Формування облікової політики підприємства

Тема 1. Основи побудови фінансового обліку

Бухгалтерський облік, його предмет, метод, принципи його ведення.

Фінансовий облік, його предмет і метод.

Регламентування та організація бухгалтерського (фінансового) обліку на підприємстві.

Формування облікової політики підприємства.

1.Бухгалтерський облік, його предмет, метод, принципи його ведення

Організація бухгалтерського обліку і його складової частини – фінансового обліку – на підприємствах України відбувається згідно Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» від 01.07.1999р. № 996-ХІV та діючих Положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Згідно до даного закону Бухгалтерський облік – це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

З позиції підприємства, бухгалтерський облік визначається процесом суцільного, безперервного спостереження та взаємопов’язаного відображення господарської діяльності підприємства, засобом узагальнення всіх господарських операцій у вартісному виражені. Бухгалтерський облік ведеться на кожному підприємстві, незалежно від організаційно-правових форм та чисельності персоналу з моменту його відкриття до ліквідації, реорганізації або банкрутства. Ключовою інформацією, яку надає бухгалтерський облік, є інформація про активи власний капітал, зобов’язання, доходи, витрати, рух грошових коштів підприємства.

Види бухгалтерського обліку, їх мета та споживачі наведено на рис. 1.

Рис. 1. Види обліку залежно від потреб користувачів

Основними принципами бухгалтерського обліку є:

- обачність – застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

- повне висвітлення – фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

- автономність – кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв’язку з чим особисте майно та зобов’язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;

- послідовність – постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики (зміна якої може відбуватися згідно чинного законодавства і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності);

- безперервність – оцінка активів та зобов’язань підприємства здійснюється, виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі;

- нарахування та відповідність доходів і витрат – для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів;

- превалювання сутності над формою – операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

- історична (фактична) собівартість – пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

- єдиний грошовий вимірник – вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці;

- періодичність – можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.

Предметом бухгалтерського обліку є окремі етапи розширеного процесу відтворення: господарські факти, предмети і явища, які сприяють руху господарських і грошових коштів, а також джерел їх створення. Об’єктами бухгалтерського обліку є господарські засоби (необоротні активи, оборотні активи, витрати майбутніх періодів) та джерела господарських засобів (власний капітал, забезпечення майбутніх витрат та платежів, довгострокові зобов’язання, поточні зобов’язання).

Методом бухгалтерського обліку є сукупність способів й прийомів, за допомогою яких господарська діяльність підприємства відображається в обліку. Елементи методу бухгалтерського обліку це документація, інвентаризація, рахунки, подвійний запис, оцінка, калькуляція, баланс, звітність.

Об’єктом бухгалтерського обліку є господарські засоби, джерела утворення господарських засобів та господарські процеси.

Господарські засоби – це матеріальне та нематеріальне майно підприємства (машини, устаткування, обладнання, матеріали, грошові кошти).

Господарські засоби класифікуються за складом і розміщенням, за способом перенесення вартості в процесі діяльності.

За складом і розміщенням господарські засоби розподіляються на:

1. Засоби виробничої сфери, які складаються із:

а) засобів праці – будівлі, устаткування;

б) предмети праці – матеріали, паливо, запчастини.

2. Засоби невиробничої сфери, які складаються з:

а) засобів праці – будівлі, устаткування;

б) предмети праці – матеріали, паливо, запчастини.

3. Засоби сфери обігу, які складаються із

а) предметів обігу – готова продукція, товари;