Сполучені Штати Америки

Декларація незалежності Сполучених Штатів Америки (4.VII. 1776.)

Ми вважаємо очевидними такі істини: усі люди створені рівними, і усі вони наділені своїм творцем деякими невідчу-жуваними правами, до яких належать*, життя, свобода і праг­нення до щастя. Для забезпечення цих прав установлені се­ред людей уряди, які мають свою справедливу владу за зго­дою тих, ким управляють. Якщо ж ця форма правління стає смертельною для цієї мети, то народ має право змінити або знищити її і встановити новий уряд, базований на таких прин­ципах і з такою організацією влади, які, на думку цього наро­ду, найбільше можуть сприяти його безпеці і щастю. Звичай­но, обережність радить не змінювати урядів, що існують з давніх пір із-за незначних або тимчасових причин. І ми, дійсно, бачимо на ділі, шо люди скоріш готові терпіти зло до остан­ньої можливості, ніж відновити свої права, відмінивши уря­дові форми, до яких вони звикли. Але, якщо тривалий ряд зловживань і узурпацій, що постійно переслідують одну й ту ж мету, виявляє намір віддати народ до влади необмеженого деспотизму, то він не тільки має право, але й зобов'язаний повалити такий уряд і у майбутньому довірити свою безпеку іншій охороні. Ці колонії також довго і терпляче переносили різні утиски, і тільки необхідність змушує їх тепер змінити свою колишню форму правління. Історія нинішнього короля Великобританії наповнена постійними несправедливостями і узурпаціями, прямо схилялася до того, щоб ввести необме­жену тиранію у цих штатах.

... Тому ми, представники Сполучених Штатів Америки, шо зібралися на спільний конгрес, беручи верховного суддю світу у свідки правоти наших намірів, оголошуємо від імені і за повноваженням народу, що ці з'єднані колонії суть і по праву повинні бути вільними і незалежними Штатами. З цього часу вони звільняються від будь-якого підданства британсь­кої колонії, і будь-який політичний зв'язок між ними і вели­кобританською державою повністю розривається. Як вільні і

77

незалежні Штати вони набувають повне право оголошувати війну, укладати мир, вступати в союзи, вести торгівлю і ро­бити все те, на що має право будь-яка незалежна держава. Рішуче сподіваючись на допомогу божеського провидіння, ми взаємно зобов'язуємося один перед одним підтримувати цю декларацію життям, майном і честю.

Статті конфедерації 1781 року

Ст.І. Ця конфедерація має бути названа «Сполучені Штати

Америки».

Ст.ІІ. Кожен штат зберігає своє верховенство, свою свобо­ду і незалежність, так само, як всю владу, всю юрисдикцію і всі права, які не надані цією конфедерацією Сполученим Штатам, що зібралися на конгрес.

Ct.IV. Жителі кожного штату повинні мати право вільно в'їздити в інші штати або виїздити з них, мають користувати­ся там нарівні з місцевими жителями промисловими, торго­вельними привілеями і повинні нарівні з ними підкорятися сплаті податей і стягнень та іншим обмеженням.

Ct.V. Для зручнішого завідування спільними інтересами Сполучених Штатів щорічно мають обиратися (за встановле­ним законодавчими зборами кожного штату способом) деле­гати для з'їзду на конгрес у перший понеділок листопада з наданням кожному штатові права відкликати усіх його деле­гатів або деяких з них у будь-який час протягом року і замі­няти їх іншими делегатами на решту року.

Кожен штат повинен мати своїх власних делегатів на кож­них зборах штатів і в кожному комітеті штатів.

У вирішенні питань у Конгресі Сполучених Штатів кожен штат має один голос...

Ct.VL Без згоди представників у Конгресі Сполучених Штатів жоден із штатів не повинен відправляти послів до якого-небудь короля, принца чи держави, не повинен прий­мати послів і не повинен вступати з ними в переговори, ук­ладати угоди, союзи або договори..., ні представники у Кон­гресі Сполучених Штатів, ні жоден окремий штат не можуть роздавати будь-які дворянські титули. Два або більше штатів не можуть укладати між собою трак-

78

тати або союзи без згоди представників у Конгресі Сполуче­них Штатів і не пояснивши детально, з якою метою уклада­ються ці трактати або союзи і як довго вони мають залишати­ся чинними...

Жоден із штатів не має права розпочинати війну без згоди представників у конгресі Сполучених Штатів; виключення з цього правила допускається тільки у тому випадку, коли штат стане об'єктом нашестя...

Ст.ІХ. Представникам у Конгресі Сполучених Штатів на­лежить виключне право вирішувати питання стосовно миру і війни, за виключенням тих випадків, про які говориться у шостій статті; лише їм належить право посилати і приймати послів і укладати трактати і союзи з тією умовою, щоб не укладались трактати, якими обмежувалось би право окремих штатів обкладати іноземців такими ж податями, якими об­кладені їх власні жителі, або якими заборонялось би вивози­ти або ввозити які-небудь товари або продукти; крім того, конгресу виключно належать такі права: встановлювати пра­вила для визначення у кожному окремому випадку, який відня­то у ворога на суші або на морі трофей законний і яким чи­ном він має бути розподілений; видавати каперські свідоцтва у мирний час; призначати суди для розгляду справ про розбій, вчинений у відкритому морі;... встановлювати норму для ваг і мір в усіх Сполучених Штатах;... призначати усіх посадових осіб сухопутної армії, що перебувають на службі Сполучених Штатів, крім полкових офіцерів; призначати усіх посадових осіб для військового флоту і будь-яких посадових осіб, що перебувають на службі Сполучених Штатів;...

Представники у Конгресі Сполучених Штатів мають право створювати комітет, який має засідати під час припинення засідань Конгресу; він має називатися «комітет штатів» і скла­датися із одного делегата від кожного штату;

Представники у Конгресі Сполучених Штатів не мають права без схвалення дев'яти штатів розпочинати війну, видавати у мирний час каперські посвідчення, укладати трактати або союзи, чеканити монету або встановлювати її цінність, ви­значати розмір витрат, потрібних для захисту або спільних інтересів Сполучених Штатів, випускати паперові гроші; ро­бити позики від імені Сполучених Штатів...

79

 

 

 

 

Ст.Х. Комітет штатів або дев'яти з них повинен мати право під час припинення засідань Конгресу користуватися тими правами Конгресу, які будуть час від часу надавати йому пред­ставники у Конгресі Сполучених Штатів зі згоди дев'яти штатів; але цьому комітетові не можна надавати ці права, для користування якими потрібна, на основі Статей конфедерації, згода дев'яти штатів у Конгресі Сполучених Штатів.

Конституція Сполучених Штатів Америки (17.ІХ.1787 р.)

Ми, народ Сполучених Штатів, з метою створення більш досконалого союзу, встановлення правосуддя, забезпечення внутрішнього спокою, організації спільної оборони, підняття загального добробуту і забезпечення нам самим і нашим на­щадкам благ свободи, видаємо і встановлюємо цю Конститу­цію для Сполучених Штатів Америки.

Стаття І

Розділ 1. Усі викладені тут законодавчі повноваження бу­дуть належати Конгресові Сполучених Штатів, який буде скла­датися із Сенату і Палати представників.

Розділ 2. (1) Палата представників буде складатися із членів* які обираються кожні два роки населенням окремих Штатів; виборці будуть відповідати вимогам, встановленим для ви­борців найчисельнішої палати Законодавчих зборів Штату.

(2) Ніхто не може бути представником, якщо він не досяг 25-річного віку, не є протягом 7 років громадянином Сполу­чених Штатів і не живе на час обрання у тому Штаті, у якому він обирається.

(5) Палата представників буде обирати свого спікера та інших посадових осіб, лише їй буде належати право висувати звину­вачення у порядку «імпічмента».

Розділ 3. (1) До складу Сената будуть входити по два сена­тори від кожного Штату, що обираються на 6 років (Законо­давчими зборами відповідного Штату), і кожен сенатор буде мати один голос. (3) Ніхто не може бути сенатором, якщо він не досяг 30-

річного віку, не с протягом 9 років громадянином Сполуче­
них Штатів і не живе на час обрання утому Штаті, від якого
він обирається.                                              .....

(4) Віце-президент Сполучених Штату». {щ%іщедааентом Сенату, але право голосу він буде мати тільки тоді,,їкши го­лоси розділяються порівно.

(6) Лише Сенат буде мати право чинити суд у порядку
«імпічмента». Засідаючи з цією метою, сенатори повинні бу­
дуть принести присягу або дати божественну обіцянку. Коли
підсудним с Президент Сполучених Штатів, головувати по­
винен Верховний суддя; і ніхто не може бути покараний без
ноли 2/3 присутніх сенаторів.

(7) Вирок у випадку «імпічмента» не буде поширюватись
далі відречення від посади і позбавлення права посідати і
виконувати яку-небудь почесну, довірчу або платну посаду
на службі Сполучених Штатів; але скараний підлягає і має
бути підданий звинуваченню, слідству, судові і покаранню у
відповідності із законом.

Розділ 5. (1) Кожна палата сама буде суддею виборів, по­вноважень і кваліфікації її членів, і більшість кожної із палат буде становити кворум для ведення справ...

(2) Кожна палата може встановлювати правила своїх засі­
дань, карати своїх членів за порушення порядку поведінки і
за згодою 2/3 голосів виключати члена.

(3) Кожна палата буде вести книгу своїх засідань і час від
часу публікувати її за виключенням тих частин, які на її дум­
ку, повинні залишатися таємницею..

(4) Під час сесії Конгресу кожна з палат не буде без згоди
іншої ні відкладати свої засідання більше ніж на три дні, ні
переносити свої засідання з того місця, у якому засідають
обидві палати.

Розділ 7. (1) Усі біллі по стягненню доходів будуть виходи­ти з Палати представників; але Сенат може пропонувати або узгоджувати доповнення до них так само, як і до інших біллів.

(2) Кожен білль, що пройшов через Палату представників і Сенат, перш ніж стати законом, має бути подано Президенту Сполучених Штатів, якщо останній згоден з ним, він його підписує, якщо ні, то відсилає його зі своїми запереченнями У ту палату, у якій білль було запропоновано; палата має за-

80

 

нести заперечення Президента у свою книгу і розпочати но­вий розгляд білля. Якщо у новому розгляді білль буде ухвале­ний 2/3 голосів палати, то він пересилається разом із запере­ченнями Президента до іншої палати, яка також має пере­глянути його і, якшо білль буде ухвалений 2/3 голосів і цієї палати, то він набирає чинності закону....Якшо який-небудь білль не буде повернено Президентом протягом 10 днів (за виключенням неділі) після того, як він буде йому поданий, то білль набирає чинності закону так само, як ніби Прези­дент його підписав, за виключенням того випадку, коли Кон­грес, відклавши свої засідання, перешкодить поверненню білля, у такому випадку білль не набуває чинності закону. Розділ 8. Конгрес буде мати право:

(1) встановлювати і стягувати податі, мита і акцизи для того,
шоб платити борги і забезпечувати спільну оборону і загаль­
ний добробут Сполучених Штатів; але усі мита, податі і ак­
цизи будуть однакові на усій території Сполучених Штатів;

(2) робити позики для Сполучених Штатів;

(3) регулювати торгівлю з зарубіжними націями, між окре­
мими штатами і з індійськими племенами;

(5) чеканити монету, регулювати її вартість і вартість іно­земних монет, і встановлювати одиницю ваг і мір; (9) створювати суди, підпорядковані Верховному Судові;

(11) оголошувати війну, видавати каперські... посвідчення
і встановлювати правила щодо захоплення на суші і на морі;

(12) набирати і утримувати армію; проте, ніякі грошові
асигнування не будуть виділятися більше, ніж на дворічний
термін;

(13) створювати і утримувати флот;

(15) вживати заходів по мобілізації міліції для виконання законів Союзу, придушення повстань і відсічі вторгнень;

(18) приймати усі закони, які будуть необхідні і доречні дш здійснення вищезазначених повноважень та усіх інших по­вноважень, якими ця Конституція наділяє Уряд Сполученим Штатів або будь-який із його департаментів, або будь-як}

посадову особу.

Розділ 9. (2) Привілей наказу Habeas corpus не буде призу пинятись, якшо тільки у випадку заколоту або вторгненні того не вимагатиме громадська безпека.

82

(5) Ні податі, ні мита не будуть накладатися на товари, шо гкепортуються із якогось Штату.

Розділ 10. (1) Жоден Штат не буде вступати в будь-який договір, союз або конфедерацію; видавати каперські посвідчен­ня; чеканити монету; випускати кредитні білети; сплачувати оорги чимось іншим, окрім золотої і срібної монети; прийма­ти будь-який білль про покарання без суду, закон ex post facto (закон, що має зворотню силу) або закон, що порушує зобо­в'язання по контрактах, або жалувати які-небудь дворянські титули.

Стаття II                    .                                          .

Розділ 1. (1) Виконавча влада буде належати Президентові Сполучених Штатів Америки. Він буде посідати свою посаду протягом 4 років разом з віце-президентом, що обирається на той же термін, буде обиратись таким чином:

(2) Кожен Штат буде призначати способом, встановленим його Законодавчими зборами, вибрршиків у кількості, що дорівнює загальній кількості сенаторів і представників, яких Штат має право посилати до Конгресу; але ні сенатор, ні представник, ні особа, що посідає довірчу або оплачувану посаду на службі Сполучених Штатів не можуть бути призна­чені виборщиками...

(4) Жодна особа, що не є народженою громадянином або
не була громадянином Сполучених Штатів під час затверд­
ження цієї Конституції, не може бути обрана на посаду Пре­
зидента; так само не може бути обраною на цю посаду особа,
що не досягла 35-річного віку і не прожила 14 років у межах
Сполучених Штатів.

(5) У випадку відречення Президента від посади або його
смерті, відмови або неможливості здійснювати права і обов'­
язки, пов'язані з його посадою, останні переходять до Віце-
президента.

Розділ 2. (1) Президент буде головнокомандуючим армією і флотом Сполучених Штатів, коли вона призвана на дійсну службу Сполучених Штатів; він може вимагати від головних посадових осіб кожного виконавчого департаменту письмо­вої думки з будь-якого питання, що має відношення до їх службових обов'язків; він буде мати право відкладати вико-

83

нання вироків і здійснювати помилування за злочини, здійснені проти Сполучених Штатів, за винятком випадків •«імпічменте»

(2) Він буде мати право за порадою і за згодою Сенату у'к'зіадати міжнародні договори за умови згоди 2/3 присутніх сенаторів, він буде висувати і за порадою та згодою Сенату призначати послів, інших представників і консулів, суддів Верховного суду і усіх інших посадових осіб Сполучених Штатів, про призначення яких у цій Конституції відсутні постанови і посади яких встановлені законом; але Конгрес може законом надати призначення таких нижчих посадових осіб, яких вважатиме за потрібне, самому Президентові, су­дам або главам департаментів.

Розділ Я Президент буде час від часу подавати Конгресові дані про стан Союзу і пропонувати на його розгляд такі захо­ди, які буде вважати за необхідні і корисні, у екстренних випадках він може скликати обидві палати або одну з них, а у випадку протиріч між палатами з приводу часу перенесення сесій він може сам перенести їх на такий час, який буде вва­жати зручним; він буде приймати послів та інших повноваж­них представників, він буде наглядати за тим, шоб закони виконувались чесно, і буде визначати повноваження усіх по­садових осіб Сполучених Штатів.

Стаття III

Розділ 1 Судова влада Сполучених Штатів буде належати Верховному Судові і тим нижчим судам, які Конгрес може час від часу створювати- Судді як Верховного суду, так і ниж­чих судів будуть посідати свої посади до тих пір, поки пово­дять себе бездоганно, і будуть у визначені терміни одержува­ти за свою службу винагороду, яка не може бути зменшена, поки вони посідають свою посаду.

Розділ 2. (2) Усі справи, що стосуються послів, повноваж­них представників і консулів, і ті, у яких однією із сторін є Штат, будуть підлягати у першій інстанції юрисдикції Вер­ховного Суду В усіх інших випадках, згаданих вище, Верхов­ний Суд буде апеляційною інстанцією, стосовно питань як права, так і факта, за тими виключеннями і на основі тих роз'яснень, які будуть встановлені Конгресом.

84

Стаття IV                                                                                               • •,

Розділ 3. (1) Нові Штати можуть бути прийняті до Союзу Конгресом; але не будуть створюватися або встановлюватися нові Штати у межах юрисдикції іншого Штату; так само не будуть створюватись нові Штати шляхом злиття двох або їх частин без згоди як Законодавчих зборів зацікавлених Штатів, так і Конгресу.

Розділ 4. Сполучені Штати будуть гарантувати кожному Штатові у цьому союзі республіканську форму правління і будуть захищати кожен з них від вторгнення; а на прохання Законодавчих зборів або виконавчої влади — коли Законо­давчі збори не можуть бути скликані — і від внутрішнього насилля.

Стаття V

Конгрес кожного разу, коли 2/3 членів обох палат будуть вва­жати необхідним, пропонуватиме додатки до цієї Конституції, або на вимогу Законодавчих зборів 2/3 різних Штатів, буде скли­кати конвент для пропозиції додатків, які у обох випадках бу­дуть у всіх відношеннях чинними, як частина цієї Конституції, якщо вони будуть ратифіковані Законодавчими зборами 3/4 різних Штатів або конвентами, 3/4 з них, дивлячись, який із цих двох способів ратифікації запропонує Конгрес

Стаття VI

(2)... Ця Конституція і закони Сполучених Штатів, видані на її основі, так само, як і всі договори, які укладені або будуть укладені Сполученими Штатами, будуть верховним правом країни; судді кожного Штату будуть дотримуватися їх, хоча б Конституція і законодавчі акти окремих Штатів мали б протилежні постанови...

(3)... Ніяке віросповідання ніколи не повинне бути умовою для посідання будь-якої посади або для виконання якого-небудь громадського обов'язку у Сполучених Штатах.

Стаття VII

Ратифікація конвентами дев'яти Штатів буде достатньою для чинності цієї Конституції у Штатах, що затверджують її таким чином.

 

85

 

Білль про права (1789 -П91 р.р,)

Додаткові статті і доповнення до Конституції Сполучених Штатів Америки, запропоновані Конгресом і ратифіковані Законодавчими зборами різних Штатів, у відповідності із стат­тею V цієї Конституції.

Додаток І

Конгрес не буде видавати законів, стосовно встановлення якої-небудь релігії або таких, що забороняють її вільне віро­сповідання; або, шо обмежують свободу слова або друку; або права народу мирно збиратися і звертатися до уряду з петиці­ями про виправлення зловживань.

Додаток II            .

Поскільки для безпеки вільної держави необхідна добре організована міліція, то право народу зберігати і носити зброю не буде обмежуватися.

Додаток III

У мирний час жоден солдат не буде розмішатись у якому-небудь будинку без згоди його господаря; під час же війни це може робитися лише у порядку, встановленому законом.

Додаток IV

Право народу на охорону особи, житла, паперів і майна від необгрунтованих обшуків або арештів не буде порушуватись, і ордери на обшук або арешт будуть видаватися лише з сер­йозних причин, підтверджених присягою або урочистою обі­цянкою; ці ордери мають містити детальний опис місця, де має бути проведено обшук, і осіб або речей, що мають бути заарештовані.

Додаток V

Ніхто не може бути притягнений до відповідальності за тяік-кий кримінальний злочин або інший ганебний вчинок інакше, як за попереднім звинуваченням, шо виходить від великого жюрі, за виключенням випадків, коли справа виникає у середовищі сухопутних або морських сил або міліції, коли вона під час війни

86

або під час небезпечної загрози суспільству перебуває на дійсній службі, ніхто не буде двічі відповідати за один і той же злочин життям або тілесною недоторканістю; ніхто не буде змушувати­ся у якійсь кримінальній справі свідчити проти самого себе, не буде позбавлений життя, свободи або майна без законного су­дового розгляду, ніяка приватна власність не буде відбиратися для громадського користування без справедливої вимоги.

• •

Додаток VI

За будь-якого переслідування звинувачений буде мати пра­во на швидкий і публічний суд неупереджених присяжних із Штату і округу, попередньо встановленого законом, де здійсне­но злочин; звинувачуваний буде мати право вимагати, щоб йому дали наочну зустріч із свідками, що свідчать проти ньо­го, звинувачуваний може вимагати свідків із свого боку і ко­ристуватися допомогою адвоката для свого захисту.

Додаток VII

У тяжбах загального права, де ціна позову більше 20 до­ларів, буде зберігатися право вимагати розгляду судом при­сяжних, і ніякий факт, що розглядається присяжними, не буде піддаватися повторному переглядові яким-небудь судом Спо­лучених Штатів інакше, як за положенням загального права.

Додаток VIII

Не будуть вимагатися надмірні закладні, стягуватися надмірні штрафи, не будуть застосовуватися жорстокі і незвичайні по­карання.

Додаток ЇХ

Перерахування у Конституції відомих прав не повинно тлумачитись як заперечення або применшення інших прав, що зберігаються за народом.

Додаток X

Ті повноваження, які не передані Сполученим Штатам цією
Конституцією і користування якими не заборонено нею ок­
ремим Штатам, залишаються відповідно за Штатами або на­
родом.                                                                    .    .-. >

87

 

Конституція південної Конфедерації (1862 р.) •>;

Стаття 4

Розділ II.

§1. Громадяни кожного штату користуються усіма привіле­ями і недоторканістю громадян решти штатів і мають право проїжджати і тимчасово -залишатися у будь-якому штаті Кон­федерації із своїми рабами та іншою власністю, і їх право на. володіння зазначеними рабами не може бути порушене.

§3. Раб або інша особа, що перебуває на службі або у рабстві у будь-якому штаті або території Конфедерації у відповід­ності із їх законами, що втік або протизаконно перевезений в інший штат, у відповідності з будь-яким законом або указом, чинним у ньому, не може бути відпущений з такої служби або роботи, але має бути повернений за вимогою сторони, якій такий раб належить, або особі, на яку він повинен пра­цювати.

Розділ III.

§3. Конфедерація може набувати нові території, і Конгрес має право видавати закони і утворювати уряди для населення усієї території, що належить Конфедерації і розташованій за межами цих декількох штатів, і може дозволити у такий час і таким чином, які будуть узаконені, створити штати, які мо­жуть бути прийняті до Конфедерації. На усіх таких територі­ях інститут рабства негрів у тому вигляді, у якому він зараз існує у конфедеративних штатах, визнається і захищається Конгресом і територіальним урядом; населення конфедера­тивних штатів і територій має право ввозити на таку терито­рію рабів, законно набутих ними у будь-якому із штатів або територій конфедеративних штатів.

Прокламація про звільнення рабів (1 січня 1863 р.)

...Я, Авраам Лінкольн, Президент Сполучених Штатів, вла­дою головнокомандуючого армією і флотом Сполучених Штатів у перший день січня (1863 р.), у відповідності з моїм наміром так поступити, публічно оголошеним за сто днів до

зазначеного першого дня так поступити, встановлюю і нази­ваю ті штати і частини штатів, народи яких тепер повстали проти Сполучених Штатів, а саме...(перераховуються штати і графства, що повстали).

...Наказую і оголошую, що всі особи, які раніше вважалися рабами у зазначених штатах і частинах штатів, віднині і у майбутньому вільні, і що виконавча влада Сполучених Штатів, включаючи військові і морські влади, буде визнавати і охоро­няти свободу зазначених осіб.

При цьому я пропоную населенню, оголошеному вільним, утримуватися від усякого насилля, за виключенням випадку необхідного захисту, і я рекомендую їм у тих випадках, коли це дозволено, добросовісно працювати за розумну плату...

Додатки до Конституції США

Додаток XIII (1865 р.)

Розділ 1. Ні у Сполучених Штатах, ні у будь-якому іншому

місці, підпорядкованому їх юрисдикції, не буде ні рабства, ні

підневольного стану в услужінні, окрім випадків покарання

а злочин, за яким винний був належним чином засуджений.

Розділ 2. Конгрес буде мати право втілювати цю статтю у

киття через прийняття відповідного законодавства.

Додаток XV (1870 р.)

Розділ 1. Право громадян Сполучених Штатів на участь у $иборах не буде забезпечуватись або обмежуватись Сполуче-іими Штатами або окремими Штатами під приводом раси, сольору шкіри або колишнього рабського стану.

Розділ 2. Конгрес буде мати право втілювати цю статтю у киття шляхом прийняття відповідного законодавства.

 

 

і

 

 

ФРАНЦІЯ

 

Декларація прав людини і громадянина

Представники французького народу, утворивши Національні Збори і вважаючи, що тільки невігластво, забуття прав люди­ни і зневага до них є єдиними причинами громадянських бідувань і пороків урядів, вирішили викласти у торжественній декларації, природні, невід'ємні і священні права людини, щоб така декларація, постійно перебуваючи перед очима усіх членів громадського,союзу, повсякчасно нагадувала їм їх права і обов'язки...

1. Люди народжуються і залишаються вільними і рівними у
правах. Суспільна різниця може базуватися лише виходячи із
загальної користі.

2. Мета кожного державного союзу полягає у забезпеченні
природних і невід'ємних прав людини. Такими є свобода,
власність, безпека і опір гніту.

3. Джерело суверенітету знаходиться, по суті, в нації. Ніяка
корпорація, жоден індивід не можуть мати владу, яка не ви­
ходить безпосередньо із цього джерела.

4. Свобода полягає у можливості робити усе, що не спричи­
няє шкоди іншому. Таким чином, реалізація природніх прав
кожної людини зустрічає ті межі, які забезпечують решті членів
суспільства користування одними і тими ж правами. Кордо- І
ни ці можуть бути визначені тільки законом.

 

5. Закон може забороняти лише діяння, шкідливі для сусп­
ільства. Усе ж, що не заборонено законом, те дозволене, і
ніхто не може бути змушений до дії, не передбаченої зако­
ном.

6. Закон є виразом загальної волі. Усі громадяни мають право
брати участь особисто або через своїх представників у його
творенні. Він має бути рівним для усіх, як у тих випадках,
коли він захищає, так і у тих випадках, коли він карає. Усім
громадянам із-за їх рівності перед законом відкрито в одна­
ковій мірі доступ до усіх суспільних посад, місць і служб за їх
здібностями і без будь-якої іншої різниці, окрім тієї, що обу­
мовлена ЇХ ЗДІбнОСТЯМИ.                                                     і

7. Ніхто не може бути звинувачений, затриманий або ув'яз­нений, окрім як у випадках, передбачених законом, і при дотриманні форм, передбачених законом...

9. Поскільки кожен вважається невинним, доки не вста­новлено зворотнє, то у випадку затримання особи, будь-яка зайва строгість, що не викликана необхідністю з метою за­безпечення його затримання, має суворо каратися законом.

11. Вільне висловлювання думки є одним із найцінніших прав людини; тому кожен громадянин може висловлюватися, писати і друкувати вільно, перебуваючи під загрозою відпові­дальності лише за зловживання цією свободою у випадках, передбачених законом.

15. Суспільство має право вимагати звіту у кожної посадо­вої особи за довірену їй частину управління.

17, Поскільки власність є право недоторкане і священне, то ніхто не може бути позбавлений її, окрім випадку встановле­ного законом, безумовної суспільної необхідності і за умови справедливої і попередньої винагороди.

Декрет від 11 серпня 1789 р. про знищення федеральних прав і привілеїв

Стаття І

Національні Збори остаточно знищують федеральний по­рядок. Вони постановляють, що із прав і повинностей феде­ральних і чиншових, ті, які стосуються особистого або речового кріпосного права, відміняються без винагороди; усі інші ого­лошуються такими, що мають бути викупленими. Розміри і спосіб викупу будуть визначені Національними Зборами. Ті із зазначених повинностей, які не знищуються цим декре­том, будуть братись аж до викупу.

Стаття II

Виключне право мати малі і великі голуб'ятні — знищуєть­
ся..:.-' •            ...............

Стаття III

Виключне право полювання і розведення кролів — зни­щується також...

 

90

91

Стаття V

Усякого роду десятини та оброки, що їх замінюють... змен­шуються... •  .

Стаття VII

Продажа посад, як судових, так і муніципальних, знищується негайно. Правосуддя буде безкоштовним.

Стаття XI

Усі громадяни, без різниці походження, можуть бути допу­щені до усіх посад і звань духовних, цивільних і військових...