Структура курсової роботи

Роботу необхідно починати зі складання плану та визначення ключових проблем, що підлягають дослідженню. Такий підхід багато в чому полегшує визначення структури майбутньої роботи, що повинна бути збалансованою та мати внутрішню єдність.

Правильна і логічно вмотивована та побудована структу­ра курсової роботи – запорука успішного розкриття теми. Процес уточнення структури складний і може тривати протя­гом усього дослідження.

Робота містить наступні частини:

Ø титульний аркуш;

Ø листок фіксування результатів захисту курсової роботи;

Ø зміст (перелік складових розділів, підрозділів);

Ø перелік умовних позначень (за необхідності);

Ø вступ;

Ø основна частина;

Ø висновки;

Ø список використаних джерел;

Ø додатки (за необхідності).

У вступі автор повинен висвітлити актуальність обраної теми, її теоретичне й практичне значення, ступінь її розробленості сучасною наукою, сформулювати проблему, мету і завдання, що будуть вирішуватися в роботі, а також опис методів і способів вирішення поставлених завдань і проблем. Вступ повинен бути стислим, приблизно 3-4 сторінки.

Проблема – це розходження між бажаним і дійсним у пізнанні (наприклад, в організації та діяльності органу державної влади чи місцевого самоврядування).

Мета – це бажаний результат пізнання чи практичної діяльності.

Завдання – це перелік заходів, дій та операцій, що повинні здійснюватися для досягнення конкретного результату.

У основній частині викладається зміст теми. Цю частину рекомендується розділити на декілька питань, що логічно розкривають сутність проблеми. Виклад кожного питання треба чітко відокремити для того, щоб можна було ясно бачити, де починається й де закінчується їхнє висвітлення. Зазвичай, курсова робота складається із двох-трьох розділів (відповідно – теоретичний і практичний блоки), які, у свою чергу, можуть поділятися на підрозділи. При цьому, кожний розділ висвітлює тільки один бік проблеми. Основна частина роботи може бути викладена приблизно на 20-25 сторінках.

В основній частині необхідно ґрунтовно й докладно викласти, як саме зазначена проблема подана в науковій і навчальній літературі. Важливо показати вміння використовувати знання теорії для об’єктивного та всебічного аналізу досліджуваної проблеми; показати своє ставлення до питання, що вивчається; виокремити позитивне, визначити недоліки, сформулювати найбільш ефективні заходи щодо їх усунення.

Викладені положення повинні підкріплюватися результатами вивчення, прикладами з життя, особистого досвіду, публікаціями в засобах масової інформації та іншими джерелами.

Наступна частина роботи – висновки. У висновках подають цілісне уявлення про курсову роботу: робиться акцент на висновках, отриманих з кожного розділу роботи й формулюється загальний підсумковий результат (підтвердилися/не підтвердилися вихідні дані, отриманий позитивний/негативний результат, вирішено/не вирішено основні завдання, тощо), а також містяться обґрунтовані пропозиції, які на думку студента будуть сприяти позитивному вирішенню проблеми, що вивчається. Обсяг цієї частини курсової роботи 2-4 сторінки.

Після висновків уроботі наводиться список використаних джерел, складений у певній послідовності. Основна вимога – чітке посилання на джерела інформації. Список використаних джерел (не менше десяти з кожного питання) оформляється згідно з діючими правилами. Якщо інформація взята з мережі Internet, потрібно, як і для звичайної літератури, вказати автора, назву статті, а потім навести адресу сайту в Internet.

При написанні курсової роботи студент повинен обо­в’язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичив матеріали або окремі результати. У разі виявлення використання студентом запо­зиченого матеріалу без посилання на автора та джерело курсова робота до захисту не допускається (знімається з розгляду незалежно від стадії її підго­товки).

Якщо є потреба навести великі за обсягом витяги з документів, графіки, таблиці, то їх оформлюють додатками.