Організація та методи містобудівного проектування з урахуванням екологічних вимог

У межах містобудівних планів, проектів і програм, які виконуються в Україні, закладаються екологічні чи природоохоронні розділи, які немовби наскрізь пронизують ці документи.

Вирішення екологічних проблем охоплює всі ієрархічні рівні системи державного планування (рис. 4.14).

Генеральна схема розселення України і регіональні схеми розселення (М1:2500000 – 1:500000)

Макротериторіальний рівень

Схеми і проекти районного планування (М1:300000 – 1:100000, 1:100000 – 1:25000)

Мезотериторіальний (субрегіональний) рівень

Проекти планування міст і робітничих селищ (генеральні плани) (М1:25000 – 1:5000)

Мікрорегіональний рівень

Проекти детального планування (ПДП) (М1:5000 – 1:2000)

Локальний рівень

(Проекти забудови (ПЗ) (М1:2000 та крупніше)

Локальний рівень

Рис. 4.14. Системи державного планування

Специфіка розробки екологічної програми розділу «Охорона навколишнього середовища» в проектах районного планування

Макрорівень планування – регіональна схема розселення, схема районного планування,територіальна комплексна схема охорони природи (ТерКСОП) регіонів.

На рівні районного планування основними засобами є раціональне зонування території за містобудівним і господарським використанням, забезпечення раціонального територіального балансу засвоєних і природних ландшафтів, обмеження територіального розвитку міст і урбанізованих зон шляхом інтенсифікації використання території.

Для створення умов збереження екологічної рівноваги на рівні районного планування необхідно не тільки врахувати інтереси охорони середовища, але й комплексно розглянути динаміку змін, що виникають в антропогенній і природній складових району розселення. При цьому не йдеться про абсолютну екологічну рівновагу.

Розвиток людського суспільства неминуче призводить до змін природного середовища, пов’язаних з постійним техногенним навантаженням на всі його складові. Проте необхідно забезпечити умови для адаптації природного середовища до цих навантажень.

Поняття екологічної рівноваги в районному плануванні дещо відрізняється від такого в класичній екології. Воно менш повне, що пояснюється специфікою конструктивних планувальних завдань.

Під екологічною рівновагою в районному плануванні розуміється такий динамічний стан природного середовища району, при якому забезпечується саморегуляція основних його компонентів – атмосферного повітря, водних ресурсів, ґрунтового покриву, рослинного, тваринного світу. Обов’язковими умовами такого стану має бути: відтворення (репродукція) основних елементів природного середовища та збереження екологічного балансу; відповідність рівня біологічної активності та фізичної стійкості природного середовища рівню антропогенного впливу, в тому числі наявність умов для достатньо високих темпів міграції продуктів техногенезу, для біологічної переробки забруднень, для стабілізації впливу транспортних, інженерних і рекреаційних навантажень на ландшафт.

Рівень районного планування – це та реальна первинна територіальна основа, на якій можна забезпечити екологічну рівновагу, оскільки ані місто, ані міська агломерація не мають достатньо розвинених умов (вільні простори, значні басейни стоку) для того, щоб зберегти рівновагу між природним середовищем і антропогенною складовою. Складність одночасного задоволення потреб економіки та екології в межах проекту, досягнення максимальної ефективності планування району як біоекономічної системи полягає в тому, що досі мало відомі важливіші динамічні характеристики та властивості окремих біогеоценозів і ступінь стійкості різних природних ландшафтів до антропогенних навантажень.

Екологічна програма в районному плануванні складається з таких основних розділів:

· загальна екологічна характеристика району;

· охорона повітряного басейну;

· охорона поверхневих і підземних вод;

· охорона ґрунтово-рослинного покриву та відновлення порушених земель;

· охорона тваринного світу;

· поліпшення санітарно-епідеміологічних умов;

· формування єдиної системи зелених насаджень району;

· створення системи природних територій, що охороняються;

· охорона пам’яток історії та культури;

· складання комплексної схеми навколишнього середовища району з визначенням ефективності природоохоронних заходів.

При проектуванні розвитку крупних агломерацій необхідне проведення аналізу екологічної ситуації з подальшим виділенням центрального ядра агломерації, зони обмеженого розвитку та зони переважного розвитку. Раціональне зонування забезпечує умови для збереження екологічної рівноваги відповідно до крупної агломерації.

Спеціальним завданням в системі екологічних заходів є виділення територій ландшафтів, що охороняються (заповідники, заказники, національні парки) та визначення містобудівних заходів щодо їхньої охорони та відновлення.

Виділення ландшафтів, що охороняються, – спеціальне завдання і в районному плануванні, і в плануванні міст: при цьому передбачається комплексне дослідження властивостей ландшафтів з позицій їхньої загальної цінності й біологічної стійкості.

Таким чином, природоохоронні завдання містобудування пов’язані не тільки з необхідністю збереження екологічної рівноваги в системах розселення, але й з тими спеціальними функціями, які виконують у місті природні компоненти (санітарно-гігієнічні функції). При правильній містобудівній організації елементів природного ландшафту вони активно впливають на поліпшення санітарно-гігієнічних якостей середовища.

Масштаб схеми районного планування – 1:300000 – 1:100000. В схему входять:

– проектний план, на якому крім містобудівної ситуації вказують крупні зони масового відпочинку і туризму, приміські та зелені зони міст, охоронні зони, зони особливого режиму, землі держлісфонду з виділенням лісів І групи та заповідників, зони меліорації та зрошення, зони небезпечних природних процесів, природоохоронні території;

– схема комплексної оцінки території, на якій вказують межі залягання корисних копалин, зон затоплення та забруднення, ділянок несприятливих природних процесів та ін. параметри, що впливають на розвиток містобудування та господарського засвоєння;

– план сучасного використання території;

– схема охорони природи та захисту території від небезпечних природних процесів;

– карта-схема розташування пам’яток історії, археології, містобудування й архітектури, монументального мистецтва та зон їхньої охорони;

– схема розташування території, що проектується, в системі економічного району (М 1:500000 – 1:100000);

– схеми, що обґрунтовують, ілюструють або деталізують прийняті проектні рішення, в тому числі заходи щодо зрошення й обводнення, розташуваннякурортних місцевостей і зон відпочинку, розвитку туризму.

В пояснювальній записці вміщуються результати аналізу стану об’єкту, що проектується, за всіма питаннями, прогноз і рекомендації щодо розміщення нових об’єктів, поліпшення навколишнього середовища, техніко-економічні показники (ТЕП).

Мезорівень проектування – групова система розселення, проект районного планування, проект планування приміської зони.

Більш детальне вивчення природних чинників і клімату дозволяє уточнити і конкретизувати прийняті на макрорівні містобудівні рішення щодо розміщення промислових, сельбищних і рекреаційних зон на цьому рівні. Комплексна оцінка території за провідними природно-кліматичними факторами повинна базуватися на схемі зонування, складеній методом накладання пофакторних схем планувальних обмежень. При цьому визначаючим залишається вирішення соціальних завдань – створення найліпших санітарно-гігієнічних і культурно-побутових умов для праці та відпочинку населення при необхідності оптимізації природного й урбанізованого середовища.

У районному плануванні рекомендації щодо охорони навколишнього середовища спрямовані на збереження нормальної еволюції природного середовища при розташуванняоб’єктів народного господарства.

Найістотнішим для екологічної програми в районному плануванні є територіальний підхід до природоохоронних заходів, який реалізується шляхом урбоекологічного (інженерно-екологічного) зонування зі встановленням у різних зонах певних екологічних режимів використання територій. Це зонування дозволяє виявити проблемні ситуації й ареали (стан навколишнього середовища чи окремих його компонентів, що відзначається гіршим ніж нормативні показники). Ранжування проблемних ареалів за складністю екологічної ситуації дозволяє намітити першочергові заходи щодо охорони навколишнього середовища, розробити конкретні пропозиції та визначити шляхи їхньої реалізації.

Питання охорони навколишнього середовища в схемах і проектах районного планування локалізуються в спеціальному розділі «Охорона навколишнього середовища», який складається відповідно до «Руководства по охране окружающей среды в районной планировке», М., 1980.

На основі пофакторних оцінок природно-кліматичних умов можуть бути виділені такі групи оцінки території:

– ландшафтна (рельєф, рослинність, водойми);

– кліматична (температура і вологість повітря, вітер, сонячна радіація, інсоляція території, температурні інверсії);

– медико-географічна (вплив природно-кліматичних умов на стан здоров’я людини);

– інженерно-геологічна як провідний фактор впливу на вартість засвоєння території;

– оцінка території з позиції можливостей створення транспортної інфраструктури;

– комплексна оцінка території, яка проводиться паралельно зі створенням схем планувальних обмежень, охоронних зон і схем функціонального зонування.

Проект районного планування вміщує більш конкретні (ніж схема) рішення щодо розташування всіх об’єктів народного господарства, відпочинку, обслуговування і щодо природоохоронних заходів. Ці дані використовуються при складанні генеральних планів населених пунктів та ін. документів.

У проект входять такі графічні матеріали:

– проектний план (основне креслення);

– схема комплексної оцінки території;

– план сучасного використання території;

– схема розміщення території, що проектується, в краї, області, республіці (М 1: 200000);

– схема природоохоронних заходів і захисту територій населених пунктів від небезпечних процесів і явищ;

– карта-схема розташування пам’яток, а також зон їхньої охорони;

– інші схеми.

Масштаб проекту районного планування: 1: 100000 – 1:25000. Строк проектних рішень – 20 років /ВСН 38-82, М.: Стройиздат, 1983/.

Підсумкова комплексна схема охорони навколишнього середовища – обов’язковий документ схем і проектів районного планування – складається на основі всіх урбоекологічних і гігієнічних проробок і вміщує найважливіші проектні пропозиції щодо охорони окремих компонентів природного та антропогенного середовища.