Міжнародні угоди про створення міжнародних науково-технічних альянсів

Види угоди	Інформаційні технології	Біотехнології	Нові матеріали
Міжнародні
США – Західна Європа
Західна Європа – Японія
США
Західна Європа
Японія

Сьогодні у світі кількість стратегічних альянсів щорічно збільшується на 25%.

Такі стратегічні мережі гнучко зв'язують між собою всіх учасників – незалежні виробничі й торговельні підприємства, науково-дослідні й проектні інститути, урядові заклади, об'єднані численними угодами, спрямованими на досягнення загальних цілей. Комерційна віддача за рахунок співробітництва в мережі підсумується з результатами власної незалежної діяльності.

У рамках стратегічних альянсів забезпечуються такі види взаємодії:

- спільне проведення НДДКР;

- взаємний обмін науковими досягненнями;

- взаємний обмін виробничим досвідом;

- підготовка кваліфікованих кадрів.

Кожний їх учасників альянсу робить свій внесок у вигляді інтелектуальних або матеріальних ресурсів і одержує свою частку інтелектуальної власності відповідно до укладеної угоди.

Стратегічні альянси створюються на основі:

- формування консорціумів;

- створення спільних підприємств;

- висновку угод про спільну науково-технічну й виробничу діяльність.

Консорціум – це добровільне об'єднання підприємств для спільного розв'язку якої-небудь конкретної інноваційної проблеми, здійснення інноваційного проекту або програми. Учасники консорціуму при цьому зберігають повну господарську незалежність, але в той же час підкоряються обраному ними виконавчому органу в тій частині діяльності, яка відповідає цілям консорціуму.

Особливістю спільного підприємства як виду науково-технічної кооперації є те, що вони створюються для розробки нових технологій виробництва й збуту нової продукції, партнери виконують доповнюючі один одного функції протягом досить тривалого періоду часу. До факторів, що визначають вибір даної форми інтеграції, слід віднести:

- одержання доступу до певних видів техніки, яку неможливо придбати по каналах ліцензійної торгівлі через існування законодавчих обмежень;

- можливість придбання прогресивної технології по каналах прямого інвестування, які не вимагають додаткових витрат;

- ріст експортного потенціалу;

- можливість одержання ноу-хау (разом з технологічною документацією й технічною допомогою);

- умови для підвищення кваліфікації національних кадрів і ін.

Кейрецу – вертикальні або горизонтальні (конгломерати) об'єднання з перехресним володінням акціями, до складу яких входять компанії, що функціонують у різних галузях економіки, які координуються банком або торговельною компанією. Ефективність функціонування такої інтеграції заснована на об'єднанні підприємств для реалізації великих і перспективних проектів, взаємними зобов'язаннями поставок у середині групи, організацією загальної універсальної торговельної фірми, взаємним обміном висококваліфікованими співробітниками, системою регулярно проведених нарад між керівниками підприємств.

Стратегічні альянси активно створюються в сфері комп'ютерних технологій, наприклад, альянс між виробниками матеріалів для комп'ютерних мереж фірмами Hirshmann Network і Anixtter. Замовниками альянсу є 15000 мереж по усьому світі.

Фірми Computer Associates і Digital Equipment підписали угоду про стратегічний альянс із метою розширення номенклатури програмних продуктів і послуг для розв'язку управлінських завдань.

Альянс між лідерами комп'ютерної індустрії – компаніями IBM і Intel – організований на управлінському рівні для зниження витрат при розробці нових стандартів на встаткування й програми нового покоління, що дозволяють спростити установку, конфігурацію й керування комп'ютерними мережами.

Американські фірми ALCATAL – ведучий провайдер у сфері електронного бізнесу й SIEBEL – розроблювач електронних мереж нового покоління оголосили про альянс із метою об'єднання зусиль і зміцнення позицій на ринку за допомогою комп'ютерної телефонії. В альянс увійшла науково-дослідна група Genesys Telecommunications Lab.

Альянс фірм Netscape і Sun Microsystems створений з метою розробки й просування на ринок програмних продуктів для ведення торговельного бізнесу в Інтернеті.

Digital Equipment Corp. І Microsoft Corp. Ухвалили рішення щодо стратегічного альянсу з метою збереження світового лідерства в області операційних систем ПК шляхом якнайшвидшого виходу на ринок з новими комерційними продуктами на основі обміну технологіями, ноу-хау й ліцензіями.

У промисловості транснаціональні корпорації створюють стратегічні альянси на глобальному рівні. Провідний виробник вантажівок Daimlerchrysler AG і ведучий виробник дизельних двигунів Caterpillar Inc. Об'єднують зусилля для розробки, виробництво й дистрибуції дизельних двигунів середньої потужності, паливних систем і інших компонентів силових агрегатів. На інших же секторах ринку вони діють незалежно на принципах конкуренції.

Група ФІАТ і «Дженерел Моторс» уклали стратегічних альянс на основі обміну акціями: ФІАТ уступає партнерові 20% своїх акцій в обмін на 5% його акцій. У результаті італо-американського альянсу на світовому ринку починає діяти сама потужна виробнича структура в автомобілебудуванні, при цьому обидві компанії залишаються незалежними й вільними в конкуренції виробниками. Взаємні ж інтереси укладаються в тому, що історично «Дженерел Моторс» була орієнтована на внутрішній ринок, а ФІАТ зробив своєю стратегією проникнення на закордонні ринки, тому створення альянсу дозволить зберегти провідні позиції партерів в умовах глобалізації економіки.

Стратегічні альянси виникають і в сфері фінансових послуг. Фінансово-інвестиційний альянс FIA – міжнародна структура із центральним офісом у США – об'єднує зусилля різних за напрямом діяльності фірм із різних країн і ставить метою надання повного комплексу послуг з організації інвестиційного процесу. Ідеологія альянсу базується на принципі об'єднання фірм, що діють у єдиному процесі по пошуку, залученні й освоєнню інвестицій, у тому числі й фірм, які прагнуть інвестувати свій капітал у розвиток інших підприємств.

Практичні завдання до теми:

6.1. Завдання по нормативно-законодавчій базі:

6.1.1. На основі Закону України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» перелічити особливості встановлення спеціального режиму інноваційної діяльності.

6.2. Глосарій:

Дати визначення наступним термінам:

6.2.1. Проект технологічного парку

6.2.2. Пріоритетні напрямки діяльності технологічного парку

6.2.3. Послідовна організація робіт (операцій)

6.2.4. Паралельна організація робіт (операцій)

6.2.5. Інтегральна організація робіт (операцій)

6.2.6. Проектна організація (організація робіт із проектів)

6.2.7. Матрична організація

6.3Логіко-структурні схеми:

6.3.1. У схематичному виді представити структуру технополісу й функціональні взаємозв'язки між його суб'єктами.

6.3.2. У схематичному виді представити структуру організації НДДКР на підприємстві, організовану по проектах.

6.3.3. У схематичному виді представити структуру організації НДДКР на підприємстві, організовану по стадіях (фазам).

6.3.4. У схематичному виді представити матричну організаційну структуру НДДКР на підприємстві.

6.4. Тести:

6.4.1.Інноваційна структура – це:

а) юридична особа, створена у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю або група юридичних осіб, яка діє на основі договору про спільну діяльність без створення юридичної особи з певною областю діяльності й типом функціонування, орієнтованим на створення й впровадження наукомісткої конкурентоспроможної продукції;

б) юридична особа будь-якої організаційно-правової форми з певною областю діяльності й типом функціонування, орієнтованим на створення й впровадження наукомісткої конкурентоспроможної продукції;

в) група юридичних осіб, яка діє на основі договору про спільну діяльність без створення юридичної особи й без об'єднання внесків її учасників, з певною областю діяльності й типом функціонування, орієнтованим на створення й впровадження наукомісткої конкурентоспроможної продукції;

г) це юридична особа будь-якої організаційно-правової форми або група юридичних осіб, яка діє на основі договору про спільну діяльність без створення юридичної особи й без об'єднання внесків її учасників, з певною областю діяльності й типом функціонування, орієнтованим на створення й впровадження наукомісткої конкурентоспроможної продукції.

6.4.2. Технополіс – це:

а) комплекс самостійних організацій, що забезпечують науково-виробничий цикл створення інновацій, об'єднаних за територіальною ознакою;

б) організація, яка створюється місцевими органами влади або великими компаніями з метою «вирощування» (створення) нових видів бізнесу;

в) спеціально створений комплекс, що охоплює весь комплекс інноваційних робіт (усі етапи інноваційного процесу);

г) різні форми науково-технічної кооперації фірм, які створюються з метою спільного проведення НДДКР, обміну досвідом, з метою розподілу ризику при здійсненні НДДКР.

6.4.3. Виділіть характеристику, не властиву пріоритетним напрямкам діяльності технологічного парку:

а) є економічно й соціально обумовленими напрямками науково-технічної й інноваційної діяльності технологічного парку;

б) відповідають певним законодавчим науково-технічним і інноваційним пріоритетам;

в) установлюються на 5 років, у плині яких реалізуються інноваційні проекти технологічним парком;

г) спрямовані на промислове виробництво конкурентоспроможної високотехнологічної й інноваційної продукції й насичення нею внутрішнього ринку, а також забезпечення експортного потенціалу держави.

6.4.4. Один з учасників технологічного парку, на який за договором покладені функції поточного керівництва діяльністю технологічного парку по оформленню інвестиційних і інноваційних проектів, використанню коштів спеціального рахунку технологічного парку – це:

а) державний виконавчий орган;

б) керівний орган технологічного парку;

в) рада директорів технологічного парку;

г) загальні збори акціонерів.

6.4.5. Комплект документів, який включає опис взаємозалежних заходів технологічного парку, а також опис фінансового, кадрового, маркетингового й комерційного забезпечення виробничого впровадження нових товарів і надання послуг – це:

а) проект технологічного парку;

б) інноваційний проект технологічного парку;

в) інвестиційний проект технологічного парку;

г) проект пріоритетного розвитку технологічного парку.

6.4.6. Тип організації операцій (робіт) інноваційного процесу, при якому обмежується фінансовий ризик впровадження неконкурентоспроможної інновації завдяки своєчасному здійсненню оцінки процесу, - це:

а) інтегральна організація робіт;

б) паралельна організація робіт;

в) традиційно-послідовна організація робіт;

г) організація робіт «змішаних команд».

6.4.6. Тип організації операцій (робіт) інноваційного процесу, який дає можливість поєднувати виконання всіх видів і фаз інноваційного процесу, - це:

а) паралельна організація робіт;

б) традиційно-послідовна організація робіт;

в) інтегральна організація робіт;

г) організація робіт «змішаних команд».

6.4.7. Тип організації операцій (робіт) інноваційного процесу, що припускає найбільшу тривалість реалізації інноваційного процесу, - це:

а) паралельна організація робіт;

б) традиційно-послідовна організація робіт;

в) інтегральна організація робіт;

г) організація робіт «змішаних команд».

6.4.8. Тип організації операцій (робіт) інноваційного процесу, що припускає формування змішаної команди (бригади) фахівців різних областей діяльності для синхронізації дій по впровадженню інновації, - це:

а) інтегральна організація робіт;

б) паралельна організація робіт;

в) традиційно-послідовна організація робіт;

г) послідовна організація робіт.

6.4.9. Структура організації НДДКР на підприємстві, при якій фахівці працюють за принципом подвійного підпорядкування (підпорядкування керівникові проекту й керівникові функціонального підрозділу), - це:

а) структура організації НДДКР по проектах;

б) структура організації НДДКР по стадіях;

в) проектно-матрична структура організації НДДКР;

г) функціонально-матрична структура організації НДДКР.

6.4.10. Структура організації НДДКР на підприємстві, при якій керівник проекту одноосібно здійснює загальне керівництво роботами, а керівник функціонального підрозділу надає необхідну методичну допомогу, - це:

а) функціонально-матрична структура організації НДДКР;

б) структура організації НДДКР по стадіях;

в) проектно-матрична структура організації НДДКР;

г) структура організації НДДКР по проектах.

6.6. Творчо-аналітичне завдання:

6.6.1. На основі учбово-методичної літератури виділити підходи до організації інноваційної діяльності на рівні окремого великого промислового підприємства.

6.6.2. На основі учбово-методичної літератури й матеріалів періодичної літератури представити й проаналізувати приклад організаційної структури управління інноваційною діяльністю великої закордонної компанії.

6.6.3. На основі учбово-методичної літератури й матеріалів періодичної літератури привести приклади використання різних систем передачі технологій з наукових центрів малому й середньому бізнесу в розвинених країнах.

Контрольна робота з курсу «Інноваційний менеджмент» для виконання студентами заочного відділення^*

Варіант	Види завдань

	1.1.1	1.2.1 2.2.5 3.2.6 4.2.2 5.2.1	1.3.1	1.4.1 2.4.8 4.4.3 5.4.2	3.5.1	2.6.1
	1.1.2	1.2.2 1.2.10 2.2.4 3.2.8 6.2.1	1.3.2	1.4.2 2.4.1 3.4.1 3.4.2	4.5.1	2.6.2
	1.1.3	1.2.3 1.2.17 3.2.6 3.2.12 5.2.6	2.3.1	1.4.3 2.4.2 3.4.3 5.4.1	4.5.2	1.6.1
	1.1.4	1.2.4 2.2.2 3.2.11 4.2.1 5.2.7	2.3.2	1.4.4 2.4.3 4.4.4 5.4.3	3.5.2	1.6.2
	1.1.5	1.2.5 1.2.22 2.2.6 3.2.9 6.2.5	2.3.3	1.4.5 2.4.4 3.4.2 6.4.1	3.5.3	1.6.3
	1.1.6	1.2.6 1.2.15 1.2.26 3.2.2 5.2.9	2.3.4	1.4.6 2.4.5 4.4.1 5.4.4	3.5.4	3.3.1
	1.1.7	1.2.1 1.2.7 2.2.1 3.2.4 4.2.9	2.3.5	1.4.7 2.4.6 3.4.4 6.4.2	5.5.1	3.3.2
	1.1.8	1.2.8 2.2.3 3.2.10 4.2.11 6.2.7	2.3.6	1.4.9 2.4.7 3.4.5 6.4.3	5.5.2	3.3.3
Варіант	Види завдань

	1.1.9	1.2.9 3.2.1 3.2.11 4.2.4 6.2.2	3.3.1	1.4.10 2.4.8 3.4.6 4.4.5	5.5.3	5.6.1
	1.1.10	1.2.10 2.2.2 3.2.5 4.2.6 5.2.5	4.3.1	1.4.11 2.4.9 3.4.7 5.4.5	5.5.4	5.6.2
	3.1.1	1.2.11 1.2.20 2.2.4 4.2.7 5.2.2	4.3.2	1.4.12 2.4.10 3.4.8 6.4.4	3.5.5	5.6.3
	3.1.2	1.2.12 3.2.7 4.2.3 5.2.3 6.2.4	5.3.1	1.4.13 2.4.11 4.4.6 5.4.1	3.5.6	4.6.1
	3.1.3	1.2.13 2.2.5 4.2.8 5.2.8 6.2.2	5.3.2	1.4.14 3.4.9 4.4.7 6.4.5	3.5.7	4.6.2
	4.1.1	1.2.6 1.2.14 1.2.19 4.2.9 5.2.2	5.3.3	1.4.15 2.4.12 3.4.10 6.4.1	4.5.1	4.6.3
	4.1.2	1.2.15 2.2.1 3.2.6 4.2.4 5.2.1	6.3.1	1.4.1 2.4.1 3.4.1 6.4.2	4.5.2	4.6.4
	4.1.3	1.2.10 1.2.16 3.2.3 3.2.8 5.2.6	6.3.2	1.4.2 2.4.2 4.4.8 6.4.3	3.5.1	1.6.1
Варіант	Види завдань

	4.1.4	1.2.17 2.2.4 3.2.9 4.2.10 5.2.9	6.3.3	1.4.3 3.4.2 4.4.9 6.4.4	3.5.2	1.6.2
	4.1.5	1.2.5 1.2.18 1.2.25 3.2.13 4.2.5 4.2.11	6.3.4	1.4.4 2.4.3 4.4.10 5.4.2	3.5.3	1.6.3
	4.1.6	1.2.19 3.2.1 4.2.2 5.2.8 6.2.3	3.3.1	1.4.5 2.4.4 3.4.3 4.4.1	3.5.4	2.6.1
	4.1.7	1.2.7 1.2.20 2.2.1 3.2.10 4.2.8 5.2.4	1.3.1	1.4.6 3.4.4 5.4.3 6.4.5	3.5.6	2.6.2
	4.1.8	1.2.21 2.2.5 3.2.5 4.2.6 6.2.4	1.3.2	1.4.7 1.4.8 5.4.4 5.4.5	3.5.7	2.6.3
	5.1.1	1.2.14 1.2.22 3.2.8 4.2.3 5.2.1 5.2.7	2.3.1	1.4.9 2.4.5 2.4.6 4.4.2 6.4.6	5.5.1	3.6.1
	5.1.2	1.2.23 3.2.6 4.2.10 5.2.6 6.2.1	2.3.3	1.4.10 2.4.7 3.4.5 6.4.7	5.5.2	3.6.2
	5.1.3	1.2.24 2.2.6 3.2.1 4.2.7 5.2.5	2.3.2	1.4.11 2.4.8 3.4.6 6.4.8	5.5.3	3.6.2
Варіант	Види завдань

	5.1.4	1.2.3 1.2.19 1.2.25 3.2.7 4.2.4 5.2.2	4.3.2	1.4.12 2.4.9 3.4.7 6.4.9	5.5.4	6.6.1
	5.1.5	1.2.8 1.2.14 2.2.2 3.2.13 5.2.2	5.3.2	1.4.13 2.4.10 4.4.3 6.4.10	4.5.1	6.6.2
	5.1.6	1.2.10 1.2.11 2.2.4 3.2.1 5.2.4	4.3.1	1.4.14 3.4.8 4.4.4 6.4.1	4.5.2	6.6.3
	5.1.7	1.2.4 1.2.14 2.2.6 3.2.10 5.2.8	5.3.1	1.4.15 2.4.11 4.4.5 6.4.2	3.5.7	4.6.1
	5.1.8	1.2.6 1.2.24 3.2.4 4.2.6 6.2.2	6.3.4	1.4.1 2.4.12 3.4.9 5.4.1	3.5.5	5.6.1
	6.1.1	1.2.12 1.2.26 3.2.12 4.2.2 6.2.6	6.3.1	1.4.2 2.4.4 5.4.2 6.2.7	5.5.1	5.6.2