Практичне заняття № 5.2

ТЕМА: ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ КАТЕГОРІЇ (2 год.)

МЕТА ВИВЧЕННЯ: з’ясувати місце лексикології у системі наук про мову; визначити, з яких наукових дисциплін складається лексикологія в її широкому тлумаченні; дати основні відомості про слово; виявити основні ознаки слова; дати визначення лексичного значення слова; проаналізувати типи лексичних значень слова.

ЛІТЕРАТУРА:

1.Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. – К., 2006. – С. 182-201.

2. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. – К., 2000. – С. 181-193.

3. Кодухов В.И. Введение в языкознание. – М., 1987. – С. 184-200.

4. Ющук І. П. Вступ до мовознавства. – К., 2000. – С. 63 – 71.

5. Дорошенко С.І. Вступ до мовознавства. – К., 2006. – С. 124-136.

6. Маслов Ю.С. Введение в языкознание. – M., 1987. – С. 85-116.

ЗАСОБИ: підручники, таблиці, конспекти лекцій, роздатковий матеріал

Ключові слова: антитеза, антоніми (контрарні, комплементарні, контрадикторні, векторні), домінанта синонімічного ряду, енантіосемія, етимологія, конотативне значення, контекстуальне значення, концептуальне значення, лексема, лексикографія, лексикологія (загальна, конкретна, історична, зіставна, прикладна), лексико-семантичний варіант, лексичне значення, метафоричність, метонімічність, міжмовні омоніми, омографи, омоніми (повні і неповні, гетерогенні і гомогенні), омофони, омоформи, ономасіологія, ономастика, полісемія, семасіологія, сигніфікативне значення, синоніми (абсолютні і часткові; семантичні, стилістичні і семантико-стилістичні), фразеологія, активна лексика, арготизми, архаїзми, архісема, діалектизми, евфемізми, екзотизми, етимологія, жаргонізми, інтернаціоналізми, історизми, історична лексикологія, калькування, лексико-семантичне поле, лексичне запозичення, неологізми (лексичні, семантичні, авторські), пасивна лексика, професіоналізми, сема, стилістично нейтральна і стилістично забарвлена лексика, табу, термін, фразеологізм, фразеологія, фразеологічні вирази, фразеологічні єдності, фразеологічні зрощення, фразеологічні сполучення.

ХІД ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Завдання 1. Визначте омоніми та їх типи. Поясніть відмінність омонімів і багатозначних слів.

1. Ключ угорі журавлиний рідною мовою кличе у невідомі краї. (М. Рильський.) 2. Уже окріп у ключ кипить. (Г. Барвінок.) 3. Я дивлюсь у небо, дальнє та широке, де летять у безвість зоряні світи. (В. Сосюра.) 4. Виплива на сині ріки ясен місяць іздаля – і до ніг його гвоздики клонить пристрасна земля. (М. Рильський.) 5. Десь на обрії, наче в темному величезному проваллі, зрідка звивались білі сухі зірниці, а грому не чути було ні разу. (О. Гончар.)

Завдання 2. Грецькі за походженням частини слів означають: ом— подібний, граф— «запис», «написання», «пишу», фон — «звук», «голос». Отже, омофони — це слова чи сполучення, які однаково звучать, але мають різне значення і написання. Наприклад, добою — до бою, іти — і ти, погас — по гас. Омографи — це слова, що пишуться однаково, але розрізняються наголосом (мука — мука). Розкласифікуйте омоніми у три колонки, поясніть свій вибір.

Задачі — за дачі, гриби — греби, потри — по три, дорога — до рога, обід — обід, слідкувати — слід ку­вати, мала — мала, віз, ніс, мила, варта, любо — Любо, кленок — клинок.

Завдання 3. Знайти і виправити помилки, викликані змішуванням паронімів. Обґрунтувати своє рішення.

1. На концерті був присутній увесь особистий склад батальйону. 2. Він працював на водній станції рятівником). 3. Співець — це вокаліст, а співак — народний виконавець, який імпровізує в супроводі народного інструмента. 4. Це була дійова модель космічної станції.

Завдання 4. У статті І.В. Муромцева «Про системну організацію лексики сучасної української мови» (Українська мова і література в школі, 1987, № 12) містяться такі цікаві зауваження.

Помилковим буде об'єднання в один синонімічний ряд слів стійкий — міцний — твердий — упертий — непохитний — сталий — непорушний — старезний — ветхий — древній — давній — дряхлий — похилий — колишній — незапам'ятний та ін. Або зупинятися — спинятися — затримуватися — припинятися — ставати. У кожній із цих трьох груп слів об'єднання було проведене без урахування різних значень зіставлюваних слів. Насправді ж слова стійкий, старий, зупинятися є членами кількох синонімічних рядів залежно від виявлення ними своїх різних значень: 1) стійкий —міцний — твердий — твердокамінний (про щось непіддатливе фізичному руйнуванню...).

Самостійно визначте ще вісім синонімічних рядів із домінантами стійкий, старий, зупинятися. Покажіть значеннєві відтінки цих рядів.

Завдання 5. Часто у своїх творах учні, описуючи колишнє життя, припускають типовий недолік — невиправдане повторення слова бідне (життя). Доберіть синоніми до прикметника з метою запобігання тавтології.

Завдання 6. І. Поясніть стилістичну роль синонімів.

1. Чую ваш голос, простий і ласкавий, Предки безсмертні мої: Праця людини — окраса і слава, Праця людини — безсмертя її. (В. Симоненко.) 2. У тихім небі злагоди й любові, Прославши май дібровам і полям, Летять мої лелеки чорноброві Навстріч твоїм русявим журавлям. 3. Заболю, затужу, заридаю... в собі, закурличу, А про очі людські засміюсь, надломивши печаль... (З тв. Б. Олійника.) 4. У час світань погожих — світанкова І вечорова — вечором. В жнива — Вона зоветься зерниця, житянка, У темну ніч — стожариця, вона, Над росами — то росянка, ясйня... В людськім коханні — вірниця. (А. Малишко.) 5. Розплелись, розсипались, розпались, Наче коси, вересневі дні, Ми з тобою ще не накупались, А вже грає осінь у вікні. (Д. Павличко.)

II. Про що йдеться у останньому чотиривірші? Доберіть свої власні контекстуальні синоніми.

Завдання 7. Пригадайте і назвіть твори, у назвах яких є антоніми. Поміркуйте, чому автори використали у назві книги антонімічні пари.

Завдання 8.. Прочитайте уривок. Зверніть увагу на застарілі слова. З'ясуйте їх значення (користуйтесь довідкою).

І. І тоді вона сказала їм:

– Я прощаю Вам... Йдіть у свою землю і служіть мені вірно — Я даю вам уроки і устави, які ви мусите виконувати. Для цього скрізь будуть мої тіуни і посадники. Вони стежитимуть за тим, щоб данину ви платили влітку, восени, взимку...

Древлянські старійшини слухали князівську волю мовчки... Ольга якусь хвилину мовчала, мовби вичікуючи з їхнього боку якогось руху чи подумки виважуючи ще раз свої жорстокі слова...

– У лісах і річках, на луках я поставлю свій знак. Там ви не смієте ні звіра бити, ні бортничати, ні рибу ловити, ні худобу випасати. (З кн. В. Сліпачука «Родовичі».)

Завдання 9.. Перепишіть текст, підкресліть діалектизми. З'ясуйте їх значення (користуйтесь довідкою). Прочитайте кожне речення, замінивши діалектизм загальновживаним словом.

1. В старім парку міськім устелилося по стежках листя грубою верствою.. 2. Вона хотіла, щоб він відразу скинув бурнус, отряс його з снігу. 3. Вкінці втомилася і кинула рискаль від себе; змучилася добре. 4. У. вертепах, серед стрімких скель, почувся відгук. 5. Я йшов заборзо. 6. Туди не заходить ні одна людська душа, лиш іноді у свята мій неньо. 7. Тепер я злізу згори в ріку, де ловлю пстругів. 8. Між тим безперестанно розщибалися дзвінки та лунали співи. 9. Нині верем'я таке неприязне і вогке. 10. Він дуже голосний лікар. 11. Ворожий сик, пронизливий свист оповістив його приїзд. 12. Лісова земля оживилася світляками, а безліч свершків перекликувалася. 13. Там гомоніла велика парова трачка. 14. Жила від дев'ятого року свого життя у ненашки. 15. Сниться мені, що іду на гору з бесагами. (За О. Кобилянської.)

Довідка: шар, пальто, лопата, печера, швидко, батько, форель, лунати, погода, відомий, сичання, цвіркуни, лісопильня, хрещена мати, сакви, торби.

Завдання 10. Прочитайте, випишіть виділені слова. Скажіть, з діяльністю людей якої професії вони тут пов’язані.

Варіант І. Простора майстерня, освітлена сонцем, нагадувала велику музейну кімнату, в якій хаотично висіли різні картини, етюди, портрети, все багатство, яке створив він за багато років. Його власний світ, витвір його фантазії і невтомних рук…Намальовані ним портрети,здавалось, оживали й розмовляли з ним лише очима... Біла і червона фарби надавали їм такого вигляду. Береговець часто розглядав знайомі малюнкиі пригадував, коли й за яких обставин з'явилися вони в майстерні... Кілька років тому був у рідній Кобзівці на Пслі, і все те,що побачив, схвилювало його, відбилося впам'яті і тепер мало вилитися на полотно.(За І. Цюпою.)

Варіант II. Немає більшої радості.., як докошувати останню ниву. Недарма ж у народі кажуть:«Кінець — ділу вінець». Жнивазавжди клопітна справа... Трапляється так, що все відразу дозріє – горох, ячміньі пшеницята овес ... Добре, що вони... вжедавненько взялися сіятирізні сорти пшениць – “одеську”, “миронівську”і “ охтирчанку”, сіяли навітьяру, яка дозрівалатрохи пізніше.Вже йніч зайшла, а комбайни не покидають поля.Залишилося зібрати гектарів з тридцять — і кінець жнивам.

Тепла ніч пливе на зоряних парусах, пахне стернею, жнивною курявою і дозрілістю врожайног колоса. Впали останні покоси, зашерехтіли стебла,як тихезітхання літа.(За І. Цюпою.)

Варіант IIІ. Футбол в тумані, де гравець, як мім,— то, може, найдивніша з пантомім. Із ким він грає і куди він б'є? Літає м'яч, невпізнаний об'єкт. І ледь помітні постаті вугласті пірнають вгору, як плавці без ластів. В туман кричать незримі глядачі, повсюди всім ввижаються м'ячі. Свистить суддя. А власне, в чому справа? В тумані гра, то гра уже без правил. В туман-траву стрибає воротар — ловити м'яч, котрий не пролітав. Оце подача! — вигуки в юрбі.— Забив прекрасно. Шкода, що собі. (Л. Костенко.)

Варіант V. Він був страшний. Так джини виникають, як виник він. Здавалося, той Джім усіх своїх противників в нокаут звалити може поглядом своїм. Він насувався, чорний, ніби фатум. Він мерехтів, двоївся, напливав. Він бив ударом точним і неквапним, обтанцювавши жертву,— наповал. І на його камінному фронтоні лиш брили губ тяглися по ковток, коли партнери,майже непритомні, по звуку гонга падали в куток. (Л. Костенко.)

Завдання 11. Виписати у словник визначення до ключових слів, вивчити їх.

ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ПОПЕРЕДНІХ ЗНАНЬ, ОБГОВОРЕННЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ ТА ОСМИСЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ:

1. Лексико-семантичне поле.

2. Синонімія. Класифікація синонімів. Евфемізми, табу.

3. Антонімія. Класифікація антонімів.

4. Омонімія. Шляхи її виникнення. Типи омонімів.

5. Хронологічний розподіл словникового складу мови: неологізми, історизми, архаїзми.

6. Класифікація лексики за походженням. Споконвічні та запозичені слова. Причини та шляхи їх запозичення. Ставлення до лексичних запозичень. Поняття пуризму.

7. Соціально-територіальна диференціація лексики: діалектизми, професіоналізми, жаргонізми, арготизми, терміни.

8. Диференціація лексики за функціональними стилями.