Робочої сили

(4 години)

Мета заняття: виявити сутність тенденції та наслідки міжнародної міграції робочої сили, систематизувати знання з основних положень міжнародної трудової міграції, набути вмінь з розрахунків міграційних потоків робочої сили.

Основні питання:

План першого заняття:

1. Сутність, причині і наслідки міжнародної міграції робочої сили.

2. Масштаби та напрямки міжнародної міграції робочої сили.

3. Основні світові ринки і експортери робочої сили.

План другого заняття:

1. Наслідки міжнародної трудової міграції.

2. Особливості регулювання міжнародної міграції робочої сили на державному та міжнародному рівні.

3. Трудова міграція з України.

Перелік питань для самоконтролю:

1. Дайте визначення понять міграції робочої сили, еміграції, імміграції, рееміграції, міграційного сальдо.

2. Назвіть фактори міграції робочої сили

3. Розкрийте сутність основних етапів міжнародної міграції робочої сили.

4. Назвіть та охарактеризуйте основні сегменти міжнародного ринку робочої сили.

5. У чому полягають економічні наслідки міграції для міжнародної економіки в цілому?

6. У чому полягає вплив еміграції на економіку країни – експортера робочої сили?

7. У чому полягає вплив імміграції на економіку країни, яка приймає іноземну робочу силу?

8. Назвіть країни і регіони, які є особливо привабливими для мігрантів з-за кордону.

9. Назвіть основні особливості державного регулювання імміграції.

10. Які є способи державного стимулювання рееміграції?

11. Які обмежувальні заходи вживаються в різних країнах щодо стримання зростання чисельності імміграції?

12. Які організації займаються регулюванням міграції?

13. Які проблеми стоять перед Україною у зв’язку з міграцією населення?

У чому полягають особливості сучасного міжнародного ринку праці.

Література:

1. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навчальний посібник. – К.: Знання-Прес, 2003. – 406 с. – С. 223-234.

2. Козак Ю.Г., Ковальський В.В., Ржепішевький К.І. Міжнародна економіка в питаннях та відповідях: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 676 с. – с. 145-157, 491-498.

3. Киреев А.П. Международная экономика: В 2-х частях. – Часть 1: Международная микроэкономика: движение товаров и факторов производства: Учебное пособие для вузов. – М.: Международные отношения, 2000. – 416 с. – С. 285-318, 341-357.

4. Киреев А.П. Международная экономика: В 2-х частях. – Часть 2: Международная макроэкономика: открытая экономика и макроэкономическое программирование: Учебное пособие для вузов. – М.: Международные отношения, 2000. – 488 с. – С. 291-297.

5. Семенов К.А. Международные экономические отношения: Курс лекций. – М.: Гардарики, 1999. – 336 с. – С. 104-117, 255-267.

Основні поняття та терміни:

Міжнародна міграція робочої сили. Міграційні потоки. Міграція. Еміграція. Імміграція. Рееміграція. Міграційний процес. Міграційна політика. Міжнародна організація праці.

Теми доповідей і рефератів (ІЗ):

1. Історичні етапи розвитку міжнародної міграції робочої сили.

2. Основні сегменти сучасного міжнародного ринку робочої сили.

3. Економічні наслідки міжнародної міграції робочої сили для України.

4. Сучасні засоби регулювання міграції, імміграційна політика провідних країн світу (США, країни Європи, Канада, Австралія).

5. Українська діаспора, історія її формування.

6. Шенгенська угода та її основні наслідки.

Для закріплення знань студентам пропонується виконати наступні завдання:

Тестові завдання:

I. Вкажіть „вірно” чи „невірно”:

1. За характером переміщення міжнародна трудова міграція поділяється на добровільну та вимушену.

2. Першим масовим переміщенням трудящих стало цілеспрямоване завезення рабів з Африки на американський континент.

3. Міжнародна міграція робочої сили це переміщення працездатного населення з однієї країни в іншу в пошуках роботи.

4. Рееміграція це повернення емігрантів на батьківщину до постійного місця проживання.

5. Еміграція це в'їзд у країну на постійне чи тимчасове, як правило, довгострокове проживання з іншої країни.

6. Працівники за контрактом це особи, які мають високий рівень професійної підготовки, відповідний рівень освіти, практичний досвід роботи, а також викладачі і студенти, що переміщаються у світовій системі вищої освіти.

7. Біженці – особи, змушені емігрувати зі своїх країн через яку-небудь погрозу.

8. Найбільш активна теоретична розробка проблем міжнародної міграції почалася з кінця 60-х рр. ХХ століття у рамках моделей економічного росту.

9. Прихильники неокласичного підходу, відповідно до якого кожна людина одержує і споживає граничний продукт своєї праці, вважають, що еміграція приводить до росту добробуту приймаючої країни, причому економічний розвиток держави, з якої відбувається еміграції, залишається незмінним чи, у всякому разі, не погіршується.

10. Система міждержавного регулювання міграційних процесів містить у собі лише двосторонні і багатосторонні міжнародні угоди використання праці мігрантів і їхніх соціально-економічних прав.

11. Періодична міграція це міграція, що має місцевий характер і пов'язана з щоденним переміщенням частини населення до місця роботи, навчання і назад.

12. Теорія міжнародної трудової міграції побудована на основі дослідження економічних факторів трудової міграції, взаємозв'язків між інтенсивністю міграційних потоків і напрямками міграції.

13. Валова міграція це різниця між числом прибуття і числом вибуття в країні за визначений період. Сальдо може бути або позитивним, або негативним.

14. Міжнародна міграція висококваліфікованих кадрів одержала назву «відпливу умів» чи «витоку мозків».

15. «Чорний» ринок праці — це механізм використання нелегальної трудової міграції з метою збільшення прибутків шляхом використання дешевої праці.

II. З приведених відповідей виберіть одну найбільш вірну і найбільш повну:

1. Міжнародна трудова міграція, це

а) переміщення трудових ресурсів між країнами та використання їх за межами національних кордонів на протязі певного часу;

б) міждержавне переміщення працездатного населення з причин, які передбачають обов’язкову зміну місця проживання;

в) переміщення фізичної особи з географічного місця проживання, або точки відправлення до місця призначення, або кінцевої точки прямування;

г) сукупне переміщення населення за межі національних кордонів, яке здійснюється в даний час.

2. В залежності від терміну міграції її ділять на:

а) постійну та безповоротну;

б) остаточну та тимчасову;

в) тимчасову та зворотну;

г) внутрішню та зовнішню.

3. За причинами переміщення населення міграція буває:

а) національна та міжнародна;

б) остаточна та тимчасова;

в) періодична та сезонна;

г) добровільна та примусова.

4. За класифікацією МОП, до міжнародних потоків відносять:

а) переселенців, тих хто працює за контрактом, професіоналів, нелегальних іммігрантів, потік примусових мігрантів;

б) робітників франтал’єрів, професіоналів, біженців, добровольців;

в) нелегалів, переселенців, сезонних мігрантів, тимчасових мігрантів.

5. Рееміграція, це:

а) переміщення працездатного населення з даної країни за кордон;

б) переміщення працездатного населення із; за кордону в дану країну;

в) повернення емігрантів на постійне місце проживання;

г) виїзд за межі країни працездатного населення яке раніше в’їхало на територію даної країни.

6. Показник чистої міграції розраховується як:

а) різниця між числом тих які вибули з країни та числом тих які прибули в країну за певний проміжок часу;

б) різниця між числом тих які прибули в країну та числом тих які вибули з країни за певний проміжок часу;

в) сума кількості тих які вибули з країни та числом тих які прибули в країну за певний проміжок часу;

г) сума емігрантів які вибули з країни за кордон за певний проміжок часу з метою працевлаштування.

7. Показник загальної міграції розраховується, як:

а) різниця між числом тих які вибули з країни та числом тих які прибули в країну за певний проміжок часу;

б) різниця між числом тих які прибули в країну та числом тих які вибули з країни за певний проміжок часу;

в) сума кількості тих які вибули з країни та числом тих які прибули в країну за певний проміжок часу;

г) сума емігрантів які вибули з країни за кордон за певний проміжок часу з метою працевлаштування.

8. До економічних причин міжнародної міграції робочої сили відносяться:

а) різний рівень екологічного забруднення в окремих країнах;

б) закордонна діяльність ТНК;

в) різний рівень економічного розвитку окремих країн;

г) різний рівень соціальних гарантій в окремих країнах.

9. Загальними причини міграції в країнах Західної Європи є:

а) високий рівень життя;

б) оновлення економічного росту;

в) недостатність своїх працівників;

г) інтеграційні процеси.

10. Який характер носять міграційні процеси в країнах Латинської Америки:

а) сезонний;

б) інтеграційний;

в) внутрішньоконтинентальний;

г) історичний.

11. Позитивними наслідками для країн імміграції, є:

а) економія витрат за рахунок більш низької оплати праці іммігрантів;

б) зниження соціальної напруги;

в) омолодження населення;

г) зниження безробіття.

12. Негативними наслідками для країн еміграції, є

а) ускладнення проблеми зайнятості;

б) старіння трудових ресурсів;

в) виникнення соціальних проблем;

г) ускладнення положення місцевих робітників.

13. Законодавство більшості країн регулює питання міграції, використовуючи:

а) обмеження особистого характеру;

б) ліцензування;

в) кількісне квотування;

г) кредитування.

14. Використання переваг міжнародного розподілу праці дозволяє:

а) забезпечити більш повне задоволення потреб національної економіки в засобах виробництва і предметах споживання;

б) підвищити розвиток НТП;

в) підвищити міграцію робочої сили;

г) підвищити використання природних ресурсів.

15. Демографічна проблема для розвинених країн складається в:

а) збільшення населення;

б) перевага народжуваності над смертністю;

в) збільшення громадян похилого віку;

г) збільшення частки громадян які не досягли працездатного віку.

III. Вставте пропущене слово:

1. __________ – міжнародна міграція висококваліфікованих кадрів.

2. __________ – виїзд працездатного населення з певної країни за її межі.

3. _________ – в’їзд працездатного населення в певну країну з-за її меж.

4. _________ – різниця еміграції з країни та імміграції в країну.

5. _________ – повернення на батьківщину емігрантів на постійне місцепроживання.

6. _________ – спеціальна міжнародна організація, що сприяє вирішенню проблем забезпечення зайнятості, зростанню рівня життя, охорони здоров'я трудящих, їх співробітництва з підприємствами.

7. __________ – переїзд в іншу країну на постійне проживання.

8. __________ – міграція робочої сили в обхід відповідного національного законодавства і міжнародних домовленостей.

9. __________ – міграція, що передбачає повернення мігранта на батьківщину після певного терміну перебування у приймаючій країні.

10. _________ – це політика держави, спрямована на регулювання експорту/імпорту робочої сили з даної країни чи в неї.

11. _________ – наука про народонаселення, що вивчає зміну чисельності населення, народжуваність і смертність, міграцію, статево-вікову структуру, національний склад, географічне розподіл і їхню залежність від соціально-економічних, історичних і інших факторів.

12. _________ – перебування частини народу (етнічної спільності) поза країною його походження при збереженні почуття ідентифікації зі своєю батьківщиною.

13. _________ – об'єктивний, відносно стабільний довгостроковий рівень безробіття, обумовлений природними причинами (плинність кадрів, міграція, демографічні фактори), не пов'язаний з динамікою економічного росту.

14. _________ – переміщення людей, працівників, що переважним образом пов'язане зі зміною місця проживання і місця роботи.

15. _________ – особи, що переїжджають в іншу країну на постійне місце проживання.