Прислівник як частина мови

Прислівником називається частина мови, що охоплює невідмінювані повнозначні слова, які виражають^ ознаку дії (стану) або ознаку іншої ознаки. Наприклад: 1. Його займали хмари... Радісно й легко пливли веселі громади в білих та синіх серпанках (Коцюб.). 2. Міцно і щиро стискаю вашу руку (Л. Укр.). 3. Море — надзвичайно гарногокольору (Коцюб.). 4. Ант ходив по хижі дуже тихо (Скл.). 5. Я сьогодні піду в ваш садок (Коцюб.). 6. Весняна гроза завжди несподівана і завжди освіжаюча (Збан.). 7. Художник сів на нарах, здивова­но оглядаючи бійців, що заповнили бинкер (Гончар).

329.

Прислівники найчастіше залежать від дієслів, дієприк­метників, дієприслівників, прикметників та інших прислівни­ків, виступаючи здебільшого в реченні обставинами до них. Це видно з попередніх речень, в яких обставинами є прислів­ники при дієсловах (пливли як?— радісно й легко; стискаю як?— міцно й щиро — обставини способу дії; піду коли?— сьогодні — обставина часу); при дієприкметниках (несподі­вана і освіжаюча коли?— завжди — обставина часу); діє­прислівниках (оглядаючи як?— здивовано — обставина спо­собу дії); прикметниках (гарного як? наскільки?— надзви­чайно — обставина ступеня, міри); прислівниках (як тихо?— дуже — обставина ступеня, міри).

Прислівники можуть залежати від іменників, і тоді вони виконують синтаксичну функцію означення. Наприклад: Не потребують вони щоранку кави по-варшавському (Вишня). Іменник кава пояснюється прислівником по-варшавському (якої кави?— по-варшавському — означення). Це буває в тих випадках, коли іменники виступають назвами дії (рух уперед), якостей (зовсім дитина; дитина в значенні недосвідчений), предметів харчування (шашлик по-карському).

Підметами і додатками прислівники бувають тоді, коли вживаються у значенні іменника. Наприклад: / я відповідаю глухо: «Та трохи (риби) впіймали». Коська лукаво підморгує: «Коли б частіше траплялося таке трохи» (Збан.).

Такі прислівники, як потрібно, треба, шкода, можна, не можна, необхідно, жаль, пора, нема, соромно, прикро тощо, виконують роль присудків у безособових реченнях і назива­ються присудковими. Наприклад: 1: Що нам потрібно в пер­шу чергу? Якнайтісніше зв'язатися з масами (Гол.). 2. Мате­рі кожної дитини жаль (Нар. тв.). 3. Сором сліз, що ллються од безсилля (Л. Укр.).

Завдання. І. Визначте прислівники в реченнях, випишіть їх разом із залежними словами. У кожному із словосполучень поставте питання, яке б вказувало на смисловий зв'язок прислівника з пояснюваним словом. Зазначте, яким членом речення виступає кожний прислівник.

; Зразок: Вони [фіалки] пахнуть ніжно, радісно і хви­лююче. Пахнуть (як?) — ніжно, радісно, хвилююче (обста­вина).

1. У праці, в співі, рано й пізно, як до землі колись Ан­тей, ми припадаємо, Вітчизно, тобі до трепетних грудей (Рильськ.). 2. Як парость виноградної лози, плекайте мову. Пильно й ненастанно політь бур'ян. Чистіша від сльози вона хай буде. Вірно і слухняно нехай вона щоразу служить вам, хоч і живе своїм життям (Рильськ.). 3. Це йдуть до сонця вічно молоді (Сос). 4. Високо вгорі пролітає ескадрилья літаків (Янов.). t

330.