ТЕМА 16. Міжнародні фінансово-кредитні установи та їх співробітництво з Україною

16.1. Міжнародні валютно-кредитні установи та їх призначення

Міжнародні та регіональні валютно-кредитні організації – це уста­нови, які створені на базі багатосторонніх угод між державами. Їх мета – сприяти розвитку зовнішньої торгівлі і міжнародного та регіо­нального валютно-фінансового співробітництва, підтримання рівноваги платіж­них балансів країн, що входять до них, регулювання курсів їх валют, надання кредитів цим країнам та гарантування приватних позик за кор­доном.

Найважливішу роль серед них у сучасний період відіграють Між­на­родний валютний фонд (МВФ) та Міжнародний банк реконструкції та роз­витку (МБРР), який сьогодні є головною установою Світового банку.

Сьогодні найбільшими кредиторами України э міжнародні фінансові організації, передусім Міжнародний валютний фонд (МВФ) і Світовий банк.

Міжнародний валютний фонд – це міжнародна наднаціональна валютно-кредитна організація, яка була створена з метою регулювання валютних відносин між країнами-членами ООН. МВФ повинен стежити за виконанням встановлених правил поведінки в галузі валютно-фінан­со­вих відносин, а також надавати ресурси для фінансування дефіцитів платіжних балансів тим країнам, які цього потребують.

МВФ було створено за рішенням Бреттон-Вудської конференції в 1944 р. Кожна країна – учасник МВФ робить при вступі певний внесок, який визначається у вигляді квоти(частки). Квота розраховується з урахуванням експорту та імпорту країни, її золотого запасу, національного доходу та деяких інших показників. Кожна країна до 1978 р. 25% своєї квоти вносила в золоті, а останнім часом у власній валюті. Нині 25% своєї квоти країна вносить у СДР або в іншій валюті, яку визначає МВФ, а останню частку – в національній валюті Квота має важливе значення для участі у рішеннях МВФ, оскільки крім 250 „базисних” голосів, які має країна – учасниця, кожні 100 тис. квоти додатково дають 1 голос. Крім того, квота визначає і додаткові можливості країни у використанні ресурсів МВФ. Зараз найбільша частка капіталу МВФ належить США, а відтак, вони мають і більшу частку голосів(близько 20%). На країни – члени Європейського союзу припадає близько 30% голосів. Серед країн СНД найбільша частка у Росії(2.92%), а кількість голосів України на другому(серед членів СНД) місці (0,73%). Країна, яка має найменше голосів у МВФ (270) – це Мальдівійська Республіка. Рішення з питань приймаються більшістю у 70% голосів, а з найбільш важливих вимагається кваліфікована більшість – 85%.

При наданні кредитів МВФ ставить перед країнами-боржниками деякі політичні та економічні умови, які втілюються у програмах перебудови економіки. Цей порядок називається принципом обумовленості. Як правило, вказані програми охоплюють заходи, що належать до сфери бюджетно-податкової, кредитно-грошової політики, цінового механізму, зовнішньої торгівлі, міжнародних кредитних та валютно-розрахункових відносин. Вони пов'язані зі зменшенням державних витрат, підвищенням податків і ставки позичкового процента, зміною валютного курсу та ін.

Кредити, що залучаються від МВФ, використовуються для підтримки курсу національної валюти та для фінансування дефіциту платіжного балансу України і покликані пом'якшити економічні труднощі у процесі проведення економічних реформ, які дають змогу забезпечити у перспективі економічне зростання в країні. Без проведення програми економічних перетворень фінансова підтримка з офіційних джерел не має сенсу, бо в цьому разі позичкові кошти використовуватимуться на фінансування лише поточних проблем платіжного балансу, які без реформування економіки знову нагромаджуватимуться і перетворюватимуться у додатковий тягар. Значною мірою завдяки співробітництву з МВФ наша країна спромоглася залучити значні кредитні ресурси Світового банку.

Відповідно до статуту МВФ його головними завданнями є [12;28]:

Ø сприяння розвитку міжнародної торгівлі і розвитку міжнародних валютних відносин;

Ø підтримка стабільного курсу валют;

Ø підтримка рівноваги платіжних балансів країн, які входять до МВФ;

Ø допомога в організації багатосторонньої системи платежів за поточними операціями;

Ø надання коштів для покриття дефіциту платіжного балансу країн-учасниць.

Система кредитування включає декілька форм [14]:

1) Безпосередне фінансування прямо пов’язане з квотою кожної країни і здійснюється у межах її резервної та кредитної часток.

2) Система поетапного фінансування застосовується у випадку суттєвих і тривалих проблем із платіжним балансом і є наступним етапом після безпосереднього фінансування.

3) Механізм пільгового фінансування пов’язаний із наданням на пільгових умовах кредитів країнам що розвиваються. Позики надаються на дуже вигідних умовах – під 0,5% річних на термін до 10 років.

4) Система спеціального фінансування використовується в особливих умовах і включає компенсаційне фінансування і фінансування у разі непередбачуваних обставин. Дане фінансування проводиться для покриття дефіциту платіжного балансу, викликаного зовнішніми, не залежними від держав факторами: скороченням експортних надходжень, зростанням витрат на імпорт зерна, стихійним лихом.

5) Фонд підтримки структурних перетворень створений для країн, які здійснюють перехід від планової до ринкової економіки. Свої перші два кредити Україна отримала саме за цим механізмом.

У цілому співпраця України з МВФ є перспективною і нині зосереджена на таких напрямах:

· надання різноманітних послуг і фінансової підтримки при­ватизованим підприємствам;

· підтримка фінансового сектору країни для посилення ста­більності банківської системи й укріплення небанківських кредитних установ;

· розвиток сільськогосподарського виробництва і розбудова
інфраструктури села.

Потужнім міжнародним фінансовим центром є організація, що неофіційно називається світовий банк.

Світовий банк являє собою групу споріднених організацій, тому досить часто говорять про групу Світового банку. До неї входять: Міжнародний банк реконструкції та розвитку (саме його інколи називають скорочено Світовим банком), Міжнародна асоціація розвитку, Міжнародна фінансова корпорація, Багатостороння агенція гарантування інвестицій, а також Міжнародний центр із врегулювання інвестиційних суперечок. Основною метою діяльності організації є сприяння розвитку економіки країн – членів МБРР шляхом надання довгострокових кредитів і гарантування приватних інвестицій.

Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР) створений у 1946 р. відповідно до домовленості учасників Бреттон-Вудской конференції, коли 28 країн підписали "Статус угоди про Міжнародний банк реконструкції і розвитку", що був розроблений на конференції Організації Об'єднаних Націй по валютно-фінансовим питанням. Банк виступає як партнер для країн з економікою, що розвивається, і ринками, що розширюються, з метою поліпшити якість життя людей. На відміну від багатьох програм гуманітарної і технічної допомоги, Банк не надає гарантів. Усі позики, видавані Банком, носять поворотний характер [30].

Міжнародний банк реконструкції і розвитку – це міжнародна фінансово-кредитна установа, яка надає довгострокові кредити під дер­жавні програми тільки урядам та центральним банкам країн-членів.

Банк як спеціалізована установа ООН входить у систему Об'єднаних Націй. Штаб-квартира МБРР знаходиться у Вашингтоні. Банк має близько 70 регіональних і страновых бюро і представництв, у тому числі й у Росії, близько 184 держав є членами МИРР, а його капітал складає 200 млрд дол. Членство відкрите тільки для членів МВФ у той час і на тих умовах, що визначаються банком. Кожна країна - член МБРР повинний стати передплатником його капіталу, причому мінімальна частка внесеного капіталу визначається банком.

На сьогоднішній день основні цілі Банку це:

· сприяння реконструкції і развиток територій держав-членів, шляхом заохочення капіталовкладень для виробничих цілей;

· заохочення приватних іноземних капіталовкладень і на додаток до приватних інвестицій, якщо їх важко забезпечити, надання фінансових коштів на меті виробництва;

· стимулювання довгострокового збалансованого росту і сприяння підтримці рівноваги платіжних балансів шляхом заохочення міжнародних інвестицій для розвитку виробничих ресурсів держав-членів Банку.

Як спеціалізований фінансовий інститут він призначений для інтеграції усіх країн-членів у систему світового господарства.

Організаційна структура МИРР наведена на рис.16.1.

Основними напрямку діяльності МБРР у даний час є:

· середньострокове і довгострокове кредитування інвестиційних проектів;

· підготовка, технічне і фінансово-економічне обґрунтування інвестиційних проектів;

· фінансування програм структурної перебудови в розвинутих та пос соціалістичних країнах.

Право брати участь у діяльності банку мають тільки члени МВФ. Право голосу в органах МБРР визначається розміром внеску до його капіталу.

У цілому надання позик здійснюється на основі певних принципів:

- кредити МБРР видає тільки під ефективні капіталовкладення;

- рішення про надання кредитів враховує різні ризики, але головним є можливість повернення позики;

- кредит надається тільки під гарантії уряду;

Сьогодні МБРР це найбільша у світі організація, що фінансує освіту та заходи, спрямовані на охорону здоров’я [13;30]. МБРР як провідний структурний елемент світового банку є спеціалізованим закладом ООН і міждержавним інвестиційним інститутом, що здійснює операції кредитування для сприяння розвитку економіки країн-членів МВФ, гарантування приватних інвестицій, надання допомоги у здійсненні приватизації, зміни форми власності та впровадження антимонопольних заходів.

Рис. 16.1. Організаційна структура МБРР

Статутний капітал МБРР формується шляхом підписки держав-членів на його акції. Підписка України складає 10908 акцій із загальної суми 1581724 акції, тобто Україна має 0,7% голосів.Відносини України з МВФ охоплюють три типи програм:- програма системної трансформації економіки, що закладає основу розвитку співробітництва;- програма короткострокового фінансування, яку називають “стенд-бай”. Вона розрахована на 1-13 місяців і спрямована на здійснення першочергових заходів макроекономічної стабілізації;- програма розширеного фінансування, що розрахована на три роки і спрямована на закріплення досягнень початкової стабілізації та здійснення структурної перебудови галузей економіки.

Фактичне використання коштів позик МБРР за напрямами виглядає наступним чином:

Рис.16.2. Питома вага фактично отриманих позик по секторах економіки України

Міжнародна фінансова корпорація (МФК) створена з ініціативи США як філія МИРР у 1956р. шляхо ратифікації статуту МФК. Ця установа є самостійною юридичною особою і фінансовою організацією, що входить у Групу Всесвітнього банку і приналежної до системи Об'єднаних націй як спеціалізовану установу. 170 держав є членами МФК. Її мета – заохочення розвитку приватних підприємств у країнах, що розвиваються. Середній термін дії таких угод від 3 до 7 років, але нерідко кредитування здійснюється і на термін до 15 років. Гарантії з боку уряду не вимагаються. Особливістю є те, що МФК може здійснювати прямі капіталовкладення, купуючи акції та інші цінні папери акціонерних товариств. Проте є деякі обмеження: корпорація фінансує не більше 25% від вартості проекту і купує не більше 35% цінних паперів того підприємства, що кредитується. Організаційна структура МФК наведена на рис. 16.3.

Ресурси МФК складаються головним чином із внесків держав-членів, кредитів МБР, відсотків з наданих позик, фінансових зборів, дивідендів і участі в прибутках, доходів від продажу акцій, плати за послуги, депозитів і операцій з цінними паперами, а також з коштів, витягнутих на міжнародних ринках капіталу.

Рис. 16.3. Структура МФК

Три принципи визначають регіональні і галузеві задачі МФК:

Принцип каталізатора, залучення до участі в проекті приватних інвесторів;

Принцип рентабельності для обґрунтування співробітництва з приватним сектором;

Принцип участі МФК як міри, що доповнює природний ринковий прогрес.

МФК сприяє розвитку приватного сектора шляхом:

· фінансування (позики, власний капітал, спільні кошти);

· мобілізації ресурсів (об'єднання наданих позик, страхування, надання гарантій, капіталовкладення в приватні компанії);

· керування ризиками (своп-операции, зв'язані з валютними курсами і процентними ставками, механізми хеджирования);

· технічної допомоги і консультування (зміни на ринку капіталу, іноземні прямі інвестиції, приватизація, корпоративна реструктуризація, підготовка й оцінка проектів);

· розробки стратегії співробітництва з МБРР із питань оцінки приватного сектора (з метою оподатковування для окремих країн, розробки національних стратегій, реформи фінансового сектора).

МФК пропонує різні фінансові угоди і послуги компаніям у країнах, що розвиваються: довгострокові позики надані в основних валютах по фіксованим чи мінливим ставкам; вкладення власного капіталу, інші механізми кредитування (субординаціонні позики, цінні папери з доходом); надання гарантій і допоміжне фінансування; менеджмент ризиків.

Корпорація консультує ділові кола й уряди країн, що розвиваються, по різних питаннях, включаючи фізичну і фінансову реструктуризацію, розробку планів підприємницької діяльності, ідентифікацію ринків, продукції, технологій, фінансових і технічних партнерів, а також мобілізацію ресурсів для фінансування проектів.

В останні роки МФК звертає особливу увагу на надання технічної допомоги приватним фірмам, фінансування якої здійснюється за допомогою Фонду технічної допомоги.

Представники МФК працюють в Африці (Абіджан, Аккра, Каїр, Касабланка, Дуала, Хараре, Лагос, Найробі), Азії (Банкок, Ісламабад, Стамбул, Джакарта, Маніла, Делі, Пекін, Токіо), Європі (Будапешт, Франкфурт-на-Майне, Лондон, Москва, Париж, Прага, Відень, Варшава) і в Латинській Америці (Буенос-Айрес, Мехіко, Сан-Пауло).

Таким чином, за час реалізації проектів на момент перевірки вже анульовано або втрачено для України інвестиційних коштів на 269,6 млн. дол. США або 30 % від загальної суми всіх позик.

Міжнародна асоціація розвитку (МАР) створена у 1960 р. як філія МБРР з ме­­тою зберегти вплив розвинутих західних держав на країни, що роз­виваються. Головною метою кредитів є сприяння експорту товарів, виготовлених у розвинених країнах. Вона надає безпроцентні позики до 50 років. Будучи філією МБРР, MAP ставить ті ж мети, що і Банк, її діяльність спрямована на створення сприятливих умов для приватних капіталовкладень, заохочення експорту капіталу в країни, що розвиваються, здійснення контролю за пільговим багатобічним кредитуванням, надання безпроцентних позик найбіднішим країнам світу.

Асоціація користається лише формальною автономією від Банку, що виражається у веденні операцій по окремому рахунку. Джерелом коштів для кредитів MAP є внески найбільш багатих промислово розвитих країн-донорів (більш 90%), прибутку, отримані по позиках Всесвітнього банку, і погашені кредити MAP, надані раніше. Офіційні поповнення ресурсів MAP за рахунок країн-донорів провадяться кожні три роки.

Багатостороння агенція гарантування інвестицій (БАГІ) здій­снює страхування капіталовкладень від політичного ризику на випадок експропріації, війни, зриву контрактів.

Міжнародний центр із врегулювання інвестиційних суперечок (МЦВІС) призначений для сприяння зростанню потоків міжнародних інвес­тицій через надання послуг з арбітражного розгляду і врегулюванню супе­речок між урядами та іноземними інвесторами, надання консуль­тативних послуг, проведення наукових досліджень, надання інформації про інвестиційне законодавство.

Банк міжнародних розрахунків (БМР) створений як акціонерне товариство центральними банками Бельгії, Великої Британії, Німеччини, Італії, Франції, Японії і групою банків США.

13.2. Регіональні валютно-кредитні установи

Регіональнівалютно-фінансові організації в рамках Західної Євро­пи, Латинської Америки, Африки, Південно-Східної Азії та в регіоні ко­лишнього СРСР (нині СНД) створюються поступово, відповідно до пев­них етапів роз­витку світогосподарських зв’язків та інтенсивності інтегра­ційних процесів.

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) є регіо­наль­ним міжнародним банком. Головною особливістю ЄБРР, що відріз­няє його від інших банків розвитку, є підтримка ним саме приватної під­приємницької ініціативи.

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) створений спеціально для сприяння економічним реформам у країнах Східної Євро­пи та державах – колишніх республіках СРСР. Нині він активно допо­ма­гає постсоціалістичним країнам у реформуванні їхньої економіки та ство­ренні конкурентноспроможної промисловості, розвитку взаємовигідних зв¢язків із західно - та східноєвропейськими країнами, фірмами. Сьогодні до нього входить 60 членів. Штаб-квартира розташована в Лондоні. Усі його активи і фінансова звітність розраховуються в евро. На відміну від інших організацій він ставить перед тими, хто з ним співпрацює політичні умови.

Функціями ЄБРР, що визначають пріоритети його діяльності, є [12]:

- сприяння переходу до ринкової економіки та оцінка впливу своїх проектів на процес переходу країн на ринкові умови господарювання;

- підтримка приватної підприємницької ініціативи;

- заохочення спільного фінансування проектів та залучення прямих іноземних інвестицій у приватний та державний сектори;

- мобілізація внутрішнього та зовнішнього капіталу;

- допомога в діяльності інших інституцій.

ЄБРР здійснює як пряме, так і опосередковане фінансування.
Пряме - це фінансування безпосередньо Банком, фінансуються великі за обсягом інвестиції або інфраструктурні проекти як приватні, так і за участі місцевої або центральної влади. Опосередковане фінансування відбувається через фінансових посередників (місцеві банки або інвестиційні фонди).

Залежно від порядку фінансування ЄБРР використовує різноманітні фінансові інструменти.

До інструментів прямого фінансування ЄБРР належать [14]:

1. Кредити. Надаються на конкретні потреби з урахуванням кредито- і платоспроможності позичальника. Кредитний ризик або повністю бере на себе Банк, або частково синдиціюється. Кредит може бути забезпечений майном позичальника або пов'язаний з акціонерним капіталом.

2. Інвестиції в акціонерний капітал. Банк купує субконтрольні пакети акцій, а також гарантує розміщення випуску акцій. При прямому вкладанні в акціонерний капітал Банк дуже часто назначає свого представника у спостережний комітет для забезпечення прозорості внутрішнього управління, підзвітності керівництва і розробляє чітку стратегію реалізації свого пакета акцій.

3. Гарантії ЄБРР допомагають позичальникам в отриманні доступу до фінансування і розподілу ризиків відповідно до побажань ЄБРР і його партнерів з фінансування. Гарантії на експортні кредити і роздрібні банківські послуги він не надає.

Мінімальна сума прямих кредитів, що надаються ЄБРР, становить 5 млн євро, хоча за певних умов сума може бути скоригована - зменшена або збільшена.

Опосередковане фінансування застосовується для надання незначних за обсягом кредитів. Інструментами його є:

1. Кредитні лінії ЄБРР середньо- і довгострокового характеру фінансовим посередникам, якими є місцеві банки, для задоволення внутрішнього попиту на кредити на умовах ЄБРР.

2. Інвестиції в приватні акціонерні капітали здійснюються банком шляхом підписки на звичайні і привілейовані акції, або в інших формах. Об'єктом вкладень є, як правило, капітали інвестиційних фондів, які надалі самі вкладають ці кошти у приватні середні компанії, або в капітали банків з метою підтримки і розвитку фінансового сектора.

3. Програми розвитку банків. ЄБРР намагається допомогти місцевим банкам набути надійної репутації, яка б допомогла їм працювати на міжнародних фінансових ринках, мати доступ до інвестиційних ресурсів. ЄБРР може виступати у ролі гаранта. Здійснює програму різноманітної технічної допомоги банкам.

4. Співфінансування. Частка інвестицій ЄБРР у проектах приватного сектора, як правило, обмежується 35%.

Міжамериканський банк розвитку (МаБР) створений для фінан­су­вання програм розвитку в країнах Латинської Америки.

Багатосторонній інвестиційний фонд (БІФ). Його мета – сприяти інвестиційній програмі в регіоні шляхом надання позик і субсидій у неве­ликих розмірах. Програма роботи фонду розрахована на п¢ять років.

Африканський банк розвитку (АфБР). Метою створення його було сприяння: економічному розвитку і соціальному прогресу регіо­наль­них держав-членів АфБР; фінансуванню інвестиційних програм і проек­тів; мобілізації ресурсів через організацію спільного фінансування, що здій­снюється банком разом з дво- і багатосторонніми інститутами роз­витку; залученню державних і приватних інвестицій; наданню необхідної техніч­ної допомоги в підготовці проектів розвитку.

Строки погашення та рівень процента залежать від рентабельності проекту, його важливості для розвитку африканської економіки та ін. Строки надання кредитів - від 5 до 25 років, у тому числі пільговий період становить від 1 до 6 років. Банк використовує два рівні процентних ставок. Один, вищий - за кредитами, що надаються для промислових об'єктів та інших підприємств зі швидкою окупністю. Процентна ставка у цьому разі збігається з ринковою. Інша, нижча, стягується за кредитами на здійснення проектів розвитку сільськогосподарського виробництва, зв'язку, електроенергетики та ін. Крім процентів, банк утримує комісійні: установлену комісію в розмірі 1% річних та комісію 0,75% річних з невикористаної частини позики.

Головна проблема банку - нестача фінансових ресурсів. З метою їх поповнення у 1972р. було створено Африканський фонд розвитку (АФР). Незважаючи на те, що частка капіталу АфБР у фонді становить лише 2,8%, йому належить 50% голосів. Голоси між іншими членами розподіляються пропорційно їх частці у капіталі Фонду.

Азіатський банк розвитку (АзБР) надає позики державним орга­ні­заціям і приватним підприємствам. Операції банку поширюються на весь спектр економічного розвитку, головна увага приділяється сіль­ському гос­подарству, енергетиці, розвитку ринків капіталів, транспорту і комунікації.

Банк розвитку держав Центральної Африки (БРДЦА) приділяє увагу фінансуванню проектів розвитку промисловості, енергетики, інфраструктури, транспорту, телекомунікацій і сільського господарства, а також фінансуванню досліджень.

Міжнародний інвестиційний банк (МІБ) створений країнами-чле­на­ми Ради Економічної Взаємодопомоги (РЕВ) для взаємного кредитування. Відповідно до свого статусу він призначений для середньо- і довгострокового фінансування. Його кредити спрямовані на посилення світової економічної інтеграції. Він видає кредити під проекти, пов’язані з розвитком кооперації виробництва, з посиленням його спеціалізації, з проектами, спрямованими на розвиток сировинних та енергозабезпечувальних галузей країни.

План семінарських занять

1. Призначення міжнародних фінансово-кредитних установ.

2. Причини створення МБРР та його роль у розвитку ринкової економіки в Україні.

3. Світовий банк.

4. Характеристика діяльності МВФ.

5. Міжнародна фінансова корпорація.

6. Діяльність міжнародної асоціації розвитку.

7. Багатостороння агенція гарантування інвестицій.

8. Міжнародний центр із врегулювання інвестиційних суперечок.

9. Банк міжнародних розрахунків.

10. Діяльність регіональних фінансово-кредитних установ.

Тематика індивідуального навчально-дослідного завдання

7. Охарактеризувати діяльність Міжнародного банку реконструкції та розвитку.

8. Охарактеризувати діяльність Світового банку.

9. Охарактеризувати діяльність Міжнародного валютного фонду.

10. Охарактеризувати форми міжнародного кредиту.

Запитання для самоконтролю

1. Як формується капітал МВФ?
2. Як формуються ресурси МБРР?
3. Дайте характеристику міжнародним регіональним валютно-кредитним організаціям.
4. Які цілі створення ЄБРР? Основні напрями його співробітництва з Україною.
5. У чому полягає специфіка Банку Міжнародних розрахунків?
6. Які основні функції виконує Банк Міжнародних розрахунків?

Тести для перевірки знань

1. Світовий банк - це:

а) міжнародна фінансово-кредитна установа, яка надає довгострокові кредити під дер­жавні програми тільки урядам та центральним банкам країн-членів;

б) організація до якої входять: Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Міжнародна асоціація розвитку, Міжнародна фінансова корпорація, Багатостороння агенція гарантування інвестицій, Міжнародний центр урегулювання інвестиційних конфліктів;

в) здій­снює страхування капіталовкладень від політичного ризику на випадок експропріації, війни, зриву контрактів;

г) призначений для сприяння зростанню потоків міжнародних інвес­тицій через надання послуг з арбітражного розгляду і врегулюванню супе­речок між урядами та іноземними інвесторами, надання консуль­тативних послуг, проведення наукових досліджень.

2. Головною метою Міжнародної асоціації розвитку є:

а) сприяння експорту товарів, виготовлених у розвинених країнах

б) сприяння міжнародним інвестиціям

в) підтримка підприємницької діяльності.

3. Метою якої організації є заохочення розвитку приватних підприємств у країнах, що розвиваються:

а) Міжнародна асоціація розвитку

б) Міжнародна фінансова корпорація

в) Світовий банк.

4. Міжнародний банк реконструкції та розвитку надає кредити:

а) фізичним особам

б) юридичним особам

в) державі.

5. Метою МВФ є:

а) регулювання валютних відносин між країнами-членами ООН

б) сприяння розвитку зовнішньої торгівлі

в) підтримання рівноваги платіжних балансів.