запозичений фінансовий капітал у вигляді внесків, депозитів, міжбанківських кредитів та інших джерел. До того ж запозичені кошти, як правило, знач­но перевищують обсяг власного капіталу комерційних банків.

У широкому розумінні комерційний банк - це будь-який банк, що функціонує на другому рівні банківської системи. Са­ме трактування комерційного банку характерне для українсь­кої практики, в якій всі банки, крім універсальних, по суті, називаються комерційними.

У вузькому розумінні комерційний банк - це банк, що виконує певний набір базових операцій та єдиною метою якого є от­римання максимального прибутку. Так він характеризується у банківській практиці Німеччини, США та інших країн, у яких поряд з групою комерційних банків, діє велика група Інших банків другого рівня, що не називаються комерційними. Комерційні банки - це кредитні установи, функціями яких є кредитування суб'єктів господарської діяльності та громадян за рахунок коштів клієнтів, касове та розрахункове обслуговування, виконання валютних та інших банківських операцій.

Комерційні банки — це «банки для всіх». Вони мають справу:І різними клієнтами - від дрібних вкладників до великих фірм. Комерційний банк - юридична особа, яка на підставі ліцензії НБУ має виняткове право здійснювати такі операції як: залучення у внески грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення цих коштів від свого імені, на своїх умовах і на власний ризик, відкриття та ведення банківських рахунків фізичних і юридичних осіб.

Основною метою комерційних банків, які стали створюва­тись в Україні з 1989 року, було оперативне отримання їх за­сновниками, і клієнтами широкого спектра банківських послуг (включаючи отримання кредитів), розв'язання засновниками за допомогою власного банку своїх групових або індивідуаль­них проблем, отримання максимального прибутку для своїх акціонерів або пайовиків, а також для власного розвитку.

Комерційні банки не мають права здійснювати операції на некомерційних засадах. Не повинні використовуватися кошти підприємств, які зберігаються на рахунках у банку, на безвід­платній основі. Підприємствам мають сплачуватися проценти за користування такими коштами.

Комерційна банківська діяльність несумісна з безоплатним ви­конанням кредитними установами багатьох банківських операцій. За всі операції (ведення рахунків клієнтів, здійснення розрахунко­вих операцій за їхнім дорученням, фінансування капітальних вкладень, касове виконання державного бюджету, надання кон­сультативних послуг з відкриття рахунків, застосування правил кредитування, касове обслуговування підприємств і установ тощо) банк має отримувати відповідну плату.

В умовах комерціалізації банківської діяльності кредитні ресурси мають розміщуватися з найбільшою вигодою для банку

У кредитній політиці банку слід розширювати види кредитів, які надаються населенню, приділяти увагу споживчому та іпотечному кредитам як основним формам кредитних відносин з індивідуальними клієнтами. Ці види кредитів дуже широко використовуються західними банками і дають їм понад половину доходів від діяльності у цілому.

Ще один вид кредиту, який дуже вигідний для банку, а також для клієнта, - це авальний кредит. Банк, застосовуючи цей кредит, заробляє доходи від кредитування без залучення власних коштів. Для клієнта це вигідно у зв'язку з низькою процентною ставкою за кредит.

Крім того, позитивним ефектом для розвитку кредитування індивідуального позичальника може бути:

- введення цільових житлово-будівельних вкладів і надання на цій основі першочергового права на одержання інвес­тиційного кредиту власникам таких вкладів;

- проведення маркетингових досліджень банків із метою виявлення у населення потреб у нових видах кредитування;

- підвищення рівня інформованості приватних клієнтів про нові види банківських послуг;

- максимальне врахування інтересів клієнтів, індивідуалі,ний підхід під час кредитування.

При вивченні цієї теми необхідно:

1. розкрити суть і показати роль комерційних банків;

2. дати класифікацію банків залежно від територіальної ознаки (міжнародні, національні, регіональні, міжрегіональні);

3. дати класифікацію банків залежно від функціональної спеціалізації (емісійні, ощадні, інвестиційні, трастові, іпотечні, зовнішньоторговельні);

4. дати класифікацію банків залежно від форм власності (державні, кооперативні, приватні, змішані);

5. охарактеризувати банки щодо належності статутного капіталу і методу його формування (акціонерні та пайові);

6. охарактеризувати банки щодо видів операцій, які вони здійснюють (універсальні, спеціалізовані);

7. показати порядок утворення й припинення діяльності комерційного банку;

8. розкрити типову організаційну структуру універсального комерційного банку;

9. пояснити джерела формування ресурсної бази комерційного банку;

10. охарактеризувати банківські операції;

11. пояснити стабільність банків і механізм її забезпечення.

Література: 1,2,6,7,8,9,12,16,17,19,21,22

Питання для самоконтролю:

1. Поясніть призначення комерційних банків.

2. Які взаємовідносини існують між НБУ і комерційними банками?

3. Як класифікуються комерційні банки?

4. Які основні етапи розвитку комерційних банків Вам відомі?

5. Які Вам відомі етапи реєстрації комерційного банку?

6. Назвіть порядок утворення та припинення діяльності комерційного банку.

7. Вкажіть мінімальні розміри статутного капіталу комерційного банку відповідно до нормативних вимог НБУ.

8. Як побудовано організаційну структуру банку?

9. Як здійснюється управління комерційним банком?

10. Які різновиди універсальних банків Вам відомі?

11. У чому полягає специфіка діяльності спеціалізованих комерційних банків?

12. Як групуються банківські операції?

13. За допомогою яких операцій банки формують свої ресурси?

14. Розкрийте формування ресурсної бази комерційного банку.

15. З чого складається власний капітал комерційного банку?

16. Як формуються залучені і запозичені банківські ресурси?

17. Які види активних операцій Вам відомі?

18. Назвіть традиційні і нетрадиційні банківські послуги.

19. За допомогою яких показників вимірюється прибутковість банку?

20. Які економічні нормативи характеризують фінансову стійкість банку?

Тести для самоконтролю:

1. На якому рівні банківської системи функціонує комерційний банк?

а) на першому;

б) на другому;

в) на третьому.

2. Мінімальний розмір статутного капіталу на момент реєстрації регіонального комерційного банку:

а) 1,5 млн.Є;

б) 5 млн.Є;

в) 8 млн.Є.

3. Залежно від видів операцій, що здійснюються, комерційні банки бувають:

а) універсальні;

б) спеціалізовані;

в) спільні;

г) активні.

4. Банківські операції поділяють на:

а) спеціалізовані;

б) активні;

в) універсальні;

г) пасивні.

5. Активні операції комерційних банків:

а) кредитні;

б) вкладення коштів у цінні папери підприємств;

в) запозичення коштів у НБУ.

6. Пасивні операції комерційних банків:

а) строкові депозити;

б) випуск власних облігацій;

в) лізингові операції;

г) кредитні операції.

7. До залучених коштів комерційного банку належать:

а) статутний фонд;

б) депозити до запитання;

в) кредити ЦБ.

8. До запозичених ресурсів комерційного банку належать:

а) строкові депозити;

б) міжбанківські кредити;

в) резервний фонд.

9. До нетрадиційних банківських послуг належать:

а) трастові;

б) факторингові;

в) депозитні;

г) кредитні.

10. Прибутковість комерційного банку залежить від співвідношення:

а) традиційних і нетрадиційних послуг;

б) доходів і витрат;

в) активних і пасивних операцій.