Форми державного устрою

Форма державного устрою – територіально-організаційна структура держави, яка визначає порядок поділу країни на частини та взаємовідношення центральних і місцевих органів влади. Держави розподіляються на: унітарні, федеративні і конфедеративні.

1. Унітарні держава – форма державного устрою, при якій територія держави не має у своєму складі федеративних одиниць (штатів, округів і інш.), а ділиться на адміністративно-територіальні одиниці (департаменти, області, райони і ін.). В унітарній державі діє єдина система органів влади, що створює умови для централізованого управління суспільними процесами, посилення впливу центральної влади на всій території держави. Таких держав у світі переважна більшість.

2. Федеративна держава. Поряд з єдиними (федеральними) законами й органами влади існують і інші державні утворення - республіки, штати, провінції, землі й ін., які мають власні закон й орган влади. Наприкінці 1994 року у світі налічувалася 21 федеративна держава.

* у Європі: Росія, Австрія. Бельгія, ФРН, Швейцарія, Югославія (Сербія й Чорногорія).

* в Азії: Індія, Малайзія, М'янма, ОАЕ, Пакистан.

* в Африці: Нігерія, ПАР, Коморські острова.

* в Америці: Бразилія, Венесуела, Канада, Мексика, США.

* в Австралії й Океанії: Австралія, Мікронезія.

Щоб не виникло помилкового уявлення про те, що суб'єкти федерації мають зайвий суверенітет, підкреслимо, що федерація хоча й складається з окремих суб'єктів (штатів, провінцій, земель, кантонів, республік, областей і країв), але все-таки являє собою єдину, цілісну державу, а не якусь форму об'єднання окремих держав. Федерації властиві ті ж властивості, що й унітарній державі: єдина територія; населення, що проживає на цієї територій; влада, що поширюється на всю територію країни, і, нарешті, верховенство федеральної конституції й федеральних законів.

До складу сучасних федеративних держав входить різне число суб'єктів: у Росії - 89, у США - 50, в Індії - 25 у Німеччині -16, у Канаді -10, в Австрії - 9 і т.д.

Хоча для багатьох федерацій характерний багатонаціональний склад населення, федеративний устрій сам по собі не служить формою рішення національних питань. Суб'єкти федерації мають свої конституції й органи влади, свою територію, на якій у межах своєї компетенції самостійно вирішують багато питань. Однак найважливіші питання державного життя (оборона країни, зовнішня політика, фінанси, оподатковування, організація вищих органів влади, рішення конфліктів між суб'єктами федерації, регулювання торгівлі, розвиток транспорту й зв'язку й ін.) федеральні конституції включають в область свого ведення.

Третя форма державного (адміністративно-територіального) устрою конфедеративна.

3. Конфедерація — форма адміністративно-територіального устрою, союз суверенних держав, при якій держави, що входять до складу конфедерації, повністю зберігають свою незалежність, мають власні органи державної влади й керування: вони створюють спеціальні об'єднані органи для координації дій у певних цілях (військових, зовнішньополітичних і ін.).

Як форма союз суверенних держав конфедерація рідко зустрічалася в історії державного будівництва. Конфедерацією у свій час стала Швейцарія, коли ще в 1291 р. три кантони створили союз територій. Найбільше ефективно ця система функціонувала з 1815 р., а відповідно до Конституції 1848 р. країна з союза держав перетворилася в єдину фактично федеративну державу, зберігши при цьому стару назву - «Швейцарська Конфедерація».

Конфедерацією були Австро-Угорщина до 1918 р., Швеція й Норвегія до 1905 р., США з 1781 по 1789 р. Кілька років проіснувала конфедерація Сенегамбія, що об'єднала в 1982 р. дві західноафриканских держави - Сенегал і Гамбію. Три роки проіснувала конфедерація Об'єднана Арабська Республіка, створена Єгиптом і Сирією.

У цей час офіційних конфедерацій на політичній карті світу немає (крім Швейцарії), однак ряд міждержавних утворень може бути основою для їхнього створення (наприклад, Боснія й Герцеговина, де фактично об'єднані три державних утворення - сербське, хорватське й мусульманське).

Сьогодні єдина у світі конфедерація - Швейцарія (союз незалежних кантонів, що об'єдналися для проведення єдиної політики нейтралітету й захисту країни від зовнішніх ворогів). Центральні органи мають право тільки рекомендувати кантональній владі якісь загальні акції. Зрозуміло, країна має єдине керування, валюту, збройні сили й ін., але суверенітет кантонів досить істотний. Швейцарія "де-юре" конфедерація, але "де-факто" федеративна держава.