Фізична підготовка спортсменів

Бріскін Ю.А.

Передерій А.В.

Строкатов В.В.

Тимчак Я.В.

ВИДИ ПІДГОТОВКИ У СПОРТИВНОМУ ТРЕНУВАННІ

Лекція з навчальної дисципліни

„Основи теорії і методики спортивного тренування”

“ЗАТВЕРДЖЕНО”

на засіданні кафедри теорії спорту

„29” серпня 2007 р. протокол № 1

Зав. каф _____________ Ю.Бріскін.

ЗМІСТ

Фізична підготовка спортсменів

Технічна і тактична підготовка спортсменів.

Психічна підготовка спортсменів.

Вольова підготовка спортсменів.

Контроль підготовленості спортсменів.

Питання до самоконтролю.

Література.

Фізична підготовка спортсменів.

Фізична підготовка – один із найважливіших складників спортивного тренування, що спрямований на розвиток рухових якостей – сили, бистрості, витривалості, гнучкості, спритності, координаційних здібностей. Вона умовно поділяється на загальну та спеціальну. Деякі фахівці виділяють ще й допоміжну фізичну підготовку.

Загальна фізична підготовка (ЗФП) – процес, спрямований на гармонійний розвиток рухових якостей, які опосередковано сприяють досягненню високих результатів в обраному виді спорту. Тобто ЗФП – це раціонально організований процес, спрямований на різнобічний і пропорційний розвиток різних рухових якостей. Її високі показники є функціональною основою для розвитку спеціальних фізичних якостей, ефективної роботи над удосконаленням інших сторін підготовленості: технічної, тактичної, психічної.

Функціональний потенціал, набутий у процесі ЗФП, є лише необхідною передумовою успішного вдосконалення в тому чи іншому виді спорту, але сам один не може забезпечити досягнення високих спортивних результатів без подальшої цілеспрямованої спеціальної фізичної підготовки.

ЗФП відіграє головну роль у підвищенні рівня функціональних можливостей організму, комплексного розвитку фізичної працездатності стосовно широкого кола різних видів діяльності і систематичному поповненні фонду рухових вмінь та навичок.

Засобами ЗФП є різноманітні фізичні вправи, що безпосередньо або опосередковано впливають на розвиток рухових якостей спортсмена. ЗФП забезпечується різновидом тренувальних вправ – загальнопідготовчими вправами. До загальнопідготовчих належать вправи, що сприяють всебічному функціональному розвитку організму спортсмена. Вони можуть відповідати особливостям обраного виду спорту або ж бути у деякому протиріччі з ними (при вирішенні завдань гармонійного розвитку).

Важливу роль у ЗФП відіграють вправи тотального впливу, при виконанні який працюють всі органи і системи. Особливо важливо засобами ЗФП ліквідувати слабкі ланки підготовленості, підвищити функціональні можливості органів і систем, які “відстають”.

Досягти високого рівня працездатності організму в цілому – головне завдання ЗФП для будь-якого спортсмена, незалежно від обраного виду спорту.

Допоміжна фізична підготовка (ДФП) будується на ґрунті загальної. Вона утворює спеціальну основу, необхідну для ефективного виконання великих обсягів роботи, спрямованої на розвиток спеціальних рухових якостей. Така підготовка сприяє покращенню нервово м’язової координації, розвитку здатності до перенесення великих навантажень і ефективного відновлення після них.

Основним засобом ДФП є допоміжні вправи. Допоміжні вправи передбачають виконання рухових дій, що створюють спеціальну основу для подальшого вдосконалення в тій чи інший спортивній діяльності.

Допоміжні вправи безпосередньо спрямовані на підвищення рівня фізичної підготовленості в обраному виді спорту. За їхньої допомоги зміцнюють органи і системи, підвищують функціональні можливості, розвивають рухові якості відповідно до вимог побудови спеціального фундаменту для обраного виду спорту.

У процесі ДФП дуже важливо, щоб всі зміни і удосконалення в організмі спортсмена точно відповідали вимогам спеціального фундаменту для спортивної спеціалізації. Це стосується не лише рухових якостей, але й психічної підготовленості спортсмена. Тому обираючи тренувальну роботу визначаючи рівень її інтенсивності слід враховувати всі характерні особливості обраного виду спорту. Необхідною умовою досягнення високих спортивних результатів є те, що спеціальний функціональний фундамент повинен бути органічно пов’язаний з технікою виду спорту.

Спеціальна фізична підготовка (СФП) спрямована на розвиток рухових якостей у відповідності з вимогами специфіки конкретного виду спорту.

Без належного рівня СФП спортсмена неможливо розраховувати на серйозний прогрес техніко-тактичної майстерності і підвищення швидкості змагальної вправи, а без високого рівня цих показників, вдосконалення змагальної майстерності стає безперспективним.

Функція СФП у процесі тренування полягає в інтенсифікації режиму роботи організму спортсмена з метою активізації процесу його пристосування до специфічних умов спортивної діяльності. В межах цієї функції вирішуються переважно два завдання – підвищення рівня функціональних можливостей організму і активація морфологічних перебудов, що складають матеріальну основу його довготривалої адаптації до того чи іншого рухового режиму. Цільове вираження цих завдань пов’язане з забезпеченням необхідної функціональної підготовки організму для вдосконалення техніко-тактичної майстерності і планомірного підвищення швидкості виконання змагальної вправи.

До засобів СФП належать вправи, які по-перше, відповідають змагальній вправі за режимом роботи організму, по-друге, мають тренувальні впливи, здатні підвищити наявний рівень функціональних можливостей організму, по-третє, забезпечують створення енергетичної бази, необхідної для вдосконалення техніко-тактичної майстерності.

СФП може бути ефективною тільки в тому випадку, якщо її зміст і організація здатні викликати в організмі спортсмена суттєві і адекватні вимогам змагальної діяльності пристосувальні реакції.