Технічна і тактична підготовка спортсменів

Технічна підготовка – процес, спрямований на оволодіння системою рухів, прийомів, необхідних для результативної змагальної діяльності в обраному виді спорту. Головні завдання технічної підготовки:

1. Досягнення високої стабільності і раціональної варіативності спеціалізованих рухів – прийомів, що лежать в основі техніки виду спорту.

2. Послідовне перетворення засвоєних прийомів основ техніки в цілеспрямовані і ефективні змагальні дії.

3. Вдосконалення структури рухових дій, їх динаміки, кінематики, ритму з урахуванням індивідуальних особливостей спортсменів.

4. Підвищення надійності та результативності техніки спортсмена в екстремальних змагальних ситуаціях.

5. Удосконалення технічної майстерності спортсменів, виходячи з вимог змагальної діяльності та досягнень науково-технічного прогресу.

Засобами практичного вирішення завдань технічної підготовки є: змагальні вправи, тренувальні форми змагальної вправи, імітаційні та допоміжні спеціально підготовчі вправи, різні тренажерні пристрої та ін. У процесі технічного вдосконалення застосовуються словесні, наочні та практичні методи.

Процес становлення та удосконалення технічної майстерності можна умовно поділити на стадії:

1. Стадія створення першого уявлення про рухову дію та формування установки на її вивчення. Інформація, яку отримує спортсмен на ційстадії, має бути подана у найбільш загальному вигляді, але повинна чітко характеризувати головний механізм руху. Увага концентрується на основних частинах рухової дії та способах їх виконання. Деталі техніки майже не розглядаються.

2. Стадія формування вміння. Це первісне засвоєння техніки прийому, при якому формується вміння виконувати основну структуру руху. Відбувається орієнтація на оволодіння основами техніки та загальним ритмом дій. Особливу увагу надають усуненню побічних рухів і зайвих м’язових напружень. Основним практичним методом на цій стадії є метод розчленованої вправи, який передбачає поділ дії на відносно самостійні частини, окреме їх засвоєння з наступним поєднанням в цілісну дію.

3. Стадія формування досконалого виконання рухових дій. На цій стадії окремі фази рухового акту стабілізуються. Провідна роль свідомості в управлінні руховим складником дії переходить до пропріорецепторів. Педагогічний процес спрямовується на уточнення деталей рухових дій. Уточнюється раціональна кінематична та динамічна структура рухів. Методи та засоби спрямовані на створення цілісної дії.

4. Стадія формування навику. Основні риси навику – автоматизм та стабільність. Досягається стабілізація рухової дії та подальше вдосконалення її деталей. Широко використовують багаторазове повторення вправи в стандартних та варіативних умовах. Особливу увагу приділяють виконанню при різних функціональних станах організму, в тому числі в стані втоми.

5. Стадія досягнення варіативності навику. Завдяки виконанню рухової дії в різноманітних умовах та функціональних станах формується варіативний навик. Завдання цієї стадії: вдосконалення технічної майстерності з урахуванням індивідуальних особливостей спортсменів та умов змагальної діяльності; забезпечення взаємозв’язку рухових та вегетативних функцій; ефективне застосування засвоєних дій в змагальних умовах та різних функціональних станах організму.

Стадії вдосконалення технічної майстерності дозволяють виділити в загальній структурі процесу навчання три етапи. Перший етап – початкове вивчення, другий етап – поглиблене вивчення, третій етап – закріплення та подальше вдосконалення. Перший етап відповідає першим двом стадіям, другий – третій стадії, третій – четвертій та п’ятій стадіям становлення та вдосконалення технічної майстерності.

Тактика – доцільне використання позитивних і негативних сторін підготовленості -- своїх та суперника, а також умов середовища.

Тактична підготовка – процес, спрямований на набуття тактичних знань, формування тактичних вмінь та навичок.

Основні напрямки тактичної підготовки:

· вивчення сутності та основних теоретико-методичних положень спортивної тактики;

· оволодіння основними елементами, прийомами, варіантами тактичних дій;

· удосконалення тактичного мислення;

· вивчення інформації, яка необхідна для практичної реалізації тактичної підготовленості;

· практична реалізація тактичної підготовленості.

Вивчення сутності та основних теоретико-методичних положень спортивної тактики. Завданням цього напрямку є вивчення загальних положень тактики спорту, тактики обраного виду спорту, правил суддівства і положення про змагання в обраному виді спорту, особливостей тактики в споріднених видах спорту, тактичного досвіду найсильніших спортсменів, способів розробки тактичної концепції та ін. Джерелами при цьому є спеціальна література, лекції, бесіди, пояснення, перегляд змагань та відеозаписів, їх розгляд та аналіз тощо.

Вивчення інформації, яка необхідна для практичної реалізації тактичної підготовленості. Завданням цього напрямку є збір та обробка інформації про можливих суперників та умови проведення змагань. Вивчають відомості про фізичну, психічну та техніко-тактичну підготовленість суперників, особливості поведінки в різних умовах змагань, характеристики особистості, моральні та вольові якості. Збір інформації про середовище і умови майбутніх змагань потрібен для їх моделювання у тренувальному процесі, щоби спортсмени могли адаптуватися до специфічних умов.

Удосконалення тактичного мислення. При удосконаленні тактичного мислення необхідно розвивати такі здібності:

· швидко сприймати, адекватно усвідомлювати, аналізувати змагальні ситуації;

· швидко і точно оцінювати ситуацію і приймати рішення відповідно до обставин та власних можливостей;

· передбачати дії суперника і партнера по команді;

· рефлексивно відображати свої дії відповідно до завдань змагань і конкретної змагальної ситуації.

Основними специфічними методами є метод тренування з суперником та метод тренування з умовним суперником. Засобами удосконалення тактичного мислення є вправи на спеціальних пристроях, індивідуальні уроки з тренером, тренувальні та змагальні сутички.

Оволодіння основними елементами, прийомами, варіантами тактичних дій. Реалізація цього напрямку передбачає розширення кола засобів і способів змагальної діяльності, розвиток уміння використовувати одні й ті ж прийоми для вирішення різних тактичних завдань та різні прийоми – для вирішення одного завдання. В якості тренувальних засобів використовують вправи в обумовлених ситуаціях, де спортсмен, який виконує роль суперника, діє в межах чітко визначених тренером завдань; фрагменти окремих змагальних ситуацій; тренувальні і змагальні поєдинки та ін.

Система вправ для оволодіння тактичними діями:

1. Створення умов, які полегшують реалізацію раціональних варіантів тактичних дій.

2. Створення умов, які ускладнюють реалізацію оптимального тактичного плану.

3. Дотримання тактичної схеми в умовах суттєвої варіативності просторово-часових і динамічних характеристик рухів, чи навпаки, несподівана зміна тактики за додатковим сигналом або через зміну ситуації.

4. Необхідність реалізації оптимальної тактичної схеми під час роботи в умовах прогресуючої втоми.

Практична реалізація тактичної підготовленості. Цей напрямок є синтезуючим у тактичній підготовці і передбачає вирішення таких завдань:

1. створення цілісної уяви про змагальну боротьбу;

2. формування індивідуального стилю змагальної боротьби;

3. рішуче і вчасне втілення прийнятих рішень через раціональні прийомі та дії з урахуванням особливостей суперника, середовища, суддівства, змагальної ситуації та ін.