На думку більшості експертів, вкрай важливо вдосконалювати зв’язок між програмою підготовки педагогів в університеті та шкільною практикою.
Школи, з цієї точки зору, повинні розглядатися не тільки як місця для навчання учнів, але й як практичні бази підготовки майбутніх учителів, в яких досвідченіші вчителі виступають в іншій професійної якості – ментора, тобто наставника або супервізора майбутнього вчителя. Для виконання цієї ролі вони повинні підвищити власну кваліфікацію, а в низці випадків отримати її офіційне підтвердження. Крім того, вони повинні мати доступ до сучасних досліджень й знань в цій галузі.
Різноманіття моделей педагогічної освіти в Європі передбачає широкий спектр адаптації освіти до триступеневої («бакалавр-магістр-доктор») системи Болонського процесу. У цей же час у більшості європейських країн здійснюються спроби пристосування традиційних моделей підготовки вчителя до двоступеневої системи («бакалавр-магістр»).
Не буде зайвим також зазначити, що в деяких країнах ЄС реалізація Болонського процесу була використана як привід для скорочення змісту і тривалості програм підготовки вчителя, в той час як в самих положеннях Болонського процесу немає жодних позицій, які зумовлюють такі рішення.
|
|
Зміст педагогічної освіти та педагогічної практики
Акцент на міжпредметні зв’язки, проблемні методи навчання, використання інтерактивних методик є невід’ємною складовою підготовки сучасного вчителя в розвинених країнах.
Приклад:
ü в країнах Скандинавії сьогодні вчитель розглядається не як вузькопрофільний предметник, а як носій культури, вміє розвивати глибокі взаємини з учнями, дирекцією школи, колегами по роботі;
ü у Франції при підготовці вчителя початкової школи на педагогічну шкільну практику в університетській програмі відводиться 3 тижні, а потім у нормальній школі ще 20 тижнів. В останню практику входить самостійна 8-тижнева робота в базовому початковому навчальному закладі протягом випускного семестру;
ü в Австрії створено вступний курс в шкільну практику, незалежний від спеціальності студента, який ґрунтується на аналізі викладацького досвіду. У своїх пошуках удосконалення підготовки вчителів в Австрії керуються ідеєю про те, що висока професійна підготовка вчителя – це найцінніший внесок у майбутнє країни.