Методичні рекомендації. При вивченні даної теми студенти мають знати, що термін «кримінологія» походить від латинського crimen – злочин та грецького logos – наука

При вивченні даної теми студенти мають знати, що термін «кримінологія» походить від латинського crimen – злочин та грецького logos – наука, вчення. Виникнення та розвиток кримінології зазвичай пов’язують з трьома іменами та датами: у 1761 р. вийшла книга Ч. Бекаріа «Про злочини та покарання», у якій у тому числі містились положення стосовно природи злочинності та соціального контролю над нею, хоча саме слово «кримінологія» ще не застосовувалось. Вважається, що цей термін було введено в науковий обіг антропологом Топінаром у 1879 р., а вже у 1885 р. вийшла книга Р. Гарофало під назвою «Кримінологія». З огляду на це саме 1885 р. традиційно називають роком появи кримінології. Однак, слід зазначити, що окремі думки щодо злочинності та покарання зустрічалися набагато раніше вже у мислителів часів Стародавньої Греції (Платон, Аристотель) та Стародавнього Риму (Цицерон, Сенека).

При вивченні даної теми студенти мають засвоїти питання про природу кримінології, що є дискусійним, оскільки злочинність і злочини є соціальними і водночас кримінально-правовими поняття. У літературі існує думка, що кримінологія – це юридична наука. З такою позицією складно погодитися, оскільки явища, що вивчаються кримінологією (детермінанти злочинності, механізм індивідуальної злочинної поведінки, загально соціальні заходи запобігання злочинності) не вкладаються повною мірою в рамки правових, зокрема кримінально-правових стосунків. Інша думка, що кримінологія є соціологічною наукою (соціологією злочинності), характерна для зарубіжної кримінології (з огляду на це у низці держав, наприклад, у США, Великобританії, кримінологію викладають майбутнім соціологам, а не юристам). Однак при такому підході кримінологія штучно ізолюється від юридичних наук, зокрема кримінального циклу. У вітчизняній кримінології найбільш поширена думка, що кримінологія є комплексною наукою, оскільки в ній представлені і юридичний, і соціологічний, і психологічний, й інші пласти теоретичних положень.

Елементами предмета кримінології є злочинність, причини та умови злочинності, особистість особи, що вчинила злочин, а також засоби профілактики та протидії злочинності, при цьому всі вказані чотири основні частини предмета кримінології органічно взаємозв'язані; кінцевою метою вивчення перших трьох частин є розробка ефективної системи запобігання злочинності. Дискусійним у науці є питання включення проблеми жертви до предмета кримінології.

З огляду на вищенаведене, можна сформулювати визначення кримінології як комплексної соціально-правової науки, що вивчає злочинність, закономірності й детермінанти її розвитку, особистість особи, що вчинила злочин, з метою створення системи заходів запобігання злочинам і підвищенню її ефективності.

Студенти мають знати, що кримінологія має дві мети: теоретичну (пізнання закономірностей злочинності й вироблення на цій основі наукових теорій, концепцій, формулювання гіпотез, визначення завдань розвитку даної науки) та практичну (вироблення наукових рекомендацій і конструктивних пропозицій щодо підвищення ефективності боротьби зі злочинністю).

Завдання кримінології полягає в одержанні достовірних знань про свій предмет шляхом реалізації функцій. У наші часи характер та зміст функцій та завдань кримінології суттєво змінюється. Якщо в радянській кримінології до функцій відносили інформаційну, описову та інші, а головною вважали ідеологічну, спрямовану на обґрунтування антикриміногенності соціалістичного способу життя, то в умовах деідеологізації гуманітарних наук сфера аналізованих проблем та функцій зазнали якісних змін. Таким чином, до функцій кримінології сьогодні можна віднести аналітичну, інформаційну, описову, перетворювальну, а завершальною є «сигнальна».

При вивченні даної теми студенти також мають знати місце кримінології в системі наук та вміти пояснювати її зв'язок з іншими науками, зокрема з науками кримінального циклу (кримінальним правом, кримінально-виконавчим правом, кримінальним процесом, криміналістикою) та фундаментальними суспільними науками (перш за все з філософією, соціологією, психологією, економічною наукою, політологією тощо).

Література:

1. Антипенко В.Ф. Международная криминология: опыт исследования терроризма / В.Ф.Антипенко: монография. – О.: Фенікс, 2011. – 356 с.

2. Антонян Ю. М. Криминология: избранные лекции./ Антонян Ю. М. М.: «Логос», 2004. – 448 с.

3. Бабаев, М. Процессы глобализации кардинальным образом меняют устоявшиеся криминологические концепции / Михаил Бабаев // Новая юстиция: Журнал судебных прецедентов. – 2009. – № 1. – С. 131-132.

4. Бабаев, М.М. Криминология и уголовная политика / М.М. Бабаев // Юристъ – правоведъ. – 2012. – № 2. – С. 7-19.

5. Гайков В.Т. Интегративные тенденции в современной криминологии / В.Т. Гайков, Е.В. Тищенко // Известия высших учебных заведений. Северо-Кавказский регион. Общественные науки. – 2009. –№ 4. – С. 70-71.

6. Гилинский Я.И. Криминология: теория, история, эмпирическая база, социальный контроль. 2-е изд. Перераб. И доп. - – СПб.: Издательство Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2009. – 504 с.

7. Горбань А. Сучасний стан кримінології як науки / Анатолій Горбань, Володимир Міщук // Вища школа. – 2012. – № 8. – С. 37-41.

8. Гумін О.М. Інтегративна функція кримінології в системі наук про людину / О.М. Гумін, О.І. Ромців // Митна справа. – 2012. –№ 1 (ч. 2, кн.2). – С. 3-10.

9. Джужа О.М Сучасний погляд на розвиток кримінології / О.Джужа, А. Кирилюк. – 2003. - № 2. – С. 97-101.

10. Дрёмин В.Н. О некоторых философских проблемах криминологии / М.Ф. Орзих, В.Н. Дрёмин //Актуальные проблемы криминологии и криминальной психологии: сб. науч. статей. – Одесса: Феникс, 2007. – С. 53-67. (Библиотека журнала “Юридический вестник”).

11. Дрёмин В.Н. Социальные функции криминологии: история и современность / В.Н.Дрёмин // Юридический вестник. - 2007. – № 4. - С. 119-130.

12. Дрёмин В.Н. К вопросу о предмете институциональной криминологии: от криминальных практик к социальному институту / В.Н. Дремин //Митна справа. – 2010. – № 6. – С. 68-73.

13. Жалинский А.Э. Обновление криминологии / А.Э. Жалинский // Право и политика. – 2012. – № 5. – С. 828-835.

14. Зелинский А.Ф. Криминология. Учебное пособие. / А.Ф. Зелинский – Х.: Рубикон, 2000. – 240 с.

15. Зелінський А. Перспективи подальшого розвитку кримінології / А.Зелінський // Право України. – 2001. - №2. – С. 107 – 109.

16. Иншаков С.М. Зарубежная криминология: Учеб. пособие для вузов. – 2-е изд. / Иншаков С.В. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право.2003. – 383 с.

17. Кабанов П. А. Криминологическая концепция криминальной политической виктимологии / П. А. Кабанов // Право и политика. – 2012. – № 11. – С. 1885-1892.

18. Касьяненко М.А. К вопросу о предмете этнокриминологии / М.А. Касьяненко // Современное право. –2010. –№ 6. – С. 106-108.

19. Клейменов И.М. Сравнительная криминология и сравнительное правоведение / И.М. Клейменов // Следователь. – 2010. –№ 3. – С. 32-36.

20. Кондратюк Л.В. Антропология преступления (микрокриминология) / Л.В. Кондратюк– М.: Изд-во НОРМА, 2001. – 344 с.

21. Кондратюк Л.В., Овчинский В.С. Еще раз о криминологическом понятии преступности и преступления / Л.В.Кондратюк, В.С. Овчинский // Журнал российского права. – 2004. - №9. – С.113-119.

22. Криминология – ХХ век [ред. В.Н.Бурлаков В.Н., Сальникова В.П.] – СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2000. – 554 с.

23. Криминология: [пер. с англ. Дж.Ф.Шели ] – СПб.: Питер, 2003. – 864 с. с ил.

24. Криминология: рекомендовано МОН России: учебник для вузов / под общ. ред. А.И. Долговой. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: НОРМА; М.: ИНФРА-М, 2010. – 1007 с. – 9

25. Криминология: Рекомендовано МОН России: Учебник для вузов / Под ред. В.Н. Кудрявцева,В.Е. Эминова. ─ 4-е изд., перераб. и доп. ─ М.: НОРМА, 2009. ─ 800 с.

26. Кримінологія. Загальна та Особлива частини: підручник / І.М. Даньшин, В.В. Голіна, М.Ю. Валуйська та ін.; за заг. ред. В.В. Голіни. – 2-ге вид. перероб. і доп. – Х.: Право, 2009. – 288 с.

27. Кристи Н. Борьба с преступностью как индустрия. Вперед, к ГУЛАГу западного образца / Кристи Н; [пер. с англ.]. - М.: РОО, 2001. - (Центр содействия реформе уголовного правосудия). – 2001. – 216 с.

28. Кудрявцев В.Н., Эминов В.Е. Криминология и проблемы декриминализации / В.Н.Кудрявцев, В.Е. Эминов // Журнал российского права. – 2005. - №4. - С. 103-107.

29. Курс кримінології: У 2-х кн.: Загальна частина: Підручник / М-во освіти і науки України; [ред. Джужа О.М]. ─ К.: Юрінком Інтер, 2001. ─ 352 с.

30. Міжнародна кримінологія: стан та перспективи: збірник матеріалів круглого столу // Б-ка журналу «Юридичний вісник» / за ред. М.П. Орзіха, В.Ф. Антипенко. – О.: Фенікс, 2010. – 324 с.

31. Мошак Г. Зниження позицій українських і німецьких кримінологів / Г. Мошак // Право України. – 2012. – № 6. – С. 276-281.

32. Нікітін, Ю.В. Внутрішня безпека українського суспільства як новий напрямок у кримінології / Ю.В. Нікітін //Юридична наука. – 2011. –№1. – С.157-160.

33. Овчинский В.С. Криминология и биотехнологии / Овчинский В.С. – М.: Норма, 2011. – 192 с.

34. Поклад В. К вопросу о предметном статусе криминологии в Украине / В. Поклад // Актуальные проблемы криминологии и криминальной психологии: Сб. науч. ст., 2007. – С. 264-267.

35. Попович В.М. Тіньова економіка як предмет економічної кримінології / Попович В.М. – К.: Правові джерела, 1998. – 447 с.

36. Сердюк П.П. Проблема меж предмету кримінології у сучасній кримінологічній науці / П.П. Сердюк // Актуальные проблемы криминологии и криминальной психологии: Сб. науч. ст., 2007. – С. 297-304.

37. Старков О.В., Башкатов Л.Д. Криминотеология: религиозная преступность / Под общ. Ред. О.В. Старкова. – СПб.: Издательство Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2004. – 386 с.

38. Тангиев Б.Б. Криминология: Контроль и противодействие экологической преступности. – СПб.: Издательство Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2006. – 342 с.

39. Туляков В.А. Виктимология: социальные и криминологические проблемы / Туляков В.А. – Одесса: Юрид. лит-ра, 2000. – 336 с.

40. Туляков В.А. Криминология современности / В.А. Туляков // Кримінологія в Україні та протидія злочинності: Зб. наук. ст., 2008. – С. 71-79.

41. Фролова О. Щодо реформування предмета кримінології / О.Фролова // Право України. – 2003. - №7. - С.122-123.

42. Частная криминология / отв. Ред. Д-р юрид. Наук, проф., засл. Деят. Науки РФ Д.А. Шестаков. – СПб.: Издательство Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2007. – 771 с.

43. Шакун В. Онтологічний вимір у кримінології / В. Шакун //Право України. – 2010. – № 7. – С. 136-143.

44. Шестаков Д.А. Семейная криминология: Криминофамилистика / Шестаков Д.А. – СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2003.

45. Шлях до кримінології: Пам'яті Анатолія Петровича Закалюка: Зб. матер. / Нац. акад. прав. наук України. Координаційне бюро з проблем кримінології та кримінолог. досліджень. – К.: КПУ; Запоріжжя: КПУ, 2010. – 189 с.

46. Эминов В.Е. История науки криминологии / В.Е. Эминов // Lex Russica: Научн. труды Моск. гос. юрид. академии. – 2009. – № 1. – С. 72-82.