Моделі визначення вартості власного капіталу

Модель прогнозованого зростання дивідендів. Розрахунок вартості власного капіталу ґрунтується на формулі

,

де Се - вартість власного капіталу

Р - ринкова ціна однієї акції

D1 - дивіденд, обіцяний компанією в перший рік реалізації інвестиційного проекту

g - прогнозоване щорічне зростання дивідендів.

Дана модель використовується для тих компаній, величина приросту дивідендів яких постійна. Якщо цього не спостерігається, то модель не може бути використана.

Цінова модель капітальних активів (CAPM: Capital Assets Price Model). Використання даної моделі найбільш поширене в умовах стабільної ринкової економіки за наявності чималого числа даних, що характеризують прибутковість роботи підприємства.

Модель використовує показник ризику конкретної фірми, який формалізується введенням показника . Цей показник розрахований таким чином, що у випадку абсолютно безризикових активів компанії  . Показник  рівний нулю, наприклад, для казначейських облігацій США. (Облігації внутрішньої державної позики в Україні також мають нульовий ступінь ризику). Показник , якщо активи даного підприємства такі ж ризикові, що і середні по ринку всіх підприємств країни. Для конкретного підприємства маємо: 0< <1, то це підприємство менш ризикове в порівнянні з середнім по ринку, якщо >1, то підприємство має великий ступінь ризику.

Розрахункова формула моделі має вигляд

,

де - показник прибутковості (віддача) для безризикового вкладення капіталу

СМ - середній по ринку показник прибутковості

 - чинник ризику.

Показник  для підприємства розраховується за даними минулих років: за порівняльними даними прибутковості аналізованого підприємства і середньої ринкової прибутковості будується відповідна прямолінійна регресійна залежність, яка відображає кореляцію прибутковості підприємства і середньої ринкової прибутковості. Регресійний коефіцієнт цієї залежності служить основою для оцінки  - чинника. У передових західних країнах для орієнтації потенційних інвесторів друкують довідники, що містять показник  для більшості великих фірм.

Модель прибутку на акцію. Дана модель оцінки вартості власного капіталу базується на показнику прибутку на акцію, а не на величині дивідендів. Багато інвесторів вважають, що саме показник величини прибутку на акцію відображає реальний дохід, що отримується акціонерами, незалежно від того, виплачується він у вигляді дивідендів або реінвестується з тим, щоб принести інвесторам вигоди в майбутньому. Інвестори пильно стежать за показником прибутку на одну акцію, який публікується в звітних документах компанії, а керівники компанією прагнуть не створювати ситуацій, що приводять до падіння цього показника. Отже, згідно з даною моделлю вартість власного капіталу визначається за формулою  ,

де EPS - величина прибутку на одну акцію

Р - ринкова ціна однієї акції.

Модель премії за ризик. Дана модель займає особливе місце, оскільки носить договірний характер. Договір укладається між підприємством і потенційним інвестором про те, якою повинна бути премія за ризик вкладення капіталу. Якщо СН - рівень віддачі на вкладення грошей інвесторам в звичайні (номінальні) для нього можливості, то вартість капіталу, вкладеного в дане підприємство, оцінюється по формулі: ,

де RP - премія за ризик.

Для державних підприємств зі всіх перерахованих вище моделей в більшій мірі підходить модель прибутку на акції за умови її адаптації для умов державного підприємства в умовах самофінансування. Вартістю капіталу в даному випадку може служити відношення щорічного прибутку підприємства до суми його власних коштів, накопичених до даного року    ,

де П - річний прибуток підприємства, що залишився в його розпорядженні

S - сума власних коштів підприємства по його балансу на кінець року.

Вартість знов залученого капіталу. Необхідний дохід на новий (знов залучений) власний капітал зазвичай вище, ніж необхідний дохід на існуючий власний капітал. Коли компанія випускає додаткові акції, то зазвичай вона отримує трохи менше ринкової ціни існуючих акцій. Це пов'язано з додатковими витратами по випуску нових акцій і, крім того, з бажанням забезпечити швидкий розпродаж нових акцій (їх продають за ціною нижче ринкової).

При розрахунку вартості знов залученого капіталу прийнято використовувати наступну формулу в рамках моделі зростання дивідендів:

,

де F - так звана вартість випуску, що відображає закономірне зниження ринкової вартості акцій, що знов випускаються.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: