За лексичним значенням і синтаксичною роллю в реченні прислівники поділяються на два основні розряди: означальні і обставинні.
1. Означальні прислівники, в свою чергу, поділяються на прислівники:
а) якісні (якісно-означальні). Це прислівники на -о (найбільш поширена в мові група прислівників), зрідка на -є, які походять від прикметників або співвідносні з ними, як, наприклад, прислівники пізнішого походження типу безперебійно, призивно. Якісні прислівники характеризують дію (стан) або іншу ознаку з боку якості: вчитися відмінно, працювати добре, говорив урочисто, міцно стискали руки, прекрасно зроблений, сумлінно працюючи тощо. Як видно з прикладів, ці прислівники пояснюють дієслова, дієприкметники і дієприслівники. Вони відповідають на питання як?
Примітка. Якісно-означальннм є також прислівник так, наприклад: А от мені [Цуцику] — хоч і довіку б так... Живу у горницях, на килимах качаюсь (Гл.).
б) кількісні (кількісно-означальні). Ці прислівники характеризують дію (стан) або іншу ознаку з боку кількості і міри вияву, залежать від прикметників, дієслів, дієприкметників, інших прислівників, відповідають на питання скільки? як багато? якою мірою? Наприклад: приходив тричі, вдвоє більше, дуже сумлінний, надзвичайно уважний, досить активний, наповнений вщерть, багато працює, ледве-ледве наздогнав, трохи збентежений, знищити дотла тощо;
в) прислівники означальні способу дії, які пояснюють дію (стан) щодо характеру (способу) її вияву, утворюються від іменників, прикметників, зрідка від числівників, займенників, інших слів (часто в поєднанні з прийменником), відповідають на питання як? яким способом? подібно до кого (чого)? Наприклад: пропасти безвісти, сказати спросоння, виставити напоказ, працювати гуртом, іти слідом, трудитись по-ударному, турбуватися по-батьківськи, розмовляти втрьох, зробити по-нашому тощо.
2. Обставинні прислівники. Утворюються в основному від іменників, прикметників (здебільшого в поєднанні із займенником чи прийменником), зрідка від слів інших частин мови (ранком, щохвилини — що + хвилини, щодня — що + дня, згарячу — з + гарячу, замолоду — за + молоду), вказують на різні обставини дії — місце, час, причину, мету, відповідно до чого й поділяються на чотири групи:
а) прислівники місця — означають місце або напрямок дії, відповідають на питання де? куди? звідки?, наприклад:
331.
там, тут, вгорі, внизу, всюди, зверху, ззаду, навколо, скрізь, спереду, туди, вліво, вправо, вниз, сюди, дорогою, лісом, шляхом, лугом, з-піднизу, згори тощо;
б) прислівники часу — означають час дії і відповідають на запитання коли? доки? відколи? з якого часу? по який час?, наприклад: вдень, вночі, вчора, вранці, завтра, тепер, ранком, смерком, літом, зимою, взимку, восени, нині, давно, іноді, завжди, здавна, зроду-віку, донині тощо;
в) прислівники причини вказують на причину дії, відповідають на питання чому? через що? з якої причини?, наприклад: згарячу, зопалу, зосліпу, спересердя тощо;
г) прислівники мети вказують на мету дії, відповідають на питання з якою метою? для чого?, наприклад: навмисно, наперекір, на зло тощо.
Завдання. І. Прочитайте речення. Випишіть прислівники, розподіливши їх за розрядами.
I. Блідо горять радіолампи (Ткач), 2. Розкладено вогнище, пахне чабанською кашею, всюди людно, шумливо (Гончар). 3. Осіннє сонце по-літньому блиска (Рильськ.). 4. Тут було затишно, прохолодно, крислаті липи звісили гілля до самих вікон старих будинків... Хлопці зітхнули вільніше, та ненадовго (Збан.). 5. Тільки море хлюпотілося ласкаво та камінці журхотіли по-домашньому (Збан.). 6. їм я ягідки червоні, зсередини жовті (Сос).
II. Враховуючи значення прислівників, розподіліть їх за розрядами
і запишіть.
Вдвоє, віддавна, вбік, завзято, опівдні, гарно, помалу, начетверо, доверху, сумно, напам'ять, донизу, звисока, холодно, тонко, просто, праворуч, по-батьківськи, тепло, по-розумному, високо, коли-небудь, згарячу, день у день, втроє, дуже, надзвичайно, вкрай, щороку, тепер.