Розряди прислівників

За лексичним значенням і синтаксичною роллю в реченні прислівники поділяються на два основні розряди: означальні і обставинні.

1. Означальні прислівники, в свою чергу, поділяються на прислівники:

а) якісні (якісно-означальні). Це прислівники на -о (найбільш поширена в мові група прислівників), зрідка на -є, які походять від прикметників або співвідносні з ними, як, наприклад, прислівники пізнішого походження типу безпе­ребійно, призивно. Якісні прислівники характеризують дію (стан) або іншу ознаку з боку якості: вчитися відмінно, пра­цювати добре, говорив урочисто, міцно стискали руки, пре­красно зроблений, сумлінно працюючи тощо. Як видно з при­кладів, ці прислівники пояснюють дієслова, дієприкметники і дієприслівники. Вони відповідають на питання як?

Примітка. Якісно-означальннм є також прислівник так, наприклад: А от мені [Цуцику] — хоч і довіку б так... Живу у горницях, на килимах качаюсь (Гл.).

б) кількісні (кількісно-означальні). Ці прислівники характеризують дію (стан) або іншу ознаку з боку кількості і міри вияву, залежать від прикметників, дієслів, дієприкмет­ників, інших прислівників, відповідають на питання скільки? як багато? якою мірою? Наприклад: приходив тричі, вдвоє більше, дуже сумлінний, надзвичайно уважний, досить ак­тивний, наповнений вщерть, багато працює, ледве-ледве на­здогнав, трохи збентежений, знищити дотла тощо;

в) прислівники означальні способу дії, які поясню­ють дію (стан) щодо характеру (способу) її вияву, утворюють­ся від іменників, прикметників, зрідка від числівників, за­йменників, інших слів (часто в поєднанні з прийменником), від­повідають на питання як? яким способом? подібно до кого (чого)? Наприклад: пропасти безвісти, сказати спросоння, виставити напоказ, працювати гуртом, іти слідом, труди­тись по-ударному, турбуватися по-батьківськи, розмовляти втрьох, зробити по-нашому тощо.

2. Обставинні прислівники. Утворюються в основному від іменників, прикметників (здебільшого в поєднанні із займен­ником чи прийменником), зрідка від слів інших частин мови (ранком, щохвилини — що + хвилини, щодня — що + дня, згарячу — з + гарячу, замолоду — за + молоду), вказують на різні обставини дії — місце, час, причину, мету, відповідно до чого й поділяються на чотири групи:

а) прислівники місця — означають місце або напрямок дії, відповідають на питання де? куди? звідки?, наприклад:

331.

там, тут, вгорі, внизу, всюди, зверху, ззаду, навколо, скрізь, спереду, туди, вліво, вправо, вниз, сюди, дорогою, лісом, шля­хом, лугом, з-піднизу, згори тощо;

б) прислівники часу — означають час дії і відповідають на запитання коли? доки? відколи? з якого часу? по який час?, наприклад: вдень, вночі, вчора, вранці, завтра, тепер, ранком, смерком, літом, зимою, взимку, восени, нині, давно, іноді, завжди, здавна, зроду-віку, донині тощо;

в) прислівники причини вказують на причину дії, відповідають на питання чому? через що? з якої причини?, наприклад: згарячу, зопалу, зосліпу, спересердя тощо;

г) прислівники мети вказують на мету дії, відповідають на питання з якою метою? для чого?, наприклад: навмисно, наперекір, на зло тощо.

Завдання. І. Прочитайте речення. Випишіть прислівники, розподі­ливши їх за розрядами.

I. Блідо горять радіолампи (Ткач), 2. Розкладено вогни­ще, пахне чабанською кашею, всюди людно, шумливо (Гон­чар). 3. Осіннє сонце по-літньому блиска (Рильськ.). 4. Тут було затишно, прохолодно, крислаті липи звісили гілля до самих вікон старих будинків... Хлопці зітхнули вільніше, та ненадовго (Збан.). 5. Тільки море хлюпотілося ласкаво та ка­мінці журхотіли по-домашньому (Збан.). 6. їм я ягідки чер­воні, зсередини жовті (Сос).

II. Враховуючи значення прислівників, розподіліть їх за розрядами

і запишіть.

Вдвоє, віддавна, вбік, завзято, опівдні, гарно, помалу, начетверо, доверху, сумно, напам'ять, донизу, звисока, хо­лодно, тонко, просто, праворуч, по-батьківськи, тепло, по-розумному, високо, коли-небудь, згарячу, день у день, втроє, дуже, надзвичайно, вкрай, щороку, тепер.