Завдання для теоретичної підготовки

17 18 19 20 21 22 23

1. З‘ясувати такі питання:

- будова двох основних груп телескопів: рефракторів і рефлекторів;

- зарисувати хід променів у рефракторному, рефлекторному та менісковому телескопах.

2. Описати будову меніскового телескопа.

3. Записати в звіт основні характеристики телескопів:

· збірна здатність телескопа (W);

· фокусна віддаль об‘єктива (F);

· відносний отвір об‘єктива (B);

· збільшення телескопа (N);

· роздільна здатність телескопа (m);

· поле зору телескопа (d);

· виконати малюнок, де показано утворення зображення віддаленого об‘єкта.

Контрольні питання

1. Накресліть схему ходу променів в телескопах: рефракторному, рефлекторному та менісковому.

2. Поясніть механічну будову телескопа і правила користування приладом.

3. Від яких характеристик залежить збільшення телескопа.

4. Перелічіть основні характеристики телескопа.

5. Які переваги меніскового телескопу над іншими системами телескопів.

6. На окулярах телескопу вказані їх кратності збільшення:

40^х, 70^х... Чому рівні фокусні віддалі цих окулярів?

Завдання для самостійної роботи

1. Розгляньте схеми оптичних систем і механічну будову телескопів. З‘ясуйте в чому полягає азимутальна і екваторіальна системи установки телескопів. Як за допомогою саморобного приводного пристрою здійснити обертання труби телескопа навколо осі світу синхронно добовому руху зірок.

2. Опануйте прийоми наведення телескопа на об‘єкт. Виробіть тренувальними вправами уміння утримувати чітке зображення світила в полі зору телескопа засобами керування.

3. Визначте характеристики кожного телескопа.

4. Заповніть таблицю.

N п/п	1	2	3
Тип телескопу
Діаметр об‘єктива (в мм) D
Фокусна віддаль (в мм) F
Відносний отвір об‘єктива B
Граничний кут роздільної здатності R
Проникна сила (в зоряних величинах) m
Фокусна віддаль окуляра (в мм) f₁
Збільшення телескопа N₁

Дата _____ Час _______

Лабораторна робота № 14

Тема роботи: ВИЗНАЧЕННЯ СОНЯЧНОЇ АКТИВНОСТІ

Мета роботи: вивчення фізичної природи Сонця, набути навичок телескопічних спостережень плям на Сонці.

Обладнання, посібники і матеріали: телескоп, приставка для телескопу, метрична лінійка, спеціальні планшети.

Література: [1-5, 9].

Теоретичні відомості

Сонце - центральне тіло нашої планетної системи. Внаслідок еліптичності орбіти Землі видимий діаметр Сонця протягом року змінюється від до . Лінійний діаметр Сонця - 1390000 км. Середня віддаль до Сонця дорівнює 1 а.о. або 149 600 000 км.

Грандіозні процеси, що відбуваються в надрах Сонця, зумовлюють наявність та зміну утворень і деталей на його видимій поверхні, тобто у фотосфері.

Сонячна активність характеризується відносним числом плям (числом Вольфа W)

W=k(10g+f), (1)

де g- число груп плям (включаючи кожне окремо ізольовану пляму чи пору); f - число всіх плям (в тому числі і в групах); k - коефіцієнт пропорційності, який залежить від інструменту, методу спостереження і кваліфікації спостереження (як правило k=1).

Площу плям оцінюють в мільйонних долях (10^{- 6}) площі сонячного диску по шкалі спеціальної планшети, яка накладається на фотографію Сонця чи його проекцію на екран. Площа групи плям є сума площ плям, які входять до неї.

, (2)