Лялька Катя ходить

Вихователь приносить ляльку. Лялька вітається з усіма дітьми; «Добрий день, Сергійку, добрий день, Наталочко». Вихо­ватель спонукає кожну дитину сказати: «Добрий день, Катю», а потім повертається до ляльки: «Катю, покажи, як ти ходиш? Іди, Катю, іди. Іде Катя, іде, туп-туп ніжками, іде... бух — упала. Впала Катя, бух! «Ай-ай», — плаче Катя. Боляче Каті, вона плаче: «Ай-ай». Не плач, Катю, не плач! (Гладить її по голові). Катю, ти добре йди, не падай. Наталочка не падає, коли ходить, Сергійко не падає. (Все це можна повторити на одному занятті 4-5, а то й більше разів, доти, поки в дітей зберігається інтерес до заняття). Полегшені слова вихователь вимовляє з різною інтонацією, — то високим, то низьким голосом.

У кінці заняття рекомендується роздавати дітям ляльки для гри й спонукати їх повторювати полегшені слова, а також повні слова «іде»,«впала». При наступних повтореннях заняття ускладнюється не відразу, а приблизно через 2-4 повторення. Спочатку вихователь у ході заняття може надавати дітям мож­ливість заспокоїти ляльку (просить дітей погладити її по голівці й говорить: «не плач») або в кінці заняття покласти її спати, бо «лялька втомилась і більше ходити не може», і сплячу відносить її в ляльковий куточок, де вкладає в ліжко. Можна придумати й інші варіанти ускладнення цього заняття.

Ігри на звуконаслідування. У роботі з дітьми другого року життя широко використовуються ігри на звуконаслідування: «Гуси-гуси», «Хто як кричить?», «Автомобілі», «Потяг», «Півни­ки і курчатка» та інші Цінність таких ігор полягає в тому, що в них дії супроводжуються словами, і діти охоче вимовляють потрібні слова і звуконаслідування. Опишемо декілька ігор.

Гра «Гуси-гуси» (перша половина року)

Мета: викликати звуконаслідування га-га-га, гуси, так, так, так.

Хід гри. Вихователь бере двох іграшкових гусей, показує їх дітям, запитує: «Хто це? Як кричать гуси?» Потім раптово ховає гусей: «Гуси-гуси, гуси-гуси». Знову виставляє гусей на стіл, промовляє: «Гуси-гуси, га-га-га, їсти хочете: так-так-так». Роздає гусейдітям. Діти просять їсти: га-га-га. Вихователь запитує: «їсти хочете?» Діти відповідають: «Так-так-так!»

Після 1 року 6 місяців гра ускладнюється. Відтепер уже вихователь бере на себе роль «пташниці», а діти — гуси. Вихова­тель стоїть на одному кінці ділянки, діти — па іншому.

Вихователь: Гуси-гуси!

Діти: Га-га-га!

Вихователь: їсти хочете?

Діти: Так-так-так!

Вихователь: Ідіть до мене!

Діти біжать, махають ручками, повторюють: га-га-га.

У другій половині року звуконаслідувальні ігри здебільшо­го мають рухливий характер. Наприклад: