2018-01-08
1250
Графічна частина виконується на аркушах формату А1 (594х841 мм), А2 (420х594 мм), A3 (297х20 мм) i A4 (210х297 мм) залежно від розмірів вузлів i деталей, розташованих на них.
Кожний аркуш повинен мати рамку, нанесену суцільною основною лінією на відстані 20 мм з лівою сторони i на відстані 5 мм від останніх сторін.
Коли розміри аркуша не відповідають стандартним розмірам, необхідно на ньому розмітити зовнішню рамку, яка визначає формат, суцільною тонкою лінією.
У правому нижньому куту креслення розміщується основний напис, а також додаткова графа. Розташування основного напису і додаткової графи залежно від розташування формату наведено у додатку И.
З міст, розташування і розміри граф основного напису і додаткової графи повинні відповідати формі, наведеній у додатку К.
У графах основного напису (номера граф показані в дужках) вказують: у графі 1 - назвувиробу в називному відмінку одиночного числа; у найменуванні, яке складається з декількох слів, на першому місці розміщують іменник і під назвою виробу записують вид креслення;
у графі 2 — позначення документа;
У даному курсовому проекті позначення документа призначається у відповідності з „Класифікатором виробів основного виробництва заводів хімічного машинобудування” (додаток Л).
Позначення документа має вигляд
АБВ. 00. 00. 00 ГД
Літери АБВ – порядковий номер виробу за „Класифікатором...”, наступні два нулі – вузли; далі два нулі – підвузли і останні два нулі – деталі; літери ГД – код конструкторського документа.
Порядковий номер виробу складається з:
порядкового номера колонки „Класифікатора...” (1,2,3,1,5,6) – замість літери А і порядкового номера виду обладнання в даній колонці (замість літер БВ).
Код конструкторського документу записується у відповідності з наступним: СК – складальне креслення; ЗВ – креслення загального виду; ПЗ – пояснювальна записка.
Наприклад, для апаратів з мішалками порядковий номер виробу за „Класифікатором...” наступний:
204 – апарати циліндричні ємнісного типу з перемішуючим пристроєм, без обігріву (мішалки, сульфуратори, автоклави, меланжери, кристалізатори з мішалкою, змішувачи, реактори, нейтралізатори і т.п.);
205 – те ж з обігрівом сорочкою;
206 – те ж з обігрівом змійовиком;
207 – те ж з іншими видами обігріву.
Приклад умовного позначення складального креслення: 205.00.00.00 СК.
Приклад умовного позначення пояснювальної записки: 205.00.00.00 ПЗ.
у графі 3 - позначення матеріалу деталі (графу заповнюють тільки на кресленні деталей);
у графі 4 - літеру, надану даному документу (у даному курсовому проекті — КП);
у графі 5 - масу виробу в кг без вказівок одиниці вимірювання;
у графі 6 - масштаб;
у графі 7 - порядковий номер аркуша (на документах, які складаються з одного аркуша, графу не заповнюють);
у графі 8 — загальна кількість аркушів документів (графу заповнюють тільки на першому аркуші);
у графі 9 — для курсового проекту скорочене найменування навчального закладу, кафедри і навчальної групи:
ДВНЗ УДХТУ
каф. ХМ
гр. 4-ХМ-1
у графі 10 - характер роботи, що виконується особою, яка підписує документ;
у графі 11 — прізвище осіб, які підписують документ;
у графі 12 - підписи осіб, прізвища яких вказані в графі 11;
у графі 13 - дата підпису документа;
у графі 14-18 - графи таблиці змін. При виконанні курсового проекту графи не заповнюють;
у графі 19 - позначення документа, як і у графі 2, тільки відносно верхньої (рис. E.1,а) або правої бокової лінії рамки (рис. E.1,в).
3.2 Правила нанесення на кресленнях надписів, технічних вимог і таблиць
На кресленнях, крім зображень виробів з розмірами і граничними відхиленнями, можуть бути:
- текстова частина, яка складається з технічних вимог і (або) технічних характеристик;
- надписи з позначенням зображень, а також, які відносяться до окремих елементів виробів і пояснюють їх;
- таблиці з розмірами і іншими параметрами, технічними вимогами, умовними позначеннями і т.д.
Текстову частину, надписи і таблиці включають у креслення в тих випадках, коли лінії, вказівки, роз’яснення неможливо виразити графічно або умовним позначенням.
Зміст тексту і надписів на кресленнях повинен бути коротким і точним. У надписах не допускаються скорочення слів, за виключенням загальноприйнятих, а також установлених у відповідних стандартах.
Текст на вільному полі креслення, таблиці, надписи з позначенням зображень, як правило, розташовують паралельно основному напису креслення.
Лінію-виноску, яка пересікає контур зображення і не відходить від будь якої лінії, закінчують точкою. Лінію-виноску, яка відводиться від лінії видимого і невидимого контуру, а також ліній, які позначають поверхні, закінчують стрілкою.
Лінії-виноски не повинні пересікатись між собою, не бути паралельними лініям штриховки і не пересікати, по-можливості, розмірні і виносні лінії. Допускається виконувати лінії-виноски з одним зломом, а також проводити від однієї полки дві і більше ліній-виносок.
Надписи, які відносяться безпосередньо до зображення, повинні мати не більше двох рядків, розташованих над полкою лінії-виноски і під нею.
Текстова частина, розміщена на вільному полі креслення, розташовується над основним написом. Між основним написом і текстовою частиною не допускається розміщувати зображення, таблиці і т.п. На аркушах формату більше А4 допускається розміщувати текст у дві і більше колонок. Ширина колонки повинна бути не більше 185 мм.
Технічні вимоги на кресленні викладають, групуючи разом однорідні і близькі за своїм характером вимоги, по можливості в такій послідовності:
- вимоги, які надаються до матеріалів, заготовці, термічній обробці і до властивостей матеріалу готової деталі (електричні, магнітні, твердість і т.д.), указівки матеріалів-замінників;
- розміри, граничні відхилення розмірів, форми і взаємного розташування поверхонь, маси і т.п.;
- вимоги до якості поверхонь, указівки про їх оздоблювання, покриття;
- зазори, розташування окремих елементів конструкції;
- вимоги, які висуваються до ладнання і регулювання виробу;
- інші вимоги до якості виробів, наприклад: безшумність, вібростійкість, самогальмування і т.д.;
- умови і методи випробувань;
- указівки про маркування і клеймування;
- правила транспортування і збереження;
- особливі умови експлуатації;
- посилання на інші документи, які містять технічні вимоги, що розповсюджуються на даний виріб, але не приведені на кресленні.
Пункти технічних вимог повинні мати наскрізну нумерацію, кожний пункт технічних вимог записують з нового рядка. Заголовок „Технічні вимоги” не пишуть.
Приклади технічних вимог наведений у додатку М.
При необхідності указати технічну характеристику виробу її розміщують окремо від технічних вимог, зі своєю нумерацією пунктів, на вільному полі креслення під заголовком „Технічна характеристика”. Над технічними вимогами в цьому випадку розміщують заголовок „Технічні вимоги”. Обидва заголовка не підкреслюють.
Приклади технічних характеристик приведений у додатках М і П.
При виконанні креслення на декількох аркушах текстову частину розміщують на першому аркуші незалежно від того, на яких аркушах знаходиться зображення, до якого відносяться указівки, приведені в текстовій частині.
Для позначення на креслені зображень (видів, перерізів, перетинів) поверхонь, розмірів і інших елементів виробів використовують великі літери українського алфавіту, за виключенням літер І, Ї, Й, О, Х, Ь.
Літерні позначення присвоюють у алфавітному порядку без повторень і, як правило, без пропусків, незалежно від кількості аркушів креслення. Надають перевагу спочатку позначенням зображень, розрізів, перерізів, а потім штуцерам. Розмір шрифту літерних позначень повинен бути більше розміру цифр розмірних чисел, використаних на тому ж кресленні, приблизно в два рази.
Коли при читанні креслення відшукування додаткових зображень (перерізів, розмірів, додаткових видів, виносних елементів) ускладнено внаслідок великої насиченості креслення або виконання його на декількох аркушах, додаткові зображення відмічають з указівками номерів аркушів або позначень зон, на яких ці зображення розміщені.
