2017-11-01
699
«Самооцінка адаптивності»
| Значення рівня | Сумарна кількість набраних балів за опитувальником | Цифрове позначення рівня |
| Відсутність адаптації | 8-15 | |
| Первинний рівень адаптації | 16-23 | |
| Помірний рівень адаптації | 24-31 | |
| Виражений рівень адаптації | 32-40 |
Для лонгітюдіального вивчення стану адаптації учнів проводяться щомісячні опитування учнів за даною методикою. При цьому психолог або педагогічний працівник, який проводить опитування вдруге, втрете, вчетверте і т.д., має змінити порядкові номери варіантів відповідей, які пропонуються учням, зберігаючи при цьому їх бальні значення при інтерпретації результатів. Наприклад, варіанти відповідей на 3-є запитання 3.1, 3.2, 3.3, 3.4 і 3.5 пред’являються в зворотному порядку: 3.5, 3.4, 3.3, 3.2, 3.1, або в довільно змішаному порядку: 3.2, 3.5, 3.3, 3.1, 3.4.
Для обліку одержаних даних за педагогічними, психологічними й клінічними показниками використовується форма, зразок якої представлений у рис. 4.6.
| Показники | Номери запитань і варіанти відповідей; рівні адаптації | Дати обстежень | ||||||||
| Здатність до навчання: | 1, 2, 3 | |||||||||
| Розуміння навчального матеріалу | 1.1 – 1.5 | |||||||||
| Використання навчальної допомоги | 2.1 – 2.5 | |||||||||
| Перенесення засвоєного способу навчальних дій на виконання аналогічного завдання | 3.1 – 3.5 | |||||||||
| Психоемоційний статус: | 4, 5, 6 | |||||||||
| Вираженість пізнавального інтересу | 4.1 – 4.5 | |||||||||
| Працездатність | 5.1 – 5.5 | |||||||||
| Емоційний стан | 6.1 – 6.5 | |||||||||
| Клінічний статус: | 7, 8 | |||||||||
| Головні болі | 7.1 – 7.5 | |||||||||
| Порушення сну | 8.1 – 8.5 | |||||||||
| Сумарні показники | 1 – 8 | |||||||||
| Рівні адаптації | 1, 2, 3, 4 |
Рис. 4.6. Люнгітюдіальний облік педагогічних, психологічних і клінічних показників адаптації за методикою «Самооцінка адаптивності»
Як видно з наведеного рис. 4.6, лонгітюдіальний облік педагогічних, психологічних і клінічних показників адаптації за методикою «Самооцінка адаптивності» дає можливість систематичного відстеження даних про коливання рівнів адаптації учнів, пов’язаних як з перенапруженням і виснаженням адаптивних механізмів, так і зі змінюваністю мікросоціальних умов.
Застосування розробленої нами методики, як про це свідчать результати її практичного застосування, доцільне в роботі з дітьми й підлітками, які часто переходять з однієї школи в іншу, потребують тривалого лікування і тому, повертаючись після хвороби в школу, зазнають утруднень в навчальній діяльності. Важливе значення має використання одержаних результатів за наслідками періодичного відстеження рівнів адаптації дітей і підлітків протягом тривалого часу (від 3 місяців до кількох років). Особливо це стосується випадків повернення учнів до школи після тривалої відсутності (перебування в санаторії, вимушена перерва в навчанні через тривалу хворобу, тимчасовий переїзд разом з батьками до іншого міста, де учень не вчився або відвідував іншу школу тощо), якщо перед цим обстеження вже проводились.
Практичне застосування методики в школах і школах-інтернатах м.Києва, Одеської та Житомирської областей дало змогу практичним психологам, які проводили обстеження, розробити конкретні психологічні поради для учнів і вчителів, класних керівників, що працюють з ними.
Наводимо приклади практичного застосування методики «Самооцінка адаптивності».
Приклад 1.
Обстеження проводила за нашим завданням практичний психолог С.В.Овсієнко. Було обстежено 5 учнів сьомого класу середньої школи №223 м. Києва. Результати обстеження подані у табл. 4.6.
Дані, відображені в табл. 4.6, свідчать про те, що всі діти, крім Ірини Г.» (№ 5), зазнають утруднень в розумінні навчального матеріалу і тому потребують допомоги з боку вчителів. Зразок полегшує їм виконання завдання. Вчитись учням не завжди цікаво, а якщо буває цікаво, то тільки завдяки підтримці й зацікавленості самого вчителя.
Учні відзначили невпевненість у собі, яка з’являється під час навчальних занять у школі. У всіх учнів спостерігаються головні болі.
Висновок:
Встановлено такі рівні адаптації учнів:
1. Олена Г. – 23 бали – первинний рівень адаптації.
2. Оксана О. – 27 балів – помірний рівень адаптації.
3. Василь Л. – 29 балів – помірний рівень адаптації.
4. Вадим Ф. – 31 бал – помірний рівень адаптації.
5. Ірина Г. – 33 бали – виражений рівень адаптації.
Отже, обстежені учні виявили достатні рівні адаптації, за винятком Олени Г., яка зазнає значних утруднень в засвоєнні навчального матеріалу. Цей висновок підтверджують також результати її поточної успішності. Всі учні потребують психологічної підтримки.
Завдання психолога:
1. Спланувати роботу щодо попередження психологічного перевантаження учнів, пов’язаного з довгостроковим перебуванням у школі, підвищеною їх напруженістю, невпевненістю у власних знаннях обстежених учнів.
2. Передбачити вироблення позитивної навчальної мотивації.
Приклад 2.
Обстеження проводила за нашим завданням практичний психолог Л.П.Макушева. Було обстежено 13 учнів, з них:
4 учні 6-х класів;
2 учні 7-х класів;
7 учнів 9-х класів.
На основі одержаних даних вибрано по одному прикладу кожного рівня адаптації, що увійшли до табл. 4.7.
Таблиця 4.7
