Макроекономічний аналіз результатів господарської діяльності м’ясної промисловості України

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет економіки та підприємництва

Кафедра економіки

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З дисципліни «Макроекономіка»

Виконав: студент 1 – го курсу групи 1

ІПН, спеціальності «Маркетинг», заочної форми навчання

Сизоненко Микола Миколайович

Прийняв роботу:

Кислий В.М. 2014 р.

(дата) (підпис)

Київ - 2014

План

Вступ

1. Макроекономічний аналіз результатів господарської діяльності м’ясної промисловості України.

2. Відображення функціонування національної економіки в моделі народногосподарського обігу (Варіант 2)

3. Спільна рівновага на риках благ, грошей і капіталу (IS-LM-модель) (Варіант 3)

Висновки

Література

Вступ

Макроекономіка у сучасному світі дає можливість вивчити не лише взаємодію елементів економічної системи, а й роль економічних факторів у її розвитку. Вона допомагає віднайти відповіді на такі питання: чому одна країна багатша за іншу? Як можна подолати інфляцію? Які причини безробіття? Яка економічна політика держави? Які методи впливу грошового обігу і кредитної системи на економіку? По суті, це вчення про загальний рівень національного обсягу виробництва, зайнятості, безробіття, інфляції, стан платіжного балансу країни.

Вивчення макроекономіки в сучасних умовах має важливе значення, оскільки дозволяє науково обґрунтувати ту економічну політику, яку здійснює держава. Уряд будь-якої країни, регулюючи економічну діяльність суспільства, повинен володіти інструментами макроекономіки та вибирати з альтернативних варіантів розвитку економіки найефективніші.

Як самостійний розділ економічної науки, макроекономіка виконує три основні функції: практичну, пізнавальну та світоглядну

Практична функція полягає у розробці наукових основ управління господарською практикою, проведенні макроекономічного аналізу для пошуку адекватних форм розв'язання економічних суперечностей. Такий підхід до макроекономіки надає можливість виробляти всебічно обґрунтовані рекомендації щодо підвищення ефективності виробництва для забезпечення добробуту народу. В умовах сучасної економіки України практична функція макроекономіки полягає ще й у тому, щоб віднайти раціональні шляхи прискорення економічних реформ, обґрунтувати оптимальні напрями розбудови змішаної економічної системи.

Пізнавальна функція макроекономіки полягає у розкритті сутності економічних явищ і процесів, а також категорій і форм їх вияву, властиві їм внутрішні суперечності. Аналіз поведінки макроекономічних суб' єктів та створення відповідних об'єктам дослідження теоретичних моделей є провідним завданням макроекономіки. Лише на основі всебічної реалізації пізнавальної функції макроекономіки може виконуватися її практична функція. Для України великого значення набуває сьогодні вивчення досвіду макроекономічної політики у провідних країнах світу. Саме опанування надбаннями світового рівня, запозичення на цій основі прогресивних соціально-економічних форм суспільного життя, здатні підвищити рівень макроекономічних знань населення країни, прискорити зміни на краще в його житті.

Світоглядна (виховна) функція макроекономіки покликана формувати новий тип економічного і політичного мислення. В Україні співіснують різні політичні сили, рухи і партії. Вони висловлюють у своїх програмах іноді взаємовиключні макроекономічні положення, пропозиції щодо проведення державної економічної політики. Завдання макроекономіки якраз полягає у тому, щоб запропонувати населенню нашої країни науково обґрунтований вибір такої життєздатної моделі економічної системи, яка забезпечувала б стрімке стале зростання його добробуту. Світоглядна функція макроекономіки має також виховний вимір. Адже вивчення макроекономіки сприяє формуванню у громадян цілісного уявлення про функціонування економіки на національному рівні. Наслідком глибокого оволодіння такими знаннями стає зміцнення економічного патріотизму населення України, прояв ним ініціативи і підприємливості, здатність брати на себе відповідальність за господарську діяльність в конкурентному середовищі, приймати кваліфіковані рішення. У той же час макроекономіка не ставить перед собою завдання давати людям готові,так би мовити, на всі випадки життя, рецепти економічної поведінки. Дж. М. Кейнс якось влучно сказав що «вона є швидше методом, інтелектуальним інструментом, технікою мислення, допомагаючи тому, хто нею володіє, приходити до правильних висновків».

З практичною функцією макроекономіки тісно пов'язана проблема розв'язання фундаментальної суперечності суспільства, а саме: суперечності між безмежними потребами людей та обмеженістю економічних ресурсів. Людство завжди обмежене у споживанні продуктів харчування, засобів виробництва тощо. Ресурси, які використовуються для виробництва одного товару, виключаються з процесу виготовлення іншого. Усі наявні ресурси, включаючи час, мають альтернативний характер. Суспільство і кожна людина окремо змушені постійно обирати: що виробляти, як використовувати наявні гроші, чим займатися доцільніше у конкретну годину? Отже, суспільство повинно робити вибір між альтернативним використанням ресурсів. Зрозуміло також, що вибір, який робиться сьогодні, визначає виробничі можливості економіки у майбутньому. Останні показують, скільки товарів і послуг того чи іншого виду, певної якості може бути вироблено за допомогою наявних ресурсів. Суспільству необхідно заздалегідь визначати пріоритетні напрями виробництва товарів і послуг. І саме в цьому макроекономіка покликана допомогти.

Макроекономічний аналіз результатів господарської діяльності м’ясної промисловості України

Вихідні данні результатів господарської діяльності м’ясної промисловості України:

	Роки
Виробництво м’яса усього, у т.ч. (тис. т.)
Яловичина й телятина
Свинина
М'ясо та субпродукти свійської птиці

1) Розрахувати середньорічні темпи зростання макроекономічних показників та привести їх у вигляді таблиць.

Абсолютний приріст:

	Періоди
	2006/2007	2007/2008	2008/2009	2009/2010
Виробництво м’яса усього, у т.ч. (тис. т.)			-70
Яловичина й телятина		-55	-62	-10
Свинина		-33	-67
М'ясо та субпродукти свійської птиці

Темп зростання:

	Періоди
	2006/2007	2007/2008	2008/2009	2009/2010
Виробництво м’яса усього, у т.ч. (тис. т.)	1,26	1,02	0,93	1,09
Яловичина й телятина	1,11	0,75	0,63	0,90
Свинина	1,31	0,74	0,61	1,46
М'ясо та субпродукти свійської птиці	1,31	1,19	1,09	1,06

Темп приросту:

	Періоди
	2006/2007	2007/2008	2008/2009	2009/2010
Виробництво м’яса усього, у т.ч. (тис. т.)	26%	2%	-7%	9%
Яловичина й телятина	11%	-25%	-37%	-10%
Свинина	31%	-26%	-39%	46%
М'ясо та субпродукти свійської птиці	31%	19%	9%	6%

Середній темп зростання за період:

	Періоди
	2006/2007	2007/2008	2008/2009	2009/2010	Середній темп зростання
Виробництво м’яса усього, у т.ч. (тис. т.)	1,26	1,02	0,93	1,09	1,07
Яловичина й телятина	1,11	0,75	0,63	0,90	0,83
Свинина	1,31	0,74	0,61	1,46	0,96
М'ясо та субпродукти свійської птиці	1,31	1,19	1,09	1,06	1,16

2) Побудувати графіки та діаграми, що демонструють динаміку розглянутих макропоказників.

3) Виявити тенденції та інтенсивність соціально-економічного розвитку об’єкта дослідження.

Згідно з проаналізованими та графічно проілюстрованими вище даними бачимо, що 2006-2007 роки характеризуються позитивними показниками зростання, як загального виробництва м’яса, так і всіх видів м’яса. Особливо високі показники зростання демонструються у виробництві свинини та м’яса птиці, що можна пояснити більш високим попитом на ці види м’яса в силу нижчої ціни та національних особливостей кухні та споживацьких звичок.

У період з 2007 по 2009 бачимо значний спад виробництва м’яса по всіх видах. При чому у період 2008-2009 років спад став ще більшим, а починаючи з 2010 року ситуація почала виправлятись і по деяким видам виробництва м’яса, як то, виробництво свинини, спостерігався значний зріст, за рахунок чого загальне виробництво м’яса у 2010 році, порівняно з попереднім періодом зросло на 9% незважаючи на те, що виробництво яловичини і телятини все одно зменшилось на 10%, а виробництво м’яса птиці та субпродуктів зросло незначно.

4) Оцінити структурні зміни в економічній діяльності об’єкта дослідження.

Структура виробництва м’яса в Україні у період з 2006 по 2010 роки, %:

	Роки
Яловичина й телятина
Свинина
М'ясо та субпродукти свійської птиці
Всього

Для більш наглядного відображення структури проілюструємо дані таблиці діаграмами.

З отриманих даних бачимо, що за досліджувані 5 років структура галузі виробництва м’яса поступово змінювалась у бік збільшення частки виробництва м’яса та субпродуктів свійської птиці та відповідного зменшення частки виробництва яловичини й телятини. У 2010 р., порівняно з 2005 р., спостерігається зростання обсягів виробництва м’яса й субпродуктів харчових свійської птиці на 127.4 %, свинини – на 51.5 %, а яловичини й телятини – скорочення на 50.8 %. Як бачимо м’ясо птиці стало замінником для переважної кількості споживачів м’яса.

5) Визначити макроекономічні взаємозалежності.

Виявлені нами в ході дослідження тенденції у галузі виробництва м’яса за період з 2006 по 2010 роки включно цілком логічно відображає загальні макроекономічні тенденції в економіці України.

В першу чергу помітний значний спад виробництва у 2008-2009 роках. Як ми знаємо, ці роки характеризуються глибокою фінансовою, а згодом і економічною кризою країн Європи та всього світу, що значно відбилось на економіці України.

Як бачимо, саме у 2009 році спостерігався спад ВВП України, я видно з таблиці нижче:

Рік	Обсяг ВВП, млн.. грн
▲2006	544 153
▲2007	720 731
▲2008	948 056
▼2009	913 345
▲2010	1 085 935
▲2011	1 316 600

Зменшення частки яловичини і телятини у виробництві, та одночасне збільшення частки м’яса птиці та субпродуктів зумовлене специфікою попиту. Адже ціна м’яса птиці та субпродуктів найнижча серед м’ясних продуктів і це зумовлює зростання попиту саме на цей вид м’яса в період економічної кризи, на фоні загального зниження купівельної спроможності громадян.

6) Виявити фактори економічного зростання.

Економічне зростання є однією з головних макроекономічних цілей будь-якої країни, досягнення якої зумовлене необхідністю випереджаючого зростання національного доходу в порівнянні із зростанням чисельності населення для підвищення рівня життя в країні.

Існує дві складові економічного зростання: екстенсивна (коли збільшується кількість залучених у процес виробництва ресурсів) та інтенсивна (коли зростає їхня віддача або ефективність використання).

У відповідності з цим, вирізняють дві групи факторів економічного зростання:

екстенсивні фактори –

збільшення чисельності зайнятих;

збільшення фізичного обсягу капіталу;

інтенсивні фактори –

технологічний прогрес;

рівень освіти та професійної підготовки кадрів;

економія за рахунок зростання масштабу виробництва;

покращання розподілу ресурсів;

законодавчі, інституційні та інші фактори.

Загальновідомо, що харчова індустрія визначає розвиток економіки України, міцно утримує провідне місце в структурі промислового виробництва країни і суттєво поповнює державний бюджет. Вагома частка в структурі роздрібного товарообороту належить м’ясу, ковбасам, м’ясним консервам, напівфабрикатам, концентратам тощо. Налагоджено випуск і супутніх продуктів – м’ясо-кров’яного, м’ясо-кісткового й кісткового борошна, шкур, технічного жиру, лікувальних та інших препаратів. Однак обсяги виробництва переважної кількості підприємств галузі не досягають проектної потужності. Це пояснюється насамперед недостатньо розвиненою власною сировинною базою, а також зростанням імпорту більш дешевої мороженої яловичини, свинини та харчових субпродуктів, що негативно впливає на роботу м’ясопереробних підприємств. За даними Держкомстату, імпорт цих продуктів у 2010 р. становив 274 тис. т. Актуальність проблеми визначається не тільки нерегулярними поставками та непередбачуваними коливаннями закупівельних цін, а й нестабільною і не завжди високою якістю вітчизняної сировини. Все це стримує нарощування обсягів виробництва та знижує конкурентоспроможність готової продукції. Саме розвиток власної сировинної бази зможе наситити ринок якісною сировиною та забезпечити стабільну роботу м’ясопереробних підприємств.

За даними Держкомстату України, до 2007 р. зафіксовано збільшення обсягів вітчизняного виробництва м’ясної сиро вини – охолодженої та замороженої яловичини, свинини, птиці. Зростання загального обсягу виробництва м’яса українськими виробниками в 2008 р. відбулося за рахунок м’яса птиці, а обсяги яловичини й свинини знижувалися.

Однак через значні витрати на виробництво та загальний дефіцит на ринку ціни залишаються високими, за винятком курятини, виробництво якої забезпечує швидкий прибуток внаслідок менш тривалого виробничого циклу, що є причиною значних інвестицій у птахівничу галузь

Через порівняно короткий цикл виробництва свинина є основною сировиною для м’ясопереробної промисловості. Крім того, саме вона – традиційний продукт харчування українців. За підсумками 2010 р., рівень споживання м’яса населенням становив 52 кг на одну особу, що на 6.6 % вище показника 2009 р., але він не досягає фізіологічної норми, яка становить 80 кг на рік для однієї людини. У 2010 р., порівняно з 2009 р., збільшено експорт м’яса та субпродуктів і водночас зменшено їх імпорт. Це пояснюється поступовим оновленням технічної бази, впровадженням інноваційних технологій у вітчизняне виробництво та підвищенням якості цих товарів. Загалом, експорт м’яса і субпродуктів (переважно свинини й птиці) в 2010 р. становив майже 46.5 тис. т – це на 23 % більше минулого року. Імпортовано в Україну яловичини й телятини 3.6 тис. т, що на 60 % менше 2009 р., свинини – 108.6 тис. т (зменшення – 23 %), птиці – 154.6 тис. т (на 20 % менше).

Спад імпорту в 2009 р. зумовлений державною регуляторною політикою, спрямованою на зменшення частки імпортованого м’яса на вітчизняному ринку, зокрема, скороченням видачі дозволів на імпорт та посиленням лабораторного контролю м’ясної продукції і ковбасних виробів. У 2010 р. подальший спад стався через введення з 01.01.2010 р. в дію Державних стандартів України на ковбасні вироби.

Для підвищення рівня рентабельності м’ясопереробних підприємств необхідно об’єднати в систему виробництво, переробку та реалізацію готової продукції. При зваженій інвестиційній політиці на всіх підприємствах – учасниках технологічного процесу (від виробництва сільськогосподарської сировини до реалізації кінцевої продукції) можна досягти стабільного розвитку сировинної бази, що позитивно впливатиме на вирішення основних проблем, стабілізацію та успішну роботу всього м’ясопереробного комплексу.

Отже, відповідно до всієї вищенаведеної інформації можемо зробити висновок що економічне зростання розглядуваної галузі повинно відбуватись за рахунок саме інтенсивних факторів, таких як технологічний прогрес та вдосконалення і оптимізація процесу виробництва, а також економії за рахунок масштабів виробництва і ефективного державного регулювання.

Загалом, зростання за рахунок інтенсивних факторів зазвичай дає більш сталий та тривалий ефект.