Тарифна система оплати праці: структура та стисла характеристика її складових

Тарифні ставки першого розряду є основним елементом тарифної системи оплати праці робітників, який визначає мінімальну оплату найбільш простої праці в одиницю часу.

В залежності від обраної одиниці часу ставки першого розряду бувають:

§ годинні;

§ денні.

Годинні тарифні ставки встановлено у більшості виробничих галузей (машинобудування, деревообробка, легка та харчова промисловість, будівництво).

Денні тарифні ставки застосовуються у галузях, де основою нормування праці робітників виступають змінні норми виробітку, тобто завдання в штуках, тонах, кілограмах, нормо-годинах у зміну (вугільна та гірнича промисловість, сільське господарство).

Годинні тарифні ставки займають особливе місце в організації заробітної плати, оскільки у відповідності із діючим законодавством певні види виплат робітникам, (доплати за понаднормову роботу, оплата за нічний час) у всіх галузях промисловості, проводяться на їх основі.

Місячні тарифні ставки при безпосередніх розрахунках з робітниками не використовуються, виключення складають робітники, що зайняті експлуатацією електроенергетичних підприємств. Для окремих категорій допоміжних робітників-погодинників (ліфтерів, комірників, водіїв електрокарів та інших) в більшості галузей промисловості застосовуються місячні оклади. Місячна ставка першого розряду, має велике значення, оскільки її розмір багато в чому залежить від державного мінімуму заробітної плати розрахованого на місяць. Найнижча тарифна ставка не може бути в розрахунку на місяць менше встановленого державного мінімуму заробітної плати.

Тарифна ставка першого розряду виступає як норма оплати простої праці за встановлений час роботи, на протязі якого повинен бути виконаним певний обсяг робіт. Тому робітник-відрядник отримає свою повну ставку тільки у тому випадку, якщо він виконає встановлену норму на 100%. Втой же час робітнику-погодиннику ставка встановлюється в розрахунку на те, що він буде нормально використовувати свій робочий час, виконуючи певні обов’язки.

Диференціація ставок першого розряду та відповідно ставок усіх послідуючих розрядів по галузям промисловості – основний метод міжгалузевого регулювання заробітної плати. Метою регулювання є:

§ облік загальногалузевих умов праці,

§ забезпечення матеріальної зацікавленості в роботі тих галузей промисловості, що мають особливе значення для розвитку економіки в цілому.

В середині галузі тарифні ставки першого розряду диференціюються в залежності від:

§ умов праці на конкретному робочому місці та форми заробітної плати.У прийнятій в нашій країні тарифній системі встановлюється три групи тарифних ставок з урахуванням цього фактору;

§ напруження праці. Для робітників-відрядників вони встановлюються у більш високих розмірах, ніж для погодинників, що забезпечує компенсацію підвищених витрат праці, які викликаються застосуванням на відрядних роботах більш напружених норм трудових витрат.

Для диференціації оплати праці робітників в залежності від її складності застосовуються:

· тарифні сітки;

· тарифно-кваліфікаційні довідники.

При цьому залежно від складності (кваліфікації) необхідно вирішити два завдання:

а) визначити кількісні співвідношення рівнів оплати праці робітників різної кваліфікації, тобто встановити ступінь збільшення ставок в залежності від складності виконуваних робіт – для цієї мети розробляються тарифні сітки.

б) розподілити по встановленим розрядам тарифної сітки всю різноманітність конкретних робіт, які виконуються в різних галузях промисловості з урахуванням організаційних та технічних умов їх виконання – це завдання вирішується за допомогою тарифно-кваліфікаційних довідників.

Тарифна сітка представляє собою сукупність кваліфікаційних розрядів та відповідно до них тарифних коефіцієнтів.

Кваліфікаційний розряд характеризує рівень кваліфікації роботи, тобто ступінь її складності, а також певний рівень кваліфікації працівника.

Прості роботи відносяться до нижчих розрядів сітки, складні – до вищих. Кожному розряду сітки відповідає тарифний коефіцієнт, який показує, у скільки разів тарифні ставки робітників другого розряду та послідуючих розрядів вищі ставок робітників першого розряду.

Тарифно-кваліфікаційний довідник (ТДК) – нормативний документ, який дозволяє визначити кваліфікацію та тарифну групу, до якої повинен бути віднесений робітник або робота.

ТКД складається із трьох розділів:

В першому – “Характеристика робіт” – наводиться характеристика тих робіт, які повинен виконувати робітник даної кваліфікації. Крім того, вказується ступінь самостійності робітника при виконанні робіт, а також при наладці обладнання, виборі режимів його роботи, підготовці інструменту тощо.

В другому – “Повинен знати” – встановлюється, що повинен знати робітник, відповідної професії та кваліфікації, про свій верстат або обладнання, фізико-хімічні властивості оброблюваних матеріалів, технологію та послідовність процесів обробки, раціональні режим роботи обладнання тощо.

У третьому – “Приклади робіт” – вміщуються приклади робіт типові для кожного розряду, що полегшує можливість швидко та точно визначити, до якого розряду потрібно віднести ту чи іншу роботу.

Усі тарифно-кваліфікаійні характеристики довідника розробляються на основі методики НД1 праці, яка передбачає застосування бальної аналітичної системи оцінки складності праці.