Акт про краще забезпечення свободи підданого і про попередження заточень за морями (26 травня 1679 р.) (Habeas Corpus Act)

 

П.... Для більш швидкого звільнення усіх осіб, ув'язнених за якісь кримінальні діяння..., затверджується слідуюче:

Якщо яка-небудь особа або особи принесуть наказ Habeas corpus, звернений до якого-небудь шерифа..., тюремщика... або іншої якоїсь особи і стосується якоїсь особи під... їх охороною..., то ці чиновники... протягом трьох днів після

 

68

69

 

 

одержання зазначеного наказу... повинні (за виключенням випадків, коли згаданий арешт вчинено за державну зраду або тяжкий кримінальний злочин...) виконати такий наказ і доставити... особу -.. арештованого або затриманого до лор-да-канцлера... або до суддів... або до тієї особи..., перед якою зазначений наказ має бути виконаний..., і одночасно встановити дійсні причини затримання "або арешту... Якщо місце заточення зазначеної особи знаходиться на відстані більше ніж 20 миль від місця..., де суд... розташований..., але не більше 100 миль, то наказ виконується протягом 10 днів, а якщо відстань більше 100 миль, то протягом 20 днів після вищезгаданого вручення — і не пізніше.

Ш....І зазначені лорд-канцлер..., судді..., розглянувши копії наказу..• про арешт... або ж після прийняття ними присяги, що у видачі такої копії було відмовлено особою або особами, під охороною яких арештований або арештовані утримують­ся... — цим уповноважуються і зобов'язуються за письмовим проханням (затриманої) особи або осіб кого-небудь за нього, за неї або за них діючого... — присудити і дати наказ Habeas corpus, звернений до посадових осіб, під сторожою яких буде перебувати арештована або затримана особа, і має бути вико­наний негайно...

...Протягом двох днів після того, як зацікавлена особа буде доставлена до них, згаданий лорд-канцлер... або суддя... повинні звільнити зазначеного ув'язненого із заточення, взяв­ши з нього зобов'язання з одним або більше поручениями... з'явитися до суду... наступної сесії... у тому графстві, місті або містечку, де було здійснено арешт або де було вчинено злочин, або з'явитися до такого іншого суду, якому підсуд­ний зазначений злочин...

V....Якщо які-небудь чиновники будуть ігнорувати вище­згаданий наказ або відмовлятися його виконати, або достави­ти особу... ув'язненого..., або ж протягом 6 годин після ви­моги про те не видадуть заявнику вимоги копії наказу... про арешт і затримку такого-то ув'язненого, яку... вони цим зо­бов'язуються дати на вимогу, — то у такому випадку... особа, під сторожею якої перебуває ув'язнений, підлягає після пер­шого... проступку штрафу на користь ув'язненої або потерпі­лої особи на суму 100 фунтів, а після другого проступку —

70

штрафу на суму 200 фунтів, до того ж буде визнаним... не­спроможним посідати свою посаду.

VI. Ніяка особа або особи, звільнені... по якомусь Habeas corpus не можуть коли-небудь знову бути ув'язнені або за­арештовані за той же злочин якою б то не було особою, окрім як за законним розглядом судової справи або за наказом...

суду...

X....Буде дозволено будь-якому ув'язненому... робити зая­ви і отримувати свій... Habeas corpus... від суддів..., і якщо... лорд-канцлер... або судді... відмовлять навіть у вакаційний період у якому-небудь наказі Habeas corpus, який має бути видано у відповідності з цим актом..., то вони будуть кожен зокрема підлягати штрафу в 500 фунтів на користь потерпілої особи...

XXI. Якщо яка-небудь особа заарештована за звинувачен­ням... у тяжкому кримінальному злочині... або за підозрою у здійсненні... тяжкого кримінального злочину..., то така осо­ба не повинна бути переміщена або віддана на поруки силою

цього акту...

•

Білль про права (1689 р.)

Поскільки останній король Яков II, за сприянням різнома­нітних злонаміренних радників, суддів і чиновників, що пе­ребували у нього на службі, намагався ліквідувати і викоріни-ти протестантську віру і закони і вільності цього королів­ства...

...У зв'язку з відреченням згаданого короля Якова II від правління і, як наслідок цього, звільнення престолу, його величність, принц Оранський... наказав (за порадою духов­них і світських лордів і деяких видатних осіб із громадян) написати закличні грамоти духовним і світським лордам про­тестантського сповідання та інші грамоти різноманітним граф­ствам, містам, університетам, містечкам і п'яти портам про обрання ними представників до парламенту, який мав бути зібраний і засідати на двадцять другий день січня тисяча шістьсот вісімдесят восьмого року, для вжиття заходів, щоб їх віра, закони, ці вільності у майбутньому не зазнавали загрози відмінення, — і, поскільки, на грунті цих грамот вибори були

 

проведені відповідним чином, — а тому зазначені духовні і світські лорди і громади, у відповідності зі згаданими грамо­тами і виборами, які зібралися нині як повне і вільне пред­ставництво цього народу, після повного обговорення найк­ращих засобів для досягнення вищезазначених цілей... заяв­ляють, для відновлення і підтвердження своїх стародавніх прав

і вільностей, таке:

1. Що зазіхання на владу призупиняти закони або виконан­
ня законів королівським велінням, без згоди парламенту,

протизаконні.

2. Що зазіхання на владу для вилучення із законів або ви­
конання законів королівським велінням так, як ця влада при­
власнювалась і застосовувалась нещодавно, протизаконні.

4. Що стягнення поборів на користь і у розпорядження ко­
рони у відповідності, нібито, з прерогативою, без згоди пар­
ламенту або за більш тривалий час, або іншим порядком, ніж
встановлено парламентом, протизаконне.

5. Що звертатися з клопотаннями до короля є правом підда­
них, і будь-яке затримання і переслідування за такі клопо­
тання — протизаконне.

6. Що набір і утримання армії у межах королівства у мирний
час, окрім, як за згодою парламенту, протирічить законові.

8. Що вибори органів парламенту мають бути вільні.

9. Що свобода слова, дискутування і всього того, що відбу­
вається у парламенті, не може дати привід для переслідуван­
ня або бути предметом розгляду у якомусь суді або місці,

окрім парламенту.

11. Що присяжні мають вносити до списків і залучатися по черзі належним чином, і присяжні, що вирішують долю лю­дини у справах про зраду, мають бути вільними землевласни­ками.

13. І що з метою запобігання різним зловживанням і для покращення, зміцнення і дотримання законів парламент має скликатися досить часто...

Акт про престолоспадкування (12.06.1701 р.)

II....Постановлено його... величністю королем за порадою і за згодою лордів духовних і світських і громад, що засідають

72

у парламенті, і у відповідності з їх владою:..

Що кожна особа, яка надалі володітиме зазначеною вище короною, має приєднатися до англійської церкви, як це і передбачено законом.

Що у випадку, коли корона і королівське надбання англ­ійської держави перейдуть опісля до якоїсь особи, яка не є уродженою зазначеного вище англійського королівства, анг­лійський народ не зобов'язаний вступати у війну для захисту яких-небудь володінь або територій, що не належать англійській короні, якщо на те не буде згоди парламента.

...Що ніяка особа, яка посідає якусь платну посаду або місце, підпорядковані королю, або отримує пенсію від корони, не може бути членом палати громад.

Що... патенти на посади суддів будуть надаватися «поки вони будуть поводити себе добре», а жалування суддів буде визначено і встановлено, але у випадку подання обох палат парламенту визнається дозволеним їх зміщення.

Що не допускається посилання на будь-яке помилування за великою печаткою Англії проти impeachment (impeachment — форма кримінального переслідування вищих посадових осіб; при цьому у ролі обвинувачувача виступала нижня палата парламенту, а суддею — верхня), збудженого громадянами у парламенті.

Акт про народне представництво (1832 р.)

...Королівською найвищою величністю за порадою і за зго­дою лордів — єпископів і світських — і палати громад парла­менту цього скликання і авторитетом його постановлено:

I. Що кожне із містечок, зазначених у списку під літерою
«А» (всього 56), від і після закінчення повноважень цього
парламенту припиняє посилати депутата або депутатів до пар­
ламенту.

II. Кожне містечко, зазначене у списку «В» (всього ЗО), по­
силає лише одного депутата.

ПІ. Кожна місцевість, зазначена у списку під літерою «С» (всього 22),... буде посилати двох депутатів до парламенту.

IV. Кожна місцевість, зазначена у списку під літерою «Д» (всього20),... буде посилати одного депутата до парламенту.

73

XVIII. Що буде мати праро голосувати при обранні депута­
та або депутатів графства у майбутній парламент тільки та
особа, яка, будучи фригольдером або орендарем маєтності і,
маючи право на користування землею або маєтністю до смерті
або ж протягом двох або декількох поколінь, є фактичним і
добросовісним володільцем такої землі або такої маєтності
..., якщо зазначена земля або маєтність дають на рік не мен­
ше десяти фунтів чистого прибутку...                  .......

XX. Що кожна особа чоловічої статі, що досягла повноліт­тя, яка не поражена у правах і має право орендаря.... на які-

небудь землі або маєтності, чи то фріхольд або інше будь-яке володіння... з початковим установленим терміном не менше ніж шістдесят років і чистим прибутком не менше десяти фунтів на рік..., а також особа, яка орендує землі або маєт­ності, за які вона зобов'язана у відповідності із угодою плати­ти річну ренту не менше, ніж п'ятдесят фунтів, буде мати право голосувати при обранні депутатів графств будь-якого майбутнього парламенту...

XXVI. Що, не дивлячись на наявність усього того, про що
тут зазначено вище, ніяка особа не буде мати права голосувати
при обранні депутатів графства до будь-якого майбутнього
парламенту, якщо вона у певний час не внесена до списків
виборців у відповідності з умовами, передбаченими нижче...
(Для внесення до списків виборців необхідно було протягом 6
місяців фактично володіти землею, Фріхольдом, копіхольдом
або протягом того ж терміну одержувати ренту із землі — О.Ш.).

XXVII. Що у будь-якому місті або містечку, які будуть по­
силати одного або декількох депутатів до будь-якого майбут­
нього парламенту, кожна особа чоловічої статі, що досягла
повноліття, не позбавлена прав і у межах цього міста або
містечка, або у межах округу, що бере участь у виборах разом
з ЦИМ містом або містечком, що володіють на праві власника
або орендаря будинком, складом, конторою, лавкою або іншою
будівлею, що дає — або окремо від землі, або разом із зем­
лею, розташованою у межах такого міста, містечка або округу
і одночасно як особа на правах власника або орендаря, —
чистого прибутку не менше десяти фунтів на рік, — буде,
якщо вона у певний термін внесена до списків виборців у
відповідності з умовами, передбаченими нижче, мати право

74

голосувати при обранні депутата або депутатів у будь-який майбутній парламент від цього міста або містечка.

Акт про народне представництво (1867 р.)

3. Кожен чоловік, починаючи з тисяча вісімсот шістдесят восьмого року, буде мати право на реєстрацію бути виборцем і після реєстрації — брати участь у виборах депутата або депу­татів до парламенту від міста, якщо відповідає таким вимогам:

1) є повнолітнім і не позбавлений прав;

2) мешкає на останній день липня місяця будь-якого року і
мешкає протягом усіх попередніх дванадцяти місяців як влас­
ник або орендар житлового будинку у межах міста;

4) заплатив добросовісно на двадцятий день липня або до цього у тім же році нарівні з іншими постійними жителями належну з нього суму у фунтах стерлінгів по усіх зборах по бідних, які мають платити за зазначене помешкання до п'я­того дня січня...

5. Кожен чоловік, починаючи з тисяча вісімсот шістдесят восьмого року, буде мати право на реєстрацію бути виборцем і після реєстрації брати участь у виборах депутата або депу­татів до парламенту від графств, якщо відповідає таким ви­могам:   \

1) є повнолітнім і не позбавлений прав; володіє за законом або за законом справедливості будь-якими землями на заса­дах фріхольда, копіхольда або іншого володіння до смерті або терміном у два або декілька поколінь, або й більше, з чистим прибутком не менше п'яти фунтів на рік,... або має право як орендар на якісь землі або маєтності, що є фріхольдом або іншим володінням, з початковим терміном не менше, ніж шістдесят років і з чистим прибутком не менше п'яти фунтів на рік.

Акт, що регулює працю дітей і підлітків на фабри­ках З'єднаного королівства (29.08.1833 р.)

... Встановлюється, що з першого січня 1834 р. жодній особі, молодшій 18 років не буде дозволено працювати уночі у про-

75

міжку між 8 год.ЗО хв. вечора і 5 год. ЗО хв. ранку на будь-якій текстильній фабриці, розташованій у будь-якій частині З'єдна­ного королівства Великобританії і Ірландії...

2. Жодна з осіб, що не досягла 18 років, не буде працювати на такій фабриці не більше 12 годин на день або більше 69 годин на тиждень.

7. З 1 січня 1834 р. буде протизаконним використовувати на будь-якій текстильній фабриці, окрім підприємств по вироб­ництву шовка, дитину, якій не виповнилося дев'ять років.

Передбачається, що на шовкових фабриках дітям у віці до 13 років буде дозволено працювати 10 годин на день.

Акт, що обмежує години праці підлітків і жінок на фабриках (08.VI.1847 р.)

1. С першого липня 1847 р. жодна із осіб, молодша 18 років
не буде працювати на фабриці більше 11 годин на день або
більше 63 годин на тиждень.

2. З 1 травня 1848 р. жодна із осіб, молодша 18 років не буде
працювати на фабриці більше 10 годин на день або більше 58
годин на тиждень.

3. Обмеження, що встановлюються цим актом стосовно праці
осіб, що не досягли 18 років, будуть поширюватись і на жінок
у віці старших 18 років.