На другому році життя започатковується розвиток зв'язного мовлення, зокрема його діалогічної форми. Специфічною особливістю мовлення дітей є його ситуативність.
Ситуативне мовлення дитини — це яскраво виражене діалогічне, розмовне мовлення, оскільки специфічною рисою ситуативного мовлення є його розмовний характер. Воно слугує, безпосередньому спілкуванню дитини з близькими, які розуміють її з напівслова, людьми, які живуть з нею спільними інтересами і спільним життям.
Отже, діалог — це розмова двох осіб, що складається із запитань і відповідей. Саме на другому році життя, як про це вже зазначалось, у дитини з'являються перші запитання і особливо активізуються у другій половині другого року життя.
На другому році життя формуються дві функції діалогу:
а) функція впливу на співрозмовника;
б) функція виразу своїх думок.
Розвиток цих функцій багато в чому залежить від формулювань запитань дорослими. Саме тому вихователь повинен використовувати різні варіанти запитань. А саме:
|
|
• Узагальнені запитання, в яких відсутня пряма вказівка на предмет («Скажи, що тобі потрібно? Що ти хочеш?»).
• Конкретні запитання («Що тобі дістати? Що ти хочеш подивитися?»).
• Запитання на уточнення («Що тобі дістати з полиці? Ти хочеш подивитись, що сховано в торбинці?»).
• Різні варіанти запитань з поступовою конкретизацією їх змісту («Що ти хочеш? Тобі дати кошик? Що ти хочеш дістати з кошика? Що ти дістаєш? Що ти дістав? Скажи,що це?»).
• Запитання, які дають дитині вибір («З яким м'ячиком ти хочеш гратись? Ти хочеш синій чи червоний? Тобі дати великий чи маленький?»).
Заняття з розвитку мовлення та ознайомлення з навколишнім у цьому віці згідно програми проводяться з двома віковими підгрупами. З дітьми віком від 1 року до 1 року 5 місяців передбачається п'ять занять на тиждень. Заняття проводяться з невеличкими групками дітей по 5-6 чоловік (за типом класифікації це індивідуально-групові заняття); тривалість заняття — 8-9 хвилин. Крім індивідуально-групових з дітьми цього віку проводять і індивідуальні заняття.
У другому півріччі проводять 4 заняття на тиждень, об'єднують на одному занятті по 6-10 дітей (індивідуально-групові заняття); тривалість заняття — 10-15хвилин.
У першій половині року з розвитку мовлення і розширення орієнтування в довкіллі проводять такі види занять:
- показ предметів з називанням;
- показ предметів у дії;
- організовані спостереження за живими об'єктами і транспортом;
- заняття з картинками;
- звуконаслідувальні ігри;
- показ інсценівок;
- читання забавляиок, віршів.
Після 1 року і 6 місяців проводять такі ж самі види занять, що і в молодшій підгрупі, але мета і завдання їх ускладнюються. Проводять заняття, на яких діти не тільки повинні назвати потрібний предмет чи іграшку, а відшукати його серед інших. Використовують і такий прийом, як бесіди-розповіді, розмови про минулий досвід дитини (наприклад, що вони бачили на прогулянці, що робили).
|
|
Заняття з дітьми віком від 1 року до 1 року 3 місяців
У дітей цього віку ще обмежений словник, недостатньо розвинений мовний слух і здатність наслідування, ще продовжується розвиток розуміння мовлення дорослих. Ці особливості обумовлюють і специфіку занять.
Вчені (Попова М.І., Радіна Є.І.) радять не давати багато різних предметів на одному занятті та пропонувати дитині виконувати з ними різноманітні дії. Доцільніше один і той самий предмет (чи іграшку) давати на декількох заняттях (2-4) з поступовим ускладненням вимог до дитини. Наприклад, на першому занятті з лялькою дітей вчать показувати ніс, очі, руки, ноги, розуміти слово «сядь». На другому занятті ляльці дають ім'я, вчать розуміти слово «добрий день», вимовляти слова «сядь», «лялька Оля» і т. ін. Надалі це може бути заняття, на якому лялька співає, танцює, обідає і т. ін.
Подаємо приклади занять з дітьми першого вікового періоду другого року життя за М.І. Поповою і Є.І. Радіною.
Заняття з лялькою: «Знайомство з лялькою»
Вихователь садить дітей навколо столу, звертається до них з тим, щоб організувати дітей, підготувати їх до заняття. Потім приносить ляльку, загорнуту в простирадло, та іграшковий стільчик для неї. Показує загорнуту ляльку й звертається до дітей: «Діти, хто це? (Повільно розгортає простирадло і показує ляльку). Андрійку, хто це? Оленко, хто це? Це — Катруся, Катруся до нас прийшла». Звертається до ляльки: «Катрусю, подивися на наших діток. Ось Сергійко, Наталка, Андрійко, Оленка. Подивись, як добре вони сидять на стільчиках. Тьотя Таня(вихователь називає своє ім'я) теж сидить на стільчику. А ти, Катю, хочеш сісти на стільчик? Сідай, Катрусю, сідай. Скажемо всі разом: «Сідай, сідай, Катрусю». Звертається до дітей, які мовчать, і говорить: «Сергійку, скажи Катрусі: «Сідай, Катрусю, сідай». Потім вихователь підсовує стільчик, на якому сидить лялька, до кожної дитини й просить показати, де в Катрусі очі, ніс, руки, ноги. Якщо дитина нічого не показує або показує неправильно, то вихователь бере руку малюка й вказівним пальцем вказує, де в ляльки ніс, очі, при цьому обов'язково вимовляє слова: «Ось у Катрусі ніс. Ось у Катрусі очі.» Потім звертається до кожної дитини окремо із запитанням: « Сергійку, тобі ляльку дати? Скажи: «Дай, дай». Роздає всім ляльки невеликого розміру для самостійної гри і організовує мовленнєве спілкування з дітьми, ніби продовжуючи заняття. При цьому розмовляє з кожною дитиною по черзі про ляльку, з якою вона грається.
Заняття з дітьми віком від 1 року 3 місяців до 1 року 6 місяців
У цій віковий підгрупі поступово ускладнюються заняття.
Продовжуються заняття на розуміння мовлення дорослих з використанням прийому словесних доручень та стимулювання з допомогою словесних інструкцій різноманітних дій з предметами.
Щодо розвитку активного мовлення, то продовжуються заняття на звуконаслідування та наслідування слів. Завдання вихователя на цьому етапі вчити дітей поступово замінювати звуконаслідувальні слова полегшеними (няв-няв, кис-кис — кгщя), вчити відповідати на запитання словами.
Ускладнюються заняття з лялькою, оскільки це одна з найулюбленіших іграшок дітей цього віку- Вона є стимулом до спілкування для дитини. Наводимо приклади занять з лялькою.