2017-12-16
319
Друга стратегія відкритого доступу розвиває альтернативні моделі видань наукових публікацій, насамперед журналів і матеріалів конференцій, у рамках яких всі витрати несуть видавці, а для кінцевого користувача доступ до публікацій безкоштовний.
Відкриті журнали (журнали відкритого доступу) – це наукові журнали, які завдяки альтернативним моделям фінансування, можуть забезпечити безкоштовний доступ до повного змісту, або до значної частини своїх статей.
DOAJ — каталог журналів відкритого доступу
Журналу відкритого доступу можна читати, завантажувати на електронні носії, копіювати, роздруковувати і вільно розповсюджувати для некомерційного використання, але за дотриманням авторських прав.
Журнали відкритого доступу здійснюють експертну оцінку текстів і публікують затверджені матеріали у безперешкодному доступі. Видатки на такі журнали складаються з вартості рецензування, підготовки рукописів і простору на сервері. Журнали відкритого доступу сплачують свої видатки так само як теле- і радіокомпанії — платить той, хто зацікавлений у поширенні інформації, тоді як доступ до неї безкоштовний для кожного за наявності належного обладнання. На практиці це означає, що журнали отримують субсидії від університетів чи наукових товариств. Або, що редакції журналів встановлюють внески за обробку затверджених до публікації статей для авторів чи спонсорів (роботодавця, організації, яка фінансує дослідження, тощо). Обсяг таких внесків є досить гнучким.
Вочевидь, за наявності субсидій публікації у журналах безкоштовні. Зменшення обсягів субсидій чи розмірів внесків досягається за рахунок прибутків від інших публікацій, реклами, платних оголошень, додаткових послуг. Існують організації та консорціуми, які надають знижки для таких внесків. Або якщо науково-освітня організація планує впродовж року публікувати тексти співробітників у журналі відкритого доступу, то внесок сплачує вона, а не автори. У будь-якому разі простір для творчих підходів до розвитку журналів відкритого доступу безмежний, а їхній потенціал — очевидний.
Для фінансування цих моделей також залучаються грантівські кошти та кошти наукових організацій. Найвідоміші програми "Золотого шляху" — "Open Access" інституту "Відкрите суспільство" [5] і Public Library of Science [12]. Першим журналом відкритого доступу, який з'явився в 1998 р., був Journal of Medical Internet Research (JMIR) [19]. Мета цього розроблення — те, що було створено дослідниками без витрат комерційних організацій має бути доступним усім дослідникам без участі комерційних видавців. JMIR залишається найпопулярнішим журналом відкритого доступу й дотепер — можливо це єдиний журнал ВД, що не збитковий та незалежний від зовнішніх субсидій.
Найбільшою реалізацією зібрань журналів відкритого доступу є проекти J-Gate і Directory of Open Access Journals (DOAJ).
J-Gate [20] — це електронний шлюз до журналів відкритого доступу, що був створений компанією Informatics Limited (Індія) в 2001 р. Це перший у світі портал, який забезпечує повний онлайновий доступ до більш як 17 млн. статей понад 5 тис. видавців. У ньому проіндексовано більш як 15 тис. електронних журналів відкритого доступу на одній пошуковій платформі з повним текстом.
У 2003 р. Штаб-квартирою бібліотеки Лундського університету (Швеція) за фінансової підтримки Інституту відкритого суспільства було створено Директорію журналів відкритого доступу — Directory of Open Access Journal (DOAJ) [21], про що схвалено у 2002 р. на Першій Скандинавській конференції з проблем наукових комунікацій. Мета даного проекту — популяризація наукових журналів відкритого доступу, посилення їхнього впливу та розширення використання. На сьогодні Директорія нараховує більше 2500 наукових журналів багатьма мовами світу (більш ніж 125 тис. статей), 750 з них проіндексовано на рівні статей для наступного пошуку.
Вичерпний список журналів відкритого доступу з усіх наукових дисциплін підтримує проект Університету Лунд у Швеції (Univer sity of Lund). Ha 15 липня 2009p. У довіднику 4270 журналів відкритого доступу, з них 15- з України. Більшість журналів відкритого доступу - академічні, реферовані, мають імпакт-фактор та індексуються Інститутом наукової інформації (Institute for Scientific Information) у Мережі знань/Мережі наукових послуг (Web of Knowledge / Web of Science service).
МОДЕЛІ ЖУРНАЛІВ ВД
Повний – цілковито безкоштовний доступ до всіх статей журналу, зі збереженням авторських прав авторів.
Спізнений – цілковито безкоштовний доступ до всіх статей журналу після закінчення певного періоду (як правило 6, або 12місяців).
Короткотерміновий – безкоштовний доступ до опублікованих статей протягом певного часу.
Галузевий – безкоштовний доступ до статей з вибраних наукових дисциплін.
Дубльований – користувач може вибирати між безкоштовною електронною версією журналу, і платною паперовою версією.
Допоміжний – безкоштовний доступ за географічною ознакою, спрямований на допомогу бідним країнам.
Гібридний – рішення про відкритість публікації приймає сам автор.
