2015-06-04
1057
Потреби підприємств промисловості та сільського господарства в екологічній конверсії визначаються на основі матеріалів екологічних експертиз. Екологічна експертиза технічних проектів вперше почала застосовуватися в 60-ті роки у Великобританії. У ФРН закон обов'язковості екологічних експертиз був прийнятий у 1990 році. Закон України про охорону навколишнього природного середовища передбачає проведення екологічних експертиз як діючих промислових і сільськогосподарських підприємств, так і тих, що проектуються, а також окремих територій.
Матеріали екологічної експертизи включають у себе такі розділи.
a. Опис змісту та призначення проекту (діючого підприємства чи території).
b. Місце реалізації та екологічні параметри.
c. Оцінка усіх видів впливу реалізованого проекту на навколишнє середовище.
d. Вплив проекту на добробут населення.
e. Вплив проекту на флору та фауну.
f. Вплив проекту на взаємозв'язок між компонентами навколишнього середовища.
g. Вплив на пам'ятники культури.
h. Аналіз достатності заходів, що передбачені проектом, щодо усунення шкідливих впливів на навколишнє середовище.
i. Загальний висновок про доцільність реалізації проекту.
Завершується екологічна експертиза оформленням екологічного паспорту. Ідея екологічних паспортів вперше з'явилася в Сибірському відділенні АН СРСР при аналізі байкальської проблеми. Сучасний екологічний паспорт – це документ, який відображає стан даного підприємства чи ділянки території з погляду їх дії на навколишнє природне середовище. В екопаспорті дається розгорнута характеристика технології виробництва з розкриттям матеріальних та енергетичних витрат, детально характеризуються усі викиди та відходи виробництва із зазначенням їхньої токсичності: описується продукція, що випускається, та дається оцінка ступеню її можливої екологічної шкідливості. Екопаспорт вміщує пропозиції щодо оптимізації виробництва та особливостей організації поточного екологічного контролю на ньому.
Розробляються екологічні паспорти і для рідкісних видів рослин і тварин. У цьому випадку в екологічний паспорт включаються дані про ареал виду, чисельність, типові місця перебування, структуру популяцій, трофічні зв'язки, особливості розмноження, наявність ворогів і шкідників, вразливість до різних антропогенних впливів.
Необхідність вирішення проблем оцінки стану навколишнього середовища та якості життя привели до появи екоіндустрії – особливої галузі промисловості, що виробляє прилади й обладнання для знешкодження шкідливих речовин та обліку їхнього вмісту в повітрі, воді чи ґрунті. У 1990 році перший міжнародний екологічний ярмарок був проведений в м. Ванкувері (Канада), в ньому взяли участь 64 країни світу. Асортимент товарів екологічного ринку стає все більш широким: пилеуловлююче та газоочисне обладнання, устаткування доочистки димових газів і т.п. Особливий розділ таких ринків – прилади та обладнання для контактного та дистанційного контролю навколишнього середовища. Ринок екотехніки та екологічно чистих технологій у наш час дуже насичений і вихід на нього України був би економічно дуже вигідним.
Запитання для самоконтролю:
1. Який основний принцип посідає провідне місце в міжнародному екологічному праві?
2. Що таке управління урбанізацією?
3. Які є типи несприятливих екологічних ситуацій?
4. В чому полягає екологічне нормування антропогенних навантажень?
5. Що включає економічне забезпечення збереження здорового природного середовища?
6. Які пріоритети є головними в екологічній політиці України?
7. Як здійснюється екологічна експертиза проектів?
8. Що вміщує екологічний паспорт?
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Кучерявий В.П. Урбоекологія / В.П. Кучерявий. – Львів: Світ, 2002. – 440 с.
2. Урбоекологія: Навчальний посібник / Г.М. Франчук, В.М. Ісаєнко. – К.: НАУ, 2003. – 136с.
3. Владимиров В.В. Урбоэкология. Курс лекций. – М.: МНЭПУ, 1999. – 204с.
4. Кучерявий В. П. Фітомеліорація. – Львів: Світ, 2003. – 540с.
5. Техноекологія / В.М. Удод, В.В. Трофимович, О.С. Волошкіна, О.М. Трофимчук. – К.: КНУБА, 2007. – 192с.
6. Экология города: учебник. / под общ. ред. Ф.В. Стольберга. – К.: Либра, 2000. – 464 с.
7. Чистякова С. Б. Охрана окружающей среды: учеб. для вузов по специальности «Архитектура». / C. Б. Чистякова – М.: Стройиздат, 1988. – 272 с.
8. Справочник по защите от шума и вибрации жилых и общественных зданий. / Под. ред. В.И. Задорова. – К.: Будивельнык, 1989. – 160 с.
9. Білявський Г.О., Будченко Л.І., Навроцький В.М. Основи екології: теорія та практикум: навч. посібник. / Г.О. Білявський, Л. І. Будченко, В.М. Навроцький. – К.: Лібра, 2002. – 352 с.
10. ДБН 360-92**. Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень. – К.: Держбуд України, 2002. – 113 с.
11. Градостроительные меры борьбы с шумом./ Г.Л. Осипов, Б.Г. Прутков, И.А. Шишкин, И.Л. Карагодина. – М.: Стройиздат, 1975. – 215 с.
12. Владимиров А.М. и др. Охрана окружающей среды: Учеб. для вузов. / А.М. Владимиров. – Л., Гидрометеоиздат. 1991. – 423 с.
13. Охрана и оптимизация окружающей среды / А.А. Лаптев, С.И. Приемов, И.Д. Родичкин, Ю.С. Шемшученко; под ред. А.А. Лаптева. – К.: Лыбедь, 1990. – 256 с.
14. Смирнов В.И., Кожевников В.С., Гаврилов Г.М. Охрана окружающей среды при проектировании городов. / В.И. Смирнов, В.С. Кожевников, Г.М. Гаврилов. – М.: Стройиздат, Ленингр отд.-ние, 1981. – 168 с.
15. Злобін Ю.А. Основи екології. / Ю.А. Злобін. – К.: Лібра, ТОВ, 1998. – 248 с.
16. Солуха Б.В., Фукс Г.Б. Міська екологія. / Б.В. Солуха, Г.Б. Фукс. – К.: КНУБА, 2005.
17. Реймерс Н.Ф. Охрана природы и окружающей человека среды: Словарь-справочник. / Н.Ф. Реймерс. – М.: Просвещение, 1992. – 318 с.
18. Реймерс Н.Ф. Экология (теории, законы, правила, принципы и гипотезы). / Н.Ф. Реймерс. – М.: Журнал «Россия молодая», 1994. – 367 с.
19. Вернадский В.И. Размышления натуралиста. / В.И. Вернадский. – М.: Наука, 1975. – 175 с.
20. Гетов Л.В., Сычева А.В. Охрана природы: учеб. пособие для строит. вузов и фак. – Мн.: Выш. шк, 1986. – 240 с.
21. СНиП 2.01.01-82. Строительная климатология и геофизика. / Госстрой СССР, – М.: Стройиздат, 1983. – 136 с. – Введен в действие 1 января 1984.
22. Містобудування/ За заг. ред. Т.Ф. Панченко. – К.: Укрархбудінформ, 2001. – 188 с. (Довідник проектувальника).
23. Краснощекова Н.С., Семенова Е.С. Совершенствование озелененных пространств с учетом охраны и улучшения окружающей среды городов // Оздоровление окружающей среды городов. – М., 1981.
24. Одум Ю. Экология / Ю. Одум: в 2т.: Пер. с англ. – М.: Мир, 1986. – 328с., 376 с.
25. Трофимович В.В. Основи екології: навч. посібник / В.В. Трофимович. – К.: ІЗМН, 1996. – 212 с.
26. Основы теории градостроительства. / Яргина З.Н. и др. – М.: Стройиздат, 1986.
27. ДБН А.2.2 – 1-95. Склад і зміст матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд. Основні положення проектування. – К.: Держкоммістобудування України, Мінекобезпеки, 1996. – 13 с. – Чинний з 1.07.95.
28. Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів / Затв. Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.06.96. № 173. – К., 1996.
29. СН 245-71. Санитарные нормы промышленных предприятий. Нормы проектирования. – М.: Стройиздат, 1972. – Введен в действие 1 апреля 1972.
30. Шилова Т. О. Міське комунальне господарство: навчальний посібник. – К.: КНУБА, 2006. – 272с.
31. Шилова Т.О. Екологія міських систем. Аналіз та оцінка стану міського середовища: конспект лекцій / Т. О. Шилова. – К.: КНУБА, 2008. – 140 с.
32. Шилова Т.О. Екологія міських систем: еколого-орієнтоване містобудівне проектування: конспект лекцій – К.: КНУБА, 2008. – 112 с.
33. Оцінка стану навколишнього середовища в місті: метод. вказівки до практичних занять і виконання курсового проекту з дисципліни «Міська екологія» / уклад. Т.О. Шилова. – К.: КНУБА, 2002. – 12 с.
34. Плешкановська А.М. Комплексний інженерний благоустрій міських територій: Методичні вказівки до виконання курсового та дипломного проектів. – К.: ІПО КНУБА, 2010. – 65 с.
35. Житлово- комунальне господарство міст: навчальний посібник /за заг. ред. проф. Є.Є.Клюшніченка. – К.:КНУБА, 2010. – 248с.
Навчальне видання
ШИЛОВА ТЕТЯНА ОЛЕКСАНДРІВНА
